Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (16)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=В505452853/2021/11<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 16

Баранов, С. С.
Класифікація робототехнічних платформ та готових технічних рішень для навчання учнів основ робототехніки / С. С. Баранов // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 1-12, DOI 10.28925/2414-0325.2021.111. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
освітня робототехніка -- робототехнічна платформа -- основи робототехніки -- платформа Lego -- платформа Arduino
Анотація: Використання роботизованих систем у навчанні, широко відоме, на теперішній час, як “Освітня робототехніка”, “Educational robotics”, “Robotics in education”, все більше набирає обертів як тренд. Про це свідчить як збільшення кількості публікацій на цю тему в наукових виданнях, так і проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою «Методична система навчання основам технології та робототехніки як складової STEMосвіти» за підтримки Міністерством освіти й науки України. Стрімкий розвиток галузі робототехніки спричиняє потребу в підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. Однак, школа залишається традиційним місцем опанування основних компетентностей, необхідних для визначення професійної орієнтації людини, а ознайомлення з робототехнікою підвищує шанси на вибір учнями цього напряму діяльності в майбутньому. Найчастіше вчителі обирають найбільш розповсюджені технічні інструменти для навчання робототехніки. Такий підхід хоч і має свої переваги (використання готової навчальної програми та інших ресурсів навчання) , але має і недоліки. Тому важливим є розробка класифікації технічних рішень, що вже існують на ринку та використовуються у процесі навчання основ робототехніки в школі. У статті проаналізовано конструктори та набори компонентів, що застосовуються в процесі навчання основ робототехніки для дітей шкільного віку, досліджено 84 різних технічних рішень, що можуть бути використані для навчання робототехніки, та розглянуто їх спільні й відмінні риси. У результаті дослідження запропоновано класифікацію робототехнічних платформ та готових технічних рішень для використання вчителем у процесі навчання учнів основ робототехніки. В перспективах подальших досліджень планується розробка методичних рекомендацій для добору змісту і засобів навчання основ робототехніки в закладах середньої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Буйницька, О. П.
Персоналізовані траєкторії професійного розвитку викладачів університету за цифровим напрямом / О. П. Буйницька, Л. О. Варченко-Троценко, Д. Л. Настас // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 13-31, DOI 10.28925/2414-0325.2021.112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
підвищення кваліфікації -- адаптивна система -- цифрова компетентність -- персоналізована траєкторія професійного розвитку -- електронне навчання
Анотація: Стаття присвячена питанню розробки системи підвищення кваліфікації викладачів для розвитку цифрової компетентності. Обґрунтовано необхідність розробки вказаної системи та описано адаптивну систему підвищення кваліфікації викладачів за цифровим напрямом в Київському університеті імені Бориса Грінченка, що передбачає можливості формування персоналізованих траєкторій професійного розвитку викладачів. Відповідно до потреб закладу освіти адаптивність системи реалізована у двох напрямах: до часових можливостей тестування та проходження міні-курсів; до персональних потреб викладача відповідно до рівня знань, професійного спрямування та встановлених цілей. Розроблено модель організації цієї системи, що побудована на основі самооцінювання, самоосвіти, за принципами мікронавчання. Адаптивна система реалізована в системі енавчання за допомогою наступних структурних елементів - діагностичного тесту та набору міні-курсів, завдяки тематичній організації яких досягається персоналізації траєкторії навчання викладачів. Деталізовано застосовані підходи у формуванні діагностичного тесту, в тому числі забезпечення його інтегрованості, варіативності та валідності, а також принцип його використання з метою визначення рівня цифрової компетентності викладачів відповідно до розробленого Корпоративного стандарту цифрової компетентності. На прикладі обов'язкового рівня цифрової компетентності Аналітик-Дослідник (А) показано використання наборів міні-курсів для всіх рівнів володіння цифровою компетентністю - Інтегратора (В1), Експерта (В2); Лідера (С1) та Новатора (С2). Система дозволяє викладачу відслідковувати у персональному кабінеті прогрес та визначати власну траєкторію професійного розвитку та за допомогою використання вбудованих інструментів бізнесаналітики отримувати візуалізовану цілісну картину результатів цифрової професійної діяльності. Окреслено роль адаптивної системи у організації підвищення кваліфікації викладачів та перспективи подальшого використання результатів впровадження даної системи.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Варченко-Троценко, Лілія Олександрівна
Настас, Дар’я Леонідівна

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Винник, О. Ф.
Розробка програмно-методичного комплексу schoolkit / О. Ф. Винник, Т. Є. Комісова, Р. І. Кратенко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 32-48, DOI 10.28925/2414-0325.2021.113. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчальне комп’ютерне програмне забезпечення -- SchoolKit -- ChemKit -- ColorKit -- SoundCardScientificKit
Анотація: На кафедрі хімії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди розробляється програмно-методичний комплекс (ПМК) SchoolKit. Основу його складають три програмні засоби (ПЗ): ChemKit – призначений для вимірювання температури, електрорушійної сили, сили струму, керуванням пристроями (нагрівачами, джерелами струму, та ін.); SoundCardScientificKit – орієнтований на використання ЦАП (цифро-аналоговий перетворювач) та АЦП ЦАП (аналогово-цифровий перетворювач) звукової карти комп’ютера; створено для візуалізації низькочастотних сигналів і генерації сигналів спеціальної форми; ColorKit – розробляється для обробки фотографій, фільмів і візуальних даних в режимі реального часу з науковою метою. Цей програмний засіб апробований при виконанні учнівських та магістерських проєктів. Усі інструменти для роботи із візуальними даними поділені на дві категорії: функції – неспеціалізовані засоби (дозволяють повною мірою проявити творчу активність, потребують деяких навиків роботи з додатком, є суттєвою допомогою при створенні алгоритмів обробки візуальних даних для власного програмного забезпечення користувача) та інструменти – спеціалізовані засоби, що моделюють роботу таких пристроїв як колориметр, рефрактометр, спектрофотометр, поляриметр. Для здешевлення проєктів пропонується використовувати: цифро-аналогові (ЦАП) та аналогово-цифрові (АЦП) перетворювачі звукової карти, фото- та відео- пристрої та іншу доступну периферію при розробці цифрових засобів навчання. Описано інтерфейс та можливості ПЗ ColorKit. Показана його універсальність: учень або вчитель може збирати свою власну систему дослідження шляхом додавання та налаштування модулів макросу. Цей програмний засіб дозволяє не тільки на основі обробки візуальних даних робити різноманітні вимірювання (колориметричні, рефрактометричні, спектрофотометричні, визначення фотосинтезуючої поверхні і т.д.), а й наочно демонструвати принципи роботи фізикохімічних пристроїв. Периферійне обладнання для даного ПЗ може бути легко виготовлено власноруч. Пристрої, розроблені учнями на основі ПЗ ColorKit, неодноразово були представлені на різноманітних конкурсах: МАН, «Дотик природи», «Water Net». Визначено основні напрямки застосовування програмних засобів ColorKit, ChemKit, SoundCardScientificKit у STEM навчанні. Намічено подальші перспективи розвитку програмного засобу ColorKit. Показана необхідність розробки вітчизняних навчальних цифрових лабораторій та підготовки спеціалістів в цій області.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Комісова, Т. Є.
Кратенко, Р. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Havrysh, O.
The role of information and communication technologies in the professional training of social educators for work with refugees in Germany = Роль інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці соціальних працівників для роботи з біженцями в Німеччини / O. Havrysh, V. Velychko, O. Fedorenko // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 49-61, DOI 10.28925/2414-0325.2021.114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
міграційна політика -- соціальна робота з біженцями -- інформаційно-комунікаційні технології -- соціальний педагог -- технологія підготовки майбутніх соціальних педагогів
Анотація: Автори висвітлили німецьку практику соціальної роботи з біженцями та роль ІКТ під час цього процесу. У статті вказано на роль різних міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Європейська рада з питань біженців і вигнанців, Міжнародна організація з міграції тощо. Ці організації розробляють та затверджують міжнародні стандарти роботи з біженцями, а також пропонують сучасні підходи до вирішення проблем з цією категорією світового співтовариства. Автори визначили основні форми та напрямки соціальної роботи з біженцями в Німеччині. Також вони висвітлили характерні особливості роботи німецьких університетів під час підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з мігрантами та розвитку їхніх компетенцій (а саме ІКТ-компетенцій). У цій статті автори дійшли до висновку, що процес підготовки соціальних педагогів до роботи з різними групами клієнтів (у тому числі для роботи з біженцями) у Німеччині є багаторівневим. Принципи наступності, послідовності, наполегливості у реалізації змісту та технологій навчання є основними у підготовці майбутніх соціальних працівників. Іншими особливостями процесу підготовки соціальних педагогів у Німеччині є також практичне використання міждисциплінарного підходу та тісна співпраця з різними державними та недержавними організаціями соціальної сфери. Автори також наголосили, що під час професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів значна увага приділяється науковопрактичним аспектам їх підготовки до роботи з біженцями та іммігрантами. Велику роль для соціальних педагогів у підготовці до майбутньої професії відіграє формування ІКТкомпетентності та оволодіння технологіями соціального "втручання" у життя та ситуацію досліджуваної категорії клієнтів. У статті також зазначено, що однією з основних вимог до соціального педагога для роботи з біженцями є здатність використовувати на практиці набуті знання та навички для отримання найкращих результатів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Velychko, V.
Величко В. Є.
Fedorenko, O.
Федоренко О. Г.
Гавриш О. Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Єсікова, І. В.
Дидактичні умови використання ікт в інклюзивному середовищі закладів загальної середньої освіти / І. В. Єсікова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 62-70, DOI 10.28925/2414-0325.2021.115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інклюзивне освітнє середовище -- інформаційно-комунікаційні технології -- інклюзивна освіта -- діти з особливими освітніми потребами -- дистанційна освіта
Анотація: У статті висвітлено поняття інклюзивного освітнього середовища, описано його особливості та актуальність активного використання дистанційного навчання в інклюзивному освітньому середовищі закладів загальної середньої освіти. Виділено основними дидактичними умовами для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивний освітній процес є використання різноманітних навчальних підходів з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх темпераменту, змоги засвоювати навчальний матеріал та наявності матеріально-технічного забезпечення. На основі вивчення передового педагогічного досвіду й узагальнення науково-педагогічних праць виділено основні актуальні ІКТ, для організації навчального процесу в інклюзивному середовищі. Охарактеризовано застосування ІКТ як засобу підтримки інклюзивного навчання в компенсаційних, комунікаційних та дидактичних цілях. Розкрито основні типи ІКТ котрі доцільно використовувати в якості засобу підтримки інклюзивного навчання. Здійснено огляд сучасних засобів ІКТ котрі доцільно використовувати в інклюзивному середовищі в дидактичних цілях та описано їх функціональні можливості як спеціально розроблених програмних засобів, для застосування в освітніх цілях. Зосереджено увагу на дистанційній освіті дітей з особливими освітніми потребами, інтерактивному освітньому середовищі - «Віртуальний клас», безкоштовному проєкті Міністерства освіти і науки України «Всеукраїнська школа онлайн» та Всеукраїнська безкоштовна шкільна освітня мережа «Щоденник.ua». Встановлено, що впровадження ІКТ в інклюзивне освітнє середовище як дидактичного засобу урізноманітнює та розширює спектр традиційних засобів і ресурсів, надає можливість дітям з особливими освітніми потребами мати вільний доступ до якісної освіти, соціально адаптуватись та відчувати впевненість у своїх можливостях, що особливо актуально в епоху пандемії та карантинних обмежень. Вказано, що перспективним напрямом продовження дослідження з окресленої проблеми є створення та адаптування програмно-методичних комплексів дистанційного навчання для осіб з інвалідністю.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Kravchyna, T.
Distance learning in teaching english: advantages and disadvantages = Дистанційне навчання і викладання англійської мови: переваги та недоліки / T. Kravchyna // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 71-79, DOI 10.28925/2414-0325.2021.116. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання -- дистанційне навчання -- англійська мова -- переваги і недоліки -- сучасні технології
Анотація: Електронне навчання іноземних мов набуває великого значення через зростання інтересу до інтернету. Воно стає популярним методом завдяки своїй доступності, простоті та перспективності, які сприяють покращенню спектра та якості дистанційного навчання при викладанні англійської мови у вищих навчальних закладах в умовах пандемії. Механізм навчання – ключовий процес людського життя, який визначає розвиток особистості. Швидкі темпи розвитку інформаційних технологій призводять до витіснення традиційного навчання у вищих навчальних закладах за допомогою більш сучасних методів, включаючи дистанційне навчання при викладанні англійської мови. Ця стаття намагається відобразити сучасні тенденції у вивченні іноземних мов за допомогою дистанційних технологій. В даний час нові технології та інтернет дозволяють людині отримати необхідні знання, не виходячи з дому, користуючись персональним комп’ютером. У цій статті розглядаються переваги та недоліки дистанційного навчання у викладанні іноземної мови порівняно з денною та заочною формами навчання. Аналіз опитування підтверджує, що якість та структура навчальних курсів, як правило, набагато краща в дистанційному навчанні, ніж в традиційних формах навчання. Дистанційне навчання охоплює всі практичні методи навчання та пропонує велику кількість завдань, призначених для самостійного навчання, з ймовірністю отримання повсякденних консультацій. Воно використовує найновіші досягнення інтерактивних та інформаційних технологій та надає рівні можливості навчання студентам незалежно від стану здоров’я, місця проживання, фінансової безпеки та елітарності. Крім того, у статті наведено та пояснено недоліки цієї форми навчання над іншими формами та причини, чому дистанційна освіта може бути неефективною (відсутність бесіди віч-на-віч, одностороннє пояснення та відсутність конструктивних навичок). Студент також повинен мати певні психологічні риси та технічні засоби, такі як комп’ютер та доступ до інтернету. Висновки, зроблені в результаті порівняння, дозволяють визначити сфери, що потребують особливої уваги, а також вибрати найбільш зручні інструменти для ефективного вивчення іноземних мов та англійської, зокрема.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кравчина Т. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кузьмінська, О. Г.
Інформаційна система підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм / О. Г. Кузьмінська, В. О. Кантур // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 80-91, DOI 10.28925/2414-0325.2021.117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
освітня програма -- інформаційна система -- тестування -- магістр -- заклад вищої освіти
Анотація: В умовах COVID-19, коли більшість процесів переведено в онлайн, одним із завдань цифровізації сучасних університетів є реалізація маркетингових стратегій, зокрема, для здійснення професійно орієнтаційних заходів, та допомога майбутнім абітурієнтам – здобувачам І та ІІ (магістерського) рівня вищої освіти, у здійсненні вибору освітніх програм. Відтак актуалізується потреба проєктування інформаційної системи підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм за результатами профорієнтаційного тестування. Створення та використання системи «Підбір магістерської програми» сприятиме підвищенню ефективності профорієнтаційної роботи зі сторони закладів вищої освіти, а також більш свідомому вибору освітньої програми з боку вступників. За результатами аналізу потреб потенційних користувачів (майбутніх магістрантів) та існуючих аналогів, нами змодельовано інформаційну систему підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм. Визначено основні бізнес-процеси, типи користувачів (абітурієнт, методист, експерт, аналітик) та варіанти їх взаємодії із системою, а саме: формування тестів, проходження тестування, надання рекомендацій (освітніх програм) та здійснення освітньої аналітики. Запропоновано варіант реалізації цієї системи засобами Visual Stusio Code та MySQL для визначення спеціальностей та освітніх програм на прикладі Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Даний веб-ресурс може бути корисним як для студентів чи майбутніх абітурієнтів університету, так і для інших користувачів, адже розроблювана система належить до класу довідкових. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема, застосування методів інтелектуального аналізу даних для здійснення освітньої аналітики. Визначено необхідність залучення фахівців для створення тестів – бази для визначення освітньої програми не лише на основі аналізу вподобань майбутніх абітурієнтів, але й рівня сформованості відповідних професійних навичок.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кантур, В. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Luhova, T.
Journalism education based on serious games = Журналістська освіта на основі серйозних ігор / T. Luhova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 92-105, DOI 10.28925/2414-0325.2021.118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
журналістська освіта -- серйозні ігри -- ігрове навчання -- глибоке навчання
Анотація: У статті обґрунтовано використання серйозних ігор для навчання за спеціальністю 061 Журналістика. Серйозні ігри розглядаються як інформаційнокомунікаційні технології навчання журналістів. Проаналізовано відомі серйозні ігри журналістського напряму. Визначено роль серйозних ігор у курсах «Інтернетжурналістика», «Блогінг», «Міжнародна журналістика», «Фактчекінг», «Арт-журналістика» тощо. Описано проект серйозної гри «J-chess» для журналістів, використовуючи універсальну мову моделювання (UML). Це дало можливість виявити переваги застосування серйозних ігор у журналістській освіті: застосування принципів активного та проблемно-орієнтованого навчання на основі ігор, приємного та глибокого занурення у професійні питання та освітні теми. Серйозні ігри також є основою для зміцнення міжпредметних зв'язків обов'язкових і вибіркових дисциплін професійної підготовки журналістів. Зміст та принципи серйозних ігор сприяють досягненню результатів навчання, визначених Стандартом вищої освіти у галузі журналістики. Це підтвердили результати чотирирічних опитувань студентів. Висвітлюються проблемні питання для практики серйозних ігор у навчальному процесі: цифрова нерівність, доступність відеоігор, відсутність інтеграції серйозних ігор з електронними системами навчання, готовність учнів до гри, дидактичний вплив гри та етичні дилеми. Акцентовано на необхідності створення методичного забезпечення серйозних ігор, визначення їхньої ролі і місця у структурі навчальної дисципліни, формулювання принципів та алгоритмів педагогічного супроводу серйозних ігор. Розв'язання цих проблем сприятиме розвитку академічної та практичної підготовки майбутніх журналістів за допомогою серйозних ігор, активізує розробку серйозних ігор, зблизить галузі ігрової індустрії та освіти. Інтеграція серйозних ігор з онлайн-навчанням стане основою для трансмедіа навчання. А це призведе до підвищення якості освіти та рівня задоволеності випускників та зацікавлених сторін.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лугова Т. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Nalyvaiko, O.
Creativity in digital environment. Possibilities of application in the educational space = Творчість в цифровому просторі. Можливості застосування в освітньому просторі / O. Nalyvaiko, O. Ronzhes // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 106-120, DOI 10.28925/2414-0325.2021.119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
гаджети -- освіта -- проектні технології -- творчість -- цифрове середовище
Анотація: Важливим фактором ефективного функціонування сучасної людини є її долученість до цифрового середовища. Особливо цінним у наш час є здатність до творчості та самовираження і в умовах карантинних обмежень викликаних COVID-19 застосування цифрових технологій у цьому процесі займає велике значення у житті суспільства. У статті аналізуються різні точки зору щодо питання цифровізації суспільних відносин і місці людини у цьому процесі. Крім того, автор розкривають суть визначення цифрова творчість через аналіз визначень «творчість» та «цифрове середовище». Визначення «творчість» розглядається у такій комбінації напрямків застосування: творчість як новаторство, творчість як процес, творчість як здатність, творчість як етапи мислення, творчість як результат діяльності. Автори зазначають, що цифровий простір формується з технічного боку (комп'ютерні технології) та взаємодії з нею людини – як творця цього простору, так і його мешканця. У дослідженні зазначається, що на даний момент місце креативної людини в творчості цифрового середовища можна представити у вигляді двох полюсів і спектру варіантів між ними: перший полюс – заперечення цифрових технологій для своєї творчості, відданість традиційним матеріалам і технікам, або блокування креативності; другий полюс – трансгуманізм для творчих процесів – готовність і прагнення злитися з цифровими технологіями, щоб мати можливість в повному обсязі користуватися нововведеннями, посиливши свої можливості (фізичні, психічні, інтелектуальні тощо) за рахунок біотехнологій і інтерфейсів. Між цими двома полюсами знаходиться велика кількість варіантів - застосування комп'ютерних технологій в супутньому творчості процесі (комунікації, публікації, обладнання); примітивні програми для дозвільної самореалізації (у будь-якого школяра в телефоні); доповнення традиційних сфер мистецтва та творчості новими цифровими можливостями (комп'ютерна графіка, програми для створення і аранжування музики, віртуальні фони, меппінг і сценарії освітлення в театрі і танці); взаємодія цифрового і фізичного простору (доповнена реальність, архітектурний меппінг); віртуальна реальність як альтернатива або аналог фізичної, або як відображення чиєїсь психічної і образної реальності; неінвазивні нейроінтерфейси. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів реалізації творчість у цифровому просторі є освітня діяльність. Автори зазначають, що одним з найбільш дієвих засобів реалізації творчості у цифровому просторі є проектна діяльність. Важливо відзначити, що ця діяльність має мати варіативний характер та залучати різні цифрові засоби та технології.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ronzhes, O.
Ронжес О.
Наливайко О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Opryshko, T.
The USE of innovative tools in the editorial process of scientific journals of Ukraine = Використання інноваційних інструментів у редакційному процесі наукових журналів україни / T. Opryshko, H. Tymofieieva, A. Lytvynova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 121-129, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1110. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
наукові журнали -- плагіат у наукових статтях -- експертні дослідження -- сканери подібності тексту -- послуги з перевірки статей на наявність плагіат -- види плагіату
Анотація: Стрімкий прогрес у сфері видання наукових журналів, з одного боку, полегшує усі редакційні процеси, а з іншого, збільшує ризики втрати науковою статтею унікальності. Зростання потреби редакцій наукових журналів у допоміжних інструментах, які б, з одного боку, убезпечили редакції журналів від недоброчесних авторів, які вдаються до практик наукового плагіату, а з іншого, виховували у авторів почуття відповідальності за тексти, які вони надсилають. Розкрити проблеми використання в редакційному процесі наукових журналів України сканерів текстових збігів – сервісів перевірки на плагіат, верифікувати емпіричним дослідженням теоретичну гіпотезу про існування в українському науковому середовищі певних типів практик сприйняття явища академічного плагіату. Опитування редакторів фахових видань Міністерства освіти і науки України методом CAWI з використанням функціоналу Google forms. Вибіркову сукупність склали 99 експертів (редактори журналів категорії «А» – 8%; редактори журналів категорії «Б» – 92%), які репрезентували генеральну сукупність за ознакою «категорія журналу», що забезпечує валідність отриманих результатів. Визначено думку редакторів наукових журналів щодо використання сканерів текстових збігів у редакційному процесі. Найбільше використовуються сервіси Unicheck і Antiplagiat, які, на думку респондентів, найбільш просто і конкретно вирішують проблеми плагіату та повторного використання тексту Виявлено, що більшою мірою сканерами подібності тексту користуються видавництва, які видають журнали з міжнародною сферою поширення і такі, що індексуються наукометричними платформами Scopus та Wos (категорія «А» за національною класифікацією). Видавництва, які працюють тільки в межах України і їх журнали не представлені в престижних наукометричних базах, часто взагалі ігнорують програмні засоби для виявлення плагіату і покладаються тільки на думку рецензентів та редакторів. Проблема плагіату в наукових статтях є системною, соціально значущою та має переважно аксіологічну природу. Показано, що практика використання сканерів подібності тексту хоча і закріпилася в українському науково-видавничому просторі, все ще не достатньо поширена і не охоплює переважну більшість наукових журналів, які покладаються тільки на традиційні форми рецензування наукових текстів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Tymofieieva, H.
Тимофєєва Г. В.
Lytvynova, A.
Литвинова А.
Опришко Т.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Погромська, Г. С.
Методика побудови програмних комплексів на прикладі відкритої кросплатформної онлайн-системи для перекладу тексту / Г. С. Погромська, Н. А. Махровська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 130-145, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
онлайн-перекладачі -- розробка кросплатформної системи -- сирцевий код
Анотація: Проаналізовано популярні онлайн-перекладачі Google Translate, Bing Translator, DeepL Translator і Apertium iз метою порівняння їх інтерфейсів та функціональних можливостей. Досліджено переваги використання мови С++ та обґрунтовано вибір кросплатформного фреймворку Qt серед інших аналогів як такого, що задовольняє поставленим вимогам до розробки власного програмного продукту. Методологічну основу в аспекті розроблення програми складають методи об’єктно-орієнтованого програмування та використання інтерфейсу прикладного програмування. Представлено етапи розроблення та можливості онлайн-системи Crow Translate для перекладу тексту: інтерфейс прикладного програмування для перекладу, особливості реалізації програмної системи мовою С++ у фреймворку Qt, базові команди консольного інтерфейсу, функціональні можливості графічного інтерфейсу для озвучування та перекладу, варіанти вибору налаштувань, можливості локалізації та способи поширення пропонованої програми Crow Translate. У ході розроблення системи розділено реалізацію процесу перекладу та інтерфейсу програми на два окремих проєкта. Особливістю створеного проєкту є розробка окремої бібліотеки QOnlineTranslator для перекладу тексту, яка є вільним програмним забезпеченням та опублікована на сторінці GitHub під ліцензією GPL v3 для використання у будь-яких аналогічних проєктах. Описано деталі реалізації запропонованої бібліотеки та її основні функції. Висока якість перекладу у пропонованому продукті забезпечується завдяки використанню інтерфейсу Google. Передбачено можливість роботи в режимі словника під час уведення одного слова або фрагментів тексту. Для одного слова додатково відображаються різні варіанти перекладу та є підтримка відображення транслітерації. Під час розроблення програмного продукту враховано отримання перекладу у вікні, що спливає без додаткових переходів у браузер або інші додатки У результаті отримано відкритий кросплатформний програмний продукт, який має зручний доступ до перекладу виділеного тексту в будь-якому додатку та потребує невеликого обсягу оперативної пам’яті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Махровська, Н. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Смірнова, В. А.
Оцінювання дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти як складова системи забезпечення якості освіти / В. А. Смірнова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 146-157, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1113. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
дослідницька діяльність -- аналіз дослідницької діяльності -- рейтингова система -- забезпечення якості освіти -- наукометричні бази даних -- цитування
Анотація: У сучасному суспільстві особливо важливого значення має питання забезпечення якості закладами вищої освіти, одним із аспектів внутрішньої системи забезпечення якості є проведення моніторингу рівня професійної компетентності викладачів, забезпечення відкритості, прозорості показників оцінювання. В свою чергу показники дослідницької діяльності викладачів, такі як цитування у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, Google Scholar безпосередньо впливають на рейтингові показники закладу вищої освіти у міжнародних та українських рейтингах. Тому особливо актуальним є питання формування та впровадження систем для аналізу професійної діяльності викладачів, зокрема дослідницької, які дозволяють здійснювати моніторинг та оцінку основних показників результативності дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників. У роботі проаналізовано досвід українських та зарубіжних університетів щодо впровадження систем представлення професійної діяльності викладачів, аналізу дослідницької діяльності науковопедагогічних працівників та побудови рейтингів професійної та наукової діяльності. Сучасними закладами вищої освіти використовуються різні технології для представлення професійної діяльності викладачів у відкритому доступі – Вікі-технології, опубліковані сторінки на офіційних вебсайтах, розроблені інформаційні системи. Основними показниками, які використовуються при рейтингуванні результативності дослідницької діяльності є показники цитування у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science та Google Scholar – значення цитування, кількість документів, h-індекс, i10-індекс, тому для якісного представлення результатів досліджень у рейтингах важливим є забезпечення видимості наукових публікацій – використання відкритих журнальних систем, розміщення публікацій у відкритих інституційних репозиторіях, електронних бібліотеках, перевірка та оновлення профілів науковців у наукометричних та бібліометричних базах даних для актуалізації індексів цитування тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Староста, В. І.
Мотивація навчання студентів різних курсів / В. І. Староста // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 158-173, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
мотивація навчання -- внутрішня мотивація -- зовнішня позитивна мотивація -- зовнішня негативна мотивація -- студенти бакалаврату -- студенти магістратури
Анотація: Мотивація навчальної діяльності студентів є однією з важливих умов підготовки сучасних фахівців у закладах вищої освіти. Проблема недостатньо вивчена щодо динаміки мотивації студентів. Метою статті є дослідження параметрів мотивації навчання студентів різних курсів. Вирішено такі основні завдання: проведено анонімне електронне опитування 800 студентів бакалаврату (1-4 курс) та 271 студента магістратури (1-2 курс) Ужгородського національного університету; порівняно показники мотивації навчання (внутрішня мотивація, зовнішня позитивна мотивація, зовнішня негативна мотивація). У дослідженні встановлено, що більшість студентів (80-84%) різних років навчання бакалаврату та магістратури мають оптимальні мотиваційні комплекси, а саме: переважає внутрішня мотивація, зовнішня позитивна мотивація, або їх значення однакові, але більші, ніж зовнішня негативна мотивація. Перевагу показників зовнішньої негативної мотивації виявлено для 16-20% студентів. Аналогічні результати мають місце у випадку узагальнення даних за всі роки навчання бакалаврату та магістратури: біля 82% студентів мають оптимальні мотиваційні комплекси, для інших (18%) виявлено посилення зовнішньої негативної мотивації. Формування у студентів різних курсів подібних (переважно оптимальних) мотиваційних комплексів щодо навчання підтверджено  2 -критерієм (p ≤0,05). Перевага внутрішньої мотивації найбільш поширена серед студентівпершокурсників бакалаврату (55,20%) та магістратури (51,66%), на інших курсах посилюється вплив зовнішніх позитивних чинників мотивації, оскільки зростає кількість студентів із зовнішньою позитивною мотивацією. Виявлено дещо більший вплив негативних мотиваційних чинників на студентів першого курсу бакалаврату і магістратури, оскільки серед них максимальний відсоток студентів з переважно зовнішньою негативною мотивацією; в наступні навчальні роки цей показник зменшується.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

14.

Фамілярська, Л. Л.
Інтеграція цифрових технологій в освітнє середовище закладу дошкільної освіти / Л. Л. Фамілярська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 174-183, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання -- виховання -- дошкільний вік -- онлайн ресурси -- цифрові технології
Анотація: У статті розкрито актуальність оновлення професійних умінь педагога закладу дошкільної освіти, зокрема способів взаємодії та комунікації в умовах розвитку цифрового суспільства, системи освіти та життя людини в цілому. Досліджено основні передумови використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти серед яких: заборона батькам відвідувати заклад дошкільної освіти; надання батьками переваги комунікації з педагогами через використання сучасних цифрових засобів і технологій та раннє залучення дітей дошкільного віку до перегляду медіаконтенту. Це прискорило використання цифрових технологій педагогами не тільки для розробки індивідуальних планів навчання та виховання дошкільнят, а й для емоційного посилення заняття, розумовому розвитку, підтримці дитячої творчості. Систематизовано підходи інтеграції цифрових технологій в навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти та охарактеризовано методичні підходи щодо використання цифрових технологій у роботі вихователів, вчителів-логопедів, музичних керівників та інструкторів з фізичної культури закладів дошкільної освіти. Виокремлено перспективні та доступні цифрові засоби та технології створення освітнього контенту фахівцями закладу дошкільної освіти. Охарактеризовано методичні аспекти створення завдань для сучасних дошкільнят покоління α з використанням доступних онлайн ресурсів та виокремлено їх вплив на розвиток дитини дошкільного віку. Узагальнено результати опитування вихователів закладів дошкільної освіти Житомирської області, отримані з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування, анкетування, бесіди. В цілому окреслено та запропоновано шляхи інтеграції можливостей цифрових технологій в освітній процес закладу дошкільної освіти, що дозволяє цілісно та цікаво для сучасних дітей покоління α представляти інформацію з різних освітніх галузей, видів діяльності в процесі реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Шерман, М. І.
Розробка інформаційної системи професійної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах цифрового освітнього середовища / М. І. Шерман, Я. Б. Самчинська, Ю. М. Корнієнко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 184-200, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1116. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційна система -- професійна підготовка -- електронне освітнє середовище -- веб-система -- вища освіта
Анотація: Стан професійної підготовки здобувачів вищої освіти потребує удосконалення цифрового освітнього середовища, здатного забезпечити ефективне формування цифрової та дослідницької компетентностей майбутніх фахівців. Однією зі складових програмнометодичного забезпечення середовища сучасного університету виступає створення й впровадження інформаційних систем, спрямованих на їх професійну підготовку. У статті розглянуто основні етапи проєктування й розробки інформаційної системи професійної підготовки здобувачів вищої освіти, описано процес проєктування архітектури, інтерфейсу вебсистеми, розроблено прототипи основних сторінок системи. Представлено діаграму компонентів вебсистеми, схему роботи вебсайту, діаграму послідовностей інформаційної системи, діаграми станів основних процесів. У дослідженні представлені технології, що використовувалися у процесі розробки інформаційної системи професійної підготовки, описано та продемонстровано її сторінки, наведено структуру бази даних та надано опис її таблиць. Для розроблення використовувалася CMS WordPress, що є популярною безкоштовною системою керування вмістом, в якості мови програмування було обрано PHP. У середовищі розробленої інформаційної системи викладачі мають можливість розміщувати навчальні матеріали та публікувати практичні завдання для студентів; здобувачі вищої освіти отримують доступ до навчальних ресурсів, можуть здійснювати їх вибірку за певним критерієм. Особливістю представленої авторами інформаційної системи професійної підготовки є розробка парсеру автоматизованого наповнення бази навчальних ресурсів для здобувачів вищої освіти. Він дозволяє удосконалити процес оновлення матеріалів для студентів комп’ютерних спеціальностей, оскільки зменшується необхідність у ручному наповненні інформаційної системи користувачами. Стаття призначена як для методистів, залучених до дидактичного процесу в університетах, так і для фахівців, що займаються розробкою й впровадженням ІТ-систем.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Самчинська, Я. Б.
Корнієнко, Ю. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Шкуренко, О. В.
Формування цифрової та інноваційної компетентностей у майбутніх вчителів початкової школи за допомогою техніки ебру / О. В. Шкуренко, О. П. Сакалюк, С. П. Стецик // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 201-214, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
арт-терапія -- ебру -- інноваційні техніки навчання -- інноваційна діяльність -- інтегрований підхід -- казкотерапія -- цифрова компетентність -- цифрові технології
Анотація: У статті розглянуто сучасні підходи до формування інноваційної та цифрової компетентностей у майбутніх учителів початкової школи; розкрито сутність поняття «інноваційна компетентність педагога»; визначено показники готовності майбутнього вчителя початкової школи до впровадження інновацій в школі та розглянута класифікація рівнів інноваційної діяльності майбутніх педагогів. Обґрунтовано необхідність нововведень у діяльності майбутніх вчителів початкової школи, які приведуть до якісних змін у навчально-виховному процесі в закладах освіти, а також наближення результатів їх діяльності до стандартів європейського освітнього простору. Авторами статті було звернено увагу на опис цифрової компетентності педагогічного працівника відповідно до Концепції розвитку педагогічної освіти, Європейських рамкових документів про цифрову компетентність; наголошено на важливості впровадження у педагогічний процес науковотехнічних, творчих та інформаційних інновацій; прогнозовано необхідність формування у майбутніх вчителів початкової школи професійної готовності до інноваційної діяльності; окреслені оптимальні умови для майбутніх педагогів до пошуку, підбору та використання цифрових та інноваційних інструментів в освітньому процесі. Проведене заняття допомагає сформувати знання y майбутніх учителів початкової школи про техніку ебру як технологію малювання на воді; здатність до формулювання творчих задумів; розвинути художню і технічну обдарованість, технічне мислення у процесі творчої діяльності, художнє сприйняття (відчуття кольору, форми, емоційної виразності об’єкту; уміння застосовувати знання про технологію ебру під час планування власної професійної діяльності; володіти політехнічними вміннями: організовувати робоче місце, планувати трудовий процес, здійснювати технологічні операції, обмінюватися повідомленнями та організовувати співпрацю з використанням засобів ІКТ у процесі розв’язування завдань навчального, дослідницького і практичного характеру. Стаття містить результати пошуку та реалізації формування цифрової та інноваційної компетентностей у вчителів початкової школи за допомогою техніки малювання на воді ебру. Досягнення високого рівня сформованості інноваційної та цифрової компетентностей майбутніх учителів початкової школи можливе за наявності ознак: високий рівень креативності, творчого потенціалу особистості педагогів; наявність професійної і мотиваційної готовності до інноватики в освіті; виконання комплексу навчальних завдань, спрямованих на підвищення творчої активності студентів. Методика формування інноваційної та цифрової компетентностей, що представлена в статті, може бути адаптована під використання інших технологій та технік, наприклад оригамі, ізонитка, аплікація, вишивка тощо. З’ясування рівнів обізнаності студентів щодо використання техніки малювання на воді на початку та в кінці заняття дозволило підтвердити успішне досягнення мети та завдань заняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Сакалюк, О. П.
Стецик, С. П.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)