Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (5393)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Грінченкознавство (39)

Рідкісні та цінні видання (40)

Мережеві ресурси (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=твори<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи с 1 за 30

1-30 31-31

Шифр: С325934233/2017/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2017р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Полтавцева, Н. Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации / Н. Полтавцева
Щербаков, Я. Містичні мотиви в китайській середньовічній прозі / Я. Щербаков
Плющик, О. "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" / О. Плющик
Дмитрієва, В. Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" / В. Дмитрієва
Яковлева, І. Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки / І. Яковлева
Власенко, М. Витоки німецьких фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт Frau / М. Власенко
Козлов, Р. Жанрова трансформація драматургії останньої чверті століття: тренд замість домінант і тенденцій (рецензія на монографію: Васильєв Є. Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 532 с.) / Р. Козлов
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Єременко, О.
Амбiвалентнiсть фiлософсько-iсторичних вiзiй Миколи Гоголя [Електронний ресурс] / О. Єременко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія -- філософія історії -- твори історичної тематики -- ментальність -- Микола Гоголь
Анотація: У статті здійснено аналіз поглядів Миколи Гоголя на історію України з урахуванням особливостей його психології та рис національної ментальності. Окреслено найгостріші дискусійні думки літературознавців щодо філософсько-історичних візій письменника та встановлено закорінені в біографію причини звернення митця до української історії. Наголошено, що М. Гоголь тяжів до типу національної i громадської самосвiдомостi, покликаного подолати історичний конфлікт Росії й України та його власний внутрiшнiй конфлікт – роздвоєність, спричинену з одного боку замилуванням Україною, а з іншого – звеличенням Росiї.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васьків, М.
Туркменистан і туркменська культура в біографії та творчості Агати Турчинської [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
туркменська культура -- трансформація -- цикл -- роман -- ритм -- стилізація
Анотація: У статті йдеться про перебування Агати Турчинської в Туркменистані, про знайомство з туркменською культурою і їх відтворення у різних за жанром і обсягом літературних текстах. На початку окупації України німецькими військами письменниця була евакуйована в Ашхабад, де працювала в державно-партійних керівних органах установ культури і громадських організаціях, часто бувала в різних регіонах Туркменії, вивчала історію й сучасність туркменського мистецтва. Особливе враження на неї справили творчість Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) і той факт, що туркмени знали твори геніального поета, як і багатьох інших співвітчизників, напам’ять. Переважно у творах А. Турчинської ідеться про своєрідну красу й екзотичність місцевої природи, про оригінальність і цілісність культури Туркменистану. А. Турчинська час від часу вводить у тексти місцеву лексику, вдається до стилізації ритмів писемної й фольклорної лірики краю. Найповніше відтворення буття, менталітет, культура, минуле і сучасність народу Туркменистану знаходить у романі Турчинської «Друг мій Ашхабад» (1963), у якому зазнає художньої трансформації переважно власні враження від знайомства з краєм і його людьми.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Салата, О.
Діяльність літературної інтелігенції в умовах нацистської окупації 1941–1942 років [Електронний ресурс] / О. Салата. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературна інтелігенція -- поети -- письменники -- повсякденне життя -- нацистський окупаційний режим -- періодичні видання
Анотація: У статті розкрито діяльність літературної інтелігенції, що залишилася на окупованих територіях і в умовах нацистського режиму продовжувала творити і працювати. Принципи об’єктивності та історизму вимагають висвітлення літературного простору періоду Другої світової війни, розкривши повну картину літературного та поетичного потенціалу українських митців. Через свої твори поети і письменники намагалися показати власне бачення ситуації, що склалася на захоплених територіях, висвітлити повсякденне життя пересічних українців, підтримувати патріотичний дух у місцевого населення та його прагнення до свободи. Твори літературної інтелігенції сприяють розкриттю повної картини трагедії Другої світової війни, а тому вимагають подальших досліджень
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Регрут, П.
Новаторські ідеї Михайла Коцюбинського на шляху від класичного реалізму до імпресіонізму на початковому етапі творчості [Електронний ресурс] / П. Регрут. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
імпресіонізм -- класичний реалізм -- дидактизм -- кордоцентризм -- пейзаж -- звуконаслідування
Анотація: Рання творчість Коцюбинського прикметна як непростий, але свідомий та послідовний пошук власного творчого обличчя. М. Коцюбинський шукав найвиразніші, найекономніші, найбільш відповідні власним естетичним настановам засоби вираження думки. Задля цього він оволодівав новітніми надбаннями літературної техніки: барвистим живописом, акварельною легкістю малюнка, прийомом змалювання образу через сприйняття інших персонажів. Мета статті – проаналізувати ранні твори М. Коцюбинського, висвітлити кроки зростання його як талановитого письменника-класика від наслідування до пошуку власного стилю на основі аналізу ранніх оповідань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Цокол, О.
Текстові стратегії української драматургії (на матеріалі антології актуальної драми "Майдан до і після") [Електронний ресурс] / О. Цокол. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
текстові стратегії -- сучасна драматургія -- конфлікт -- моноп’єса -- персонаж -- жанр
Анотація: У статті проаналізовано твори сучасної української драматургії, що увійшли до антології «Майдан до і після» (2016), що відображають події останніх кількох років в Україні. Як наслідок у роботі драматургів виявлено низку нових текстових стратегій: монодраматичну, географічну, історичну, релігійну та з локальним місцем дії. Окреме місце в дослідженні відведене опису жанрових експериментів, в яких простежується тенденція до комбінування кількох текстових стратегій одночасно
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Яковлева, І.
Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки [Електронний ресурс] / І. Яковлева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Настя Грінченко -- Оповідання з тюремного життя -- До батька в гості -- Іронія життя -- ідіостиль
Анотація: У статті розглянуті неопубліковані твори Бориса та Анастасії Грінченків у порівняльному аспекті. Вибір для аналізу саме цих творів зумовлений потребою введення їх до наукового обігу задля розкриття нових аспектів творчої манери Б. Грінченка та висвітлення особливостей стилю А. Грінченко, їхнього взаємозв’язку та відмінних рис. Висунуто гіпотезу про частково автобіографічний характер та відповідний взаємозв’язок аналізованих творів. Установлено, що творчість А. Грінченко можна назвати продовженням ідіостилю її батька-письменника, проте з притаманними лише їй індивідуальними особливостями. Окреслено перспективи подальшого дослідження в загальному контексті українського літературного процесу початку ХХ ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Копельман, З.
Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Peer, W.
What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Добродій, В.
Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки" [Електронний ресурс] / В. Добродій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 40-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
різдвяне оповідання -- Різдво -- символ голосу -- конфлікт -- жанр
Анотація: Стаття присвячена вивченню жанрових особливостей різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», яке увійшло до збірки «13 різдвяних історій». Констатовано, що в останні десятиліття в українській літературі опубліковано велика кількість творів цього жанру, адресованих як дитячій аудиторії, так і дорослій. Відтак можна говорити про відновлення традиції написання різдвяних оповідань в українському літературному процесі. Однак їх вивчення ще й досі є переважно принагідним – такі твори аналізуються переважно у рецензіях та книжкових оглядах напередодні новорічних та різдвяних свят. Мета статті — аналіз твору Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», його стильових особливостей, своєрідності трансформації жанру різдвяного оповідання. Завдяки методу повільного читання та застосуванню філологічного методу дослідження художнього твору, авторка з’ясовує художні особливості цього різдвяного оповідання, виокремлює його провідні ознаки, символічні образи. На основі проведеного аналізу запропоноване авторське формулювання поняття «філософсько-екзистенційне різдвяне оповідання», описані його провідні ознаки та складові. Це, зокрема, такі риси, як: композиція заснована на поєднанні різних точок зору, одна й та сама подія подається крізь бачення двох різних персонажів, а об’єднують їхні погляди символічні образи, які допомагають показати персонажів — як з боку, з погляду Іншого, так І зсередини, їхніми власними очима; кожен персонаж немов повторює свою версію події, а символічні образи, тісно пов’язані із тематикою різдвяного свята, утворюють систему символів та ідей, які розгортаються перед читачем. Крім того, уточнено жанрову специфіку різдвяного оповідання, функціонування різдвяної образності у сучасній українській літературі. Практичне значення дослідження повʼязується із осмисленням нового етапу розвитку жанру та його видавничих перспектив.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

11.

Вірченко, Т.
Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX початку XX ст. [Електронний ресурс] / Т. Вірченко, Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 113-119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська драматургія -- літературний канон -- межа століть -- публіцистика -- літературна критика -- театральна критика
Анотація: Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Козлов, Р.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

12.

Артеменко, І.
Мотив особистого спротиву в драматургічному осмисленні Революції Гідності [Електронний ресурс] / І. Артеменко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистии спротив -- Революція Гідності -- Маи дан -- Схід України -- драматургія
Анотація: Особистии спротив посідає важливе місце серед об’єктів філософського осмислення. Тому досить актуальною є и ого реалізація в художніи літературі, особливо в украї нськіи драматургії останнього десятиліття. Революція Гідності внесла свої корективи в осмислення мотивів спротиву порівняно з попередніми революціями та переворотами, оскільки тои досвід відбувався за зовсім інших інформаціи но-технічних можливостеи , а вони важливі для організації людеи . Крім того, мотив спротиву має в украї нськіи літературі власну традицію, що складається з творів Т. Шевченка, вісниківців, шістдесятників, дисидентів. Проте це переважно публіцистика та поезія. У результаті Революції Гідності украї нськии спротив став і однією з тем драматургії . Саме тому особливо актуальним є дослідження мотиву спротиву в драматургічному осмисленні з погляду переваг у розвитку суспільства, сучасного подіям на Маи дані. Будь-якии рух спротиву має низку організаціи них і психологічних умов, за яких він відбувається. У текстах п’єс ці умови відображені якщо не по-різному, то зі зміщеними акцентами. У статті розглянуто драматургічні твори, написані до, під час і після Революції Гідності. Метою статті є простежити, як змінювалося художнє осмислення соціальних причин та ідентичності учасника руху спротиву в п’єсах, присвячених Маи дану 2013–2014 років і подіям, що відбуваються на теренах Украї ни як наслідок Революції . Особлива увага приділена формуванню образу героя, борця, патріота. Розглянуто розвиток особистого спротиву у відповідності до описуваних подіи та часу, коли вони відбувались. Для досягнення поставлених завдань було застосовано методи сюжетного і текстуального аналізу, конфліктознавчі та інтертекстуальні методики. Об’єктом дослідження є дві антології сучасної украї нської драми: «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Завдяки свої и структурі ці збірки дають можливість розглянути особистии спротив як мрію, як реальнии діючии образ та як герої чнии , патріотичнии подвиг. Також у статті простежено, якими літературними засобами створюється такии образ і як змінюються ці засоби залежно від розвитку образу в текстах. В усіх драмах створено узагальнении образ украї нця, якому властиві всі наи кращі якості, поривання та погляди, він має високии патріотизм, силу волі, мужність тощо і є тим образом украї нця, якого «не вистачає» краї ні. Це омріянии герои . Проте в різних розділах збірок цеи образ змінюється, перетворюється і вдосконалюється. А разом з цим образом змінюється і мотив спротиву учасника. Вперше було простежено, як украї нські драматурги відчували та осмислювали причини и перебіг соціального, в тому числі і особистого, спротиву, що зумовив Революцію Гідності. Особлива увага звернена на відмінності в художньому осмисленні одного і того ж мотиву соціального та особистого спротиву. Також уперше цілісно простежено зв’язок мотиву спротиву із художніми конфліктами п’єс збірок «Маи дан. До і після» та «Лабіринт із криги та вогню». Матеріал може бути застосовании для подальших глибоких досліджень з цієї теми, наприклад для вивчення прозових текстів про Маи дан та, навіть, поетичних збірок
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

13.

Кравченко, А.
Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана [Електронний ресурс] / А. Кравченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- релігія -- релігіи на ідентичність -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Релігія є важливою складовою украї нського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце заи ме у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медіи них осіб та ЗМІ, також впливає література, але ї ї вплив є складнішим та містить приховані інтенції , тому аналіз релігії у структурі ідентичностеи персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних украї нських авторів особливою епатажністю, зокрема и образів релігіи ного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На першии погляд здається, що у свої х текстах автор деконструює, руи нує та іронізує з усталених релігіи них образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації , зіставлення, деконструкції та прии оми постколоніальних студіи . У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носії в релігіи ної ідентичності, але при цьому цілком сери озно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не наи важливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії , де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи ї ї нездатність відповісти на питання «свіи – чужии » в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії : релігіи ні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиціи ного релігіи ного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленіи проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиціи них та моральних питань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

14.

Бойко, Н.
Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського) [Електронний ресурс] / Н. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 124-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
іронія -- іроніст -- протагоніст -- резонер -- оповідання -- дешифрування
Анотація: У статті проаналізовано малу прозу О. Кониського з погляду функціонування в ніи іронії . С. К’єркегор метафорично порівнював ї ї з божественним безумством, яка, як розбуялии Тамерлан, не залишає каменю на камені, адже в «іронії негативність бере гору над позитивністю, свобода — над необхідністю». У сучасному літературознавстві іронія розглядається, з одного боку, як естетична категорія, характерна риса якої полягає у відсутності настанови розсмішити реципієнта; ідеться про авторське сприи няття діи сності («іронічнии смисл» за С. Походнею). З іншого — як стилістична фігура (троп), в основі якої лежить інакомовлення і яка розкриває потенціал авторського стилю. Проте в обох випадках для розуміння справжнього сенсу іронічного висловлювання необхідна наявність контексту, якии є и ого основним семантичним тлом. У низці творів О. Кониського іронія служить засобом увиразнення певних рис характеру и поведінки персонажа і виражається за допомогою епітетів, порівнянь, метафор. Рідше вона стає сюжетотвірним чинником, як в оповіданні «І ми — люде!» Предмет дослідження — іронія як двопланове висловлювання, для розуміння прихованого змісту якого першорядного значення набуває контекст. Об’єкт літературознавчого аналізу — мала проза О. Кониського, що досі не розглядалась у цьому аспекті, власне, цим і зумовлена новизна дослідження. Мета статті полягає у з’ясуванні місця та ролі іронії в маліи прозі письменника. Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: простежити появу іронії в маліи прозі письменника; виявити залежність форми іронічного висловлювання від авторської позиції , и ого ставлення до діи сності; з’ясувати вплив авторського іронічного підходу на формозмістові риси твору. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, історико-літературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати: попри те, що іронія не є домінантною рисою світогляду О. Кониського, у и ого маліи прозі виокремлюються твори, у яких наявна текстуальна іронія, що близька до метафори.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

15.

Руснак, І.
Поетика фейлетону "Подєбрадський чичероне" Миколи Чирського [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 131-137. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фейлетон -- путівник -- монтаж -- чичероне -- жіноча емансипація
Анотація: Предметом дослідження є поетика феи летону «Подєбрадськии чичероне» (1924) Миколи Чирського. Цеи твір став ефектною відповіддю митця на прагнення студенток Украї нської Господарської Академії (УГА) розкритикувати и ого погляди на ідеї жіночої емансипації , а також на ставлення редакторів студентських сатиричних видань до обсягу підготовлених до друку матеріалів. Мета статті — з’ясувати досягнення М. Чирського у використанні сатиричних прии омів для створення художньої виразності повідомлюваного і втілення ідеи но-тематичного задуму. Для досягнення ї ї використано герменевтичнии метод аналізу публіцистичного тексту. У результаті дослідження з’ясовано особливості центрального образу чичероне, композиції тексту та и ого тематики. Чичероне — обізнании посередник між мандрівниками і тими явищами діи сності, які викрито у феи - летоні. Й ого очима реципієнт дивиться на пам’ятні місця Подєбрад, и ого репліки стають домінантними у формуванні думки про місто, УГА та людність, яка тут навчалася і проживала. У феи летоні в гумористичніи тональності відтворено колоритні деталі студентського побуту, діяльність окремих партіи , мистецьких, громадських організаціи та об’єднань, зокрема провокативно названої у феи летоні жіночої спілки — «Організації проблематичного характеру». Композиція феи летону створена за допомогою монтажної техніки. Елементи монтажу підкреслили емоціи но-смислові и асоціативні зв’язки між окремими персонажами и епізодами. Зіткнення несумісних епізодів допомогли створити комічні художні ефекти, відобразити динамічну ситуацію спостереження за життям украї нської студентської громади. Окрім основної теми, феи летон імпліцитно порушував проблему правки-скорочення публіцистичних матеріалів у студентських періодичних виданнях в еміграції . Феи летон давав письменнику змогу залучати читачів до обговорення важливих проблем, що перетворювало твори цього жанру на активнии чинник громадського життя. Поява в украї нськіи закордонніи періодиці матеріалів про жіночу емансипацію та участь жінок у багатогранному житті переселенців засвідчували неабияку увагу до цих питань в украї нському емігрантському середовищі. Однак феи летоннии набуток митця не вичерпується творами окресленої тематики. Це перспективнии для подальших досліджень пласт публіцистичної спадщини М. Чирського, що може відкрити нові риси поетики письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

16.

Васьків, М.
Особливості журналістських публікацій В’ячеслава Медведя — колумніста [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 159-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
В’ячеслав Медвідь -- колумністика -- есеї стика -- рубрика -- періодичність
Анотація: Предметом дослідження у статті є специфіка украї нської письменницької колумністики. Основною проблемою статті стало з’ясування причин розквіту украї нської колумністики на перехресті художньої літератури і журналістики, окреслення основного кола ї ї тем, мотивів, образів на прикладі публікаціи В. Медведя. Об’єктом дослідження украї нських науковців були лише окремі теоретичні аспекти авторських колонок у вітчизняних часописах, без ґрунтовного аналізу конкретних журналістських творів, тому детальна характеристика колумністського доробку письменника зумовила наукову новизну статті. Метою статті є всебічне дослідження індивідуальної неповторності контенту в авторських колонках В. Медведя на тлі розвитку вітчизняної колумністики и журналістики 1990–2000-х років. Для цього застосовувалися культурно-історичнии метод для визначення причин написання і контексту конкретних публікаціи колумніста, ї х місця и ролі у творчості письменника, інтелектуальному бутті украї нського суспільства; філологічнии метод — для аналізу текстів цих публікаціи ; компаративістськии метод — для визначення спільного і відмінного в матеріалах авторських колонок В. Медведя та інших украї нських письменників зазначеного періоду. Підсумком дослідження стали такі результати: 1. Серед різних визначень авторської колонки для украї нської колумністики наи більш прии нятним є розуміння ї ї як рубрики, у яку вміщуються твори різних жанрів, але в конкретніи колонці — твори одного жанру и однієї стилістики, у чому переконує доробок В. Медведя. У рубриках «Літературні сторінки» і «Книжник-review» В. Медвідь виявляє себе як літературнии критик, публікуючи в першіи із них рецензії на антології сучасної літератури і короткі літературні портрети сучасників — у другіи . Публікації в колонках «З вершин і низин» та «Світло і тінь» відзначаються описовим, есеї стичним характером. 2. Колумністика В. Медведя виникає як синтез суспільної уваги до ключових соціальних і морально-етичних проблем, неупередженого авторського світогляду та неповторного притчевого стилю письменника-публіциста. 3. Констатується, що популярністю в читачів часописів користуються публікації з чіткими, переважно спрощеними, висновками, так само чіткими акцентами в поділі на позитив і негатив, тому колумністика В. Медведя не мала великого успіху в загалу. Й ого письмо вимагає високого інтелектуального рівня читачів, призначене для вузької елітарної публіки. Практичне значення статті полягає в можливості використання ї ї результатів у працях із журналістської жанрології , історії украї нської журналістики и літератури межі ХХ–ХХІ століть, при вивченні творчості В. Медведя
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

17.

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Катерина, Ч.
Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Головань, Т.
Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність? [Електронний ресурс] / Т. Головань. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 113-118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
філософська проза -- філософська ідея -- типологізація -- прототипізування
Анотація: В украї нському літературознавстві і літературніи критиці низку творів українських прозаї ків визначають як філософські. Однак системних та узагальнювальних праць або монографіи про українську філософську прозу як окреслене явище, що має власні джерела, історичну динаміку, жанрову диференціацію, немає. Тож постає запитання: українська філософська проза є чимось спорадичним і випадковим чи все-таки представлена в українській літературі повноцінно, але досі «не розпізнана» через невідповідність застосованих до неї підходів? Можна поставити запитання и радикальніше: філософська проза є реальністю української літератури чи лише літературознавчою фікцією? Порушена проблема є актуальною тому, що ї ї розв’язання може пролити світло на затемнений досі філософськии прозовии жанр, прояснити його місце в украї нськіи літературі. Таким чином, предметом дослідження є жанрові межі української філософської прози. Для визначення цих меж використано аналітичний метод, метод узагальнення, частково — біографічний і герменевтичний підходи. Для розв’язання проблеми, порушеної у статті, сформульовано мету — обґрунтувати погляд на украї нську філософську прозу як окреслене, цілісне явище. Досягнення мети передбачало виконання таких завдань: розглянути причини відсутності розгорнутого літературознавчого дискурсу про украї нську філософську прозу; проаналізувати сутнісну природу філософської прози, зокрема розосередження філософського складника у структурі тексту і твору; на прикладі короткого періоду початку ХХ століття и кількох письменницьких імен окреслити приблизну типологію украї нської філософської прози. У статті акцентовано на факторах, літературознавчих (переважанні «позитивістичної » та «естетичної » оптики) і загальнонаукових (тривалому звуженні сфери філософії ), які зумовлюють складну розпізнаваність філософської прози, та зроблено спробу знаи ти ї м альтернативу. Запропоновано термінологічне уточнення щодо сутнісної характеристики філософської прози: не «типологізація», а «прототипізування». Проаналізовано твори кількох відомих письменників початку XX століття (Олексія Плюща, Михаи ла Могилянського, Валер’яна Підмогильного) і продемонстровано, що українська проза містить сутнісні ознаки художнього філософування (прототипізування), а отже, значнии сегмент української прози є філософським. Зроблено висновок, що українська філософська проза є повноцінним явищем, що заслуговує на ретельне дослідження. Висновки цієї статті як щодо причин відсутності узагальнювальних праць про українську філософську прозу, так і щодо ї ї сутнісної природи, а також стосовно конкретних прикладів художнього філософування можуть бути використані в подальших дослідженнях української літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Бойко, Н.
Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації [Електронний ресурс] / Н. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 175-182. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська проза -- рецепція -- повість -- ідея -- образ -- ідеологія -- народник
Анотація: У статті проаналізовано прозові твори двох представників украї нської літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка ї хніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної украї нської прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість свої х практичних діи , прозаї ки покладали на літературу роль сери озного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації украї нства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідеи на основа аналізованих творів і ї х система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету и головною діи овою особою постають представники різночинної украї нської інтелігенції , яких зазвичаи називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління украї нофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі украї нських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Украї ні в рецепції и ого багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначніи читацькіи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

21.

Король, Л.
Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації [Електронний ресурс] / Л. Король. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 14-21, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епатаж -- травма нації -- Голодомор -- особистий бренд
Анотація: Поступова дерадянізація Східної Європи спричинила появу в літературі «нової історичної хвилі», яка об’єднує різні способи висвітлення історичного матеріалу: від традиційної естетики реалізму до гри з жанрами и стилістикою на межі соціальноприи нятних прийомів. Нова росіи сько-українська війна актуалізувала питання висвітлення травми в художніи літературі, зокрема й те, чи має право на існування ігровии спосіб опрацювання сакралізованих у суспільстві тем. Предметом дослідження є поетика епатажу Михайла Бриниха і спосіб ї ї оприявнення в тексті й особистому брендуванні автора. Метою дослідження є окреслити епатажний підхід до висвітлення травми нації в романі Михаи ла Бриниха «Хліб із хрящами» и установити кореляцію поетики епатажу з особистістю письменника. Для розв’язання поставлених завдань було використано поетологічний і біографічний методи. У результаті дослідження зроблено такі висновки. Реакція читачів на нові твори, де оприявнюється тема війни, свідчить про те, що вони прискіпливіше ставляться до авторів, які не були свідками історичних подіи , але прагнуть використати ї х для комерціалізації . Прии нятним, таким, що не викликатиме суспільного обурення, способом використати реальні сюжети авторами — не свідками є основана на постпам’яті «репрезентація в дужках», яку можна втілити за допомогою епатажних прии омів, що проявляються на різних рівнях тексту. Головне завдання епатажу — викривати буденне грубими засобами. Наи - більш явно епатаж у «Хлібі із хрящами» виокремлюється саме на сюжетному рівні, адже автор поєднує поп-образ зомбі із сакралізованою в украї нському суспільстві темою Голодомору. Травма Голодомору так само проявляється на різних рівнях. За сюжетом ген канібалізму активує алкоголь, зловживання яким є ознакою соціальної депресії . Втрата ідентичності реалізується завдяки стилістичніи грі з мовленням одного з герої в, яка оприявлює роздвоєність його особистості. Важливою є кореляція бренду автора і його творів з елементами епатажу, адже читачі очікують на витівку від письменника, а тому інтуї тивно не відкидають нетипові репрезентації . Михайло Бриних у своєму зомбі-романі використав провокаційні засоби не лише заради гри з читачем, він висвітлив у провокацій - ний спосіб сакральну для українців подію й досягнув однієї з головних цілей епатажу — викрив грубими засобами проблеми алкоголізму чи ігнорування власної історії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

22.

Мусій, Валентина.
Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») [Електронний ресурс] / В. Мусій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 102–107, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- двійництво -- авторська концепція -- самоідентифікація -- художній світ -- топос -- позасвідоме -- рефлексія -- постмодернізм -- перформативність
Анотація: Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

23.

85,0я43
А 86

Ожога-Масловська, Алла Валентинівна.
Ремінісценції японської гравюри укійо-е в сучасній художній практиці України [Електронний ресурс] / A. B. Ожога-Масловська. - Електронні текстові дані // Арт-простір : науковий журнал. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - Вип. 1. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.

ДРНТІ

ББК 85,0я43

Рубрики: Гравюра

Кл.слова (ненормовані):
ремінісценція -- японська гравюра укійо-е -- сучасне українське мистецтво -- паралельна перспектива -- простір -- образотворча цитата -- інтерпретація
Анотація: У статті розглядаються твори сучасних українських митців у контексті японської гравюри укійо-е. Апеляція художників України до японської спадщини простежується у використанні цитат з відомих графічних творів, перекладі окремих мотивів на мову інших видів мистецтва та матеріалів, запозиченні тиражованих у гравюрі образів, застосуванні художніх принципів та прийомів укійо-е. Стаття побудована на матеріалах музейних та приватних колекцій.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 9 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)

Знайти схожі

24.

Шифр: М898489384/2020/5
Журнал

Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - ISSN 2518-766Х. - Виходить щорічно
2020р. № 5 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Олексюк, О. М. Міждисциплінарність як форма фундаменталізації вищої мистецької освіти: фасетний підхід / О. М. Олексюк. - С.5-8
Кл.слова: стратегія, інноваційна модель, орієнтири
Черкасов, В. Ф. Загальна музична освіта Австрії в контексті європейських і світових тенденцій / В. Ф. Черкасов. - С.9-15
Кл.слова: уроки музики, творчі здібності, види діяльності
Проців, Л. Й. Історія музичної педагогіки в Україні: феномен мистецьких династій / Л. Й. Проців. - С.16-23
Кл.слова: мистецькі династії, вокальне виконавство, метаісторія
Гринчук, І. П. Вітчизняні виконавські школи: регіональний аспект / І. П. Гринчук, О. Спольська. - С.24-31
Кл.слова: фортепіанне виконавство, фортепіанні школи, піаністи-виконавці
Рахманова, О. К. Синестезія як засіб розвитку музичного семіозису молодших школярів / О. К. Рахманова. - С.32-35
Кл.слова: семіозис, синестезійність, семіотика мистецтв
Федорець, М. О. Формування музично-естетичного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва як наукова проблема в Україні та Китаї / М. О. Федорець, С. Сюй. - С.36-42
Кл.слова: інтегрований курикулум, естетичний досвід
Вишневецька, М. В. Естетичні потреби у фаховій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва: теоретичний аспект проблеми / М. В. Вишневецька. - С.43-48
Кл.слова: естетичні потреби, естетична культура, естестетична діяльність
Лимаренко, В. І. Структурні компоненти методичної компетентності майбутнього керівника вокального ансамблю / В. І. Лимаренко. - С.49-53
Кл.слова: структурні компоненти, майбутній керівник, вокальний ансамбль
Даценко, М. С. Творчий потенціал майбутнього вчителя музичного мистецтва: сутність та зміст феномена / М. С. Даценко. - С.54-59
Кл.слова: фахова підготовка, творча особистість, мистецька освіта
Скуратовська, М. О. Концертно-виконавська діяльність у фаховій підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтв / М. О. Скуратовська. - С.60-65
Кл.слова: художня творчість, фахова підготовка, сценічна діяльність
Процишина, О. Ю. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи / О. Ю. Процишина. - С.66-73
Кл.слова: сольний спів, майбутній викладач, компетентність
Davidovitch, N. The rule of humanities and culture in the academy / N. Davidovitch. - С.74-88
Кл.слова: гуманітарні науки, вища школа, цінності
Кондрацька, Л. A. Дигітальне вивчення теорії мистецтва / Л. A. Кондрацька. - С.89-97
Кл.слова: віртуальний артклас, кластерний підхід, лабораторія помилок
Губ’як, Д. В. Переклади для бандури поліфонічних творів Й.-С. Баха у виконавській та навчальній практиці: методичний аспект / Д. В. Губ’як. - С.98-105
Кл.слова: бандурне виконавство, поліфонічні твори, переклади для бандури
Бондаренко, Л. А. Метод проєктів у професійній підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва / Л. А. Бондаренко. - С.106-111
Кл.слова: професійна підготовка, проєктна діяльність, метод проєктів
Ракітянська, Л. М. Навчально-методичне забезпечення формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фахової підготовки / Л. М. Ракітянська. - С.112-119
Кл.слова: емоційний інтелект, фахова підготовка, навчально-методичне забезпечення
Лобода, О. Є. Самостійна робота як педагогічна умова розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх музикантів-педагогів / О. Є. Лобода. - С.120-127
Кл.слова: самоосвіта, самостійна робота, професійна підготовка
Бегун-Трачук, Л. О. Дослідження професійного та емоційного вигорання у психолого-педагогічній теорії та практиці / Л. О. Бегун-Трачук. - С.128-133
Кл.слова: емоційне вигорання, професійне вигорання, зарубіжний досвід
Сухолова, М. А. Чинники впливу на поліфункціональність сценічного іміджу викладача вокалу в сучасних умовах / М. А. Сухолова. - С.134-139
Кл.слова: сценічний імідж, викладач вокалу, поліфункціональність
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

25.

Шифр: М898489384/2023/8
Журнал

Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - ISSN 2518-766Х. - Виходить щорічно
2023р. № 8 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Олексюк О., Ольга Миколаївна. Системоутворюючі концепції духовного досвіду особистості у вищій мистецькій освіті / М. Олексюк О. - С.4-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Костюк, Наталія Олександрівна. Аксіологічність мистецько-освітнього простору: детермінанти і дискурси / Н. О. Костюк. - С.9-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Ланьюе, Чжен. Феномен художньо-виконавської емотивностімайбутніх викладачів фортепіано / Ч. Ланьюе, О. Новська. - С.17-23. - Бібліогр. в кінці ст.
Маліновський, Богдан. Цифрова компетентність майбутнього концертмейстера-піаніста в умовах дистанційного навчання: сутнісний аналіз поняття / Б. Маліновський. - С.24-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Черкасов, Володимир. Музично-естетичне виховання дітей і молоді в кроскультурному просторі республіки Мальта / В. Черкасов. - С.30-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Таран, Ірина. Музично-ігрова діяльність у процесі навчання гри на фортепіано / І. Таран. - С.36-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Лєснік, Олена. Особливості вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва / О. Лєснік, О. Мамикіна. - С.41-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Жань, Лі. Етапи та педагогічні умови формування умінь виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на духових інструментах / Л. Жань. - С.48-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Ткачук, Володимир. Робота над оркестровим твором як засіб диригентської підготовки студента-інструменталіста / В. Ткачук. - С.54-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Маскович, Тетяна. Професійно-творчі та індивідуально-особистісні якості педагога в процесі організації навчально-виховного процесу / Т. Маскович, Х. Казимирів. - С.61-66. - Бібліогр. в кінці ст.
Музика, Леся. Фортепіанні твори для дітей у творчості С. Борткевича / Л. Музика. - С.67-72. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

26.

Губ’як, Д. В.
Переклади для бандури поліфонічних творів Й.-С. Баха у виконавській та навчальній практиці: методичний аспект [Електронний ресурс] / Д. В. Губ’як // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2020. - № 5. - С. 98-105, DOI 10.28925/2518-766X.2020.5.15 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
бандурне виконавство -- поліфонічні твори -- переклади для бандури
Анотація: Представлено методичні підходи до проблеми перекладу поліфонічного матеріалу для бандури.Порушено проблему компаративного співставлення виконавських можливостей київської та харківської бандур, відповідних їм способів гри при виконанні поліфонічної фактури. Розглянуто перспективи ширшого залучення харківської бандури до виконавської та навчальної практики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

27.

Музика, Леся.
Фортепіанні твори для дітей у творчості С. Борткевича [Електронний ресурс] / Л. Музика // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2023. - № 8. - С. 67-72, DOI 10.28925/2518-766X.2023.810. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
фортепіанне виконавство -- педагогічна цінність -- педагогічний репертуар -- навичка -- педагогічна практика
Анотація: У статті здійснена спроба розглянути художньо-педагогічний арсенал фортепіанної музики на матеріалі видатного композитора української діаспори Сергія Борткевича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)

Знайти схожі

28.

Світайло, С.
Методичний дискурс диригентсько-хорової підготовки вчителя музичного мистецтва [Електронний ресурс] / С. Світайло. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 259-271, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.259271. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
вчитель музичного мистецтва -- диригентсько-хорова підготовка -- музично-теоретичний -- вокально-хоровий -- виконавський аналіз -- інтерпретація вокально-хорового твору
Анотація: Розглянуто методичні аспекти підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва у процесі здобуття ним вищої освіти. У процесі диригентсько-хорової підготовки вони мають не лише навчитись грати партитуру хорового твору, технічно опрацьовувати її, а й осмислювати вокально-хорові твори, аналізувати й інтерпретувати їх. Наголошено на необхідності формувати у них здатності здійснювати інтерпретацію вокально-хорового твору шляхом засвоєння прийомів і засобів музичнотеоретичного, вокально-хорового і виконавського видів аналізу, визначено мету і завдання кожного з них. Запропоновано орієнтовний вокально-хоровий аналіз хору М. Лисенка «Сон», у якому розкрито його загальні жанрові особливості як музичного твору, призначеного для хорового виконання. Зокрема, охарактеризовано форму, розмір, мелодику, тональність, гармонію, теситуру, динаміку, визначено виконавські труднощі, запропоновано виконавський план. Спираючись на здобуті у процесі фахової підготовки теоретичні знання, набуті методичні навички, самостійно опрацьовуючи конкретні хорові твори, вчитель музичного мистецтва зможе досягти бажаних результатів у музичному розвитку школярів засобами вокально-хорового співу. Стверджується, що у процесі диригентсько-хорової підготовки методично доцільно доручати студентам самостійно здійснювати як окремі види аналізу (музично-теоретичний, вокально-хоровий і виконавський), так і загальну інтерпретацію вокально-хорових творів, над якими вони працюють у класі з диригування чи хоровому класі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

29.

Ситченко, А.
Літературна освіта школярів у викликах компетентнісного навчання [Електронний ресурс] / А. Ситченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 51-63, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
компетентнісне навчання -- літературна освіта -- педагогічні ризики -- навчальні технології -- виклики компетентнісного навчання -- технологізований розбір твору
Анотація: У статті висвітлюються питання практичної реалізації компетентнісного навчання української літератури. Аналізуються філософські та педагогічні напрацювання з проблеми, висвітлюються сучасні можливості модельованого навчання, важливою формою якого є освітні технології, цілком доречні у здійсненні літературної освіти. Підвищення ефективності навчання літератури в умовах технологізованого педагогічного процесу пов’язується у дослідженні з формуванням способів розумової роботи, які дають учням змогу самостійно критично осмислювати прочитані твори, аргументовано їх інтерпретувати, не лише сприймати авторські, а й продукувати власні смисли, що робить їхні дії особистісно значущими. Наголошується процедурний аспект проблеми компетентнісного навчання літератури, спрямованого на формування знаючого та вмілого, культурного учня-читача, його ціннісних орієнтацій. Стверджується, що особливості художньої літератури та її вивчення в школі зумовлюють позитивний вплив на рівновагу технократичного і гуманістичного чинників сучасної освіти, оскільки твори мистецтва слова мають не лише компетентнісний потенціал, а й естетичні якості та можливості, морально-етичні взірці людської поведінки. Водночас у статті вказується на певні ризики, пов’язані з рядом труднощів, що виникають на шляху реформування сучасної школи на засадах компетентнісного підходу. Автор звертає увагу на суперечності між компетентністю і моральністю; напрацюваннями вітчизняної педагогіки і впровадженням зарубіжних моделей освіти; знаннями і вміннями та уявленнями і переконаннями; суб’єктним досвідом школярів та їх навчальною діяльністю, що загострюють проблеми реформування школи, реалізації компетентнісного підходу, особистісно орієнтованого навчання, переконують у необхідності технологізації освіти. Йдеться насамперед про необхідність урівноваження ділових якостей компетентного фахівця з його моральними цінностями; умови перенесення на національний ґрунт зарубіжних освітніх ідей і проєктів; досягнення єдності знань, умінь та переконань суб’єкта діяльності; узгодження змісту компетентностей із процесом їх практичної реалізації. Стаття розрахована на вчителів, учених та студентів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

30.

Будзар, М.
Портрети XVIII ст. з фамільної галереї Ґалаґанів: соціокультурна динаміка у візуальних образах історії / М. Будзар, Я. Ярмоленко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 1(16). - С. 144-156, DOI 10.28925/2524-0757.2023.117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
портрет -- фамільна галерея -- соціокультурна динаміка -- Ґалаґани -- Лівобережна Україна
Анотація: У статті портрети з фамільних галерей української панства XVIII ст. розглянуто як візуальні свідчення соціальної динаміки всередині цієї страти. Концепція розвідки базується на тому твердженні, що портрет як історичне джерело репрезентує людину в сукупності особистих характеристик і суспільної ролі. Метою статті є аналіз відтворення соціокультурних змін, яких зазнала еліта Гетьманщини впродовж XVIII ст., на прикладі колекції Ґалаґанів. Портрети Ґалаґанів унаочнюють процес перетворення козацько-старшинського роду на дворянський і показують зміну соціальних ролей у межах однієї сім’ї. Твори фамільної колекції красномовно засвідчують дві моделі у поведінці осіб з верхівки козацького війська та їхніх нащадків — наслідування традицій предків і запозичення стилю життя імперської аристократії. Водночас ці полотна демонструють, як для нащадків Ґалаґанів уже в XIX ст. портрети предків стали символічним капіталом, сприяли формуванню уявлень про козацьке коріння роду
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ярмоленко, Я.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-30 31-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)