Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (85)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=свідчення<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4
1.


    Дмитрук, Л.
    Останній сплеск у творчості Олексія Кундзіча [Електронний ресурс] / Л. Дмитрук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова біографія -- новела -- нарис -- оповідання -- роман
Анотація: У статті окреслено фрагмент наукової біографії українського письменника Олексія Кундзіча, яка спирається не лише на його автобіографічні відомості, але й на свідчення сучасників, спогади близьких і рідних, на архівні джерела. У статті йдеться про післявоєнний період творчості О. Кундзіча. Уточнено окремі моменти його творчої біографії. Прокоментовано деякі позиції її різночитань стосовно післявоєнного періоду життя письменника, що дає можливість заповнити лакуни у вивченні життєвого і творчого шляху митця. Подано перспективи щодо подальших досліджень теми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Шеремет, О.
    Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) [Електронний ресурс] / О. Шеремет. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
індивідуальна пам’ять -- колективна пам’ять -- непам’ять -- травма -- свідчення -- художній репортаж
Анотація: У статті на прикладі репортажу «Кулемети й вишні» Вітольда Шабловського розкривається тема функціонування пам’яті, позначеної травматичним досвідом українсько-польського конфлікту. Аналізуються форми існування пам’яті, відображені в тексті репортажу як жанру, що ґрунтується на свідченнях очевидців і постсвідків, розглядаються особливості людської пам’яті в соціально-історичних умовах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Руснак, І.
    Історія написання і видання роману "Сонце з заходу" Уласа Самчука: спроба реконструкції [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман Сонце з Заходу -- історія написання і видання твору -- репортаж
Анотація: У статті запропоновано авторську реконструкцію процесу створення і видання маловідомого роману «Сонце з Заходу» Уласа Самчука. Тривалий час текст вважали втраченим. Фронтальний аналіз повоєнних підшивок газети «Свобода» (Нью-Йорк) дав авторці статті змогу з’ясувати, що роман у повному обсязі був надрукований на шпальтах цього видання 1949 року. Співпраця з видавцем Іваном Ребриком (Ужгород) допомогла відшукати відсутні на офіційному сайті нью-йоркського часопису числа. Роман «Сонце з Заходу» занурює читача у вир політичного і культурного життя Хуста кінця 30 х років, відтворює маловідомі факти про участь членів Організації Українських Націоналістів у підготовці проголошення незалежності Карпатської України. Авторка статті ретельно простудіювала доступні джерела, що засвідчують роботу письменника над твором. Основна увага зосереджена на дослідженні газетних повідомлень, інформації з довідкових видань, окремих листів письменника з його архіву. Авторці вдалося встановити, що працю над романом прозаїк почав одразу після поразки Карпатської України; кілька уривків з твору були надруковані різними еміграційними часописами в 40 х роках. Роман «Сонце з Заходу» — складний і водночас цікавий матеріал для подальших літературознавчих досліджень. На думку авторки статті, ґрунтовного осмислення потребують жанрова природа твору, його документальна основа, розшифрування окремих явищ українського еміграційного життя й подробиць участі націоналістичного підпілля в підготовці проголошення Карпатської України, пошук прототипів персонажів тощо. Особливо продуктивними, на її думку, будуть текстологічні зіставлення надрукованих уривків та остаточної версії тексту роману. Виявити нові свідчення, що стосуються історії створення і видання роману, допоможе уважне студіювання епістолярної спадщини письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Боронь, О.
    Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографія -- мемуарні записи -- достовірні джерела -- епістолярій -- малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)