Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=Н057263/2021/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Мартиненко, C.
Методологія порівняльного дослідження тенденцій професійної підготовки фахівців із циркулярної економіки в окремих країнах Європи [Електронний ресурс] / C. Мартиненко, О. Сисоєв. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 7-17, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
еквівалентність -- методологія -- етапи -- концепція -- дослідження
Анотація: У статті розкривається методологія порівняльного дослідження тенденцій професійної підготовки фахівців із циркулярної економіки в окремих країнах Європи. З отриманням Україною незалежності активізувалися педагогічні дослідження з вивчення досвіду розвитку освіти в провідних країнах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу, з метою запозичення кращого досвіду для України з урахуванням нашої ментальності, історії, культурних й освітніх традицій. Почала активно розвиватися така гілка педагогічної науки, як порівняльна педагогіка, зокрема порівняльна професійна педагогіка. При дослідженні тенденцій професійної підготовки фахівців із циркулярної економіки у Фінляндській республіці, Республіці Польща та Україні запропоновано використання розуміння методології як вчення про організацію діяльності (А. Новіков, Д. Новіков). Організація наукового пошуку в проблемному полі порівняльної педагогіки розкривається через: доведення еквівалентності країн щодо вивчення явища, яке обрано для дослідження; визначення етапів проведення порівняльного дослідження; формулювання концепції дослідження та обґрунтування критеріїв дослідження. Показано, що важливого значення для проведення міждисциплінарного порівняльного педагогічного дослідження набуває використання п’ятирівневої методології (рівні: філософсько-світоглядний, загальнонауковий, конкретнонауковий (дисциплінарний), міждисциплінарний, технологічний), використання наукових підходів, що відображають методологічне підґрунтя досягнення мети дослідження й проміжних цілей.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Сисоєв, О.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Мурзіна, О.
Медіакомпетентність та медіаграмотність: сутність понять [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 18-23, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
медіакомпетентність -- медіаосвіта -- медіапростір -- медіасередовище
Анотація: У статті проведено аналіз науково-педагогічної літератури, в ході якого визначено сутність понять «медіаграмотність» та «медіакомпетентність», а також подані власні дефініції. Під медіакомпетентністю ми розуміємо сукупність знань, умінь, здібностей, що сприяють пошуку, відбору, інтерпретації, використанню, оцінюванню, критичному аналізу, створенню та передаванню медіаінформації. Медіакомпетентність фахівців ми визначаємо як їх компетентність щодо застосування медіатехнологій у професійній діяльності. Медіакомпетентність включає інформаційну, інформатичну, комунікаційну та комунікативну компетентності. Медіакомпетентність формується через медіаграмотність, якої, у свою чергу, можна досягти в процесі медіаосвіти. Вона допомагає особистості критично мислити, що сприяє формуванню певного розуміння медіаінформації та прийняттю компетентних рішень у відповідь на неї. Медіаграмотність ми визначаємо як процес розвитку особистості за допомогою медіа та з метою формування медіакультури, розвитку комунікативних і творчих здібностей, критичного мислення, уміння знаходження, інтерпретації, оцінювання й аналізу медіаінформації за допомогою медіатехнологій. Тобто медіаграмотна особистість здатна контролювати медіа та орієнтуватися в медіасередовищі, ефективно знаходити потрібну інформацію, а також може усвідомлювати і контролювати хибність повідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Сисоєва, С.
Педагогічні аспекти цифровізації освіти [Електронний ресурс] / С. Сисоєва. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 24-32, DOI 10.28925/2312-5829.2021.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
педагогічні пріоритети -- ризики цифровізації -- цифрова дидактика -- цифрова педагогіка
Анотація: У статті проаналізовано вплив глобалізації і технологічного розвитку суспільства на наукову діяльність, систему освіти, організацію та технології освітнього процесу; визначено педагогічні пріоритети цифровізації освіти: об’єднання зусиль вчених і практиків для всебічного аналізу і міждисциплінарного вирішення сучасних проблем цифрового освітнього простору, педагогічних засад цифровізації освіти; формулювання концептуальних положень цифрової педагогіки і визначення змісту основних педагогічних понять цифрової освіти, розроблення цифрової дидактики, перегляд форм, методів, засобів і технологій навчання, виховання й розвитку здобувача освіти в цифровому просторі; визначення особливостей та напрямів виховання дітей та молоді в цифровому просторі, нових форм і методів організації виховного впливу на дітей та молодь у цифровому середовищі, окреслення ризиків цифровізації освіти та засоби їх подолання. Показано, що місія сучасної освіти полягає в забезпеченні суспільству і кожному громадянину переходу в цифрову епоху, орієнтовану на інші інструменти праці, інше середовище життєдіяльності, та в підготовці не тільки молоді, а й людей середнього й старшого віку до нових типів і видів праці. Прикладом розв’язання проблем цифровізації освіти, які потребують об’єднання зусиль науковців і практиків, є створення і діяльність у Відділенні загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України Консультативно-дорадчої ради з цифрової освіти та педагогіки, яка досліджує актуальні проблеми цифровізації освіти на засадах міждисциплінарності: філософські, теоретико-методологічні, розвитку цифрової освіти і педагогіки; поглиблені дослідження переваг та загроз цифровізації освітньої та наукової діяльності, формування аналітичних висновків і рекомендацій для управлінської ланки сфери освіти. практичні аспекти
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Сорочан, Т.
Цифровий близнюк закладу післядипломної освіти як екосистема професійного розвитку [Електронний ресурс] / Т. Сорочан, Л. Карташова, А. Гуржій. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 33-41, DOI 10.28925/2312-5829.2021.4.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
післядипломна освіта -- цифрова екосистема -- цифровий близнюк -- відкритий університет
Анотація: Стаття висвітлює нові погляди на можливості професійного розвитку педагогів у системі післядипломної освіти, зумовлені переходом від систем управління навчанням (LMS) до цифрового навчального середовища наступного покоління (Next Generation Digital Learning Environment, NGDLE) як екосистеми цифрових інструментів для підтримки діяльності суб’єктів освітнього процесу. Уперше автори розкривають ознаки екологічності NGDLE, характеризують її як відкриту, стабільну, безпечну й комфортну систему для суб’єктів освітнього процесу, яка забезпечує обмін інформацією між ними, а також між ними й оточуючим світом. Подібні цифрові екосистеми створюються для ефективного безперервного навчання і професійного розвитку педагогів як цифрові близнюки реальних закладів післядипломної освіти. Практична реалізація цих концепцій нового покоління показана на прикладі Українського відкритого університету післядипломної освіти, що призначений для організації й підтримки неформальної післядипломної освіти. Він став комплексом цифрових рішень, спрямованих на реалізацію EdTech з пріоритетом на успішне функціонування віртуальних кафедр, здійснення освітнього процесу (формальна/неформальна освіта), професійний розвиток слухачів та педагогів, залучення до навчання та викладання осіб, які перебувають у різних регіонах країни, висвітлення інноваційних освітніх практик тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Карташова, Л.
Гуржій, А.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Викладання іноземних мов за професійним спрямуванням в університетах: сучасні тенденції [Електронний ресурс] / А. Дурдас [та ін.]. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 42-49, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
інтерактивні методи -- інтернет-технології -- кейс-метод -- професійна компетентність -- тенденції
Анотація: У статті проаналізовано сучасні тенденції викладання іноземних мов за професійним спрямуванням в університетах, які набули особливого поширення протягом останніх років. Охарактеризовано новітні ефективні технологій формування професійної компетентності на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням; зазначено важливість знання іноземної мови в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економічних зв'язків та обґрунтовано необхідність якісного володіння іноземною мовою. Підкреслено роль нових інформаційний технологій та ресурсів, які здобувають дедалі більшу популярність: відео-конференцій, кейс-метод, психодрами, відео TED talks, круглих столів, мозкового штурму, подкастингу, дебатів, ділової гри, тренінгів тощо. Підкреслено значення онлайн-комунікації, яка набуває дедалі більшої актуальності в умовах пандемії COVID-19. В статті описано можливості використання інтернету, програмного забезпечення, спеціальних комп'ютерних програм, електронних словників, перекладачів, тестових оболонок та інших мультимедійних технологій на заняттях з іноземної мови за професійним спрямування для пошуку додаткового матеріалу, підготовки навчальних завдань, перевірки окремих завдань тощо. Новою стратегією вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням в університетах зазначено дедуктивний принцип, за яким дидактична динаміка відбувається від загального до часткового, і, як результат, реалізується студентоцентрований підхід. Системно-комунікативний метод охарактеризовано як основу для розвитку та формування мовної комунікативної діяльності на професійному рівні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Дурдас, А.
Костенко, О.
Мостицька, Л.
Овчарова, О.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Kosharna, N.
Organization of future primary school teachers’ professional practice within the optional block "foreign language" [Електронний ресурс] / N. Kosharna, L. Petryk. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - P50-59, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
виробнича практика -- майбутній вчитель -- іншомовна підготовка -- метод підготовки
Анотація: Стаття присвячена питанню організації виробничої практики майбутніх учителів початкової школи у межах спеціалізації вибіркового блоку «Іноземна мова». У процесі дослідження проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми дослідження, взято до уваги нормативно-правові документи та звіти з питань підготовки вчителя початкової школи, зокрема її практичної професійної складової, у провідних країнах Європи. Для досягнення мети було застосовано комплекс наукових методів: теоретичні – вивчення стану досліджуваної проблеми, визначення сутності виробничої практики майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: анкетування, бесіди; педагогічні спостереження. З'ясовано, що головною метою виробничої практики майбутніх учителів початкової школи у межах спеціалізації вибіркового блоку «Іноземна мова» є формування їх практичної методичної компетентності засобом імплементації теоретичних знань і умінь з методики навчання іноземної мови у початковій школі, сучасних технологій та інноваційних засобів навчання. Організовуючи такий вид практики, необхідно враховувати наступні завдання на розвиток умінь студентів-практикантів: раціонально використовувати методи, прийоми та засоби навчання іноземної мови в початковій школі відповідно до практичної мети уроку; планувати урок іноземної мови методично коректно; добирати, аналізувати та ефективно застосувати сучасні технології та інноваційні засоби навчання іноземної мови відповідно до практичної мети уроку; розвивати навичку навчання впродовж життя; розвивати вміння студентів-практикантів планувати урок з іноземної мови та здійснювати контроль рівня сформованості іншомовних знань, умінь та навичок учнів початкової школи. Доведено, що результатом ефективної організації виробничої практики майбутніх учителів початкової школи у межах спеціалізації вибіркового блоку «Іноземна мова» є сформованість фахових компетентностей: здатність організовувати освітній процес з іноземної мови у початковій школі з огляду на сучасні методичні підходи та провідний педагогічний досвід; здатність спілкування іноземною мовою в усній та писемних формах у межах визначеної тематики; здатність використовувати іноземну мову в різних ситуаціях соціального, навчально-академічного та професійного спілкування.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Petryk, L.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Яремчук, Н.
Особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії майбутнього вчителя початкової школи в умовах дистанційного навчання [Електронний ресурс] / Н. Яремчук. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 60-67, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- Нова українська школа -- вибірковий освітній компонент -- професійна підготовка вчителя
Анотація: У статті проаналізовано формотворчі аспекти індивідуальної освітньої траєкторії (ІОТ) студента спеціальності 013 «Початкова освіта» відповідно до умов дистанційного навчання. Визначено причини актуальності дослідження; чинники впливу ІОТ на професійно-особистісний розвиток майбутнього вчителя початкової школи; переваги ІОТ в умовах навчання за дистанційною технологією на професійну підготовку педагога. Інтерпретовано вихідні поняття «індивідуальна освітня траєкторія», «індивідуальна освітня програма», «індивідуальний освітній маршрут», з позиції сучасних наукових досліджень. Представлено хронологію впровадження ІОТ в освітній процес закладу вищої освіти в Україні відповідно до змін у професійній підготовці вчителя початкової школи. Обґрунтовано особливості формування ІОТ у контексті професійної підготовки вчителя початкової школи за умов дистанційного навчання: змістовий чинник, який розглядається у відповідності до Концепції «Нової української школи», «Професійного стандарту вчителя початкових класів», що представлено у програмних компетентностях та програмних результатах навчання відповідних освітньо-професійних програм; сформовано позицію системного представлення блоку вибіркового освітнього компоненту та проаналізовано можливості впровадження персоналізованих освітніх програм на засадах праксеологічного підходу (інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти). Обґрунтовано процесуально-методичний чинник, обумовлений інноваційними формами, методами та засобами навчання у контексті інформаційного освітнього інтернет-простору; визначено ресурс можливостей освітніх платформ, блогів, соціальних мереж, форумів, YouTube тощо. Чинник персоналізованого освітнього середовища базується на методології середовищного підходу і визначає його проектування з позиції управління педагогічними системами та психолого-педагогічними особливостями ідентифікації студента як учасника освітнього процесу. Координуючо-моніторинговий чинник навчальної діяльності спрямований на встановлення педагогічної взаємодії в системі викладач-тьютор та студент, формування в нього професійної рефлексії щодо власних освітніх результатів. Особистісний чинник спрямований на діагностику готовності до навчання за дистанційною технологією, готовність до вибору навчального контенту в межах власної освітньої потреби, організацію самостійної роботи, володіння медіаграмотністю.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Короткевич, К.
Формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін: педагогічні принципи та умови [Електронний ресурс] / К. Короткевич. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 68-75, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
майбутній викладач -- хореографічні дисципліни -- самоосвіта -- самоорганізація -- педагогічні принципи
Анотація: У статті розглядається проблема удосконалення підготовки майбутніх викладачів хореографічних дисциплін до самостійної організації власної навчальної діяльності в процесі освітньої діяльності. Автором визначено, що здатність незалежно і свідомо керувати своєю освітою виступає однією з ключових фахових компетентностей майбутніх педагогів, основою якої виступають вміння навчальної самоорганізації. За допомогою означених умінь студенти стають спроможними ефективно планувати, діагностувати, контролювати, коригувати та оцінювати своє навчання і його результативність. У роботі обґрунтовано сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації» та розкрито його зміст з урахуванням специфіки фахових дисциплін і характеру освітньої (науково-теоретичної, методичної, творчо-інтерпретаційної, педагогічної, балетмейстерської, художньо-виконавської) діяльності майбутніх викладачів-хореографів. Акцентуючи увагу на існуючих тенденціях щодо збільшення частки навчальних годин, відведених на самостійну роботу, та поступового переходу в підготовці фахівців до дистанційних і змішаних форм навчання, у статті наголошується на важливості розроблення і застосування спеціальних педагогічних принципів та умов організації професійної освіти студентів-хореографів з опорою на навчальну самоорганізацію та самоосвіту. Визначено, що наукові принципи лежать в основі дослідження певних педагогічних теорій, процесів та явищ та спрямовують стратегію їх розвитку. У контексті формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін доцільними педагогічними принципами визначено: принцип особистісно-смислової координації; принцип професійної самопрезентації; принцип персоналізації навчання. Зазначено, що розроблені спеціальні педагогічні умови можуть створювати сприятливі обставини в освітньому процесі для досягнення поставленої мети. Ефективними педагогічними умовами успішного формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін визначено активізацію мотивації студентів щодо самостійної діяльності; підтримку ініціативи самоосвіти майбутніх фахівців; забезпечення розвитку вольової сфери студентів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Калінічева, Г.
Управління знаннями та інформацією як чинник забезпечення якості вищої освіти: зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / Г. Калінічева. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 76-85, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
менеджмент знань -- інформаційно-комунікаційні технології -- інновації -- управління
Анотація: В умовах конкурентного середовища, що швидко змінюється, кожен університет сьогодні постає перед необхідністю постійної трансформації системи управління знаннями та інформацією, оперативного реагування, прогнозування та застосування нових форм управління змінами, які визначають управлінські інновації та їхню ефективність. У статті досліджуються концептуальні підходи і практичний досвід формування й функціонування системи управління знаннями та інформацією в сучасному університеті. Мета статті полягає у висвітленні теоретичних засад формування системи менеджменту знань та порівняння досвіду організації процесу управління знаннями та інформацією в провідних зарубіжних закладах вищої освіти. На підставі аналізу моделей і практичної реалізації управління знаннями та інформацією пропонується авторське бачення важливих компонентів у системі менеджменту знань в сучасних закладах освіти. Враховуючи активне використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у системі вищої освіти більшості країн світу, наголошується на важливості їх застосування в навчальній діяльності учасників освітнього процесу та управлінській діяльності адміністративного персоналу університетів. Це дозволить оптимізувати управління знаннями та інформацією в університетах та сприятиме підвищенню якості вищої освіти, створюючи конкурентні переваги на ринку освітніх послуг. Практичне значення управління знаннями та інформацією в університеті полягає в тому, що передавання накопичених знань спрямоване на формування конкурентоспроможних фахівців, а генерування нового знання примножує інтелектуальний капітал, забезпечує конкурентні переваги та підвищує конкурентоспроможність економіки і суспільства будь-якої країни.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

10.

Стойка, О.
Цифровізація професійної підготовки вчителів у Республіці Польща, Угорщині та Україні: постановка проблеми [Електронний ресурс] / О. Стойка. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 86-93, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
цифровізація -- професійна підготовка -- інформаційні технології
Анотація: У статті сформульовано та визначено проблему цифровізації професійної підготовки вчителів у Республіці Польща, Угорщині та Україні, висвітлено методи дослідження, розкрито методологічну та теоретичну основу дослідження, визначено джерельну базу дослідження. У процесі постановки проблеми дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів: теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження проблеми цифровізації вищої освіти; класифікація та узагальнення з метою виокремлення в процесах і явищах загальних рис для Республіки Польща, Угорщини та України щодо цифрової трансформації вищої освіти; порівняльний аналіз, виявлення та обґрунтування тенденцій цифровізації вищої освіти в досліджуваних країнах; емпіричні: вивчення нормативно-правової бази щодо цифровізації вищої освіти в Республіці Польща, Угорщині та Україні, документацій; порівняння за однією ознакою, за декількома ознаками; опис фактичної інформації з метою аналітичної інтерпретації та вивчення конкретних фактів і явищ. Визначено провідну ідею дослідження, яка базується на положенні про те, що системний порівняльний аналіз цифровізації професійної підготовки вчителів у Республіці Польща, Угорщині та Україні потребує ґрунтовного монографічного дослідження цієї проблеми в кожній країні та обґрунтування критеріїв порівняння, які визначають напрями та зміст дослідження обраної проблеми в Республіці Польща, Угорщині та Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)