Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (915)

Каталог авторефератів та дисертацій (5)

Мережеві ресурси (16)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=традиції<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи с 1 за 30

1-30 31-46

Шифр: С325934233/2014/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2014р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Луцюк, М. Феномен давньосхідного пророцтва у контексті ТаНаХу / М. Луцюк
Романиця, О. Віршування Осипа Маковея ІІ періоду творчості (1888 – 1897 рр.) (метрика і ритміка) / О. Романиця
Бойко, В. Відтворення трудових процесів у прозі Івана Чендея / В. Бойко
Бунтовська, І. Використання прийому літературної реконструкції у романі "Клеркенвельські оповіді" П. Акройда / І. Бунтовська
Мурдза, І. Концепт саду в романі Любові Голоти "Епізодична пам’ять" / І. Мурдза
Євтушенко, С. Концепт Батьківщини у творчості слов’янських поетів межі ХІХ–ХХ століть / С. Євтушенко
Хавкіна, Л. Наука та науковці крізь призму реклами / Л. Хавкіна
Гавриченко, А. "Серце" як ключовий концепт української лінгвокультури / А. Гавриченко
Москалець, М. Москалець М. Міфологема "Дім" в українській мовній свідомості / М. Москалець
Гілевич, А. Мерилін Дж. Міллер. Ніккі-бунгаку – щоденникова література: традиції та вплив на сучасну японську літературу / А. Гілевич
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2014/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2014р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Астрахан, Н. У межах і за межами герменевтичної традиції: від інтерпретації теорії до теорії інтерпретації / Н. Астрахан
Черкашина, Т. Жанрово-типологічні риси української автобіографії ХХ століття / Т. Черкашина
Вишницька, Ю. Міфосценарій віднаходження раю як одна з реалізацій космогонічних міфів (на матеріалі роману Володимира Дрозда "Листя землі") / Ю. Вишницька
Олійник, С. Елементи слов’янської міфології у художньому світі трилогії Сергія Оксеника "Лісом, небом, водою" / С. Олійник
Хамедова, О. Образ Василя Стуса в електронних ЗМІ / О. Хамедова
Бровко, О. Українська спогадова література ХХ століття: еволюція, поетика, жанри / О. Бровко
Поліщук, Я. До таємниць слова / Я. Поліщук
Анісімова, Л. Луїза М. Розенблатт. Транзакційна теорія: проти дуалізму / Л. Анісімова
Сінченко, К. Стенлі Фіш. Чи присутній на заняттях текст? / К. Сінченко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2015/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2015р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Мартич, Р. Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах / Р. Мартич
Погребняк, І. Епістолярний жанр у діахронній проекції / І. Погребняк
Васьків, М. Конфлікт бажаного і дійсного в нарисі "Сади" кубанського письменника О. Розумієнка / М. Васьків
Волошук, Л. Специфіка діалогізму сучасної масової літератури / Л. Волошук
Лісневська, А. Режисерсько-операторські аспекти фахової підготовки телевізійних репортерів / А. Лісневська
Мейзерська, T. Глобалізаційні виміри медіа-досліджень у концепції Джеймса Лалла / T. Мейзерська
Веретільник, С. Розвиток антропонімів Гетьманщини XVII–XVIII ст. / С. Веретільник
Сінченко, К. Януш Славінський. Сприйняття та сприймач в історико-літературному процесі / К. Сінченко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2015/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2015р. № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Бітківська, Г. Комунікативні стратегії сучасного літературного журналу: інтермедіальний аспект / Г. Бітківська
Віннікова, Н. Біполярна природа літературної пародії / Н. Віннікова
Луцюк, М. Еволюція близнюкового міфу у давньосхідній традиції / М. Луцюк
Погребняк, І. Епістолярій як артефакт духовності / І. Погребняк
Борисюк, І. Самоідентифікація через іншого: збірка "Осоте!" Мирослава Лаюка як екологічна містерія / І. Борисюк
Вишницька, Ю. Мегаміфосценарії початку й кінця в художній картині світу Марії Матіос / Ю. Вишницька
Дмитрук, Л. Останній сплеск у творчості Олексія Кундзіча / Л. Дмитрук
Żmudzka-Brodnicka, M. Racjonalnie o smierci. Zmagania Julii Hartwig z tajemnica przemijania / M. Żmudzka-Brodnicka
Ожарівська, С. Архетип і символ у поезії Віри Вовк / С. Ожарівська
Поліщук, Я. Реорієнтація в сучасній українській літературі / Я. Поліщук
Pukhonska, O. "Niewolnicy nie rodza wolnych dzieci": proba samoidentyfikacji jednostki w Terenowych badaniach z ukrainskiego seksu Oksany Zabuzko / O. Pukhonska
Землякова, Т. Функції та смисли нових інформаційних взаємин: абсолют чи шизофренічне роздвоєння? / Т. Землякова
Москальчук, А. Концепт "дорога" у структурі художньої картини світу В. Шевчука: традиційні та індивідуально-авторські складники / А. Москальчук
Сінченко, К. Стівен Ґрінблатт. Культура / К. Сінченко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2016/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2016р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Демська-Будзуляк, Л. Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк
Євтушенко, С. "Втрачена ідентичність" як постколоніальний синдром / С. Євтушенко
Сінченко, О. Теорія сюжету Бориса Навроцького / О. Сінченко
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час / І. Борисюк
Бровко, О. Жанрова матриця бестіарію в сучасній літературі / О. Бровко
Черкашина, Т. "Французький роман" Фредеріка Беґбеде в контексті саморепрезентативної творчості письменника / Т. Черкашина
Комаровська, І. Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство / І. Комаровська
Сидоренко, Л. Моделі митця й орієнтири творчої самоідентифікації у драмі Я. Стельмаха "Синій автомобіль" / Л. Сидоренко
Погребняк, І. Культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка / І. Погребняк
Поліщук, К. Поетика ремарки Івана Тобілевича / К. Поліщук
Бітківська, Г. Гра в жанровій моделі літературного журналу: до постановки проблеми / Г. Бітківська
Марчак, Т. Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного / Т. Марчак
Вишницька, Ю. Сценарій протистояння в публіцистичних текстах: літературно-художній кластер / Ю. Вишницька
Заєць, В. Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") / В. Заєць
Kolarzowa, R. Kultura ukraińska, widziana przez granicę czyli odkrywanie obszarów niewiedzy / R. Kolarzowa
Озджан, Х. Дзеркало Анатолії / Х. Озджан
Клічак, Г. Броніслава Волкова. Смерть як семіотична подія: Маха, Нємцова, Неруда, Грабал і Кундера / Г. Клічак
Луцюк, М. Юлія Кристева. Читати Біблію / М. Луцюк
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Мартич, Р.
Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах [Електронний ресурс] / Р. Мартич. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
християнство -- патристика -- пізнання -- живе -- буття
Анотація: У статті розкрито біблійні ремінісценції осмислення живого в середньовічних східнохристиянських мислителів, з’ясоване місце цієї проблематики в їх ученнях, визначене спільне та відмінне в підходах до осмислення сутності живого. Отці східної церкви відстоювали та утверджували ідеї цінності живого як творіння Божого, трепетного ставлення до нього, обожнюючи будь-який прояв життя, наділяючи його духовно-моральними вимірами. Актуалізація їхніх учень має значення для сучасної України, оскільки саме східна патристика безпосередньо пов’язана з православ’ям, яке впродовж століть задавало ритм і вектор розвитку вітчизняної культури. Продовженням даної роботи може бути простеження трансформації східнопатристичних поглядів у зв’язку з розвитком науки, їх коадаптація та суперечності з сучасною наукою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Луцюк, М.
Еволюція близнюкового міфу у давньосхідній традиції [Електронний ресурс] / М. Луцюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Давній Схід -- близнюковий міф -- Каїн і Авель -- Йосиф Прекрасний -- Ісав і Яків
Анотація: У статті зосереджено увагу на розвиткові і трансформації близнюкового міфу в давньосхідному середовищі на прикладі давньої міфології присередземноморських культур (Давній Єгипет, Месопотамія, Палестина). Сюжет про братів-близнюків (життєвих антиподів) – неодмінний складник давньосхідної літературної традиції, і поруч із космогонічними і антропогонічними міфами є архетиповим. Проаналізовано давньоєврейські варіанти близнюкового міфу, представлені в текстах Тори (П’ятикнижжя Мойсея), простежено еволюцію близнюкової метафори в старозавітних оповідях про Каїна та Авеля, Ісава і Якова, Йосифа Прекрасного. Спостерігається засвоєння близнюкових сюжетів традицією Передання аврамістичних віровчень.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Демська-Будзуляк, Л.
Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / Л. Демська-Будзуляк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українське літературознавство -- культурні студії -- традиція -- історичний дискурс -- неокласичний дискурс
Анотація: У статті здійснено спробу розглянути українське літературознавство кінця ХІХ – початку ХХ ст. як компонент культури. Методологічним підґрунтям виступила теорія культурних студій. Виокремлено два центральні дискурси становлення нового українського літературознавства – історичний та неокласичний. Джерелом розмежування виступає приналежність кожного з дискурсів до певної культурної традиції. Історичну традицію визначаємо як герметичну, лінійну, таку, що схильна до міфологізації національної історії та культури. Натомість неокласичну традицію визначаємо як відкриту, інтегральну, позаісторичну, зосереджену на питаннях морфології культури. Такий підхід дає змогу вивчати українське літературознавство у тісному зв’язку з соціально-культурними процесами та практиками
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Комаровська, І.
Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство [Електронний ресурс] / І. Комаровська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
соціалістичний реалізм -- художній психологізм -- естетична оцінка -- традиції і новаторство -- засоби характеротворення -- внутрішній монолог -- жіночі й чоловічі образи -- психоаналіз -- гендерна інтерпретація
Анотація: У статті порушено проблему естетичного поцінування прози кінця 20-30-х років ХХ ст. Пропонована студія є спробою актуалізувати дослідження епіки Якова Качури відповідно до теоретико-методологічних пошуків сучасної гуманітаристики. Розглянуто специфіку психологізму в малій прозі Якова Качури. Акцентовано, що відтворення внутрішнього світу персонажів, моделювання характерів відбувається через комбіноване застосування основних форм психологізму та притаманних їм засобів і художніх прийомів. Виявлено, що в творах Якова Качури соціально-політичні питання мають психологічний підтекст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Марчак, Т.
Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного [Електронний ресурс] / Т. Марчак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- нація -- українізація -- літературно-мистецьке угруповання -- українська культура
Анотація: У статті зосереджено увагу на основних тематичних лініях публіцистичних творів Еллана-Блакитного, охарактеризовано погляди публіциста на соціально-економічний, культурно-просвітницький, національний розвиток України. Проаналізована публіцистика Василя Блакитного свідчить про її гостроту, проблемність, дискусійність, миттєву реакцію публіциста на нагальні проблеми часу. Наголошено, насамперед, на тому, наскільки успішно розвиваються закладені Блакитним традиції зрілого й результативного політичного мислення та ідейно-тематичне наповнення публіцистичних текстів. Звернено увагу на оригінальність тематики публіцистичних творів Еллана-Блакитного, які підводять читача до власних роздумів та осмислення гострих проблем суспільства, культури, мистецтва, політики, журналістики 1920-х рр. Стаття висвітлює соціальні та національні аспекти в умовах перехідного періоду розвитку українського суспільства. Також простежені процеси становлення та розвитку літературно-мистецького угруповання «Гарт», акцентовано на культурологічно-творчих аспектах діяльності об’єднання, представники якого працювали для відродження та формування національних духовних засад української державності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

11.

Башкирова, О.
Літературна традиція як основа моделювання художнього світу в романістиці Володимира Лиса (на матеріалі твору "Соло для Соломії") [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня модель -- літературна традиція -- стиль -- постмодернізм -- жанр -- роман -- національна література
Анотація: У статті досліджено шляхи трансформації літературної традиції в художній структурі сучасного роману на матеріалі твору Володимира Лиса «Соло для Соломії». Характер переосмислення традиційних художніх форм простежується на основі цілісного аналізу найважливіших аспектів літературного твору: жанрових характеристик, часопросторової організації, образних домінант та системи персонажів. Виявлено специфіку взаємодії досвіду класичної літератури і художньої мови постмодернізму
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

12.

Просалова, В.
Художні особливості казок Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. Просалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
народна казка -- літературна казка -- творча індивідуальність автора -- казковий герой -- хронотоп -- наратор
Анотація: У статті на матеріалі збірки Емми Андієвської «Казки» (2000) виявлено характерні ознаки авторських казок письменниці. Завдяки порівняльному методу з’ясовано, що авторка актуалізувала багатьох відомих у казковій традиції персонажів: лева, зайця, орла, бика. Творче засвоєння «Панчатантри» дало їй можливість збагатити систему персонажів української літературної казки, застосувати у збірці форму діалогу, властивого індійському казковому епосу, шакала та звичайної консервної бляшанки. Ці персонажі упродовж однієї ночі розповідають один одному для підтвердження своїх думок казки. Діалогічна позиція письменниці виявилася в реалізації різних поглядів на світ, у розумінні того, що читачеві не слід нав’язувати готової відповіді на питання. Встановлено, що чимало персонажів казок Емми Андієвської не мають аналогів у народних, а витворені авторською уявою, як наприклад: Галайло, Яян та інші. У збірці «Казок» Емма Андієвська реалізувала діалогічну модель казкового наративу, вміло поєднала повчальні й розважальні елементи, свідомо акцентувала жанрову специфіку творів заголовковим комплексом: «Казка про блискавку», «Казка про пихатість», «Казка про мандрівника»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

13.

Денісова, Д.
Літературна традиція Weird Fiction в англомовній літературі ХХ–ХХІ століття [Електронний ресурс] / Д. Денісова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фантастика -- сучасна англомовна література
Анотація: У статті зосереджено увагу на англомовній літературній традиції Weird Fiction, важливій для розуміння сучасної фантастичної літератури й культури. Метою дослідження є аналіз Weird Fiction з точки зору жанрової природи та історичних етапів формування традиції. За результатами розвідки, Weird Fiction визначено в контексті фантастичної літератури із зазначенням її відмінностей від інших фантастичних різновидів (фентезі, наукової фантастики, готичного роману, літератури жахів). Розвиток традиції та її поетологічні особливості розглянуто в трьох часових зрізах: ранньому прояві Weird Fiction (Old Weird) у 1880–1940-х роках, трансформації вихідної моделі в 1940–1990-х роках і становленні її сучасного варіанту – New Weird – у 2000-х роках
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Шкуратенко, Ю.
Трансформації бурлескного світовідчуття у гуморесках Павла Глазового [Електронний ресурс] / Ю. Шкуратенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
бурлеск -- суржик -- сленг -- обсценна лексика -- пародіювання -- десакралізація
Анотація: У статті йдеться про трансформацію бурлескного світовідчуття у творчому доробку П. Глазового, а саме про специфіку бурлескних засобів творення комічного. Мета статті – комплексно проаналізувати особливості бурлескного стилю письменника на матеріалах текстів «Сміхології». У ході дослідження було прослідковано, що бурлескний стиль автора пов’язаний із метаморфозами «котляревщини» у ХХ ст. Текстологічне вивчення гуморесок показало, що у деяких творах автор засвоїв бурлескну традицію на рівні окремих мовних елементів, натомість в інших – на рівні бурлескного світовідчуття в цілому. Зокрема, у творах письменника проаналізовано вживання вульгарної та обсценної лексики, сленгу, суржику, фразеологізмів зі згрубілою конотацією тощо, зумовлене сатиричними завданнями. Водночас докладний філологічний аналіз таких творів як «Огірочки», «Молитва», «Вічна пам’ять» засвідчив потужній вплив давньої бурлескної традиції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

15.

Гайдаш, А.
Дискурс старіння в драматургії початку XXI ст.: Проблемно-семантичні аспекти (на матеріалі п’єс Великої Британії, Польщі, Словаччини, США) [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
геронтогенез -- старіння -- геронтомаркери -- геронтогрупа -- сучасна драма
Анотація: Метою розвідки є окреслення дискурсу старіння у найновіших творах для сцени, написаних на межі ХХ-ХХІ ст., що зумовлено актуальністю питань пізньої зрілості у наш час. Для популярних п’єс західної традиції, присвячених літньому віку, характерні такі спільні ознаки, як центральне місце дійових осіб третього віку; міжпоколіннєвий конфлікт у родинному колі; гетеротопія геріатричного будинку; репрезентації геронтогрупи; динаміка старіння тощо. Серед поетикальних форм геронтогенезу виокремлено чорний гумор; танатологічні рефлексії; медичні аспекти геронтогенезу; спогади як реалізацію концепції «перегляду життя» та нецензурну лексику.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

16.

Заєць, В.
Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 55-65 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афікс -- дериваційний потенціал -- дієслово -- динаміка -- парадигма
Анотація: Розглянуто продуктивність словотвірних типів дієслів на матеріалі близько 1200 одиниць дієслівних лексем, залучених за допомогою методу фрагментарної вибірки із творів М. Стельмаха, Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»), роману «Собор» О. Гончара. Художня проза цих письменників демонструє становлення українськомовної словотвірної традиції на різних етапах історичного розвитку, а також класичні зразки ідіостилю, які досі є об’єктами наукового аналізу мовознавців. Метою праці є дослідження словотвірних моделей дієслів у художній прозі ХХ століття. Завдання розвідки — порівняти моделі різноструктурних дієслів у зазначених творах. Є підстави стверджувати, що сталість моделей словотворення дієслівного корпусу є основним джерелом поповнення лексики усіх функціональних стилів сучасної української мови. Прогнозовано, що ця тенденція матиме вплив на україністику в майбутньому. Тому актуальність дослідження полягає не лише в науковому аналізі знакових репрезентацій певних періодів функціонування мови, а і в визначенні закономірностей її подальшого розвитку. У процесі дослідження з’ясовано роль вторинних дієслів із різноструктурними формантами для експлікації дій, станів, процесів, їх динаміки в художньому тексті. Показано роль і значення формантів у творенні моделей дієслів. Увагу зосереджено на продуктивних дієслівних афіксах художньої прози. Зафіксовано роль словотворчих формантів для передачі продуктивності дії, процесу, стану. У подальшому потребують студіювання дієслівні парадигми інших жанрів художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

17.

Літвінчук, Т.
Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

18.

Добродій, В.
Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки" [Електронний ресурс] / В. Добродій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 40-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
різдвяне оповідання -- Різдво -- символ голосу -- конфлікт -- жанр
Анотація: Стаття присвячена вивченню жанрових особливостей різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», яке увійшло до збірки «13 різдвяних історій». Констатовано, що в останні десятиліття в українській літературі опубліковано велика кількість творів цього жанру, адресованих як дитячій аудиторії, так і дорослій. Відтак можна говорити про відновлення традиції написання різдвяних оповідань в українському літературному процесі. Однак їх вивчення ще й досі є переважно принагідним – такі твори аналізуються переважно у рецензіях та книжкових оглядах напередодні новорічних та різдвяних свят. Мета статті — аналіз твору Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», його стильових особливостей, своєрідності трансформації жанру різдвяного оповідання. Завдяки методу повільного читання та застосуванню філологічного методу дослідження художнього твору, авторка з’ясовує художні особливості цього різдвяного оповідання, виокремлює його провідні ознаки, символічні образи. На основі проведеного аналізу запропоноване авторське формулювання поняття «філософсько-екзистенційне різдвяне оповідання», описані його провідні ознаки та складові. Це, зокрема, такі риси, як: композиція заснована на поєднанні різних точок зору, одна й та сама подія подається крізь бачення двох різних персонажів, а об’єднують їхні погляди символічні образи, які допомагають показати персонажів — як з боку, з погляду Іншого, так І зсередини, їхніми власними очима; кожен персонаж немов повторює свою версію події, а символічні образи, тісно пов’язані із тематикою різдвяного свята, утворюють систему символів та ідей, які розгортаються перед читачем. Крім того, уточнено жанрову специфіку різдвяного оповідання, функціонування різдвяної образності у сучасній українській літературі. Практичне значення дослідження повʼязується із осмисленням нового етапу розвитку жанру та його видавничих перспектив.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

19.

Насмінчук, І.
Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс] / І. Насмінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- концепт -- свій -- чужий -- іронія -- сарказм -- традиція -- ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

20.

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

21.

Срібняк, І.
Український аматорський театр у таборі інтернованих військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 — липень 1922 рр. (за матеріалами часопису "Промінь") [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театр -- вистава -- п’єса -- артист-аматор -- табір інтернованих
Анотація: У статті и деться про діяльність украї нського аматорського театру в таборі інтернованих Віи ськ УНР Стшалково, Польща, на сцені якого щотижнево виставлялись дві-три п’єси, що належали до класики украї нської та світової драматургії . Метою дослідження є осмислення ролі театру в формуванні духовно-світоглядних ідеалів таборян, що передбачає аналіз репертуару аматорських гуртків, критичної рецепції вистав та реконструкції ціннісної мотивації груп украї нського вояцтва. Для ефективної реалізації мети були застосовані історичнии метод, аналіз джерел та синтез. У результаті дослідження було встановлено, що вистави готувались кількома мистецько-артистичним гуртками (трупами), між якими мала місце неформальна конкуренція. Така ситуація сформувала традицію критичного оцінювання вистав та розміщення суджень критиків на шпальтах таборової «живої » газети «Промінь». При цьому є важливим зазначити, що критики не упускали нагоди вказати на недоліки або навпаки — відзначити маи стерність гри артистів під час вистав. Виступи таборових драматично-мистецьких колективів мали важливе значення для піднесення морального духу інтернованих, задовольняючи водночас ї хні ностальгічні почуття за власною домівкою та рідним краєм. Переважна більшість вистав була національною за змістом та духом (всі без винятку п’єси готувались до постановки украї нською мовою), сприяючи в такии спосіб духовніи консолідації інтернованого вояцтва. Важливим було и те, що таборяни шукали і знаходили власне оригінальне вираження свої м мистецьким пошукуванням, роблячи в такии спосіб свіи внесок у скарбницю украї нської та європеи ської культури. Значення украї нського театру в Стшалково полягало в тому, завдяки виконавськіи маи стерності акторів-аматорів, украї нськіи пісні та музиці, які звучали у виставах, серед польського суспільства закріплювалась позитивне сприи няття УНР та украї нців як частини європеи ського політичного та національно-культурного простору. Новизна дослідження полягає у введені до наукового обігу масиву відомостеи про аматорські театральні гуртки в середовищі інтернованих вояків та критичну рецепцію ї хньої діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що и ого результати доводять тяглість украї нської національної драматургічної традиції .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

22.

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

23.

Semenist, I.
"Misty Poetry" as a reflection of the nature of Chinese literature of the "New Period" (second half of the 20th century) [Електронний ресурс] = «Туманна поезія» Як віддзеркалення природи китайської літератури «Нового періодУ» (друга половина xx століття) / I. Semenist. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 145-150. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Туманна поезія -- китайська література -- менлунши -- культурна революція -- модернізм -- Китай -- Культурна революція
Анотація: Предметом дослідження є формування течії «Туманної поезії » в китаи ськіи літературі кінця XX століття. Мета статті — розкрити динаміку «Туманної поезії » в межах модерністської парадигми на тлі китаи ської літератури «Нового періоду». Методика дослідження ґрунтується на ідентифікації ключових категоріи модерністської поетики, що сприи маються і трансформуються в практиці версифікації течії . Метод соціокультурної контекстуалізації використовується для визначення місця «Туманної поезії » в естетичному та ідеологічному контексті Китаю періоду після Культурної революції . Результати дослідження виявляють ліричні спроби модерністського пошуку ідентичності в китаи ськіи літературі «Нового періоду». Пошуки власного «Я» та прагнення ширшого визначення категорії ідентичності розглядаються та всебічно аналізуються на матеріалі загалу репрезентативних поетичних текстів (Чжан Мін, Мен Лан, Беи Дао, Дуо Дуо). «Туманна поезія» поклала початок «новому періоду» в історії сучасної китаи ської літератури. Ця літературна течія продемонструвала якісні зміни в ідеологічних засадах і художніи практиці нової поезії Китаю у XX столітті. «Туманна поезія» стала своєрідним естетичним протестом проти ідеи но-художніх кліше попередньої культурно-історичної епохи. Поняття «Я» в межах парадигми Туманної поезії достовірно ідентифікується як незалежна свідомість, не продиктована жодною ідеологією чи доктриною, розкрита за допомогою зображень внутрішніх думок поета, як свідомих, так і підсвідомих. Результати дослідження демонструють трансформаціи нии потенціал поетики течії «Туманної поезії » на просодичному рівні, на рівні стилістичної образності та в жанровіи специфіці. Інтерпретативні результати дослідження виявляють значення «Туманної поезії » в тому, що ця течія відродилась і дала новии поштовх для подальшого розвитку гуманістичніи орієнтації китаи ської поезії . Новизна дослідження полягає в розкритті художніх засобів освоєння маргінального простору, що забезпечують поету та ліричному герою критичну дистанцію від панівного дискурсу політико-культурного істеблішменту в добу після Культурної революції в Китаї . Дослідження підсумовує, що течія «Туманна поезія» поставила у фокус суб’єктивне начало в мистецтві та відкрила дискурс для активних пошуків нової художньої діи сності, у якіи поєднані спадщина класичної поезії Китаю, наи кращі гуманістичні традиції нової поезії початку XX століття та модерністські риси західної поезії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Семеніст Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

24.

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

25.

Вознюк, Ю.
Семантизування слова в тлумачних словниках [Електронний ресурс] / Ю. Вознюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 191-194. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- семантизування -- мікроструктура словника -- словникова стаття -- прийоми семантизування
Анотація: Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою включення в структуру словникової статті таких компонентів, як дефініція, ілюстрації , відомості про наголос та вимову, граматичні параметри, різні типи інформації про слововживання, походження та ін. Метою дослідження є з’ясування параметрів семантизації слова. Джерелами аналізу стали тлумачні словники: «Словарь украї нської мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словник украї нської мови: в 11 ти томах» та «Словник украї нської мови» за редакцією В. Жаи воронка. Аналіз прии омів семантизування в заявлених лексикографічних працях здійснений на прикладі обрядової лексики, а саме популярних лексем новорічноріздвяного циклу «засівальник», «Коляда» (і «коляда»), «кутя», «Святвечір». Методологію статті формують описовии метод, реалізовании у прии омах інвентаризації , членування, метод лексикографічного аналізу, зокрема аналізу мікроструктури словника, порівняльнии метод. У результаті дослідження виявлено, що семантизація слова в кожному з аналізованих словників здіи снена за різноплановими параметрами змістової , формальної та функціи ної характеристик слова. Деякі з них — спільні для трьох словників, інші — відмінні. Мікроструктура кожного зі словників демонструє широкии арсенал прии омів семантизування, основними серед яких є ілюстрації , контекст, тлумачення, відомості про слововживання. Помітна тенденція продовження лексикографічної традиції від словника Б. Грінченка до нових тлумачних словників, які спираються на напрацювання попередників. Наи ширшии асортимент прии омів семантизування демонструє СУМ за ред. В. Жайворонка — найновішии із досліджуваних видань, і це закономірно, адже лексичний склад мови — динамічна система, яка постіи но оновлюється, а тому вдосконалюються засоби та способи його опису
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

26.

Рижков, А.
Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

27.

Підбуртна, Д.
Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука [Електронний ресурс] / Д. Підбуртна. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
самовизначення -- межова ситуація -- криза ідентичності
Анотація: Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменниківемігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, ї ї соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом. Основну увагу було зосереджено на національніи ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та ї ї збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальнии контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партіи ної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке ї ї оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностеи персонажів під впливом соціально-політичної ситуації
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

28.

Гальчук, О.
Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 131-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня анімалістика -- новела -- романтизм -- психолого-аналітична і метафорична версії інтерпретації -- анімалістичний код
Анотація: У ціи статті проаналізовані новели Едгара А. По «Чорнии кіт», «Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард» і «Лось (Ранок на Віссахіконі») з метою визначення ї хніх анімалістичних кодів — художніх образів і мотивів, пов’язаних із життям тварин, взаєминами людеи і тварин, «тваринної » символіки тощо. Застосувавши історико-літературнии , психоаналітичний і компаративний методи дослідження, ці новели визначено варіантами авторського моделювання анімалістичного тексту. Предметом дослідження є специфіка інтерпретації Едгаром А. По образів і мотивів, які напряму чи опосередковано пов’язані з художньою анімалістикою. Новизну дослідження зумовлюють уперше вирішені в и ого перебігу такі завдання: розглянуто кореляцію анімалістичних кодів з ідеи ним пафосом новел; визначено характерні риси авторських моделеи художньої анімалістики і арсенал ї хньої поетики; зіставлено психолого-аналітичну і метафоричну версії тлумачення Едгаром А. По анімалістичних кодів у контексті и ого ідіостилю. У результаті дослідження з’ясовано, що звернення письменника до тваринної теми в найширшому розумінні є результатом осмислення актуальних природничих і філософських ідеи , які резонують у його прозі оприявленням різних анімалістичних кодів. Виокремлено два типи новел авторського анімалістичного тексту. У першому, психоаналітичному, реалістично-конкретнии образ тварини сприи мається крізь призму свідомості оповідача і традиції и ого містичної інтерпретації , перетворюючись у результаті на образ-символ («Чорнии кіт», «Лось (Ранок на Віссахіконі»). У другому, філософсько-метафоричному, попри відсутність тваринного образу в притчоподібному тексті акцентовано на проблематиці «людинозвір» («Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард»). Спільною для обох типів є символізація анімалістичних кодів. Узагальнено важливість ролі анімалістичних кодів у моделюванні Едгаром А. По психологічного портрета сучасника і в жанротворенні дифузних різновидів психоаналітичної новели
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

29.

Кавун, Л.
Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / Л. Кавун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська література -- тотожність -- пам’ять -- тяглість -- ідентичність -- роман
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

30.

Павлов, В.
Біблійні мотиви у сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / В. Павлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 8-13, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
християнство -- бог -- аврамічна релігія -- доаврамічна релігія -- проза -- поезія -- нежанрова проза -- сучасна українська література
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація християнської світоглядної парадигми в украї нськіи літературі доби незалежності. Проблему розглянуто в дихотомії консервативного християнського світобачення зі світоглядом атеї стичним і мультикультурним. Метою розвідки є дискусіи не обговорення тез, наведених у статті Т. Трохименко «Сучасна украї нська література та християнство» 2022 року в журналі «Патріярхат. Греко-католицьке аналітичне видання». Структурні елементи витримано у тіи же послідовності, що и джерела, аргументи якого спростовують. У розвідці використано методи повільного читання, компонентного аналізу, зіставнии та протиставнии . Новизна дослідження визначається трансформацією рецепціи релігіи них мотивів в украї нському письменстві та зміною релігіи ного простору Украї ни, що спонукає до осмислення механізмів таких трансформаціи в сучасному історичному зрізі. У результаті дослідження встановлено, що світоглядна парадигма християнства зазнала значного спотворення через радянську політику та вплив інших релігій – і українських, і зарубіжних. Водночас установлено, що авторські трактування біблійних мотивів і образів сприяють популяризації християнських ідей , однак не відображають канонічних церковних текстів, через що оптика розуміння святого письма зазнає розширення, однак межа між першоджерелом і авторською інтерпретацією втрачається. На підставі аналізу сучасної украї нської літератури простежено дві тенденції : 1) рецепція бібліи них мотивів у контексті постмодерної іронічної традиції , що характеризується скептичноіронічним трактуванням релігіи них мотивів і образів, епатажністю і карнавальністю (притаманними ранніи творчості В. Неборака і ранніи ліриці С. Жадана); 2) рецепція бібліи них мотивів у контексті екзистенціи но-філософської та культурологічної традиції , центральною ідею такої рецепції є ідея важливості віри, людяності в апокаліптичному світі сучасної діи сності (творчість С. Жадана, Ю. Винничука, Г. Марчук). Перспектива дослідження вбачається у дослідженні творчості інших українських письменників (зокрема О. Забужко, Г. Пагутяк, М. Матіос, К. Калитко та ін.). Дослідження не вичерпане, а буде продовжене у межах інших публікацій , де висвітлюватимуться особливості християнської образності у творчих практиках українських письменників кінця ХХ — початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-30 31-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)