Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (21)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=тоталітарний режим<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Анчабадзе Г.
Назва : Массовый террор в СССР. История одной семьи
Місце публікування : Київські історичні студії. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 109-113. - DOI 10.28925/2524-0757.2017.215 (Шифр К269584624/2017/2). - DOI 10.28925/2524-0757.2017.215
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): репресії--тоталітарний режим--анчабадзе
Анотація: Публикация имеет форму мемуаров. Автор использует профессию историка для реконструкции судьбы своей семьи в историческом контексте первой половины XX в. Биографии отдельных лиц вписаны в историю Грузии от распада Российской империи до постепенного установления тоталитарного режима в период между двумя мировыми войнами. Особое внимание уделено судьбе интеллигенции Абхазии во времена массового террора 1930-х годов в Грузинской ССР и Автономной Республике Абхазия в ее составе. Сведения о трагической судьбе отдельных жертв государственного терроризма помогают глубже осознать масштабы и содержание политических репрессий в условиях тоталитаризма. Личный взгляд на события почти столетней давности приближает их к современности.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Драч О. Освітній простір Європи доби Просвітництва:дискусії щодо гендерних параметрів навчання/ О. Драч (стр.3-9) Кл.слова: гендер,жіноча освіта,просвітники
Попенко Я. Румунська дипломатія у боротьбі за Бессарабію на Паризькій мирній конференції (січень — травень 1919 р./ Я. Попенко (стр.10-17) Кл.слова: дипломатія,Румунія,бессарабське питання
Срібняк І. Табір інтернованих Військ УНР у Пикуличах (Польща)(січень — лютий 1921 р.): умови перебування та моральний стан вояцтва/ І. Срібняк (стр.18-24) Кл.слова: інтернатовані,армія УНР,шпиталь
Ілюк Т. Публічна дипломатія України в Грецькій Республіці: становлення та історичні трансформації (1991–2011 рр.)/ Т. Ілюк (стр.25-31) Кл.слова: діаспора,культурні проекти,дипломатія
Щербак В. Українська держава на межі XVII–XVIII ст./ В. Щербак (стр.32-37) Кл.слова: Гетьманщина,абсолютизм,державні засади
Іванюк О. Полкові музеї у Наддніпрянській Україні в XIX — на початку XX ст./ О. Іванюк (стр.38-46) Кл.слова: військові підрозділи,музейні колекції,експозиція
Бонь О. Київське театральне середовище першої половини 1920-х років у щоденниках Василя Василька/ О. Бонь (стр.47-52) Кл.слова: театральне середовище,щоденники,Василько Василь
Довжик А. Жінки — викладачі педагогічних і мистецьких вишів Києва у 1920-ті роки/ А. Довжик (стр.53-63) Кл.слова: жінки-викладачі,виші,науково-педагічна
Байталюк О. Діяльність пам’яткоохоронних органів на Шепетівщині у 1920–1930-х рр./ О. Байталюк (стр.64-70) Кл.слова: інспектура,пам'ятки,примусово-суспільні роботи
Мусіяченко О. Історичні події як фактор впливу на розвій музичного середовища Києва другої половини XIX — початку XX ст./ О. Мусіяченко (стр.71-77) Кл.слова: музика,детермінізм,синергетика
Лабур О. Київська кінофабрика ВУФКУ та фільм О. Каплера "Право на жінку":історія однієї заборони/ О. Лабур (стр.78-87) Кл.слова: жіноче розкріпачення,гендер,кінофабрика ВУФК
Гедьо А. Особливості правового статусу греків Ніжина у XVIII — на початку XIX ст.: аналіз приватноправових актів/ А. Гедьо (стр.88-95) Кл.слова: правовий статус,ніжинська грецька громада,архів
Будзар М. Смерть Миколи Гоголя у сприйнятті сучасників: есе Григорія Ґалаґана "Друзям"/ М. Будзар (стр.96-101) Кл.слова: українська еліта,Ґалаґан Григорій
Мицик Ю. З листування Василя Кравченка і Бориса Грінченка/ Ю. Мицик, І. Тарасенко (стр.102-108) Кл.слова: патріотизм,просвітництво
Анчабадзе Г. Массовый террор в СССР. История одной семьи/ Г. Анчабадзе (стр.109-113) Кл.слова: репресії,тоталітарний режим,Анчабадзе
Щербак В. Резензія на книгу Брехуненко В., Синяк І. "Адвокати в судочинстві ранньомодерної Української держави — Гетьманщини"/ В. Щербак (стр.114-115)
Ковальов Є. Рецензія на книгу Ададуров В. "Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона". — Т. 1: Религия — язык/ Є. Ковальов (стр.115-116)
Кравчук О. Резензія на книгу Пиріг Р. Я., Тельвак В. В. "Михайло Грушевський: біографічний нарис"/ О. Кравчук (стр.117)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бонь, Олександр
Назва : Суспільно-політичні умови діяльності літературно-мистецької інтелігенції у 1920-х рр.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 1(16). - С. 84-90. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.19 (Шифр К269584624/2023/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.19
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тоталітарний режим--микола хвильовий--українська культура
Анотація: У статті розглядається розвиток української культури раннього тоталітарного періоду 1920-х рр. Утвердження режиму визначально впливало на культурну сферу загалом і на літературно-мистецьку діяльність зокрема. Наголошується, що політика українізації, хоча і прискорила розвиток української культури, проте не створила умов вільного розвитку, а була контрольованим більшовицькою партією процесом. Проблему розглянуто у трьох площинах: інтелігенція в ідеології більшовицької партії; новації державної політики більшовиків щодо літературно-мистецької інтелігенції у 1920-х рр.; загальні способи і методи взяття під контроль більшовицьким режимом літераторів і митців.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біляцька, Валентина
Назва : «У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): вірш-присвята--адресована лірика--тоталітарний режим--україна--художній документ
Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)