Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=С325934233/2022/28/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

Катерина, Ч.
Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Плющик, О.
Роман Марини Гримич "Ти чуєш, Марго?." як художня репрезентація авторського наукового дискурсу [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автобіографізм -- біографія -- роман -- науковий досвід
Анотація: Автобіографізм як літературнии жанр почав увіходити в культурнии дискурс із середини ХХ століття. Й ого канони (форма, зміст тощо) донині не визначені, а гнучкість терміна дає широкі можливості для застосування індивідуальних підходів крізь призму власного досвіду автора. У контексті дослідження цього явища привертає увагу роман Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?.» (2000), у якому простежується проєкція повсякденного досвіду авторки та отриманих нею наукових знань у художніи текст, що наразі є на часі (читацька зацікавленість біографіями знаних і видатних людеи ) і актуально для дослідження подібної репрезентації . Отже, мета розвідки — проаналізувавши факти з біографії Марини Гримич, дослідити один із перших ї ї романів у проєкції наукових знань і наукового досвіду в художніи текст, а предмет дослідження — художня репрезентація наукової біографії письменниці в тексті роману. У результаті дослідження зроблено висновок про гнучкість терміна «автобіографізм»: його застосування, індивідуальних підходів, власне бачення, досвіду життєвого та наукового тощо. Аналіз роману дає змогу говорити, що автобіографізм у ньому виявляється не у відтворенні подіи , які відбувалися в житті письменниці, а в послідовності здобутих наукових знань, що часто накладаються и на власнии життєвии досвід, відтак відображені в художньому тексті. Тому хоча роман «Ти чуєш, Марго?.» не постулюється як автобіографічнии , допускаємо наявність відповідних елементів у втіленні певних деталеи , які могли б свідчити про Гримич-науковицю в художніх текстах Гримич-письменниці. Новизна дослідження полягає в тому, що автобіографізм художнього тексту розглянуто крізь призму студіювання Мариною Гримич історії , антропології , етнології , етнографії , фольклору та народознавства, мандрів Украї ною і світом, навичок польових досліджень тощо. Художня репрезентація наукової біографії письменника дає можливість уповні дослідити біографію митця, яка без належного прочитання и дослідження не матиме цілісного вивчення, а отже, практичне значення розвідки полягає у використанні здобутих знань про письменницю для внесення даних у ї ї біографію та популяризації наукових знань через художніи текст
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Bezrukov, A.
Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay [Електронний ресурс] = Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романІ МАРКУСА Зусака «Bridge of clay» / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художній текст -- дійсність -- ментальний світ -- експресивність -- наратив
Анотація: Проблема дослідження емоціи но-експресивної інформації , яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дій сності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоціи но значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на и ого студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостеи ї х застосування для позначення авторських інтенціи ) вимірах. Художніи текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язании з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій , експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетіи долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоціи роману застосовано методи інтерпретації і систематизації , контекстуальний , функціонально-стилістичнии і дистрибутивнии аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивнии метод. У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоціи у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоціи у художньому дискурсі. Концепти емоціи постають певною єдністю; за ї х змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсаліи художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоціи у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Bohovyk, O.
Оксана Боговик
Андрій Безруков

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Курбан, О.
Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна
Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Журавська, О.
Цитування джерел в інформаційних радіопередачах [Електронний ресурс] / О. Журавська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
цитування джерел -- синхрон -- інтерв’ю -- коментар -- радіо -- інформаційна передача -- новини
Анотація: Предмет статті становлять особливості цитування джерел в украї нському інформаціи ному просторі на прикладах випусків новин загальноукраї нських радіостанціи розмовного формату. Актуалізує визначене питання, зокрема, насиченість інформаціи ного поля дезінформацією, феи ками, пропагандою, маніпуляціями із даними тощо. Неуважне ставлення редакціи до перевірки джерел інформації , точності відомостеи , ненадання слова всім учасникам конфліктних ситуаціи , відсутність фахових коментарів призводять до порушення професіи них стандартів у журналістських матеріалах, які виходять в ефір. Наслідком цього є зниження довіри аудиторії як до певного медіа, так і медійників у цілому. Знизити ризики цих наслідків можна завдяки систематичному моніторингу інформаціи ного сегменту радіомовлення і формуванню на и ого результатах теоретичних засад та практичних рекомендаціи з удосконалення, зокрема, цитування джерел інформації . Тому мета статті — узагальнити відомості про основні різновиди цитування в інформаціи них радіи них текстах (документальних записах — синхронах, непряміи мові, словах-маркерах), визначити основні помилки, яких припускаються автори під час роботи з ними, і розробити рекомендації щодо запису та монтажу синхронів. Для вивчення інформаційного радіопростору і визначення особливостеи цитування джерел у ньому було застосовано метод якісного контент-аналізу. Матеріалом для цього стали випуски новин загальноукраїнських радіостанціи розмовних форматів: «Украї нське радіо» («Першии канал» і «Промінь»), «Громадське радіо», «Радіо НВ». Результати контент-аналізу дали змогу визначити певні тенденції щодо цитування, які впливають на інформаціи ну насиченість повідомлень, ї хню відповідність професіи ним стандартам, а також динаміку ефіру и полегшують сприйняття новин. Крім того, було узагальнено інформацію про основні способи цитування (синхрони, непряму мову, слова-маркери), ї хні змістово-композиціи ні особливості. Окрему увагу приділено цитатам-синхронам (документальним записам). За формою синхрони можуть бути різновидом виступу, інтерв’ю, коментаря тощо, які характеризуються лаконічністю, влучністю, компактністю. Проаналізовано помилки, яких припускаються автори під час підготовки синхронів до ефіру на етапі збирання інформації , змістового и композиціи ного узгодження з основним текстом повідомлення. Практичне значення дослідження зумовлене підготовленими рекомендаціями з цитування джерел інформації з дотриманням професій - них стандартів. Перспективним можна визначити подальше вивчення проблеми на прикладі локальних розмовних радіостанцій .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Рижков, А.
Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)