Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (449)

Каталог авторефератів та дисертацій (3)

Рідкісні та цінні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=українська література<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Поліщук Я.
Назва : Шлях до асиміляції чи європейська перспектива? Публіцистика Івана Нечуя-Левицького в сучасній оцінці [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 3/4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/3/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): публіцистика--проблема--українська література--національна ідентичність--фольклор--традиція
Анотація: У статті розглянуто актуальні аспекти публіцистики українського письменника Івана Нечуя-Левицького (1838–1918). Письменник гостро ставив дилему Росія чи Європа, критикував асиміляційну політику Російської імперії та закликав зміцнювати національний рух. Він застерігав проти наслідування російської літератури, яке могло прискорити занепад української словесності, її остаточну марґіналізацію в Російській імперії. Ключові ідеї письменника не втратили своєї актуальності. Вони добре накладаються на сучасні геополітичні реалії, в яких українська культура знову відповідає на асиміляційний виклик із боку російських імперських чинників
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисенко К.
Назва : Стилістичні особливості українських богословсько-полемічних трактатів, спрямованих проти "старого обряду" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2015/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полемічний трактат--старообрядці--богослів’я--бароко--українська література
Анотація: У статті йдеться про історію розвитку жанру богословсько-полемічного трактату в українській літературі XVII – XVIII ст., зокрема, про дискусію між православними авторами та представниками «старої віри». На матеріалі творів «Жезл правления» Симеона Полоцького, «Знаменія …» Стефана Яворського, «Розыск о Расколнической брынской вђрђ» Дмитра Туптала, «Истинное оправдание православных христиан» Теофана Прокоповича «Увђщанія.» Обличение неправды расколническая Теофілакта Лопатинського Арсенія Мацієвича показано характерні стилістичні особливості жанру.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисенко К.
Назва : Засоби комічного в богословсько полемічному трактаті Теофілакта Лопатинського "Обличєниє нєправды расколничєская" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 57-62. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сатира--сарказм--іронія--бароко--полемічний трактат--українська література--російська стара віра
Анотація: Предметом дослідження є богословсько-полемічнии трактат «Обличение неправды расколническая» (1745) Теофілакта Лопатинського, якии став реакцією на «Поморские ответы» братів Денисових. Трактат є цікавим передовсім авторською риторикою, а не суто богословськими аргументами. У статті наголошено на впливові украї нської літератури на росіи ську старообрядницьку прозу та ї ї ролі в процесі становлення росіи ської літератури. Окреслюються етапи розвитку старообрядницької літератури. Виокремлюються специфічні риси полеміки з представниками Виго-Лексинської громади. Крім того, визначаються етапи розвитку та стильові особливості, характерні для украї нської богословської полеміки того часу. У статті розглянуто трактат у контексті характерних особливостеи украї нської барокової літератури. Також аналізується передмова Арсенія Мацієвича. Науково-методологічною основою дослідження є праці Д. Чижевського, Л. Ушкалова, арх. Ігоря (Ісіченка), І. Бондаревської , М. Сулими, Д. Лихачова, О. Панченка, І. Єрьоміна, Л. Сазонової , Н. Гур’янової та ін. Мета дослідження — окреслити функції сарказму та іронії в трактаті «Обличєниє нєправды расколничєская» Теофілакта Лопатинського, якии започатковує полеміку богословів «киї вської школи» з представниками ВигоЛексинської громади. Наукову новизну становить те, що в статті вперше описано засоби комічного в трактаті «Обличєниє нєправды расколничєская» Теофілакта Лопатинського (сарказм, сатира, іронія). У результаті дослідження встановлено, що засоби комічного є провідними рисами стилю Теофілакта Лопатинського. Автор вдається до них, щоб створити в уяві читачів образ спільнот старовірів як місць шахраї в та невігласів. Ця думка контрастує із образом розкольницьких земель як уособлення зла і свого роду пекельного простору, створеним раніше іншим представником київської школи — Дмитром Тупталом. У тексті «Обличения ...» автори «Поморских ответов» фактично постають як персонажі тексту. Крім того, засоби ї х характеристики вказують на поступову секуляризацію літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко, Олена
Назва : Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): українська література--проза--роман--топос--провінція--геопоетика--структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)