Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (382)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=типи<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Бітківська, Г.
Комунікативні стратегії сучасного літературного журналу: інтермедіальний аспект [Електронний ресурс] / Г. Бітківська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
комунікативні стратегії -- літературний журнал -- концепція журналу -- система цінностей -- інтермедіальний компонент
Анотація: У статті досліджені типи комунікативних стратегій сучасного літературного журналу (на прикладі видань «Київська Русь» і «ШО»). З’ясовуються взаємозв’язки між концептуальними положеннями видання, налаштованого на розбудову різноманітних форм спілкування з читачем, та інтерпретацією ціннісних орієнтирів сучасної соціокультурної спільноти. Визначається роль інтермедіального компонента у формуванні системи цінностей, яку репрезентує сучасний літературний журнал, зокрема розширення інформативності, естетичного та емоційного впливу вербальних текстів завдяки взаємозв’язкам із іншими текстами, як вербальними, так і візуальними. розбудову різноманітних форм спілкування з читачем
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бітківська, Г.
Інтерпретація образу іншого в дорожньому нарисі літературного журналу [Електронний ресурс] / Г. Бітківська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
образ Іншого -- дорожній нарис -- літературний журнал -- рецепція -- інтерпретація
Анотація: У статті досліджено особливості репрезентації та інтерпретації образу Іншого в дорожньому нарисі літературного журналу. Проаналізовано тексти дорожніх нарисів у журналах «Всесвіт», «Кур’єр Кривбасу», «Потяг-76», «Четвер». Визначено типи репрезентації образу Іншого, простежено особливості його інтерпретації в контексті української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Полтавцева, Н.
Смена стилей жизни в постсоветской России: феномен "культурного промежутка" [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стиль життя -- зміна культурних парадигм -- стресова ситуація -- адаптація -- культурний маргіналізм
Анотація: Зміна стилів життя у пострадянській Росії проаналізована з позиції авторського концепту «культурного проміжку» – часу, відзначеного радикальною зміною всіх культурних цінностей. Пострадянська Росія досліджується: а) в контексті зміни культурних парадигм; б) в ситуації, що здатна викликати культурний індетермінізм і, відповідно, стресовій з погляду антропологічного і культурного, в) і, нарешті, досліджується як ситуація постмодерна. Під таким освітленням виокремлено три типи людської реакції на стрес (традиціоналістськи-консервативна, агресивно-деструктивна, адаптивно-конструктивна) й проаналізовано різноманітні соціальні групи, що їм відповідають. Однак незалежно від приналежності до тієї чи іншої групи, людина «культурного проміжку» – це маргінал, із усіма звідси належними наслідками. Автор також вдається до спроби соціально-культурного прогнозування, спираючись на матеріал художньої культури (літератури).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мірошниченко, Н.
Міфопоетика української соціальної сучасної драми [Електронний ресурс] / Н. Мірошниченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міфопоетика -- сучасна українська драма -- соціальні п’єси -- постмодернізм -- структура
Анотація: У статті здійснено аналіз міфопоетичних тенденцій соціальної української драматургії межі тисячоліть. Зростання ролі видовищних мистецтв, а отже й драматичних текстів у сучасному світі та брак літературознавчих праць, які досліджують сценічну драму, виявляють актуальність статті і перспективність подальших наукових розвідок. Застосування вчення Р. Барта про три типи міфологізації (традиційна, ідеологічна, мистецька) та пошук продуктивного зв’язку поміж міфологічною парадигмою і структурною основою текстів виявляють новизну роботи. Автор здійснює аналіз сценічних п’єс із соціальною проблематикою і діагностикою суспільних змін таких авторів: А. Вишневського, О. Ірванця, С. Жадана, А. Крима, О. Миколайчука, Н. Нежданої, О. Погребінської, О. Росича, Г. Тельнюк, С. Щученка.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Романенко, О.
Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман
Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Капелюх, Д.
Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі [Електронний ресурс] / Д. Капелюх. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 26-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
драматургічний твір -- автор -- вступ -- вступна ремарка -- семантика
Анотація: Поетика ремарки, її співвіднесення з репліковою частиною тексту в творчості драматургів різних країн та історичних епох останнім часом викликає все більший інтерес сучасної як мовознавчої, так і літературознавчої науки (праці Б. Голубовського, К. Поліщука, С. Кржижановського, Н. Ніколіної, Н. Іщук-Фадєєвої, М. Сулими, С. Хороба, А. Зоріна, А. Габдулліної та ін.). Тому актуальність статті полягає в дослідженні типологізації ремарок відповідно до їх функцій у тексті драматичного твору. Метою розвідки є розгляд найбільш дискусійних питань літературознавчого означення вступної ремарки, її функцій та місця в загальній структурі драматургічного тексту. Для подальших літературознавчих досліджень слід насамперед проаналізувати типологічну класифікацію ремарки як структурного елементу драматургічного твору. Вітчизняні наукові праці недостатньо широко охоплюють проблематику ремарки та її співвідношення з репліками в контексті композиції драматичного твору. Сценічні ремарки доцільно поділити на такі типи: вступні, внутрішньосценічні, заключні, міжреплікові. Цю розвідку присвячено дослідженню вступної ремарки, головна функція якої полягає в попередньому ознайомленні читача з часовими та просторовими обставинами відтворюваної сюжетної дії. Автором було зосереджено увагу на питаннях семантичних особливостей вступної ремарки на прикладі драматичних творів вітчизняної та зарубіжної літератури. Опрацьовано найбільш значущі праці вітчизняних та іноземних науковців з цієї проблеми. Проаналізовано місце вступної ремарки в загальній структурі драматургічного тексту. Загалом проблема співвідношення вступної ремарки з драматичним текстом автора, її сценічне втілення театральним режисером усе ще залишається відкритою і потребує подальших досліджень.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Кривенчук, В.
Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Трищенко, І.
Семантичний контраст і нерівність в позиції звертання (на матеріалі англомовної художньої прози) [Електронний ресурс] / І. Трищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
семантичний контраст і нерівність -- художній текст -- звертання -- оцінний компонент -- контекст
Анотація: Стаття присвячена актуалізації в позиції звертання стилістичних прии омів, які базуються на семантичному контрасті і нерівності. Зокрема, предметом дослідження є функціонування вказаних звертань в художньому тексті. Актуальність теми зумовлена необхідністю отримання нових поглиблених знань про експресивні засоби художнього тексту, які є вкраи важливими для и ого адекватного розуміння, інтерпретації і перекладу. Мета цієї статті: дослідити функціонування звертань, у яких актуалізуються побудовані на семантичному контрасті і нерівності стилістичні прии оми. В ході дослідження застосовувались методи семантичного, контекстуального аналізу і елементи прагматичного аналізу. Серед контрастних звертань спочатку аналізуються іронічні звертання, які часто включають оціннии компонент конотації . В залежності від контексту оціннии компонент в таких звертаннях може змінювати свіи знак на протилежнии : з негативного на позитивнии і навпаки. Розглядаються приклади нереферентного вживання звертань для створення іронічного смислу. При аналізі оксиморонів-звертань застосовуються положення теорії семантичної комбінаторики М. В. Нікітіна. Встановлюється, що відношення контрадикторності можуть виникати не тільки всередині синтагми-звертання, але і між звертанням та іншою частиною висловлювання. Характеризуються типи такої контрадикторності, а саме: семантична і стилістична. Аналізуються типи градації і частотність ї х актуалізації в позиції звертання. Окрім цього, виявляються можливості розташування звертань — компонентів градації в тексті (контактне і дистантне). Визначається роль авторського мовлення в адекватніи емінтерпретації емоціи но-оцінних звертань, які є компонентами градації . Вживання вказаних вище стилістичних прии омів в звертаннях поєднується з оцінним компонентом, сигналізуючи про позитивне чи негативне ставлення мовця до адресата і про певну реакцію мовця на конкретну ситуацію спілкування. Подальше вивчення звертань перспективне у взаємозв’язку з іншими засобами вираження категорії адресатності, а також в плані виявлення ї х жанрової специфіки і особливостеи актуалізації інших стилістичних прии омів в позиції звертання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Великорода, Ю.
Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) [Електронний ресурс] / Ю. Великорода. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 108-117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концептуальна метафора -- медіадискурс -- сфера-джерело -- сфера-ціль -- слот -- фрейм
Анотація: Стаття присвячена дослідженню концептуальної метафори в медіи ному дискурсі на основі англомовних текстів на науково-популярну тематику. Матеріалом статті стали тексти з ресурсів National Geographic за 2016–2020 рр., зокрема з журналу Національного географічного товариства США та телеканалу Nat Geo Wild на історичну, екологічну, природознавчу, анімалістичну та географічну тематику. Метою дослідження є визначення типів концептуальних метафор за теорією А. Чудінова та з’ясування домінантних тенденціи ї х функціонування. Для досягнення мети застосовувався метод концептуального аналізу при визначенні концептуальних моделеи і ї х класифікації за типами. Незважаючи на не цілком визначении статус науково-популярного жанру та и ого місце у структурі медіи ного чи наукового дискурсу, дослідники сходяться на думці, що ці тексти характеризуються спрощеною подачею наукового матеріалу, якии буде зрозумілии непідготовленіи авдиторії , та вживанням стилістичних засобів для увиразнення тексту. У результаті дослідження визначено, що всі чотири типи метафоричних схем функціонують у медіи - них текстах на науково-популярну тематику: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні метафори. Наи більш представленими виявилися соціоморфні та артефактні метафори. Вживаючи соціоморфні метафори, автори науково-популярних текстів порівнюють явища природи із суспільними відносинами між людьми. Зокрема, поведінка представників тваринного світу порівнюється із віи ськовою, спортивною чи професіи - ною діяльністю людини. Наи більш представленими виявилися артефактні метафори, при вживанні яких проводяться паралелі між тим, як функціонують представники тваринного світу чи як відбуваються явища природи, та тим, як працюють більш звичні и зрозумілі для людини артефакти. Наи більш домінантною серед них виявилася метафора зі сферою-джерелом «механізм», яка проєктується на такі сфери, як «явище природи», «представник тваринного світу» тощо. Окрім цієї сфери-джерела серед артефактних метафор також визначалися домени предметів гардеробу, продуктів харчування та метафора будинку. Вживання відносно незначної кількості антропоморфних і природоморфних метафор викликане тенденцією використання доменів з несуміжних сфер для осмислення явищ природи. Практичним значенням статті вважаємо те, що ї ї результати сприяють кращому розумінню особливостеи функціонування текстів науково-популярного жанру. Перспективами подальших розвідок є дослідження інших лінгво-когнітивних ознак таких текстів, зокрема вживання концептуальних метоніміи , а також дослідження інших засобів створення стилістичної виразності в цих текстах.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Юрчишин, В.
Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі [Електронний ресурс] / В. Юрчишин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 77-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сатира -- теорія релевантності -- контекстуальні ресурси -- сатирична інтерпретація -- сатиричні інтенції
Анотація: Предметом дослідження є типи інтерпретації сатири у британському медійному дискурсі. Матеріалом дослідження є тексти статей британського сатиричного журналу «Private Eye» за 2020 р. на соціально-політичну тематику. Метою дослідження є виокремити типи сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі на основі порядку активації контекстуальних ресурсів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглиблення знань про механізми інтерпретації сатири, які є важливими для правильного розуміння сатиричної критики. У ході дослідження застосувалися методи дискурсаналізу та функціонально-прагматичний аналіз. У результаті дослідження на основі теорії релевантності визначено роль контекстуальної інформації під час інтерпретації сатири, зокрема виокремлено шість типів контекстуальних ресурсів, які вступають в дію під час інтерпретації сатири підтверджуючи, суперечачи чи взаємодіючи з існуючими припущеннями для утворення нових контекстуальних імплікаціи . Встановлено, що на практиці можливі випадки, коли задіюються декілька контекстуальних ресурсів у лініи ному порядку, або ж вступають в дію всі шість контекстуальних ресурсів у паралельному порядку на етапах усунення двозначності та встановлення відсилань для отримання контекстуальних імплікаціи , а також для виведення експлікатур та імплікатур. З’ясовано, що апеляція до контекстуальної інформації сприяє виявленню сатиричних інтенціи автора, економлячи інтерпретацій ні зусилля і збільшуючи когнітивнии ефект. Беручи до уваги порядок активації контекстуальних ресурсів та природу взаємодії контекстуальних ресурсів із експліцитно вираженою інформацією, виокремлено такі типи інтерпретації сатири у британському медіи ному дискурсі: а) сатирична інтерпретація, коли сатиричні інтенції є очевидними на початку інтерпретації висловлення; б) сатирична інтерпретація, де сатиричні інтенції стають очевидними у середині процесу експліцитної інтерпретації висловлення; в) експліцитна інтерпретація та сатирична інтерпретація відбуваються паралельно; г) сатиричні інтенції стають очевидними в кінці інтерпретації сатиричних висловлень. Перспективами подальших розвідок є виокремлення прототипних та периферіи них типів сатиричних інтерпретаціи медіи ному дискурсі, а також визначенні впливу типу інтерпретації на когнітивнии ефект сатиричного висловлення
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-33

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)