Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (159)

Мережеві ресурси (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=існування<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-32

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Żmudzka-Brodnicka M.
Назва : Racjonalnie o smierci. Zmagania Julii Hartwig z tajemnica przemijania [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 3. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2015/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): юлія гартвіґ--смерть--швидкоплинність--раціоналізм
Анотація: У статті зосереджено увагу на вибраних творах Юлії Гартвіґ, у яких поетка намагається вербалізувати (безсумнівно, це успішна спроба) одне із неминучих і найбільш загадкових правил людського існування, а саме необхідність померти. Досвід швидкоплинності і навіть постійну присутність смерті поетка висловлює внаслідок пильного спостереження за видимою реальністю, очевидною і навіть банальною, яку щоразу долає, щоб вхопити те, що таємниче і невимовне. Поезія Юлії Гартвіґ сповнена слідів відвідування мертвими світу живих, водночас наяву й уві сні, що є доказом того, що ці два світи – живих і мертвих – перетинаються; більше того, що світ мертвих і живих є неділимою єдністю. Це переплетення для поетки є звичайним, тому прояви смерті в житті або світу мертвих у світі живих вона описує абсолютно раціонально.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Богданець С.
Назва : Харчова утопія в українській поезії "низового" бароко [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): їжа--утопія--бароко--кокань--рай--свято--бенкет
Анотація: У статті досліджено описи утопічної місцевості з виразною харчовою характеристикою в бурлескно-травестійній літературі українського бароко. Висловлено припущення про існування у творах мандрівних дяків та поезіях Петра Поповича-Гученського уявлень про харчову утопію, подібну до країни Кокань, описаної в західноєвропейських середньовічних фабліо. Проаналізовано мотивну структуру харчової утопії, вивчено семантику наявних у ній образів їжі. Простежено динаміку розвитку уявлень про харчові утопії – від біблійних ремінісценцій до традицій народної святкової сміхової культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чик Д.
Назва : "Хто москаля об’їхав зроду?": поема "Енеїда" І. Котляревського в контексті крутійської літератури [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 3. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): крутійський роман--пікаро--архетип трикстера--маски трикстера--пікареска
Анотація: У статті розглянуто поему І. Котляревського «Енеїда» в річищі пікарескної літератури. Оскільки проблема існування крутійської літератури у XVIІI – XIX ст. вивчена ще неповно, таке дослідження є актуальним. У своєму найвідомішому творі письменник звертається і до архаїчних витоків крутійської літератури, її побутування в українському фольклорі, і до її вершинних форм у європейських літературах XVІІI ст. – романів А. Р. Лесажа та його численних наслідувачів. Автори стверджують, що у творі спостерігаємо успадкування основних ознак крутійської прози, адже сюжет мандрів Енея і троянців кореспондує з магістральним сюжетом класичного крутійського роману, який умовно можна назвати «сюжетом-подорожжю». Психологічну основу образу Енея складає архетип трикстера, оприявнений в пікаро, який демонструє вдалу адаптацію до нових соціальних умов. Зроблено також припущення про усвідомлену рецепцію в поемі центральних образів оригінальних і перекладних пікарескних романів західноєвропейських і російських письменників
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шеремет О.
Назва : Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 3. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): індивідуальна пам’ять--колективна пам’ять--непам’ять--травма--свідчення--художній репортаж
Анотація: У статті на прикладі репортажу «Кулемети й вишні» Вітольда Шабловського розкривається тема функціонування пам’яті, позначеної травматичним досвідом українсько-польського конфлікту. Аналізуються форми існування пам’яті, відображені в тексті репортажу як жанру, що ґрунтується на свідченнях очевидців і постсвідків, розглядаються особливості людської пам’яті в соціально-історичних умовах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравецька Я.
Назва : Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 3. - С. 17-25. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): реалізм--романтизм--фольклор--народність--національність
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження — аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Роман Евгения Водолазкина "Авиатор" как текст постмодерна [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 1-9. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): культурсоціологія--культурна антропологія--пустоти і невизначеності--деконструкція--літературне уявне (фікціональне)--авторські стратегії
Анотація: Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» доцільно аналізувати з позицій не лише традиційно літературознавчих, але й культурної антропології та культурсоціології. Можна припустити, що в ситуації постмодерну так звані культуральні структури набувають відносно автономного існування у власній владі дискурсу, який інколи виходить зпід контролю своїх творців. Стається відмова від абсолюту канонічного тексту у зв’язку з посиленням ролі контексту в інтерпретації. Інтерес до структури й системи змінюється на інтерес до процесуальності і дискурсивності в ситуації невизначеності й проміжності. Як наслідок, у культурному просторі постмодерну своєрідно поєднуються неперервності та перервності, тому виникають пустоти й проміжки комунікативної дії. З позицій цього підходу переглядаються і давні принципи ставлення до літературного тексту та його аналізу, що призвело до «антропологічного повороту» і виокремлення антропології літератури. Проблему автора в такому разі можна артикулювати як спробу поєднати давні гуманістичні цінності з варіативністю етики в ситуації множинної ідентичності. При цьому авторській деконструкції підлягає не лише створений ним художній текст, але й авторські стратегії. Формується амбівалентна й невизначена царина, у якій автор одночасно і письменник, і арт-критик, і літературознавець з гранично зниженою дистанцією між собою і персонажами. Вольовим зусиллям він виходить із зони класичного модерну в зону постмодерну як у сад розгалужених стежинок, де панують Уявлення, Переживання та Бажання. За рахунок знищення дистанції між автором і персонажами починається плідний авторський само- і психоаналіз
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Колошук Н.
Назва : Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тріада віра — надія — любов--лірика--шістдесятники--дисидентство--поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шестопалова Т.
Назва : Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 1. - С. 22-31. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): особистість--національна культура--національна ідентичність--друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак його лейтмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової війни, були схарактеризовані головні чинники його особистісного проєкту в динаміці українського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну українську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядаються родинні чинники індивідуальності Юрія Шевельова та и ого культурна діяльність як стратегія виживання в Харкові під час Другої світової війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко О.
Назва : Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): письмо--травма--травматичне письмо--автобіографічне письмо
Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шестопалова Т.
Назва : Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 63-69. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): особистість--національна культура--національна ідентичність--друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак и ого леи тмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової віи ни, були схарактеризовані головні чинники и ого особистісного проєкту в динаміці украї нського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну украї нську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У другому випуску розглядаються смислові та ціннісні аспекти особистісного і національного самовизначення Ю. Шевельова в колізіях Другої світової віи ни та досвід віи ни Юрія Шевельова в и ого інтелектуальніи біографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ніколаєва О.
Назва : Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 204-211. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): театральність--карнавал--постмодернізм--постколоніалізм--національна література--тілесність
Анотація: Статтю присвячено феномену театралізації художньої картини світу у творчості авторів-репрезентантів угруповання «Бу-Ба-Бу» (Юріи Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), які здіи снюють масштабне оновлення украї нського письменства шляхом театралізації діи сності. Саме тому модус театральності якнаи краще проявляє основні художні принципи угрупування (бурлеск-балаган-буфонада). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу творчості представників «Бу-Ба-Бу» в аспекті театральності. Предметом розгляду є поетологічні особливості, система персонажів та принципи характеротворення представників угрупування. Метою цієї статті є виявлення світоглядної самобутності літературного доробку угрупування «Бу-Ба-Бу» з погляду оприявлення в ньому театрального дискурсу що визначає новизну дослідження. Для досягнення мети використані порівняльнии , порівняльно-історичний та описовий методи. Результати дослідження. Велику прозу Ю. Андруховича і драматургію О. Ірванця розглянуто в контексті постмодерністської концепції «суспільства театру», що трактує різні форми соціального і культурного життя як різновиди перформансу, а також у зв’язку з поняттям кемпу, для якого характерне іронічне рефлексування масової культури і естетизація повсякдення. Виміри театральності реалізуються угрупованням передусім у формі карнавалу, що постає засобом подолання постколоніальної травми і особливим простором існування (активне залучення публіки до театралізованого дій ства, стирання меж між «театром» і дій сним життям). Звернення до основних положень теорії карнавалу М. Бахтіна дозволило виявити особливості естетики «кризових періодів» у прозі й драматургії сучасних авторів (протиставленість офіціи ним дискурсам, тотальна свобода і фамільярність, акцентуація тілесного «низу»). Особлива увага приділена тілесності, що виявляє карнавальні риси (гротескність, плинність, динамізм) і водночас перетворюється на засіб реабілітації свободи і віталістичної енергії людини, корелюючи з постколоніальним суспільним контекстом. Доведено, що національна своєрідність творчості митців проявляється передусім у конструктивному характері карнавалу, якии , формально співвідносячись із ризомою, імпліцитно утверджує ціннісну вертикаль
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Король Л.
Назва : Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 14-21. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): епатаж--травма нації --голодомор--особистий бренд
Анотація: Поступова дерадянізація Східної Європи спричинила появу в літературі «нової історичної хвилі», яка об’єднує різні способи висвітлення історичного матеріалу: від традиційної естетики реалізму до гри з жанрами и стилістикою на межі соціальноприи нятних прийомів. Нова росіи сько-українська війна актуалізувала питання висвітлення травми в художніи літературі, зокрема й те, чи має право на існування ігровии спосіб опрацювання сакралізованих у суспільстві тем. Предметом дослідження є поетика епатажу Михайла Бриниха і спосіб ї ї оприявнення в тексті й особистому брендуванні автора. Метою дослідження є окреслити епатажний підхід до висвітлення травми нації в романі Михаи ла Бриниха «Хліб із хрящами» и установити кореляцію поетики епатажу з особистістю письменника. Для розв’язання поставлених завдань було використано поетологічний і біографічний методи. У результаті дослідження зроблено такі висновки. Реакція читачів на нові твори, де оприявнюється тема війни, свідчить про те, що вони прискіпливіше ставляться до авторів, які не були свідками історичних подіи , але прагнуть використати ї х для комерціалізації . Прии нятним, таким, що не викликатиме суспільного обурення, способом використати реальні сюжети авторами — не свідками є основана на постпам’яті «репрезентація в дужках», яку можна втілити за допомогою епатажних прии омів, що проявляються на різних рівнях тексту. Головне завдання епатажу — викривати буденне грубими засобами. Наи - більш явно епатаж у «Хлібі із хрящами» виокремлюється саме на сюжетному рівні, адже автор поєднує поп-образ зомбі із сакралізованою в украї нському суспільстві темою Голодомору. Травма Голодомору так само проявляється на різних рівнях. За сюжетом ген канібалізму активує алкоголь, зловживання яким є ознакою соціальної депресії . Втрата ідентичності реалізується завдяки стилістичніи грі з мовленням одного з герої в, яка оприявлює роздвоєність його особистості. Важливою є кореляція бренду автора і його творів з елементами епатажу, адже читачі очікують на витівку від письменника, а тому інтуї тивно не відкидають нетипові репрезентації . Михайло Бриних у своєму зомбі-романі використав провокаційні засоби не лише заради гри з читачем, він висвітлив у провокацій - ний спосіб сакральну для українців подію й досягнув однієї з головних цілей епатажу — викрив грубими засобами проблеми алкоголізму чи ігнорування власної історії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Качур, Ірина
Назва : Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 179-184. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.3 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): американська література--екзистенціалізм--екзистенціалістський мотив--відчай
Анотація: У статті досліджується художня репрезентація екзистенціалістського мотиву відчаю в романі Кормака Маккарті«Старим тут не місце». Твір є глибоко філософським і спонукає до роздумів, адже в ньому порушуються екзистенційні питання цінності людського життя та мети людського існування. Предметом дослідження є екзистенціалістський мотив відчаю. Проблема полягає в особливостях репрезентації цього мотиву в сучасній літературі. Мета дослідження —розглянути літературне втілення екзистенціалістського мотиву відчаю в романі «Старим тут не місце». Методи, застосовані в ході дослідження, охоплюють уважне прочитання, яке служить для ідентифікації мотиву відчаю в романі, та аналіз персонажів, який допомагає дослідити, як головні герої переживають відчай , і виявити їхні психологічні й емоційні реакції на екзистенційні виклики, з якими вони стикаються. Новизна дослідження полягає в тому, що пропонується новий погляд на аналіз роману в контексті екзистенціалістських мотивів, особливо мотиву відчаю. Результати дослідження показують, що у творі екзистенціалістський мотив відчаю виникає як наслідок усвідомлення внутрішньої безглуздості й абсурдності людського існування. Головні герої постій но переживають відчай , оскільки суспільство, у якому вони живуть, позбавлене сенсу і керується жорстокістю, що вказує на глибокі зміни моральних та етичних стандартів у сучасніи цивілізації . Протагоністи належать до різних поколінь і відрізняються за своїм соціальним статусом та способом мислення, але вони поділяють спільний досвід переживання відчаю в певні моменти свого життя. Відчай , якии вони відчувають, спричинении змінами, що зазнає суспільство. Ці транс-формації в глобальному масштабі провокують зміни етичних норм і моралі, породжуючи повсюдне відчуття дисонансу та моральної двозначності. Герої помічають, що насильство стає необхідною умовою для виживання, оскільки правосуддя доводить свою неспроможність боротися зі злом, гроші та наркотики займають провідне місце, замінюють релігію, а вартість людського життя знецінюється. Світ здається абсурдним і позбавленим сенсу, однак головні герої відчайдушно намагаються знайти свіи шлях крізь темрявута віднайти сенс і справжність у, здавалося б, байдужому й хаотичному світі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васьків, Микола
Назва : Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 191-199. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): стихіиний матеріалізм--вода--земля--повітря--вогонь--рух--енергія--інформація--пам’ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІст. Павла Мовчана (1939р.н.) —давньогрецький стихійний матеріалізм —як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії . Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П.Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної —української —нації , роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний , біографічний , герменевтичний і формальний (філологічний ) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах пое-та. У різних варіантах (вода —сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля —ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь —сонце, світло, промінь і т.д.; повітря —вітер, марево, вихор і т.п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії -першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей , предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації ), у відчитанні,збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі.У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій , як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії -інформації єднаєлюдину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васьків, Микола
Назва : Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 4. - С. 256-263. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3 (Шифр С325934233/2023/29/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): павло мовчан--стихійний матеріалізм--вода--земля--повітря--вогонь--рух--енергія--інформація--пам'ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІ ст. Павла Мовчана (1939 р. н.) — давньогрецький стихійний матеріалізм — як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії. Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П. Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної — української — нації, роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний, біографічний, герменевтичний і формальний (філологічний) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах поета. У різних варіантах (вода — сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля — ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь — сонце, світло, промінь і т. д.; повітря — вітер, марево, вихор і т. п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії-першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей, предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації), у відчитанні, збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі. У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій, як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії-інформації єднає людину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко, Алла
Назва : Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): меми--копінг-стратегія--копінг-ресурс--сатирична комунікація--стрес--соціальна мережа
Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коляда, Олег
Назва : Голосова ідентифікація: метатекстуальність феномену електронного голосу [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 50-60. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.7 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): метатекстуальність--транскомунікація--парапсихологія--метамодерн--феномен електронного голосу--музика--шум
Анотація: Предметом дослідження в статті є деякі аспекти транскомунікації та її зв’язок із літературою, зокрема метатекстуальною природою транскомунікаційних аудіозаписів як матеріалу для вивчення методів інструментальної транскомунікації (ITC) та феномена електронного голосу (ФЕГ) — терміни, які вживаються для опису отриманих за допомогою використання електронних пристроїв і технологій даних щодо спілкування з духами чи сутностями з інших сфер або вимірів. Проблема дослідження полягає в самій сутності форми паранормальних явищ, яка передбачає спроби ідентифікувати та інтерпретувати повідомлення, зображення чи інші форми зв’язку з «метареальністю» за допомогою таких аналогових пристроїв, як радіо, телевізори, перші комп’ютери і саморобна радіоелектронна техніка. Константинс Раудіве, один із перших дослідників транскомунікації, уважав, що радіо зокрема можна використовувати як засіб встановлення контакту з духами або сутностями, які існують за межами фізичної реальності й можуть маніпулювати електронними сигналами або іншими формами енергії, щоб надсилати повідомлення, які інтерпретуватимуть живі. Мета статті розкривається в методологічному вивченні транскомунікації як суперечливої сфери, яка не є широко прийнятою науковою спільнотою через брак емпіричних доказів на підтримку існування сутностей або спілкування такого типу. Саме тому багато скептиків стверджують, що цей досвід можна пояснити природними явищами, такими як парейдолія (схильність сприймати значущі моделі у випадкових подразниках) або електромагнітні перешкоди, а тому безліч прикладів ФЕГ ігноруються як фіктивні, аматорські, постановні. Важливо зазначити, що дослідники паранормальних явищ підходять до транскомунікації зі здоровою долею скепсису та обережності й визнають, що ця наукова галузь усе ще є недоведеною і спекулятивною, а тому результати дослідження мають перспективу для подальшого вивчення надскладного явища. У статті зокрема вивчається можливість літературознавчої інтерпретації транскомунікації з позицій метатекстуальності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Москалець М.
Назва : Москалець М. Міфологема "Дім" в українській мовній свідомості [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2014. - № 1. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2014/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): міфологема--мовна картина світу--міфологічна картина світу
Анотація: У статті розглянуто особливості репрезентації міфологеми «дім» в українській мовній свідомості у синхронічному та діахронічному аспектах. Проаналізовано структуру міфологеми та з’ясований вплив українських вірувань і традицій на її функціонування. Наголошується на тому, що «дім» є основою матеріального і духовного існування людини та символом багатства, достатку і родинного вогнища.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Богданець С.
Назва : Харчовий код давньої української літературної пародії [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 1. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): їжа--харчові образи--пародія--бароко--сміх--гра--бурлеск--травестія
Анотація: Статтю присвячено дослідженню харчових образів у давній українській пародії. Простежено зв’язок їжі з засобами бурлеску, травестії та ситуаціями комічної невідповідності, що в тексті творять сміховий еквівалент до сфери сакрального. Здійснено аналіз семантики образів їжі та специфіки їх функціонування як елементів комічного. Матеріал української барокової пародії висвітлено в порівнянні з середньовічними західноєвропейськими творами схожого змісту. Наявність спільних гумористичних харчових мотивів у обох літературних традиціях дає можливість припускати існування універсального харчового коду пародії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття зі збірника (однотомник)
Шифр видання : 85,0я43/А 86
Автор(и) : Урсу, Наталья Алексеевна
Назва : Луцкий доминиканский костел Успения Пресвятой Девы Марии [Електронний ресурс]
Місце публікування : Арт-простір: науковий журнал. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - Вип. 1. - С. 71-73 (Шифр А986022216/2015/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
ДРНТІ : 18
ББК : 85,0я43
Предметні рубрики: Архітектура
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): волинь--домініканський монастир--храм успіння пресвятої діви марії--архітектурно-культурна спадщина
Анотація: Статтю присвячено дослідженню домініканського монастиря з костелом Успіння Пресвятої Діви Марії у Луцьку як одного з найвидатніших зразків архітектурно-культурної спадщини на землях Волині. Простежується доля інших костелів ордена проповідників на волинських територіях, час виникнення, існування та знищення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)