Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (14)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=Н057263/2020/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 14
1.


    Мартиненко, С.
    Забезпечення якості університетської освіти в умовах змішаного та дистанційного навчання [Електронний ресурс] / С. Мартиненко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 7-13, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дидактичні принципи -- змішане навчання -- освітній процес -- якість освіти -- дидстанційне навання
Анотація: У процесі реформування системи вищої освіти впровадження на потребу часу змішаної та дистанційної форм навчання місія закладу вищої освіти полягає в забезпеченні ефективності та якості освітнього процесу. Відтак актуальною стає проблема використання змішаного та дистанційного навчання, які з урахуванням особливостей проведення мають забезпечити здобувачам освіти якість надання освітніх послуг. Змішане навчання розуміємо як гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як у аудиторії, так і за її межами, причому онлайн-складова стає природним розширенням традиційного аудиторного навчання. У статті висвітлено особливості організації освітнього процесу в умовах змішаного та дистанційного навчання, проаналізовано й уточнено сутність і зміст понять «змішане навчання», «дистанційне навчання», визначено основні підходи, методичні принципи, покладені в основу організації освітнього процесу в університеті; виокремлено пріоритетні завдання і переваги запроваджених форм навчання, окреслено тенденції їх розвитку, зокрема в сучасних реаліях. Охарактеризовано методи, організаційні форми й засоби, які застосовуються під час змішаного і дистанційного навчання, подано конкретні приклади їх запровадження в Київському міжнародному університеті, а також схематичну структуру методичної системи запропонованих форм навчання, які забезпечують якість організації освітнього процесу. Доведено, що змішане і дистанційне в поєднанні з традиційним навчанням розв’язує проблеми індивідуалізації, інтенсифікації та оптимізації освіти і є найбільш дієвою формою існуючої в університеті моделі навчання.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

2.


    Lynova, I.
    Continuing professional development of academic staff: theoretical approaches and models [Електронний ресурс] / I. Lynova, O. Bulvinska. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P14-22, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- професійний розвиток -- університет -- безперервний -- розвиток
Анотація: У статті акцентовано, що саме застосування певної теорії в освітніх дослідженнях дає чітке і відтворюване пояснення професійного досвіду, стає основою розроблення практичних моделей освітньої діяльності. Запропоновано класифікувати теоретичні підходи і концепції до безперервного професійного розвитку на філософському, педагогічному та психологічному рівнях. Доведено, що узагальнення взаємопов’язаних і взаємодіючих системно-синергетичного, антропологічного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного підходів обґрунтовують мету, завдання, зміст, форми і методи безперервного професійного розвитку науково-педагогічних працівників університету, враховують самоспрямованість і самокерованість власного професійного розвитку і в той же час дають змогу координувати діяльність викладачів, своєчасно вносити корективи, вибудовувати діяльність на демократичних засадах. Визначено, що розроблені з урахуванням цих підходів практичні моделі професійного розвитку дають можливість викладачам розробляти власну освітню траєкторію, самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг. Проте нерозв’язаною проблемою залишається відсутність врегульованих механізмів і критеріїв зарахування інформальної освіти, що визначається як індивідуально керований професійний розвиток, самоорганізоване здобуття викладачем професійних компетентностей, яке не фіксується документально. Це обмежує можливості самоосвіти і її значення для модернізації системи вищої освіти в Україні і для удосконалення професійної діяльності кожного викладача. Запропоновано кожному закладу вищої освіти розробити власні внутрішньоінституційні механізми зарахування результатів інформальної освіти науково-педагогічних працівників у системі професійного розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Bulvinska, O.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

3.


    Sysoieva, S.
    Academic staff development programme: research competence formation [Електронний ресурс] / S. Sysoieva, I. Sokolova. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P23-32, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
підвищення кваліфікації -- компетентність -- дослідницька -- програма -- ефективність
Анотація: Статтю присвячено дослідженню ефективності програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти для сприяння розвитку дослідницької компетентності. Для дослідження проблеми був використаний змішаний метод (якісний та кількісний): аналіз наукової літератури для вивчення поняття «дослідницька компетентність», а також для моделювання структурних компонентів дослідницької компетентності. Дослідницьку компетентність розглядаємо як інтегровану особистісно-професійну якість фахівця, яка відображає мотивацію до наукового пошуку, рівень володіння методологією педагогічного дослідження, особистісно-значущі якості дослідника, зокрема такі, як інноваційне мислення, здатність до творчої та інноваційної діяльності. У структурі дослідницької компетентності викладача закладу вищої освіти виокремлюємо мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуально-діяльнісний, інформаційно-комунікаційний, комунікативний, особистісно-творчий, професійно-рефлексивний компоненти; компоненти дослідницької компетентності утворюють цілісну єдність результатів професійного та особистісного розвитку викладачів. У статті представлено досвід та результати впровадження дослідницького модулю програми підвищення кваліфікації викладачів у Київському університеті імені Бориса Грінченка. Результати дослідження свідчать про якісні зміни в рівнях розвитку дослідницької компетентності науково-педагогічних працівників (мотиваційно-цінного, комунікативного, особистісно-творчого компонентів). Сформульовано рекомендації закладам вищої освіти щодо розвитку академічного персоналу шляхом проєктування дослідницького модулю програм і удосконалення контенту, що відкриває нові «вікна можливостей» для підвищення якості вищої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Sokolova, I.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

4.


    Ivashnova, S.
    How teachers choose training courses. Empirical research results [Електронний ресурс] / S. Ivashnova. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P33-43, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
навчальні курси -- вчителі -- глибинне інтерв’ю -- компетентність -- кваліфікація
Анотація: Стаття презентує результати дослідження індивідуальних стратегій вибору навчальних курсів педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти. У статті обґрунтовано вибір методів дослідження та засобів для обробки результатів, описана методика підготовки сценарію глибинного інтерв’ю, його проведення, аналізу. Результати експерименту підтвердили наявність зв’язку між рівнем прояву зовнішнього негативного компоненту мотивації до професійного розвитку та обчисленим за результатами контент-аналізу глибинного інтерв’ю коефіцієнтом Яніса, за допомогою якого встановлюється співвідношення позитивних та негативних оцінок по відношенню до блоків питань. У процесі дослідження уточнено освітній запит педагогів (практичні інструменти для педагога, обмін досвідом, професійне спілкування), який переважно орієнтований на оновлення способів дій, що свідчить на (усвідомлену чи ні) недостатню ефективність традиційних професійних технологій. Виявлені стратегії вибору (орієнтація на думку значимих осіб та врахування особливостей професійної діяльності) потрібно враховувати не лише під час розроблення нових навчальних курсів, а й під час їх просування на ринку освітніх послуг. Дослідницька група підготувала відповідні рекомендації для розробників. За результатами дослідження розроблені методичні рекомендації для системи післядипломної педагогічної освіти. Експеримент, який проводиться у 22 закладах освіти в м. Києві (Україна) та охоплює понад 1750 педагогів, потребує перевірки в інших умовах (маленькі школи у віддалених регіонах, обласні та районні центри), оскільки не виокремлено вплив мегаполісу на активність педагогів у програмі та інші регіональні чинники, які можуть бути важливими.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

5.


    Salata, O.
    Development of scientific communication of student’s youth by means of tournament’s competitions [Електронний ресурс] / O. Salata. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P44-51, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
комунікація -- змагання -- студенти -- турніри -- пошук
Анотація: Це дослідження спрямоване на вивчення ролі конкурсних змагань, зокрема студентських турнірів з історії, у розвитку наукової комунікації в студентської молоді в процесі навчання в закладі вищої освіти. Експеримент, який став частиною дослідження, включав 130 респондентів, 100 з яких – це студенти – учасники турнірних змагань, а 30 осіб – члени журі, які оцінювали турнірні ігри і брали участь у дослідженні цього інноваційного явища. Для визначення ефективності турнірних змагань та їх ролі в розвитку наукової комунікації було залучено метод спостереження для виявлення проявів почуттів і поведінки учасників турнірних змагань на різних етапах гри. Порівняльний метод застосовано для виявлення особливості турнірних змагань у системі олімпіад, конкурсів, що проводяться в Україні. Метод опитування використано для виявлення рівня досягнень учасників під час турніру та впливу турнірних змагань на подальше навчання та наукову діяльність студентів. Результати дослідження довели, що турнірні змагання з історії є важливим чинником у розвитку наукової комунікації студентської молоді. Вони сприяють розвитку в здобувачів вищої освіти критичного мислення, здатності працювати в команді, вміння самостійно здійснювати наукові дослідження і захищати публічно власні ідеї. У результаті дослідження було виявлено, що студенти, які розробляли проєкти наукових тем до турніру і брали участь у турнірних змаганнях (публічному захисті та опонуванні), мають значно вищий рівень навчальних досягнень, ніж їхні однокурсники. Відповідно до результатів дослідження рекомендовано створення наукових дискусійних колоквіумів між студентами, які цікавляться наукою, і досвідченими вітчизняними та зарубіжними науковцями.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

6.


    Петренко, Н.
    Критерії, показники, рівні і методики діагностики розвитку педагогічної компетентності викладачів фізичного виховання в аграрному університеті [Електронний ресурс] / Н. Петренко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 52-58, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
аграрний університет -- методична робота -- компетентність -- викладання -- фізичне виховання
Анотація: У запропонованій статті визначено критерії сформованості педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників фізичного виховання (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, розвивально-виховний, здоров’язбережувальний, комунікативний), розкрито їхню структуру, зміст та методики вимірювання. Виокремлення компонентів педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників фізичного виховання дає можливість значно розширити коло педагогічних знань, умінь, навичок науково-педагогічних працівників фізичного виховання, а також здійснити їхні діагностику. Це може стати своєрідним орієнтиром добору змісту методичної роботи в моделі освітнього процесу, що допоможе скоригувати процес розвитку педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників фізичного виховання в процесі методичної роботи аграрного університету. Встановлено взаємозв’язок компонентів педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників фізичного виховання аграрного університету з нормативними вимогами до організації освітнього процесу з фізичного виховання та масового спорту в закладах вищої освіти (рухова активність, самостійна робота та практичні заняття) та завданнями аграрної освіти (збереження здоров’я студентів, забезпечення здоров’я населення через професійну діяльність, розв’язання екологічних проблем). Для діагностики компонентів педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників фізичного виховання було здійснено відбір та модифікацію методик. Для оцінки розвитку педагогічної компетентності в системі методичної роботи університету було розроблено систему тестів для визначення сформованості кожного компонента.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

7.


    Борозенець, Н.
    Формування дослідницької компетентності студентів аграрних університетів: використання методу математичного моделювання [Електронний ресурс] / Н. Борозенець. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 59-65, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
студенти-аграрії -- математичне моделювання -- компетентність -- дослідницька -- якісна освіта
Анотація: У статті продемонстровано, що фундаментом для формування дослідницької компетентності студентів аграрних університетів є математичні дисципліни. Встановлено, що готовність використовувати знання з математики є необхідною умовою для отримання якісної професійної освіти, здійснення дослідницької діяльності. Дано визначення дослідницької компетентності фахівця аграрної галузі та зазначено мету її формування у студентів-аграріїв. Доведено, що сформовані дослідницькі знання, уміння, навички, набутий початковий дослідницький досвід у математичній площині мають стати підґрунтям ефективної професійної діяльності сучасного аграрія. Показано, що зміст математичної підготовки майбутніх спеціалістів сільського господарства має бути скоригований, а знання студентів-аграріїв з математичних дисциплін та вміння використовувати їх на практиці повинні бути цілісними. Обґрунтовано необхідність використання методу математичного моделювання в процесі формування дослідницької компетентності, що передбачає збалансоване використання методів і засобів навчання, форм організації навчальної діяльності студентів. Розглянуто сутність математичного моделювання, яка є сукупністю усіх можливих математичних співвідношень, що описують основні закономірності, властивості досліджуваного процесу, об’єкту або системи, а також завдання математичного моделювання, які з’являються під час розв’язання професійних задач, що виникають в аграрному секторі. Визначено передумови застосування математичних моделей в управлінні аграрним виробництвом. Узагальнено принципи і вимоги до математичних моделей. Виділено етапи та методи побудови математичних моделей. Наведено приклад застосування методу математичного моделювання в курсі «Вища математика» при вивченні теми «Диференціальні рівняння 1 порядку». Зроблено висновки щодо застосування методу математичного моделювання до формування дослідницької компетентності студентів-аграріїв.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

8.


    Баркова, Ю.
    Особливості застосування електронних засобів навчання в професійній підготовці фахівців фізичного виховання і спорту [Електронний ресурс] / Ю. Баркова. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 66-74, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
електронний підручник -- мультимедійні -- хмарні сервіси -- фахівці -- фізичне виховання
Анотація: У статті розглянуто особливості застосування електронних засобів навчання d процесі підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту. Проведено аналіз наукової літератури щодо застосування електронних засобів у навчальному процесі у закладах вищої освіти. Узагальнено досвід застосування електронних засобів навчання у процесі підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту в Запорізькому національному університеті. Сформовано класифікацію та обґрунтовано чотири групи електронних засобів навчання стосовно підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту. До першої групи віднесено електронний підручник. Встановлено, що його навчальна функціональність вища, ніж у паперового. До другої групи включено засоби квазіпрофесійної навчальної діяльності за допомогою хмарних сервісів Google Wave, Google Groups, Zoom, FreeConferenceCall, Google Meet, Kahoot і QUIZIZZ, а також інструментів середовища LearningApps, що дають студентам можливість створювати власні інтерактивні вправи та навчальні ігри. До третьої групи віднесено мультимедійні навчальні засоби створення презентацій за допомогою Prezi, онлайн-додатку анімованих відеопрезентацій PowToon, відеоредакторів Windows Movie Maker та VSDC Free Video Editor, засобів візуалізації за допомогою онлайн-сервісів інформаційної графіки Google Developers, Easel.ly, Piktochart, Infogr.am, графічних редакторів Adobe Photoshop, The GIMP, Paint.net, PhotoInstrument, а також засобів відтворення навчальної віртуальної реальності за допомогою мобільних засобів VR-шоломів OCULUS GO, MIRAGE SOLO, GEAR VR. До четвертої групи електронних засобів навчання у підготовці майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту були віднесено електронні засоби дистанційного навчання і його складові, зокрема програмно-апаратний комплекс Moodle, який дозволяє розробляти вправи і тести на закріплення теоретичного матеріалу та узагальнення знань майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Надано науково-методичне обґрунтування та рекомендації щодо застосування електронних засобів навчання в процесі підготовки фахівців фізичної культури і спорту.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

9.


    Дика, Н.
    Використання технологій візуалізації в дистанційному навчанні української мови в закладах загальної середньої освіти [Електронний ресурс] / Н. Дика, О. Глазова. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 75-82, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- технології візуалізації -- грамотність -- українська мова -- методика
Анотація: У статті висвітлено особливості використання технологій візуалізації під час дистанційного навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано наукові праці щодо висвітлення в них окресленої проблеми. Доведено, що ефективним інструментом навчання, продуктивним методичним засобом інтелектуального розвитку учнів є візуалізація навчального матеріалу. Визначено особливості підготовки навчальної інформації, яка у візуально доступному для сприйняття й розуміння вигляді може надати учням основні або необхідні відомості. Пояснено відмінність між поняттями «наочний» та «візуальний». Підкреслено, що принцип когнітивної візуалізації ґрунтується на психологічних закономірностях, відповідно до яких ефективність засвоєння підвищується через підключення до процесу сприйняття «образної» правої півкулі. Обґрунтовано особливості використання технології візуалізації навчального матеріалу, зокрема в дистанційному навчанні. Охарактеризовано прийоми структурування та візуалізації навчального матеріалу. Акцентовано увагу на дотриманні певних рекомендацій для досягнення поставлених у процесі реалізації технологій візуалізації цілей. Наголошено, що під час роботи над візуалізацією навчального матеріалу, необхідно враховувати певні закономірності сприйняття зорових засобів учнями. Проаналізовано типові помилки, які найчастіше допускаються в процесі візуалізації навчального матеріалу, надано рекомендації щодо усунення їх. З’ясовано, що застосування дистанційної та змішаної форм навчання та значні можливості мультимедійних засобів навчання стимулюють учителів до використання в освітньому процесі візуалізації, що сприяє інтенсифікації процесу засвоєння знань. Наведено приклади реалізації різних педагогічних технологій візуалізації у процесі навчання української мови в закладах загальної середньої освіти в дистанційному форматі.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Глазова, О.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

10.


    Ілійчук, Л.
    Електронні підручники для нової української школи: досвід впровадження та пропозиції [Електронний ресурс] / Л. Ілійчук. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 83-95, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
е-підручник -- інформатизація освіти -- цифровізація -- електронне видання -- засіб навчання
Анотація: У статті здійснено аналіз чинного законодавства з питань впровадження електронних підручників в освітній процес сучасної школи, визначено вимоги до їх змісту, структурних компонентів і можливостей функціонування. Зазначено, що активний розвиток ринку електронних видань зумовлений освітніми потребами і проведенням реформи Нової української школи. Здійснено аналіз е-підручників для початкових класів, які рекомендовано Міністерством освіти і науки України для використання в закладах освіти в рамках Всеукраїнського експерименту «Електронний підручник для загальної середньої освіти», визначено їх відповідність національним стандартам та врахування вимог, викладених у «Положенні про електронний підручник». З’ясовано, що державна освітня політика в Україні сприяє цифровій трансформації освіти, визначає пріоритети розвитку електронних освітніх ресурсів. Наголошено на необхідності врахування кращого міжнародного досвіду щодо створення і впровадження електронних підручників у закладах освіти. Визначено, що в останнє десятиріччя науковий інтерес до проблем створення і використання е-підручників у закладах освіти значно зріс, що пов’язано зі швидкими темпами інформатизації освіти в Україні та світі. З’ясовано, що впровадження е-підручників в освітній процес вимагає уточнення сутності цього феномену, вироблення єдиних стандартів електронних підручників та вимог до їх експертизи, розроблення чітких рекомендацій щодо створення якісних е-підручників і їх застосування в закладах освіти, проведення ґрунтовних наукових досліджень, які б підтверджували ефективність використання е-підручників, визначали їхній вплив на підвищення якості надання освітніх послуг здобувачам освіти. Визначено, що подальші пошуки можуть бути спрямовані на опрацювання результатів апробації е-підручників в реальних умовах початкової школи, обґрунтування і розроблення чітких вимог та критеріїв оцінювання електронних підручників, експериментальну перевірку ефективності використання е-підручників задля підвищення якості навчання здобувачів освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

11.


    Регейло, І.
    Оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу: зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / І. Регейло. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 96-102, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
метрики -- альтернативні -- оцінювання -- експертне -- кар’єрна привабливість
Анотація: У статті висвітлено проблему оцінювання наукової діяльності вчених університетів у Європейському просторі вищої освіти і Європейському науковому просторі. Доведено, що в умовах переходу до відкритої науки і відкритого доступу та посилення цифровізації, що виникла в системі вищої освіти внаслідок світової пандемії COVID-19, проблема оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу та його кар’єрної привабливості потребує відповідного переосмислення. Представлено ключові принципи оцінювання дослідників та їх професійного розвитку, що відображені в базових нормативних документах Європейської комісії, Асоціації Європейських Університетів і Європейського дослідницького простору та Гонконгських принципах у рамках ініціативи відкритої науки і відкритого доступу. Доведено, що в умовах прискорення цифровізації освітнього і наукового процесів також актуалізується питання про використання альтметрик в оцінюванні діяльності дослідника, оскільки воно забезпечує досліднику «видимість» не тільки для наукової чи освітньої спільноти, а й для суспільства загалом, що розширює сферу застосування звичайних показників успішності вченого і може забезпечувати всебічне та більш обʼєктивне вимірювання його результативності. Наведено структуру оцінювання наукової діяльності вчених, яка має ґрунтуватися на інтегрованому підході та охоплювати всі складники дослідницької діяльності викладача (потенціалу наукової творчості і результатів дослідницької діяльності, наукового керівництва дослідженнями, наставництва у підготовці молодих вчених, роботу в команді, національної та міжнародної співпраці, менеджменту у сфері науки та інновацій; діяльності з популяризації науки та мобільності), враховуючи експертне оцінювання, кількісні і якісні виміри.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

12.


    Horbenko, H.
    Non-formal education of educators in media centers of leading European countries: educational and methodological aspect [Електронний ресурс] / H. Horbenko, Y. Fruktova, O. Hondiul. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - P103-109, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
неформальна освтіа -- медіацентр -- медіаосвіта -- навчальна програма
Анотація: Медіаінформаційна грамотність визнана базовою, життєво необхідною для громадян Європи. Вона має формуватися протягом життя, на всіх етапах становлення особистості. Європа на сьогодні перебуває на передовій формування медіаграмотності, оскільки історично склалося так, що саме цей регіон світу став колискою медійної цивілізації, центром для координації дискусій філософського, культурологічного та технічного розвитку засобів масової інформації. Саме тому ми обрали провідні країни регіону для аналізу сучасного стану медіаосвіти, такі, як Фінляндія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія. Статтю присвячено аналізу навчально-методичного забезпечення європейської системи медіаосвіти педагогів. Розкрито значення медіаосвіти саме педагогів як найбільших агентів безпосереднього виховного впливу на представників молодого покоління, медіаосвіта яких є вимогою часу. Визначено необхідність розвитку саме неформальної та інформальної медіаосвіти вчителів, оскільки медіакомпонент може мати місце на будь-якому уроці та в позаурочній діяльності. Виявлено спільні компоненти системи організації цього процесу (учасники, зміст, форми, методи, засоби) та описано навчально-методичні ресурси, які є загальнодоступними і можуть стати в нагоді педагогам незалежно від країни проживання, громадянства чи мови спілкування. У результаті дослідження зроблено наступні висновки: спеціалізовані центри пропонують широкий спектр короткотривалих навчальних курсів для педагогів різноманітної тематики; форми підвищення кваліфікації з медіаосвіти педагогів різноманітні (дистанційні курси, тренінги, семінари, воркшопи, конференції, навчальні фільми тощо); існує доступна для широкого загалу сучасна наукова, навчальна, методична література для вчителя (монографії, фахові журнали, розробки уроків, інформаційні пакети); неформальна та інформальна підготовка педагогів до медіаосвітньої діяльності різноманітна за змістом, формами, засобами та методами, проте залишається фрагментарною, не системною, що не дозволяє комплексно розв’язувати окреслену нами проблему, а отже потребує подальшої розробки та критичного налізу.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Fruktova, Y.
Hondiul, O.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

13.


    Сисоєв, О.
    Професійна підготовка фахівців до відбору пріоритетних секторів впровадження циркулярної економіки в республіці Польща [Електронний ресурс] / О. Сисоєв. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 110-115, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
циркулярна економіка -- бізнес-модель -- фахівець
Анотація: У статті розглядається змістова компонента професійної підготовки фахівців до відбору пріоритетних секторів впровадження циркулярної економіки в Республіці Польща. Наголошено, що вивчення досвіду Республіки Польща, яка зайняла активну позицію в розвитку циркулярної економіки та професійної підготовки фахівців до її впровадження, важливе для України з огляду на близькість її територіально, історично та за культурною спадщиною. Акцентовано, що в процесі прискорення переходу до циркулярної економіки досить вагомими факторами є освіта й професійна підготовка фахівців до реалізації цілей та завдань циркулярної економіки, які повною мірою узгоджуються з цілями глобального сталого розвитку. Доведено, що вагомого значення має підготовка фахівців з циркулярної економіки до прогностичної діяльності, до здатності побачити, в якому секторі економічної діяльності можна отримати найбільш вражаючі результати з точки зору не тільки економічного ефекту, а й збереження навколишнього середовища і здоров’я населення. Зроблено висновок, що професійна підготовка фахівців з циркулярної економіки має бути спрямована на формування знань щодо: чинників врахування пріоритетності галузі для впровадження циркулярної економіки; застосування бізнес-моделей циркулярної економіки; методології еволюційного характеру діяльності; методики оцінювання засобами експертної оцінки; можливостей впровадження конкретних моделей циркулярної економіки в польських реаліях; адаптації бізнес-моделей до окремих галузей з урахуванням контексту саме польського ринку; пристосування циркулярних бізнес-моделей до пріоритетних галузей з точки зору циркулярної економіки в Польщі.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

14.


    Мягкова, О.
    Використання технологій скрайбінгу і скетчноутингу в освітньому процесі / О. Мягкова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 90-95, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.11 . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
візуалізація -- дудл -- фасилітація -- скетч -- скрайб-презентація
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)