Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (320)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Рідкісні та цінні видання (4)

Мережеві ресурси (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=частини<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-23

Заєць, В.
Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дериватологія -- морфолого-синтаксичний спосіб словотворення -- частини мови -- конверсія -- ад’єктивація -- субстантивація -- прономіналізація
Анотація: У статті розглянуто особливості морфолого-синтаксичного способу словотворення на матеріалі сучасного літературного твору. Доведено ад’єктивацію дієприкметників, субстантивацію прикметників, дієприкметників, числівників, вигуків, прономіналізацію числівників усталеними зворотами. Установлено конверсію іменників у прислівники. Обґрунтовано значущість взаємопереходів у підсиленні експресивності, образності мовлення героїв твору, об’єктивного зображення подій, обставин життя. Уживання конверсії різних видів пояснюється гендерним фактором. Підтверджено вплив конверсії на стилістичні якості художнього твору, зокрема на гендерному рівні взаємопереходи використовуються для мовної експресії, виразності, образності. Перспективним видається використання в художньому стилі різних видів конверсії для посилення розповідної манери твору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Романенко, О.
Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман
Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Кривенчук, В.
Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Срібняк, І.
Український аматорський театр у таборі інтернованих військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 — липень 1922 рр. (за матеріалами часопису "Промінь") [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театр -- вистава -- п’єса -- артист-аматор -- табір інтернованих
Анотація: У статті и деться про діяльність украї нського аматорського театру в таборі інтернованих Віи ськ УНР Стшалково, Польща, на сцені якого щотижнево виставлялись дві-три п’єси, що належали до класики украї нської та світової драматургії . Метою дослідження є осмислення ролі театру в формуванні духовно-світоглядних ідеалів таборян, що передбачає аналіз репертуару аматорських гуртків, критичної рецепції вистав та реконструкції ціннісної мотивації груп украї нського вояцтва. Для ефективної реалізації мети були застосовані історичнии метод, аналіз джерел та синтез. У результаті дослідження було встановлено, що вистави готувались кількома мистецько-артистичним гуртками (трупами), між якими мала місце неформальна конкуренція. Така ситуація сформувала традицію критичного оцінювання вистав та розміщення суджень критиків на шпальтах таборової «живої » газети «Промінь». При цьому є важливим зазначити, що критики не упускали нагоди вказати на недоліки або навпаки — відзначити маи стерність гри артистів під час вистав. Виступи таборових драматично-мистецьких колективів мали важливе значення для піднесення морального духу інтернованих, задовольняючи водночас ї хні ностальгічні почуття за власною домівкою та рідним краєм. Переважна більшість вистав була національною за змістом та духом (всі без винятку п’єси готувались до постановки украї нською мовою), сприяючи в такии спосіб духовніи консолідації інтернованого вояцтва. Важливим було и те, що таборяни шукали і знаходили власне оригінальне вираження свої м мистецьким пошукуванням, роблячи в такии спосіб свіи внесок у скарбницю украї нської та європеи ської культури. Значення украї нського театру в Стшалково полягало в тому, завдяки виконавськіи маи стерності акторів-аматорів, украї нськіи пісні та музиці, які звучали у виставах, серед польського суспільства закріплювалась позитивне сприи няття УНР та украї нців як частини європеи ського політичного та національно-культурного простору. Новизна дослідження полягає у введені до наукового обігу масиву відомостеи про аматорські театральні гуртки в середовищі інтернованих вояків та критичну рецепцію ї хньої діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що и ого результати доводять тяглість украї нської національної драматургічної традиції .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Федорук, O.
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша "Чорна рада" [Електронний ресурс] / O. Федорук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 118-123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
первіснии текст -- остаточнии текст -- творчии метод Пантелеи мона Куліша -- Віктор Петров
Анотація: Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеи мона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета и ого — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), якии не увіи шов до остаточного тексту (1857) і цікавии тим, що містить деякии матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаціи ніи і текстологічніи площинах дає змогу краще зрозуміти творчии метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакціи виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливии пропуск, адже и ого наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що росіи ськомовнии відповідник фрагмента міститься в журнальніи публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і и ого товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свіи роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточніи редакції виявляє ефект «замиленого ока» при ї ї прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісніи редакції . Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи ї ї на церкву, віи ськові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Саміи ла Кішку. Аналізовании фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на маи бутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версіи роману в Повному зібранні творів Куліша
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Видайчук, Т.
Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" [Електронний ресурс] / Т. Видайчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 165-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія орфографії -- історія правопису -- принципи орфографії
Анотація: Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи украї нської частини чотиритомного «Словаря украї нської мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорськіи академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та ї ї особливості досліджено за не широко відомими філологічніи спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткии і Василь Ульяновськии . Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорськіи академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михаи ла Грушевського щодо правопису словника (лютии 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорскои Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907). Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря украї нської мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів украї нського правопису. У статті використано описовии метод як основнии , окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу. У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря украї нської мови» стосувалася вибору системи правопису для украї нської мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої , уніфікованої украї нської орфографії та ї ї правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічнии правопис і практичними, технічними и педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому наи легше було би опанувати фонетичнии принцип письма. Словник був надруковании з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостіи но — було враховано думки украї нських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати ї ї звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології , джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії украї нської літературної мови і ї ї орфографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Ліченко, А.
Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа [Електронний ресурс] / А. Ліченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 156-163. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
журналістика даних -- візуалізація даних -- візуальна комунікація -- деревовидна карта -- цифрові медіа
Анотація: Актуальність дослідження зумовила тенденція урізноманітнення графічних форм репрезентації даних у новітніи медіапрактиці: поряд зі звичними секторними чи стовпчиковими діаграмами в журналістських матеріалах дедалі частіше з’являються більш складні візуалізації даних. У зв’язку з цим у теоретичніи площині соціальних комунікаціи актуалізуються питання, пов’язані з вивченням функціональних і перцепціи них характеристик різних типів діаграм. У статті окреслено специфіку відображення ієрархічних структур за допомогою деревовидних карт (карт-дерев, ієрархічних карт) із урахуванням особливостей медіи ного контенту. Метою дослідження є виявити и охарактеризувати особливості деревовидних карт як різновиду візуальної репрезентації даних ієрархічної структури в публікаціях онлаи н-медіа. Основним методом дослідження був кількіснии контентаналіз, додатковими — історичнии і порівняльно-описовии . Емпіричні дані отримано за допомогою вибіркового статистичного спостереження. Вибіркова сукупність дослідження — 85 деревовидних карт, опублікованих на онлаи н-сторінках видань The New York Times, The Washington Post, Visual Capitalist, VC Elements, BBC, Financial Times, The Wall Street Journal за період 2018–2022 років. У статті досліджено чотири різновиди деревовидних карт, а саме: прямокутні деревовидні карти, кругові деревовидні карти, карти-дерева Вороного і радіальні деревовидні карти («сонячні промені»). З’ясовано, що в публікаціях медіа наи частіше використовують прямокутні карти-дерева, адже вони є компактними, ефективно демонструють складники, тобто частини і ціле. У статті також окреслено тематичнии спектр карт-дерев у медіа. Кількіснии аналіз показав, що деревовидні карти здебільшого застосовуються для висвітлення фінансово-економічної тематики і промислово-енергетичної , значно менше візуалізаціи такого типу стосуються політики, суспільства, екології . Окрім цього, узагальнено функціональні переваги и недоліки карт-дерев, сформовано перелік базових принципів візуалізації , дотримання яких сприятиме підвищенню ефективності комунікації , спрощенню процесу інтерпретації візуального повідомлення реципієнтом.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Gladun, D.
Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization [Електронний ресурс] = Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки / D. Gladun. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 183-188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
украíнська поезія -- поетичний перформанс -- перформанс -- заснований на поезіí -- відеоперформанс
Анотація: Об‘єктом дослідження є поетичнии перформанс як продуктивнии метод актуалізаціí поезіí , що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичнии перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковии , оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезіí , мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самоí поезіí під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезіí . Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезіí Лесі Украí нки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження. Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси украíнських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумськоí та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксеніí Кисиличин) мають спільнии претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Украí нки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а и виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» и переосмислення за посередництвом медіи мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціаціí та інтерпретаціí як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаціи ного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Гладун Дарина

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Михайлюк, Андрій.
Художня репрезентація сексуальності й ідентичності у квір-романі Оушена Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous» [Електронний ресурс] / А. Михайлюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 274-280, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
квір-роман -- сексуальність -- ідентичність -- травма -- квір-проза США -- гей-роман -- дискримінація
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена потребою в літературній інтерпретації унікального досвіду дискримінованих груп (сексуальних та етнічних меншин) в азійсько-американській квір-літературі. Предметом дослідження є репрезентації травматичного досвіду, що впливає на формування різних виявів сексуальності й ідентичності. Метою розвідки є вивчення взаємозв’язку художньої репрезентації досвіду сексуальності й формування ідентичності у квір-прозі на матеріалі роману О. Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous». Для досягнення мети було використано методологію ґендерних і квір-студій, основи постколоніальних студій і кроскультуралізму. У результаті дослідження було виявлено, що квір-проза — це термін, який виник із літературного дискурсу й практик квір-авторів/-ок і містить певні художні ознаки; охарактеризовано вияви сексуальності й ідентичності як характеротворчі фактори персонажів роману Ванґа. Окреслено особливості самоідентифікації головного персонажа Літтл Доґа — підлітка в’єтнамсько-американського походження та процес його становлення як частини квір-спільноти. Епістолярний жанр та автобіографічність тексту Ванґа підкреслюють тісний взаємозв’язок сексуального досвіду і процесу формування ідентичності протагоніста. Аналіз фрагментів роману дає змогу зрозуміти виклики та складнощі у виявах сексуальності й ідентичності головного персонажа через дискримінацію з боку сім’ї та соціуму. Знущання, образи, несприйняття впливають на формування Літтл Доґа як особистості, проте не перешкоджають йому здійснити внутрішню революцію, відчути благополуччя та здобути впевненість у дорослому віці (у фіналі роману). Зважаючи на результат, досліджені вияви сексуальності й ідентичності в азійсько-американській квір-прозі сприятимуть розумінню та поширенню концепцій толерантності й різноманіття, більш ґрунтовному аналізу художніх текстів, що належать до літератури етнічних і сексуальних меншин, які довгий час вважалися маргіналізованими.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Мокрієв, М. В.
Інтеграція навчально-наукових підсистем в єдине інформаційно-освітнє середовище / М. В. Мокрієв // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 60-71, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-освітнє середовище -- вищий навчальний заклад -- інтеграція
Анотація: Створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу це процес впровадження та налаштування значної кількості підсистем його функціонування, куди відносять навчальну, наукову, управлінську та інші. При чому всі ці частини значною мірою інтегровані між собою, повинні передавати в інші підсистеми деякі дані та отримувати від них інші. Незважаючи на велику кількість праць присвячених дослідженням створення інформаційно-освітніх середовищ вищих навчальних закладів, більшість з них стосуються суто педагогічних та організаційних аспектів і зовсім мало розглядають питання практичної реалізації з наведенням реальних прикладів. Мета статті є демонстрація технічних можливостей організації інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу шляхом інтеграції різних програмних компонентів. При цьому, робиться спеціальний наголос на використанні елементів відкритого програмного забезпечення та інтеграції з популярними хмарними сервісами. Використовуючи методи аналізу попередніх досліджень, порівняння описаних в них підходів та шляхом практичної перевірки було визначено можливий набір програмного забезпечення та технічної реалізації для створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу. В статті розглядається, що таке інформаційно-освітнє середовище, з яких підсистем воно повинно складатися, і як технічно ці підсистеми та їхня взаємна інтеграція можуть бути реалізовані. Визначено, що використовуючи відкриті технології і відкрите програмне забезпечення українські навчальні заклади можуть створити власне інформаційно-освітнє середовище економлячи фінанси на ліцензійних відрахуваннях. Відкрите програмне забезпечення, з якого можна сформувати власне інформаційно-освітнє середовище, в переважній більшості вже має варіанти інтеграції одне з одним на основі таких же відкритих стандартів. Важливо знати і розуміти можливості такої інтеграції. Її використання дозволить створити середовище під власні потреби та організаційні особливості кожного закладу. Можливість поступового підключення необхідних компонентів дозволить легше пройти процес впровадження інформаційно-освітнього середовища та залучення в нього всіх частин та відділів вищого навчального закладу. В статті на прикладах та з посиланнями продемонстровано можливості відкритого програмного забезпечення як складових частин інформаційно-освітнього середовища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

1-10 11-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)