Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (20)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=В505452853/2021/10<.>

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи с 1 за 20

Андрієвська, В. М.
Інструментальна підтримка використання елементів stem-освіти у навчанні молодших школярів / В. М. Андрієвська, Н. В. Олефіренко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 1-9, DOI 10.28925/2414-0325.2021.101. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інструментальна підтримка -- STEM-освіта -- STEM-засоби -- STEM-проєкт -- початкова школа -- молодші школярі
Анотація: Соціалізація покоління дітей, які сьогодні розпочинають шкільне навчання, проходить в умовах «зростання у цифровому світі». Ці діти істотно відрізняються від дітей і підлітків, які ходили в школу 5-10 років тому, адже поширення серед учнів молодшого шкільного віку персональних ІТ-пристроїв, вільне користування різноманітними гаджетами стало звичним, щоденним явищем. Як наслідок, віковий бар’єр цілеспрямованого використання інформаційно-комунікаційних технологій сьогодні знизився від традиційних 8-10 років до 3-4 років. Це пояснює ідеологію змін в освіті щодо наскрізного застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. У рамках модернізації української школи особливу увагу привертає концепція STEM, яка логічно віддзеркалює соціальні зміни і забезпечує доцільне впровадження до навчальної практики новітніх технологій, орієнтованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання, розширення кола практичної реалізації набутих школярами умінь. У статті показано, що упровадження елементів STEM-освіти в навчальну практику початкової школи передбачає використання спеціалізованих STEM-засобів. Висвітлено дидактичні можливості STEM-засобів як інструментальної підтримки використання елементів STEM-освіти у навчанні молодших школярів. Розкрито, що вагома роль у досягненні позитивних результатів впровадження STEM-освіти належить її інструментальній підтримці, що забезпечує можливість реалізації дослідноекспериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності учнів в освітньому процесі. Подано перелік спеціалізованих STEM-засобів, зорієнтованих на учнів молодшого шкільного віку, якими вчитель може скористатися для організації експерименту, дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Олефіренко, Н. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Анісімова, О. Е.
Використання засобів дистанційного навчання у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти / О. Е. Анісімова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 10-19, DOI 10.28925/2414-0325.2021.102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
фундаментальна складова професійної підготовки -- інваріантна складова професійної підготовки -- варіативна складова професійної підготовки -- особистісно-комунікативний критерій -- діяльнісний критерій -- дистанційна освіта -- партнерська взаємодія -- вихователі закладів дошкільної освіти
Анотація: В статті «Використання засобів дистанційного навчання у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» схарактеризовано можливості використання дистанційного навчання у системі фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. За основу взято тріаду складових професійної підготовки: фундаментальної, інваріантної та варіативної. Завданням фундаментальної освіти є забезпечення оптимальних умов для формування наукового мислення, освоєння наукової інформаційної бази і сучасної методології, виховання внутрішньої потреби у саморозвитку і самоосвіті протягом життя. Інваріантна складова розуміється такою, що відрізняється значною стабільністю, стереотипністю. В ній домінують: спрямованість на збереження традиційних педагогічних підходів; інтегративність процесів, їх цілісність і узагальненість. При цьому інваріантна частина здатна формувати професійно значущі якості відповідно до сучасних вимог розвитку психолого-педагогічної науки та практики шляхом їх трансформації відповідно до нових суспільних умов. Варіативній складовій властиві: гнучкість, інноваційна спрямованість, відкритість новому в науках і технологіях; домінування диференційованого знання. Визначити рівень оволодіння кожною складовою збалансованої системи можна, на нашу думку, через партнерську взаємодію у професійній діяльності. У статті представлено констатувальний етап дослідження стану сформованості здатності до партнерської взаємодії майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти за особистісно-комунікативним та діяльнісним критеріями. Запропоновано інструментарій інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення рівня спеціальної підготовки. Зокрема, створення спільного медіа-продукту, участь у проектній діяльності, спілкування за допомогою соціальних мереж, блогів, чат-листування, використання електронних та мобільних додатків у процесі цілепокладання та планування, застосування засобів ІКТ в процесі відновлення працездатності, емоційної стабільності, налаштування на майбутню діяльність, участь у роботі Дискусійного клубу, презентація підсумків педагогічних досліджень у форматі вебінару.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Афанасьєва, Т. О.
Організація ефективної командної взаємодії в умовах дистанційної роботи педагогічних працівників / Т. О. Афанасьєва, Є. О. Гревцева // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 20-32, DOI 10.28925/2414-0325.2021.103. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
команда -- командна взаємодія -- дистанційна робота -- ефективність командної взаємодії -- психологічна безпека -- дистанційні технології
Анотація: Сьогодні у зв’язку з карантинними обмеженнями, зумовленими пандемією, заклади освіти змушені виробляти нову систему роботи як закладу в загалі, так і педагогічного колективу зокрема. Постає необхідність у побудові нової системи організації командної роботи. В статті окреслюються наукові дослідження з питань командної взаємодії. Визначені дефініції «команда» і «робоча група». Встановлено, що ефективність командної взаємодії відзначається згуртованістю команди при досягненні поставленої мети, розділом загальної відповідальності за роботу команди. Доведено, що при ефективній взаємодії члени команди досягають більш високих результатів разом, ніж вони могли б досягти самостійно. Представлена модель, в якій визначені базові командні компетенції, які складаються з п’яти секторів: відносини і комунікації; навчання; призначення і мотивація; внутрішні процеси; зовнішні процеси і середовище. На основі зазначеної моделі окреслені особливості формування базових компонентів командної взаємодії при дистанційній формі роботи. В статті визначені бар’єри, які виникають під час дистанційної роботи команди, а саме: зниження рівня продуктивного конфлікту, приховування помилок, психологічна небезпека, нерозуміння педагогічними працівниками загальної мети, відчуття ненадійності колег, невпевненість у важливості своєї роботи і цінності свого внеску у загальну справу. Визначені фактори, які допомагають команді залишатися ефективною і збалансованою. Одним із основних таких факторів і показником успішності команди є психологічна безпека, яка визначає рівень захищеності психіки педагогічного працівника, його здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, усувати зовнішні й внутрішні загрози і забезпечує можливість ефективно виконувати професійну діяльність. Запропоновано рекомендації для керівників закладів освіти щодо покращення командної взаємодії при переході команди на дистанційну форму роботи. Описані технології, які рекомендовано використовувати для дистанційної командної роботи. Представлені рекомендації для педагогічних працівників щодо налагодження ефективної командної взаємодії в умовах дистанційної роботи. Окреслені подальші напрями дослідження щодо підвищення ефективності командної взаємодії педагогічних працівників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Гревцева, Є. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойчук, В. М.
Підготовка майбутніх викладачів художньо-мистецьких дисциплін за допомоги інноваційних технологій в освіті / В. М. Бойчук, В. О. Уманець, Г. Фу // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 33-42, DOI 10.28925/2414-0325.2021.104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- фахівець -- професійне навчання -- ІКТ -- STEAM
Анотація: Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх викладачів художньомистецьких дисциплін із використанням міждисциплінарного напряму – STEAM-освіти. Метою статті є аналіз сучасних інноваційних технологій у підготовці фахівців. Нами проаналізовано вітчизняний та закордонний досвід щодо запровадження STEAM підходів у освітній процес закладів освіти. У статі розглянуто питання сучасної стратегії STEAM – освіти, яка успішно розвивається в наш час, яка є результатом інтеграції науки і мистецтва, внаслідок якої народжуються наукові технології. Проаналізовано деякі історико-педагогічні аспекти цієї проблеми. Привернуто увагу до п’яти складників STEAM-освіти: S – science (природничі науки), T – technology (технологія), E – engineering (інженерне мистецтво), A – art (творчість) і M – mathematics (математика) та акцентовано на важливості мистецької складової в міждисциплінарному формуванні цілісної особистості. Висвітлено результати окремих досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Проаналізовано підходи до впровадження таких норм освіти у США та Австрії, інших країнах Євросоюзу. Визначено, що для педагогічних представників, зокрема, майбутніх викладачів художньо-мистецьких дисциплін, впровадження STEAM допомагають підвищити власний рівень професіоналізму, покращити якість освітнього процесу, зменшити час підготовки до занять, дозволяє внести кардинально нове в роботу педагога. Художньо-творча діяльність є важливим показником формування творчої особистості здобувача освіти, особливу роль у ставленні до образотворчої діяльності відіграє розвиток художнього сприйняття при ознайомлені з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Це ознайомлення може мати різні форми, зокрема і з використанням сучасних інформаційних технологій та STEAM-підходів. Нами зроблено висновки, що всебічне розуміння наукових проблем, творчий та інженерний підхід до їх вирішення, критичне мислення, здатність обробляти дані, що представляють образні та символічні об’єкти; здатність аналізувати кілька потоків даних одночасно, інтегроване застосування наукових та художніх методів пізнання сприяє розвитку всіх важливих компетентностей майбутніх фахівців.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Уманець, В. О.
Фу, Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васильченко, Л. В.
Досвід реалізації дистанційного навчання в умовах пандемії / Л. В. Васильченко, Н. М. Шацька // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 43-55, DOI 10.28925/2414-0325.2021.105. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- змішане навчання -- інформаційне середовище -- навчально-пізнавальна діяльність здобувачів освіти -- електронні ресурси -- засоби комунікації
Анотація: Сучасне інформаційне суспільство формулює завдання щодо виховання фахівців, здатних мобільно адаптуватися в життєвих ситуаціях, самостійно набувати необхідних знань та застосовувати їх на практиці. Проблеми з надання освіти, що виникли під час встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом, вимагали в реальній діяльності пошуку шляхів їх раціонального розв’язання, використовуючи сучасні технології. Така ситуація спонукала педагогів грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, самостійно розвивати власну цифрову компетенцію. Розвиток сучасних технологій урізноманітнив методи комунікації педагогів та здобувачів освіти. У даній статті подано аналіз реалізації дистанційного навчання у Запорізькому регіоні, зокрема увага приділена труднощам, з якими зіткнулися педагоги, здобувачі освіти, їх батьки та шляхів нівелювання проблем запровадження дистанційного освітнього середовища. Моніторинг діяльності різних учасників освітнього процесу дає можливості для систематизації інформації та подання рекомендацій щодо подолання таких труднощів. Досвід 2020 року та результати анкетування показали, що практично не відбувалося окремо дистанційного та електронного навчання. Онлайнанкетування проводилося протягом березня 2021 року з метою визначення думки педагогів Запорізького регіону про організацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти за дистанційною формою навчання. Аналіз онлайн-опитування свідчить, що ефективність дистанційного навчання в закладах освіти Запорізького регіону залежить від технічного забезпечення навчального процесу, від майстерності педагогів, які беруть участь у цьому процесі, використання ефективної комунікації. Учасники опитування вважають, що мотивація педагога має вплив на ефективність дистанційного навчання менше, ніж мотивація здобувача освіти. На думку багатьох респондентів, розклад уроків не змінився, а от звичний розклад життя змінився кардинально. Значна кількість педагогів підкреслює, що працюють за комп’ютером більше половини доби. Аналіз статистичних даних та вільно висловлених думок педагогів, учасників опитування, дозволяє припустити, що поки не знайдено ефективних рішень щодо організації «віддаленого» навчання здобувачів освіти, але є педагоги, які знаходяться в інноваційному пошуку.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Шацька, Н. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Волянюк, А. С.
Розвиток сталої мотивації у майбутніх вчителів початкової школи в умовах змішаного навчання / А. С. Волянюк // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 56-66, DOI 10.28925/2414-0325.2021.106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
стала мотивація -- дистанційне навчання -- змішане навчання -- мотив -- здобувач освіти
Анотація: У статті розглянуто проблеми реалізації дистанційного та змішаного форматів навчання, труднощі підвищення сталої мотивації у здобувачів освіти, шляхи вирішення цих проблем та труднощів. Визначено мотиви, що спонукають вчитися в таких умовах дорослих здобувачів: самостверджувальні, матеріальні, соціальні, внутрішні, мотиви підстрахування та дозвіллєві. Акцентовано, що мотивація є джерелом та чинником, який спонукає до навчальної діяльності та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх педагогів. Труднощі реалізації дистанційного формату об`єднано у 4 групи: особистісні труднощі (початкова невисока внутрішня мотивація здобувача, звичка до жорсткого контролю з боку викладача, слабка самоорганізація здобувачів освіти, відсутність емоційно-психологічного контакту з колегами по навчанню, невисока відповідальність, відсутність відчуття приналежності до групи в здобувачів освіти), організаційні проблеми (нечітка організація курсу, проблеми з доступом до певних навчальних ресурсів), професійні (недостатній професійний рівень як в області володіння комп'ютером, так і в подачі матеріалу без адаптації до дистанційного формату), технічні (нестійкий доступ в Інтернет, відсутність необхідного технічного або програмного забезпечення). Увагу приділено таким стратегічно важливим компонентам, як увага, впевненість, задоволеність. В статті проаналізовані засоби впливу на кожен компонент в умовах змішаного навчання. Застосування матеріалів, описаних в статті, буде сприяти підтримці і підвищенню мотивації навчання в змішаній та дистанційній формі, допоможе мінімізувати зазначені вище ризики труднощі та проблеми. Наведено конкретні приклади засобів та інструментів: під час реалізації освітнього процесу в умовах змішаного навчання ефективним є чітко визначений зворотний зв`язок, створення «ситуації успіху», формулювання цілей всього курсу і окремих модулів, рефлексія досвіду дистанційного навчання за допомогою заповнення спеціально розроблених анкет і виконання завдань рефлексивного характеру. Інструментарій можна розширити за допомогою додаткових функцій вже відомих платформ та засобів – сесійні зали та керування екраном на платформі ZOOM для онлайн-конференцій, google-форми для тестування здобувачів з обраної теми з подальшим збиранням відповідей та їх аналізом, застосунки та сервіси Learningapps, Mentimeter, онлайн дошки AWWapp та ін.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Девін, В. В.
Комп'ютерні технології в розрахунку геометричних характеристик складених перерізів / В. В. Девін, В. С. Ткачук, В. Ю. Бурдега // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 67-76, DOI 10.28925/2414-0325.2021.107. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
геометричні характеристики перерізів -- програмне забезпечення -- методика розрахунку
Анотація: Жоден із розрахунків деталей машин, елементів конструкцій і споруд на міцність, жорсткість та стійкість не може бути виконано без використання геометричних характеристик перерізів. До них належать: площа перерізу, осьові, відцентровий і полярний моменти інерції, радіуси інерції, осьові та полярний моменти опору тощо. У статті розглянуто проблему підвищення якості підготовки студентів технічних спеціальностей засобами інформаційних технологій. Проведено огляд і запропоновано методику використання програмного забезпечення для розрахунку геометричних характеристик перерізів. Виділено дві групи комп’ютерних програм: 1) програми розроблені викладачами закладів вищої освіти для використання в освітньому процесі; 2) промислове програмне забезпечення для інженерів конструкторів, яке також може бути використане в освітньому процесі. На прикладі розрахунку геометричних характеристик складного перерізу сформованого із декількох профілів прокату демонструється, що використання програм «Geom 2006», «Компас 3D», «Консул» і «Конструктор сечений» має ряд переваг: суттєво зменшуються витрати зусиль і часу на рутинні математичні обчислення, полегшується пошук і виправлення помилок, допущених в ручному розрахунку під час самостійної роботи, що позитивно впливає на процес навчання; виконання розрахунково-графічних завдань з використанням комп'ютерних програм істотно підвищує інтерес студентів до дисципліни, яка вивчається і сприяє кращому закріпленню теоретичних знань і практичних умінь; студенти набувають навичок створення розрахункових схем, підготовки вихідних даних, аналізу отриманих результатів, які необхідні в подальшій роботі з програмними комплексами з розрахунку конструкцій в ході курсового і дипломного проектування; особливо корисно використовувати пропоновані програми в умовах дистанційного навчання як ефективний засіб організації самостійної роботи.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ткачук, В. С.
Бурдега, В. Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Друшляк, М. Г.
Ефективні форми навчання для підвищення кваліфікації вчителів / М. Г. Друшляк, А. О. Юрченко, А. М. Розуменко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 77-88, DOI 10.28925/2414-0325.2021.108. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
вчитель -- підвищення кваліфікації вчителів -- організаційні форми підвищення кваліфікації -- види підвищення кваліфікації -- тренінг -- майстер-клас -- навчання протягом життя -- комп’ютерна анімація
Анотація: Останнім часом при виборі видів підвищення кваліфікації вчителів акцент зміщується у бік підвищення активності учасників освітнього процесу. Тому більш ефективними визнаються ті види, в основі яких лежить активна взаємодія та інтенсивне спілкування, що базується на унікальному життєвому і професійному досвіді та готовності ним поділитися. Серед таких видів підвищення кваліфікації вчителів автори виокремлюють участь у тренінгах, під час яких увага приділяється практичному відпрацюванню умінь через власний набутий освітній досвід, і майстер-класах, під час яких увага приділяється практичній демонстрації творчого вирішення певного завдання, нової методики, технології, авторської моделі. Кафедрою інформатики Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка розроблено короткі курси підвищення кваліфікації вчителів (інформатики, фізики, математики) Сумської області, які орієнтовані на формування\ розвиток умінь створювати комп’ютерні анімації для підтримки освітнього процесу і які було організовано як тренінги та майстер-класи. Педагогічний експеримент полягав у порівняльному дослідженні ефективності обраних організаційних форм (тренінг чи майстер-клас) для гетерогенних груп (групи вчителів з різним досвідом роботи). Поряд із цим визначалися: ступінь використання ІТ у професійній діяльності, бажання використовувати комп’ютерну анімацію на уроках, самооцінка вмінь розробляти комп’ютерні анімації з начальною метою. За результатами експерименту встановлено, що майстер-клас виявився більш ефективним для вчителів з досвідом роботи менше 10 років, а тренінг – для вчителів із досвідом роботи більше10 років.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Юрченко, А. О.
Розуменко, А. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кропочева, Н. М.
Інформаційно-бібліотечні ресурси з питань педагогіки та освіти (за матеріалами сайтів бібліотек університетів німеччини) / Н. М. Кропочева // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 89-102, DOI 10.28925/2414-0325.2021.109. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
бібліотека університету -- Німеччина -- бібліотечна мережа -- фонди -- інформаційно-бібліотечні ресурси з питань освіти і педагогіки
Анотація: Представлено результати інформаційного огляду матеріалів сайтів бібліотек університетів Німеччини. Сформовано вибірку із одинадцяти бібліотек, критеріями добору до якої слугували наступні показники: універсальність комплектування фонду; наявність в структурі інформаційних ресурсів зібрань рідкісних, рукописних та старовинних друкованих видань; участь в мережі бібліотечних установ, розташованих в студентських містечках (кампусах), фонди бібліотек укомплектовано документами вузького спеціалізованого направлення. Висвітлено практичні проблеми створення інформаційно-бібліотечних ресурсів з питань освіти та педагогіки; описано визначальні складові змістового наповнення та композиційного оформлення сайтів зазначених бібліотек. Виявлено та узагальнено напрями формування ресурсів досліджуваного сегмента бібліотек університетів з одноконтурною та двоконтурною структурою. В університетах першого типу бібліотеками здійснюються функції центральної і периферійної бібліотечної структури, як правило, інформаційнобібліотечні ресурси з питань педагогіки і освіти експортуються з OPAC (Online public access catalog) і KVK (Karlsruher Virtuelle Katalog). В університетах з двоконтурною структурою бібліотек на сайті представлено ресурси освітнього і педагогічного призначення, у відділеннях бібліотек відображено ресурси спеціалізованого спрямування. Наведено якісні характеристики порталів освітньої та педагогічної проблематики, розміщені на основі інформаційної системи DBIS. Розкрито особливості сформованих інформаційних ресурсів на основі різнорідних інформаційних джерел, відповідно до потреб користувачів, мінімізуючи інформаційне перевантаження необов’язковими («зайвими») інформаційними потоками. Висвітлено напрями формування контенту, перспективи розвитку порталу «Pädagogik».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Кузьмінська, О. Г.
Засоби підтримки життєвого циклу наукового дослідження: цифровізація наукової комунікації та рекомендації магістрам / О. Г. Кузьмінська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 103-115, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1010. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
наукова комунікація -- цифрові засоби підтримки наукової комунікації -- наукове дослідження -- магістр -- заклад вищої освіти
Анотація: Цифровізація освіти і науки на сьогодні належить до пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства. Однак інтеграція України до європейського та світового освітнього-наукового простору не втрачає актуальності – українські фахівці ще не можуть ефективно конкурувати на міжнародному ринку праці. Однією з причин такого стану є недостатня включеність у систему цифрової наукової комунікації науково-педагогічних працівників та молодих науковців вітчизняних закладів вищої освіти. Разом з тим, вимушений перехід до цифрових наукових комунікацій через пандемію COVID-19 може сприяти інтегруванню молодих вчених, зокрема магістрів закладів вищої освіти, до міжнародного наукового простору. Задля інформування та допомоги дослідникам у використанні цифрових інструментів підтримки наукової комунікації провідними компаніями проводяться просвітницькі заходи на підтримку ініціативи відкритого доступу та відкритої науки, а також ініційовано ряд міжнародних досліджень та проєктів. У статті подано аналіз засобів підтримки наукової комунікації, розроблених в рамках проєкту «101 інновація наукової комунікації». Визначено, за результатами міжнародного опитування, яким засобам надають перевагу дослідники на кожному етапі проведення дослідження. Схарактеризовано переваги використання окремих інструментів на різних етапах життєвого циклу магістерського дослідження, що пов’язано із сучасними тенденціями цифровізації наукової комунікації та змінами ландшафту наукових комунікацій, а також обмеженнями, що стосуються проведення дослідження магістрів та презентації одержаних результатів. Окреслено напрями подальших досліджень. Визначено необхідність проведення повторного опитування представників наукової спільноти для з’ясування актуального стану використання дослідниками засобів наукової комунікації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Luhova, Т. А.
Development of augmented reality technologies for academic libraries as an experience of synergetic learning = Розробка технологій доповненої реальності для академічних / Т. А. Luhova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 116-135, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання студентів за спеціальністю Інформаційна -- бібліотечна та архівознавна справа -- проблемне навчання -- технології доповненої реальності -- академічні бібліотеки -- навчання на основі інновацій -- ігрове навчання -- проектне навчання -- синергетична освітня модель
Анотація: Мета дослідження – виявити особливості застосування технологій доповненої реальності при підготовці фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, здатних розв`язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній галузі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачають застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Робота у проектних студентських групах з розробки бібліотечної доповненої реальності розглядається як синергетична освітня модель, що логічно поєднує різні педагогічні напрями: проблемного та інноваційного навчання, проектного та глибинного навчання та навчання, заснованого на іграх. У статті порушено питання зближення традиційних форм теоретичного та практичного навчання на основі організації інноваційної діяльності студентів у просторі академічної бібліотеки на прикладі розробки AR-технологій. Визначено особливості розробки та впровадження інформаційних технологій доповненої реальності у роботі з документними фондами академічних бібліотек у процесі проблемного навчання, орієнтованого на інновації. Встановлено, що маркерна технологія створення доповненої реальності є інтуїтивно зрозумілою для студентів-гуманітаріїв і практичного засвоєння знань, набутих з дисциплін «Документознавство», «Стандартизація в інформаційній сфері», «Бібліотечні технології та бібліотекознавство», зокрема засвоєння знань інформаційних рівнів документів, стандартів в бібліотечній діяльності, анотування та індексування бібліотечних документів. AR-технології дозволяють в ігровій формі заглибитися в документалістику та бібліотекознавчі аспекти створення змісту документа AR, оволодіти навичками складання тематичних посилань. У новітніх освітніх концепціях проблемного (PBL), інноваційного (IBL), проектного (PjBL), ігрового (GBL) та активного (AL) навчання основний акцент робиться на прикладне вирішення проблем та впровадження інновацій, які відповідають потребам конкретної організації. Це нівелює цінність фундаментального теоретичного занння, що реалізується під час засвоєння теоретичного лекційного матеріалу як фундаментальної основи синергетичного навчання на прикладі студентської роботи з розробки доповненої реальності для академічних бібліотек. Ми доводимо важливість співвіднесення лекційного матеріалу як вихідної точки для студентських інновацій до реальних потреб академічної бібліотеки. Результати дослідження стануть поштовхом для впровадження PBL, PjBL, AL, GBL та IBL у вищій освіті в процесі розробки інновацій студентами в нових навчальних середовищах, таких як академічні бібліотеки. Також ініціювати роботу із впровадження інформаційних технологій AR у діяльність університетських бібліотек. АR слід розглядати як важливе доповнення до інструментів, які університети та бібліотеки можуть використовувати для залучення своєї аудиторії до навчання цифрової культури та грамотності. Це має сприяти розвитку бібліотечної справи та підвищити статус університету. Робота студентів з бібліотечною технологією AR характеризується складністю, креативністю, міждисциплінарним характером, вимогою до співпраці студентів гуманітарних та технічних профілів. Все це розвиває у студентів важливі компетенції: творчість, вміння застосовувати теорію на практиці, працювати в команді, постійно вчитися, відповідальність розробника, систематичне мислення, залучення, орієнтація на суспільнозначимі інновації. Синергетична освітня модель сприяє також реалізації принципу вибірковості освітніх компонент та індивідуальної траєкторії навчання, адже під час розробки бібліотечних AR, студенти дізнаються про інші освітні програми, вибіркові освітні компоненти та можуть здійснити свідомий вибір. У статті пропонується розглядати інформаційні технології AR не лише в перспективі програмування, але і як інструмент синергетичного навчання, що гармонійно поєднує PBL– AL–PjBL–GBL–IBL, а також як предмет бібліотечних та документальних досліджень (нові інструменти документування). Ми наголошуємо на фундаментальному навчанні та його постійному тестуванні на практиці. Вихідним пунктом у розробці інновацій студентами є навчальний матеріал, а не потреби організації, для якої інновації розробляються. Оскільки інноваційний процес - це досвід навчання, покликаний показати прикладну силу теоретичних знань. Запропоновано багатофакторну модель оцінки студентських інновацій в процесі їх фахової підготовки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лугова Т. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Могілевська, В. М.
Змішане навчання як ефективний інструмент професійного розвитку педагогів позашкільної освіти / В. М. Могілевська, О. І. Сібіль, О. О. Барліт // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 136-148, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1012. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
післядипломна освіта -- курси підвищення кваліфікації -- професійний розвиток педагога закладу позашкільної освіти -- змішане навчання
Анотація: Стаття присвячена проблемі професійного розвитку педагогів позашкільної освіти в умовах зростання вимог до її якості. Автори статті зазначають, що професійний розвиток педагогічних працівників закладів позашкільної освіти потребує перегляду існуючих інструментів та пошуку нових підходів. В нинішніх умовах курси підвищення кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти. ще залишаються найбільш розповсюдженою формою, але в умовах розвитку е-освіти, збільшення свобод педагога щодо вибору форм, методів, термінів для свого професійного зростання, вони потребують певного «перезавантаження» В ситуації карантинних обмежень курси підвищення кваліфікації здійснюються в дистанційному форматі, але він містить низку «підводних каменів», які впливають на навчання. Автори статті сфокусували свій погляд на запровадженні змішаного навчання під час проведення курсів підвищення кваліфікації, як такого, що мав би забезпечити позитивну динаміку в професійному розвиткові педагогів закладів позашкільної освіти. Дослідники вбачають найбільш ефективними його моделями: «перевернутий клас», модель самостійного змішування та модель збагаченого віртуального навчання. Вони вказують на низку переваг зазначеної моделей порівнянні з традиційним навчанням, до яких відносять: гнучкість, варіативність в організації освітнього процесу та форм подання навчального матеріалу, а також їх вплив на підвищення мотивації слухачів курсів до навчання. Окремо розглядаються питання підвищення вимог до діяльності викладача, що має запропонувати оптимальні й раціональні методичні прийоми та технологічні рішення для конструктивної взаємодії зі слухачами не лише для зручності контролю за їх навчанням, а й для того, щоб останні могли відчувати постійну підтримку з його боку. Автори статті дійшли висновку, що в кожному конкретному випадку оптимально підібрана модель змішаного навчання – це така, що містить в собі потенційні можливості для професійного розвитку керівників гуртків закладів позашкільної освіти. В статті наведено статистичні дані щодо його підтвердження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Сібіль, О. І.
Барліт, О. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Морзе, Наталія Вікторівна.
Деякі результати дослідження в галузі формування цифрової компетентності вчителів закладів середньої освіти / Н. В. Морзе, М. В. Василенко, Є. М. Смирнова-Трибульска // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 149-165, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1013. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова компетентність -- DigCompEdu -- вчителі закладів середньої освіти -- цифрові технології -- цифрова компетентність учнів -- опитування -- рівень цифрової компетентності
Анотація: В статті розглянуто та узагальнено деякі результати дослідження в галузі формування цифрової компетентності вчителів закладів середньої освіти. Представлено та проаналізувано теоретичні джерела з проблеми дослідження, проаналізувано поняття цифрової компетентності в роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників. Розглянуто сучасні тренди та проблеми розвитку цифрової компетентності педагогів в Україні, продемонстрована можливість використання рамки цифрової компетентності DigCompEdu як основної для використання в українській освіті, визначено такі рівні цифрової компетентності вчителів: Новачок (А1), Дослідник (А2), Інтегратор (В1), Експерт (В2), Лідер (С1), описано основні особливості кожного із зазначених рівнів з точки зору знань, вмінь вчителів щодо застосування цифрових технологій в освітньому процесі. Підготовлено на основі аналізу DigCompEdu опитувальник для визначення рівня цифрової компетентності вчителів закладів середної освіти (ЗСО) та проведено опитування для вчителів двох ЗСО м. Кривий ріг. Визначено рівень цифрової компетентності респондентів, представлено результати комплексного опитування вчителів та підготовлено рекомендації щодо організації системи розвитку цифрової компетентності вчителів на рівні ЗСО. Зроблено припущення, що більшість вчителів України та закладів середньої освіти мають приблизно однаковий стан з рівнем цифрової компетентності вчителів, яка визначається на основі рамки цифрової рамки компетентностей DigCompEdu, що означає, що підготовлені рекомендації будуть корисними для керівників ЗСО для розвитку цифрової компетентності вчителів на рівні закладу освіти. Описано опрацьовані методичні рекомендації для керівництва школи, щодо управління підвищенням рівня цифрової компетентності вчителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Василенко, М. В.
Смирнова-Трибульска, Є. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

14.

Наливайко, О.
Модель проектної діяльності здобувачів освіти в цифровому просторі на прикладі дисциплін педагогічного циклу / О. Наливайко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 166-179, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1014. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
викладач -- дистанційне навчання -- проектна діяльність -- студенти -- творчі проекти -- цифрові засоби навчання
Анотація: У статті представлено модель проектної діяльності здобувачів вищої освіти в умовах дистанційно-цифрового навчання на прикладі дисциплін педагогічного циклу підготовки. Проведено аналіз науково-літературних джерел, присвячених різним аспектам проектної діяльності й особливо у цифровому освітньому просторі. Описано теоретичні положення проведення проектної діяльності у цифровому просторі та представлено завдання, які можуть виконувати здобувачі в рамках цієї діяльності. Висвітлено процес упровадження проектної діяльності в умовах вимушеного дистанційного навчання на прикладі студентів 2 курсу факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2019/2020 навчальному році та закцентовано увагу на етапах створення й супроводу цієї діяльності з боку викладача та студента. До таких етапів віднесено: підготовчий (налагодження зв’язку між здобувачами та викладачем), операційний (створення проекту), корекційний (внесення змін та доповнень) і завершальний (публічний захист та оформлення результатів). У розділі обговорення розкрито перспективи та ризики впровадження проектної діяльності у цифровому освітньому середовищі. У висновках надано рекомендації щодо ефективної організації проектної діяльності в цифровому освітньому просторі на прикладі дисциплін педагогічного циклу підготовки: попередня підготовча робота викладача щодо роз’яснення вимог, які висуваються при вивченні курсу та організації проектної діяльності (акцент тут робиться на старост груп через велику кількість здобувачів: у середньому 230 осіб); яскраве представлення вимог та попередніх здобутків щодо створення творчих робіт (проектів); визначення чіткої послідовності дій цього процесу; роз’яснення послідовності дій та комунікації між учасниками процесу викладач-студент, викладач-група студентів, студентстудент; підтримка зворотного зв’язку на консультаціях, у месенджерах (з акцентом на зручність для усіх сторін); поточна перевірка отриманих результатів, тобто підтримка та корекція проектних робіт з обов’язковим роз’ясненням проблемних моментів для здобувачів; організація публічних захистів творчих робіт (проектів) на перевірених платформах цифрової комунікації; дотримання принципів академічної доброчесності в умовах дистанційно-цифрового навчання через перевірку робіт у загальновизнаних програмах перевірки цифрової інформації; виділення часу під окремі консультації для науково-дослідних проектів як таких, які потребують особливої уваги через свою складність; застосування хмарних сервісів фіксації результатів успішності здобувачів тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Порядченко, Л. А.
Використання інтернет-сервісу доповненої реальності blippar як засобу формування читацької компетентності другокласників / Л. А. Порядченко, І. О. Вдовика // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 180-190, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1015. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
доповнена реальність -- компетентність -- читацька компетентність -- читацька компетентність другокласників
Анотація: Стаття присвячена аналізу методичних особливостей використання доповненої реальності як засобу формування читацької компетентності учнів другого класу початкової школи. У роботі представлено аналіз останніх наукових досліджень щодо важливості залучення учнівської молоді до процесу читання. Визначено, що за останні роки значно знизився інтерес учнів до читання, а це в свою чергу вплинуло і на загальний всебічний розвиток учнівської молоді. Наукою доведено, що читання відіграє важливу роль у становленні особистості. Так, завдяки читанню, у людини розширюється кругозір, збагачується словниковий запас, удосконалюється мовленнєва діяльність. Останнім часом на життєдіяльність підростаючого покоління значний вплив мають новітні комп’ютерні та інтернет-технології. ІКТ внесли великі зміни і в організацію освітнього процесу школи. Вчителями активно використовуються інтернет-ресурси для досягнення освітніх цілей на різних навчальних предметах, у тому числі й під час читання. Сенситивним періодом формування читацької компетентності учнів є період початкового навчання у школі. У статті визначено особливості формування читацької компетентності учнів початкової школи на основі новітніх комп’ютерних засобів, проаналізовано різновиди інтернет-сервісів доповненої реальності, які доречно використовувати в процесі формування читацької компетентності молодших школярів: SketchAR, Quiver, BlippAR та інші. Розроблено критерії, показники сформованості читацької компетентності другокласників: сприйняття художніх творів різних жанрів, начитаність, вміння будувати та висловлювати свою думку, мотивація до читання. На основі визначених критеріїв і показників було охарактеризовано рівні сформованості читацької компетентності учнів. Запропоновано методику формування читацької компетентності другокласників засобом доповненої реальності на основі інтернет-сервісу BlippAR. Результати дослідження доводять ефективність використання інтернет-сервісу доповненої реальності BlippAR як засобу формування читацької компетентності другокласників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вдовика, І. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Сокол, І. М.
Дистанційне викладання інформатики: особливості, проблеми, цифрові інструменти / І. М. Сокол, К. В. Стадниченко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 191-202, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1016. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформатика -- дистанційна освіта -- цифрові ресурси -- змішане навчання -- вебресурси -- синхронне навчання -- асинхронне навчання -- онлайн урок
Анотація: Сьогодні, в умовах пандемічної кризи, відбувається вимушений перехід від традиційної системи освіти, розрахованої на очні «класні» заняття, до такої парадигми навчання, де очні етапи мають органічно поєднуватись з віддаленими, причому їхнє чергування має відбуватися за необхідності, яка диктується умовами карантинних обмежень. Неможливими стали звичні з минулих років «карантинні канікули», коли учні мали змогу просто знаходитись вдома, а прогаяний час надолужувався далі інтенсифікацією навчання. Освіта зараз постала перед ситуацією, коли мають змінитися погляди на базові організаційні та методичні засади навчання, формат уроку, використання цифрових інструментів, залучення учнів до онлайн роботи, застосування нових дистанційних форм та методів навчання. Упродовж 2020 року в освіті України відбулись суттєві зміни нормативної бази, зокрема були затверджені положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти та санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, запроваджено електронні журнали. Проте, аналіз дефініцій показав, що в різних документах надаються різні визначення базових понять «дистанційна освіта», «дистанційне навчання». Багато уваги зараз приділяється навчанню вчителів актуальним способом ведення навчальної діяльності та цифровим інструментам, що можуть це забезпечити. Проте, залишається багато проблем та питань щодо ефективності дистанційного навчання, вибору доцільних програм і сервісів, раціонального подання навчального матеріалу. У статті висвітлена актуальна проблема – забезпечення віддаленого викладання окремих шкільних предметів, зокрема предмету «Інформатика». Наведено різні способи та підходи до навчання, запропоновано апробовані авторами статті цифрові навчальні інструменти, які можна використовувати як альтернативу локальному програмного забезпеченню під час дистанційного навчання, зазначено відповідні приклади.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Стадниченко, К. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Соломаха, Анжеліка Вікторівна.
Підготовка майбутніх педагогів до діджиталізації в ранньому навчанні іноземних мов / А. В. Соломаха // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 203-215, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1017. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
діджиталізація -- педагог з раннього навчання іноземних мов -- професійна компетентність -- раннє навчання іноземних мов -- цифрові засоби та інструменти -- цифрова компетентність
Анотація: Система освіти повинна реагувати на зміни в суспільстві, тому місією сучасних педагогічних закладів вищої освіти є підготовка педагога готового та здатного приймати сучасні виклики та відповідати запитам суспільства. В статті викладено досвід подготовки кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка студентів спеціальностей 012 “Дошкільна освіта” та 013 “Початкова освіта” до впровадження цифрових засобів та інструментів у процес формування іншомовної комунікативної компетентності дітей 3-10 років у закладах дошкільної освіти та Новій українській школі. Зазначимо, що означена робота відбувалася в межах дослідження за науковою темою кафедри: “Стратегія іншомовної підготовки педагога в умовах євроінтеграції”. Основою дослідження стало розуміння специфіки мови як засобу комунікації, а тому поява нових - цифрових - шляхів та інструментів комунікації, широке їх проникнення в різні сфери життя закономірно потребує їх використання в освітніх цілях. Крім цього, нормативні документи МОН України визнають інформаційно-цифрову компетентність складовою професійної компетентності вчителя будь-якого навчального предмету, що також вимагає модернізації складових підготовки педагога з раннього навчання іноземних мов. У процесі дослідження ми спиралися на визначені у DigCompEdu рівні цифрової компетентності вчителя та поставили за мету підготувати майбутнього педагога з раннього навчання іноземних мов до практичного застосування цифрових засобів та інструментів з урахуванням Теорії Поколінь, особливостей дітей покоління Альфа, чинних програм навчання іноземних мов в умовах сучасних закладів освіти України. У процесі дослідження у програми навчальних дисциплін “Сучасні технології навчання дітей дошкільного віку іноземної мови” (спеціальність “Дошкільна освіта”) та “Сучасні технології навчання іноземної мови у початковій школі” (спеціальність “Початкова освіта”) введено змістові модулі “Організаційно-педагогічні умови застосування сучасних технологій навчання ІМ дітей дошкільного віку/ІМ у ПШ”, “Цифрові технології навчання ІМ дітей дошкільного віку/ІМ у ПШ”, “Media-based learning у ранньому навчанні іноземної мови у ЗДО/у початковій школі”, “Технології змішаного навчання іноземної мови у початковій школі”, в межах яких відбувається теоретична, практична та методична робота, метою якої є формування цифрової компетентності майбутніх педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Староста, В. І.
Moodle до, під час і після пандемії covid-19: використання студентами бакалаврату та магістратури / В. І. Староста // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 216-230, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1018. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
електронне навчання -- пандемія Covid-19 -- студенти бакалаврату -- студенти магістратури -- опитування студентів -- Moodle -- навчальні дисципліни
Анотація: У статті актуалізуються проблеми використання е-навчання, зокрема системи Moodle, під час пандемії Covid-19. Система Moodle має широке поширення у вищій школі і є ефективним засобом інтеграції традиційного та дистанційного навчання. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів студентів бакалаврату та магістратури щодо використання системи Moodle в умовах класичного університету до, під час та після пандемії Covid-19. Автор розробив анкету, долучив до онлайн опитування 1071 студентів університету різних років навчання, серед них: 800 студентів бакалаврату та 271 студент магістратури. Для обробки результатів опитування використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Перед початком навчання в системі Moodle студенти проходили реєстрацію переважно легко (разом відповіді «дуже легко» і «скоріше легко») – 63-78% студентів різних років навчання. Певні утруднення під час реєстрації (разом відповіді «дуже важко» і «скоріше важко») фіксують біля 9-16% студентів різних курсів. Не виявлено статистично значущої різниці, згідно χ 2 -критерію (p ≤0,05), в показниках реєстрації студентів за різними ознаками: освітньопрофесійний рівень (бакалаврат/магістратура), форма навчання (очна/заочна), стать (чоловіки/жінки), спеціальність (педагогічна/інша). Встановлено, що серед усіх студентів, які проходили реєстрацію в системі Moodle «дуже важко» і «важко», відповідно 81,4% і 58,9% не мали навчальних дисциплін у системі Moodle або мали їх дуже мало до пандемії Covid-19. Відсутність відповідного досвіду е-навчання, ймовірно, призвела до подальших труднощів під час реєстрації в системі Moodle. Встановлено обмежене використання системи Moodle для навчання студентів до пандемії Covid-19, оскільки лише 25% студентів бакалаврату та біля 30% студентів магістратури вивчали більшість навчальних дисциплін на цій платформі. Під час пандемії Covid-19 в умовах дистанційного навчання ці показники використання системи Moodle зросли майже до 84% та 88% відповідно. У випадку завершення теперішньої пандемії Covid-19 72% студентів бакалаврату та 78% магістратури виявили бажання вивчати більшість навчальних дисциплін у системі Moodle. Якщо до карантину існувала статистично значуща відмінність (p≤0,05) між порівнюваними групами студентів (бакалаврат/магістратура) щодо використання Moodle, то під час пандемії Covid-19 і у випадку її завершення цієї відмінності немає.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Цирульник, С. М.
Програмно-апаратний комплекс "arduino learner kit" / С. М. Цирульник // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 231-240, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1019. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
вбудована система -- embedded-розробник -- програмування мікроконтролерів -- платформа Arduino -- програмно-апаратний комплекс -- віртуальний стенд -- освітній процес
Анотація: Відмінність програмування вбудованих систем від класичного полягає в тому, що крім знань з теорії алгоритмів, мов програмування, необхідно знати апаратну частину об'єкта, його фізичні або електричні властивості. Програмування для вбудованих систем вважається окремим напрямком. Embedded-розробник займається розробкою, супроводом, тестуванням програмно-апаратних засобів. У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями практичної підготовки та формуванням професійної компетентності з програмування вбудованих систем здобувачами освіти, що навчаються за галуззю знань 12 Інформаційні технології, 17 Електроніка та телекомунікації програмно-апаратним комплексом «Arduino Learner Kit» на основі платформи Arduino Nano. Програмно-апаратний комплекс «Arduino Learner Kit» призначений для експериментів з керування світлодіодами, генерування кольору та регулювання яскравості RGB світлодіоду, створення тонального сигналу, обробки подій тактових кнопок, зчитування даних з потенціометра, датчика DHT11, LM35, виведення інформації на семисегментний дисплей, світлодіодний матричний індикатор, LCD-індикатор, ущільнення портів Arduino регістром зсуву 74HC595, обміну даних через інтерфейс SPI (MAX7219) та I2C (DS1307). Запропонований підхід застосування фізичного та віртуального стенда «Arduino Learner Kit» для навчання за змішаною та дистанційною формою. Технологія навчання програмно-апаратним комплексом «Arduino Learner Kit» передбачає, що здобувачі освіти вивчають демонстраційні програми з кожною теми та знайомляться з їх роботою на віртуальному стенді «Arduino Learner Kit» та досліджують роботу на реальному стенді відповідно до особливостей освітнього процесу в закладі освіти. Розкрито особливості моделювання, тестування та налагодження проєктів з Arduino у середовищі Proteus 8.X. Наводиться перелік тем для формування навичок програмування Arduino, складання схем з готових модулів та деталей з використанням програмно-апаратного комплексу «Arduino Learner Kit», які впроваджені в освітній процес.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Шувалова, О. І.
Методика навчання мови html та css стилів в дисципліні інформатика для студентів педагогічних вишів / О. І. Шувалова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 241-253, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1020. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
методика навчання Інформатики -- об'єктно-орієнтоване програмування -- моделювання -- Web-програмування
Анотація: В роботі проводиться аналіз методик навчання мови HTML, CSS, JavaScript. Обґрунтовується доцільність навчання цих технологій студентами педагогічних вишів. Сутність нової методики навчання мови HTML та CSS полягає в тому, що зміщено акценти у змістовій компоненті на вивчення:1 - візуальних об'єктів гіпертекстового документу; 2 - правил унікальної їх ідентифікації; 3 - налаштування базових властивостей та властивостей стилізації цих об'єктів; 4 - моделювання дизайну гіпертекстової сторінки на основі екземплярів блочних об'єктів; 5 - закріплення знань мов HTML, CSS через використання цих технологій при формування сайтів-звітів до лабораторних робіт; 6 - формування підґрунтя до опанування технологій динамічного налаштування стилів засобами мови JavaScript. Нова методика передбачає використання візуальних об'єктів гіпертекстового документа для формування звітів до тематичних розділів навчання курсу Інформатика таких, як Офісне програмне забезпечення, Математичні пакети, Комп'ютерна графіка, тощо. Інтернет-хостинг є засобом навчання для нової методики. Цей засіб рекомендується використовувати для висвітлення результатів студентських лабораторних робіт. Методика експериментально впроваджувалась з використанням засобів дистанційного навчання. Аналіз результатів педагогічного експерименту підтвердив доцільність впровадження нової методики. Висновки роботи полягають у тому, що впровадження цієї методики підвищує ефективність навчання. Основою для позитивного результата стає: 1) забезпечення індивідуалізованого підходу до навчання Інформатики; 2) створення умови для опанування поняття моделювання через практичне застосування; 3) формування розуміння об'єктно-орієнтованої сутності мови HTML і CSS стилів; 4) сприяння опануванню сучасних мережевих технологій; 5) підвищення значущості програмування при опануванні Інформатики. Ця методика формує підґрунтя для опанування технологій об'єктно-орієнтованого програмування мовою JavaScript, стає основою для подальшого опанування технологій розроблення Web-орієнтованої інформаційної системи. Перспективність цього дослідження бачиться у формування цілісного сприйняття інформатики, як науки через вивчення Web-програмування.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)