Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (368)

Мережеві ресурси (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=характер<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 43
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Веретільник, С.
Розвиток антропонімів Гетьманщини XVII–XVIII ст. [Електронний ресурс] / С. Веретільник. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козацьке прізвисько -- прізвище -- козак -- суфікс -- словотвір
Анотація: У статті розглянуто причини виникнення і розвитку козацьких прізвиськ і прізвищ, виокремлено їх джерела та шляхи походження, тобто, виконано етимологічний та лексико-словотвірний аналіз прізвищевих назв на основі козацьких літописів і реєстрів. Встановлено, що типовими твірними і мотивуючими основами для прізвищ у добу Гетьманщини були власні імена, топонімічні назви, соціальна приналежність, посада, рід занять та ремесло, назви тварин, рослин, частин людського тіла, індивідуальні психічні чи фізичні ознаки людей, а також їхня вдача чи характер. Помітно, що багато сучасних особових власних назв походять саме від антропонімів, що активно вживались у XVII–XVIII ст. Прізвища утворювались переважно морфологічним способом за допомогою суфіксів із патронімічним значенням, прикметникових, зменшувально-пестливих суфіксів, суфіксів, що є носіями узагальненого значення особи за родом діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Удовиченко, Л.
Аспектне вивчення образів-персонажів в методиці навчання літератури до кінця ХІХ ст [Електронний ресурс] / Л. Удовиченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
образ-персонаж -- шкільне вивчення -- аспект -- аналіз -- словесність -- психологія сприйняття
Анотація: У статті досліджено основні наукові ідеї щодо аспектного вивчення образів-персонажів у курсі літературної освіти учнів старшої школи від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Визначено традиційні та новаторські погляди літературознавців та педагогів на проблему формування теоретиколітературного поняття про образ-персонаж, простежено вплив літературознавчих шкіл на розробку теорії та технології навчання, проаналізовано наукові положення представників різних методичних течій щодо навчально-виховного змісту роботи над вивченням героїв твору, схарактеризовано зміст та характер навчання, визначено роль підручників та навчальних посібників у реалізації освітньої мети. Зроблено висновок про актуалізацію соціального, історичного, національного, аксіологічного, філософського аспектів в аналізі образів-персонажів на різних етапах розвитку методичної думки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Башкирова, О.
Художні виміри божественного і демонічного в романі Олеся Ільченка "Місто з химерами" [Електронний ресурс] / О. Башкирова, А. Трофименко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня структура -- символ -- архетип -- культура
Анотація: У статті досліджено роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» з погляду репрезентації в ньому понять божественного й демонічного. Художня структура твору моделюється завдяки кільком базовим змістовим рівням, основаним на низці архетипних образів і мотивів, які стають предметом спеціального зацікавлення в роботі. Висвітлено специфіку художньої трансформації культурних констант храму, дому, міста, а також числової символіки; досліджено характер метафоризації міського простору як дому, космосу, організму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Трофименко, А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Панов, С.
Иудейская прозопопея в оппозиционной идеологии 1970-х годов (А. Сахаров, А. Солженицын). [Електронний ресурс] / С. Панов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідеологія 1970-х років -- юдейська прозопопея
Анотація: У статті розглянута релігійно-метафізична основа ідеологічних проектів 1970-х років О. Солженіцина й А. Сахарова. Юдейський образ вербального творіння обумовлює прогресистський характер цих основних ідеологій. Для Солженіцина прагматичне перетворення людини можливе завдяки літературі як впровадженій в реактивні свідомості стимулюючій словесній дії. Сахаров висловить цей стимул у концепції поетапної конвергенції і технологічного прогресу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Башкирова, О.
Літературна традиція як основа моделювання художнього світу в романістиці Володимира Лиса (на матеріалі твору "Соло для Соломії") [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня модель -- літературна традиція -- стиль -- постмодернізм -- жанр -- роман -- національна література
Анотація: У статті досліджено шляхи трансформації літературної традиції в художній структурі сучасного роману на матеріалі твору Володимира Лиса «Соло для Соломії». Характер переосмислення традиційних художніх форм простежується на основі цілісного аналізу найважливіших аспектів літературного твору: жанрових характеристик, часопросторової організації, образних домінант та системи персонажів. Виявлено специфіку взаємодії досвіду класичної літератури і художньої мови постмодернізму
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Пухонська, О.
До витоків національної травми або "білі плями" "темної памяті" у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон" [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- історія -- культура -- національна свідомість -- література -- тоталітаризм -- терор
Анотація: У запропонованій статті об’єктом дослідження є літературна спроба відновлення національної пам’яті про визвольні змагання українців у період більшовицької окупації. «Чорний Ворон» Василя Шкляра став чи не першим романом сучасної української історії, який засвідчує нову культурну інтерпретацію травматичної пам’яті посттоталітарного суспільства, що була позбавлена місця в історичному дискурсі через виразний антикомуністичний характер. Уваги вартий той факт, що на прикладі одного епізоду минулого автор розкриває вкрай жорстокі методи нищення національної свідомості українців та вкрай сміливі спроби її збереження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Яковлева, І.
Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки [Електронний ресурс] / І. Яковлева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Настя Грінченко -- Оповідання з тюремного життя -- До батька в гості -- Іронія життя -- ідіостиль
Анотація: У статті розглянуті неопубліковані твори Бориса та Анастасії Грінченків у порівняльному аспекті. Вибір для аналізу саме цих творів зумовлений потребою введення їх до наукового обігу задля розкриття нових аспектів творчої манери Б. Грінченка та висвітлення особливостей стилю А. Грінченко, їхнього взаємозв’язку та відмінних рис. Висунуто гіпотезу про частково автобіографічний характер та відповідний взаємозв’язок аналізованих творів. Установлено, що творчість А. Грінченко можна назвати продовженням ідіостилю її батька-письменника, проте з притаманними лише їй індивідуальними особливостями. Окреслено перспективи подальшого дослідження в загальному контексті українського літературного процесу початку ХХ ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Семенюк, Л.
Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні [Електронний ресурс] / Л. Семенюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
бароко -- низове бароко -- бурлескно-травестійна поезія -- народна сміхова культура -- сміхова образність
Анотація: У статті розглянуто зв’язки української барокової літератури низового стильового рівня зі специфічним народно-сміховим світоглядом українців. Мета дослідження полягає в зʼясуванні впливу традицій народної сміхової культури на змістові та образні особливості гумористично-сатиричних творів барокової епохи. Проаналізовано спостереження М. Бахтіна над природою сміхових обрядово-видовищних форм Середньовіччя, які проектуються на народні обрядові дійства українців. У результаті дослідження встановлено, що для народного обрядового сміху характерні такі риси, як святковість, всенародність, універсальність, амбівалентність, життєствердність. Ці ознаки фольклорного світобачення позначилася і на творах низового бароко. Бурлескна творчість розглядається як мистецьке вираження специфічного бурлескного світобачення, тотожного народній сміховій культурі. У народній культурі сміх виступає універсальним об’єднуючим началом, вираженням повноцінного погляду на світ, альтернативою серйозному світогляду. Мета такого сміху – не деструкція, а поштовх до самовдосконалення. Сміх служить своєрідним стержнем, віссю народного та бурлескного світобачення та знаходить свій вияв як у творах фольклору, так і в літературній бурлескній творчості. Проаналізовано особливий тип народної сміхової образності, що вплинув на літературу низового бароко. Провідною його особливістю є зниження, приземлення, тобто переведення всього високого, духовного, ідеального в матеріально-тілесний план. Це стосується категорії святості та народних уявлень про матеріально-тілесні потреби людини. Доведено, що показ тілесних потреб у народній творчості та зразках низового бароко набуває комічного висвітлення, гіперболізується, хоча в цілому має позитивний, життєствердний, а не деструктивний характер. Новизна статті полягає у спробі аналізу бурлескно-травестійної спадщини у двох аспектах – у проекції на основні структурні складові української народної сміхової культури та з огляду на специфіку бурлескного світобачення. Практичне значення дослідження полягає в тому, що наведені в роботі паралелі ілюструють діалог академічної бурлескної культури з народною сміховою творчістю в період Бароко.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Літвінчук, Т.
Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Ткаченко, Р.
Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія [Електронний ресурс] / Р. Ткаченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
авангард -- Київська школа -- парадокс -- образ болю -- постмодернізм
Анотація: Актуальність обраного дослідження полягає в потребі нагального осмислення шляхів розвитку украї нської літератури, зокрема поезії , зламу ХХ–ХХІ ст. Відомо, що мистецтво відтворює духовну атмосферу доби, але ще більш цінною є и ого здатність реагувати на ледь відчутні зміни в настроях сучасників і формувати духовну картину маи бутнього. У цьому сенсі дослідження актуального мистецтва літератури будуть корисними не лише літературознавцям. Предметом дослідження є типологічні та ідіографічні параметри поезії М. Біденка, тобто ї ї наи ближчии мистецькии контекст, унікальні особливості поетики, образотворення та ідеи но-тематичного спрямування. Постановку проблеми розуміємо як спробу окреслити в першому наближенні роль і місце творчої спадщини М. Біденка в контексті украї нської літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. У дослідженні використано головним чином типологічнии метод, а також принципи герменевтики в трактуванні ключових образів. Метою цієї статті є окреслення естетико-типологічних параметрів художньої спадщини М. Біденка, ї ї унікальних та суголосних із мистецьким контекстом рис на підставі аналізу формальних засобів і концептуальних засад. У результаті дослідження з’ясовано, що поезія Біденка прокреслюється переважно в естетичних координатах авангардизму и належить до оточення Киї вської школи поетів (верлібр, автотелічність слова, уникання риторичності тощо), однак за світоглядом він більш радикальнии , скептичнии і парадоксальнии , ніж «кияни», перебуває в силовому полі притягування / відштовхування постмодернізму. З нашого погляду, прии ом-домінанта Біденка — парадокс. Біль як один із ключових образів має в митця метафізичне забарвлення. Проти такого болю поет винаи шов «ліки зі смерті». Новизну цієї розвідки вбачаємо у визначенні прии омудомінанти і власніи інтерпретації ключових образів у віршах Біденка. Перспективними для подальшого дослідження є природа Біденкового верлібру, особливості авторського синтаксису та характер візуального колориту
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)