Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (15)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Ґалаґан<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-12

Ковальов, Є.
"Проєкт приєднання частини Малоросійського краю до Київської губернії" Григорія Ґалаґана та його ідеологічний контекст / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 1. - С. 116-123, DOI 10.28925/2524-0757.2022.114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Григорій Ґалаґан -- дворянство -- Київська губернія -- Малоросійський край -- адміністративно-територіальний устрій
Анотація: У статті аналізується досі не опубліковане джерело для дослідження історії адміністративнотериторіального устрою України доби її перебування у складі Російської імперії — записка українського громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819–1888) щодо необхідності приєднання частини Малоросійського краю (Чернігівщини та Полтавщини) до Київської губернії, укладена 1857 р. Показано, що Г. Ґалаґан прагнув використати цей захід для полегшення проникнення до Правобережної України під егідою імперських адміністративних структур «малоросійського дворянства», тобто полтавських і чернігівських дворян козацько-старшинського походження, з асимілюванням правобережних польських поміщиків. Виявлено, що ідеологеми, які було викладено в записці Г. Ґалаґана, знайшли відгук у дискурсі доби Січневого польського повстання 1863– 1864 рр., зокрема у публіцистиці московського слов’янофіла Івана Аксакова, близького приятеля та однодумця Г. Ґалаґана.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
Ментальна мапа Григорія Ґалаґана: територіальне й етнонаціональне структурування в картині світу українського дворянина (середина 1830-х — середина 1860-х років) / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 2. - С. 103-110, DOI 10.28925/2524-0757.2021.213. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Григорій Ґалаґан -- гуманітарна географія -- просторові ментальні структури -- образи етнонаціональних спільнот
Анотація: У статті досліджуються просторові структури й пов’язані з ними образи етнонаціональних спільнот у світогляді Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888), представника українського помісного дворянства й видатного громадського діяча. Методологія дослідження використовує здобутки сучасної гуманітарної географії, насамперед метод ментального картографування, що дозволяє вивчати просторові структури у світогляді особистості з урахуванням її соціокультурного середовища. Йдеться, зокрема, про такі просторові конструкти, як «Малоросія», «Україна», «Росія», «Русь», «Європа», а також про пов’язані з ними «уявлені спільноти» — «малоросійський народ», «руський народ», «європейці». Просторові та етнонаціональні уявлення Г. Ґалаґана показані як динамічна система, що змінювалася під впливом суспільно-політичних та ідеологічних рухів, як-от польські повстання 1830–1831 і 1863–1864 років, постання слов’янофільства й українофільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
Селянське питання в епістолярній спадщині Дем’яна Кочубея 1857–1858 років / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 118-124, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Дем’ян Васильович Кочубей -- Григорій Павлович Ґалаґан -- епістолярій -- Селянська реформа -- українське помісне дворянство
Анотація: У статті здійснено аналіз листів Д. В. Кочубея (1786–1859), петербурзького високопосадовця, до його родича Г. П. Ґалаґана (1819–1888), громадського діяча, за період 1857–1858 рр. Автор та адресат належали до верхівки помісного дворянства Лівобережної України, і провідною темою їхнього листування у той час була підготовка до скасування кріпосного права. На підставі цих епістолярних пам’яток виявляються мотиви, якими керувалися прихильники звільнення кріпаків, та окреслюються ідейні засади, на яких Д. Кочубей, Г. Ґалаґан й особи їхнього кола прагнули розв’язати селянське питання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, М.
У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану / М. Будзар, Т. Терещенко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 1. - С. 124-135, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Опанас Маркович -- Григорій Ґалаґан -- епістолярій -- українське дворянство -- український національно-культурний рух XIX ст.
Анотація: У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні пріоритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально налаштованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використанням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст. Публікація присвячується 200-річчю від дня народження О. Марковича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Терещенко, Т.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
"…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану / Є. Ковальов, Т. Терещенко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 70-79, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Василь Тарновський -- Григорій Ґалаґан -- Селянська реформа -- Полтавська губернія -- Чернігівська губернія -- листування
Анотація: У статті йдеться про листи Василя Тарновського (старшого) (1810–1866) до Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Селянської реформи 1861 р., яка стала однією з найважливіших подій в історії України XIX ст. Вона стимулювала соціально-економічну модернізацію, а поняття «дореформений період» і «пореформений період» досі є актуальними для історіографічного дискурсу. Це листування виявляє ставлення місцевого чиновництва й помісного дворянства до реформи, демонструє, з якими проблемами доводилося у цей час стикатися реформаторам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Терещенко, Т.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, М.
Смерть Миколи Гоголя у сприйнятті сучасників: есе Григорія Ґалаґана "Друзям" / М. Будзар // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 96-101DOI 10.28925/2524-0757.2017.213

Кл.слова (ненормовані):
українська еліта -- Ґалаґан Григорій
Анотація: Републікація документа з особистих паперів громадського та культурного діяча середини — другої половини XIX ст. Григорія Павловича Ґалаґана приурочена до пам’ятної дати — 165-річчя з моменту смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852). Стільки ж років минуло з моменту появи самого тексту. Він написаний через два тижні після смерті письменника. За жанром це — есе. Григорій Ґалаґан мав схильність до літературної праці. Після нього залишилося кілька опублікованих і ще більше неопублікованих літературних матеріалів. Зміст цього твору ілюструє ставлення автора до особи М. Гоголя і унаочнює його світоглядно-громадянську позицію за доби так званого «похмурого семиріччя» в політичній історії Російської імперії. Це 1848–1855 роки — останній період правління Миколи I. Змістовна вага документа підсилюється його схвильовано-особистісною інтонацією. Републікація цього есе розширить уявлення про умонастрої осіб з кола української еліти середини XIX ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, М.
До історії українського дворянства першої чверті XIX ст.: лист Катерини Юхимівни Ґалаґан онукам Петру і Павлу (1812)] / М. Будзар // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2020. - № 1. - С. 122-128, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.16 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
родинний епістолярій -- українське дворянство -- приватне життя
Анотація: Публікація епістолярію українських дворянських родин допомагає зрозуміти співвідношення ментальних стереотипів та індивідуальних стратегій у діяльності цього стану. Фамільний архів Ґалаґанів уможливлює аналіз і епістолярних комплексів і окремих листів. Публікація листа Катери-ни Юхимівни Ґалаґан, у дівоцтві Дараган, племінниці Олексія Григоровича та Кирила Григоровича Розумовських, до внуків Петра і Павла, нащадків за батьківською лінією прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана, репрезентує конфлікт між двома генераціями українського панства. Цю суперечку розглянуто крізь світосприйняття К. Ю. Ґалаґан, завдяки чому епізод з повсякдення українського дворянства є психологічно мотивованим та узагальнюючим
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
"Народ хотів свободи": відображення київської козаччини 1855 року в листуванні та щоденникових нотатках Г. Ґалаґана / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2020. - № 2. - С. 131-136, DOI 10.28925/2524-0757.2020.2.18 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
селянський рух -- листування -- козаччина
Анотація: У статті йдеться про листування та щоденникові нотатки українського громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Київської козаччини — масових заворушень кріпаків у поміщицьких маєтках на Київщині 1855 року. Показано, що Г. Ґалаґан прагнув відшукати причини та з’ясувати можливі наслідки цього селянського руху й дійшов висновку про неминучість здійснення докорінних соціально-економічних перетворень, які б істотно поліпшили становище селян Правобережної України.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, Марина.
Павло Ґалаґан (1853–1869) у джерелах особового походження [Електронний ресурс] / М. Будзар // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2016. - № 2. - С. 161-172, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Ґалаґани -- Павло Ґалаґан -- біографія -- Лівобережна Україна -- українська еліта
Анотація: У статті поглиблено уявлення про родинно-генеалогічну історію сімейства Ґалаґанів, представників української еліти козацько-старшинського походження, у другій половині XIX ст. Автор створює «біографічний портрет» Павла Ґалаґана, останнього прямого нащадка роду, який набув високого соціального статусу на початку XVIII ст. У статті Павло Ґалаґан охарактеризований у контексті життєдіяльності свого соціального середовища на основі інтерпретації змісту джерел особового походження (мемуари, щоденникові записи, листи тощо), створених ним самим та близькими до нього людьми.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Шифр: К269584624/2016/2
Журнал

Київські історичні студії [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - on-line. - Назва з титул. екрана. - ISSN 2524-0749. - Виходить двічі на рік
2016р. № 2

Зміст:
Ващенко, Володимир. Історик та стратегії конструювання історичного простору: Київ на ментальних мапах Михайла Грушевського / В. Ващенко. - С.3-10. - Бібліогр. в кінці ст.
Щербак, Віталій. Михайло Грушевський про передумови, причини та рушійні сили «Хмельниччини» / В. Щербак. - С.11-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Ковальов, Євген. Історія Києва в науковій спадщині Михайла Грушевського / Є. Ковальов. - С.16-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Бонь, Олександр. Михайло Грушевський та Олекса Новицький у формуванні українських інтелектуальних мереж / О. Бонь. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Тарасенко, Ольга. Михайло Грушевський в університеті Св. Володимира / О. Тарасенко. - С.34-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Савчук, Інна. Редакційна політика Михайла Грушевського в журналі «Україна» (1924–1930) / І. Савчук. - С.40-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Срібняк, Ігор. Позатаборовий простір інтернованих військ УГА в ЧСР: повсякдення робітничих відділів (1922–1923 рр.) / І. Срібняк. - С.49-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Саган, Галина. Контакти українських освітян з югославськими у 50–60-ті рр. хх ст. / Г. Саган. - С.60-67. - Бібліогр. в кінці ст.
Головченко, Володимир. Витоки агресивності зовнішньої політики Росії / В. Головченко. - С.68-75. - Бібліогр. в кінці ст.
Покляцька, Валерія. Образ США у пост-радянській Україні: радянська спадщина та її прояви у сучасній політиці (на прикладі Помаранчевої революції 2004 р.) / В. Покляцька. - С.76-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Бурцева, Марія. Інформативні можливості вивчення імміграційної політики Канади на сучасному етапі / М. Бурцева. - С.81-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Мудрієвська, Ірина. Зовнішньоекономічні відносини України з Королівством Саудівська Аравія / І. Мудрієвська. - С.89-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Аманмурадов, Нурберди. Транспортна політика як іміджеутворювальний фактор зовнішньополітичної стратегії Туркменістану / Н. Аманмурадов. - С.96-102. - Бібліогр. в кінці ст.
Дуднік, Олександр. Регіональна політика в Азербайджанській республіці: активізація напередодні президентських виборів 2013 року / О. Дуднік. - С.103-110. - Бібліогр. в кінці ст.
Купрієнко, Вероніка. Містечко Іванків за часів Речі Посполитої (1589–1648 рр.) / В. Купрієнко. - С.111-116. - Бібліогр. в кінці ст.
Зотова, Тетяна. Вірменська громада в Кам’янці-Подільському XVI–XVII СТ. / Т. Зотова. - С.117-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Барвінок, Ольга. Функціонування станових інституцій дворянства Південно-західних губерній Російської імперії в кінці хіх — на початку хх ст. / О. Барвінок. - С.125-133. - Бібліогр. в кінці ст.
Іванюк, Олег. Критика системи обліку населення у Російській імперії дослідниками xix ст. / О. Іванюк. - С.134-140. - Бібліогр. в кінці ст.
Джагунова, Олена. Уманський педагогічний університет — початок історії / О. Джагунова. - С.141-146. - Бібліогр. в кінці ст.
Голубнича, Юлія. Репатріація інтернованих вояків армії УНР з Польщі (1921–1922 рр.): причини та наслідки / Ю. Голубнича. - С.147-152. - Бібліогр. в кінці ст.
Лях, Ольга. Меценатська діяльність родини Медічі у Флоренції / О. Лях. - С.153-160. - Бібліогр. в кінці ст.
Будзар, Марина. Павло Ґалаґан (1853–1869) у джерелах особового походження / М. Будзар. - С.161-172. - Бібліогр. в кінці ст.
Кривошея, Ігор. Збереження світової культурної спадщини ЮНЕСКО: відновлення Пальміри в умовах війни в СИРІЇ (на матеріалі електронних видань) / І. Кривошея, Л. Якименко. - С.173-181. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-12

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)