Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (2378)

Каталог авторефератів та дисертацій (8)

Мережеві ресурси (68)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=використання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 311
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Шифр: С325934233/2014/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2014р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Луцюк, М. Феномен давньосхідного пророцтва у контексті ТаНаХу / М. Луцюк
Романиця, О. Віршування Осипа Маковея ІІ періоду творчості (1888 – 1897 рр.) (метрика і ритміка) / О. Романиця
Бойко, В. Відтворення трудових процесів у прозі Івана Чендея / В. Бойко
Бунтовська, І. Використання прийому літературної реконструкції у романі "Клеркенвельські оповіді" П. Акройда / І. Бунтовська
Мурдза, І. Концепт саду в романі Любові Голоти "Епізодична пам’ять" / І. Мурдза
Євтушенко, С. Концепт Батьківщини у творчості слов’янських поетів межі ХІХ–ХХ століть / С. Євтушенко
Хавкіна, Л. Наука та науковці крізь призму реклами / Л. Хавкіна
Гавриченко, А. "Серце" як ключовий концепт української лінгвокультури / А. Гавриченко
Москалець, М. Москалець М. Міфологема "Дім" в українській мовній свідомості / М. Москалець
Гілевич, А. Мерилін Дж. Міллер. Ніккі-бунгаку – щоденникова література: традиції та вплив на сучасну японську літературу / А. Гілевич
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Подшивайлова, А.
К проблеме разграничения терминов Воздействие и Влияние [Електронний ресурс] / А. Подшивайлова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
термін -- вплив
Анотація: Стаття присвячена проблемі розрізнення термінів «воздействие» та «влияние». Проаналізовані наявні у сучасних наукових та лексикографічних джерелах дефініції. Виявлено тенденцію визначення одного терміна за допомогою згадування іншого, а також тенденцію до «стирання» значення терміна «воздействие» через широке використання цього слова у різноманітних джерелах масової інформації. Запропоновано визначення термінів «воздействие» та «влияние» з урахуванням особливостей походження даних слів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Заєць, В.
Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дериватологія -- морфолого-синтаксичний спосіб словотворення -- частини мови -- конверсія -- ад’єктивація -- субстантивація -- прономіналізація
Анотація: У статті розглянуто особливості морфолого-синтаксичного способу словотворення на матеріалі сучасного літературного твору. Доведено ад’єктивацію дієприкметників, субстантивацію прикметників, дієприкметників, числівників, вигуків, прономіналізацію числівників усталеними зворотами. Установлено конверсію іменників у прислівники. Обґрунтовано значущість взаємопереходів у підсиленні експресивності, образності мовлення героїв твору, об’єктивного зображення подій, обставин життя. Уживання конверсії різних видів пояснюється гендерним фактором. Підтверджено вплив конверсії на стилістичні якості художнього твору, зокрема на гендерному рівні взаємопереходи використовуються для мовної експресії, виразності, образності. Перспективним видається використання в художньому стилі різних видів конверсії для посилення розповідної манери твору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Івасюк, О.
Експресіоністична правдивість зображуваного у новелах Клима Поліщука [Електронний ресурс] / О. Івасюк, В. Клімачова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
експресіонізм -- імпресіонізм -- новела -- нарація
Анотація: У статті розглянуто особливості експресіоністичного світобачення Клима Поліщука, відображеного в його новелах, вплив трагічних воєнних та революційних подій та соціальнополітичної ситуації початку ХХ століття. Експресіонізм у прозі К. Поліщука є чи не найяскравіше вираженим, зокрема це стосується висвітлення напруги переживань, поглядів на дегуманізацію суспільства на тлі епохи, бездуховність, яка була спричинена суспільнополітичними та економічними чинниками початку ХХ століття, тяжіння письменника до контрастування, акцентування на психіці людей, використання символів тощо. Загалом експресіоністична манера письма притаманна кожному творові К. Поліщука
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Клімачова, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кальченко, Т.
Концептуалізація української історії в полімодальному дискурсі нових медіа [Електронний ресурс] / Т. Кальченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
прецедентний феномен -- мем -- дискурс -- полімодальність -- нові медіа
Анотація: У пропонованій статті проаналізовано особливості актуалізації прецедентних одиниць у полімодальному інтернет-дискурсі на прикладі публікації інтернет-журналу «Платформа», присвяченої 25-річчю незалежності України. Увагу зосереджено на вербальній репрезентації прецедентних одиниць. Дослідження актуальне з огляду на продуктивність їх використання у дискурсі нових медіа та на соціокультурну значущість прецедентних феноменів, сферою-джерелом яких є національна історія. Розкрито аксіологічну, національно-ідентифікаційну та організаційну функції досліджуваного явища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Погребняк, І.
Історична парадигма семіотики [Електронний ресурс] / І. Погребняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
семіотика -- знак -- семіологія -- знаковий процес -- парадигма
Анотація: У статті проаналізовано теоретичні засади та тенденції розвитку семіотичного літературознавства. Охарактеризовано низку визначень семіотики як науки про знакові системи, розкрито їх властивості та загальні теорії знаків і систем. Зазначено, що у зв’язку з популярністю семіотики наявні зловживання її термінами, що викликає занепокоєння серед науковців. Окреслено генезис самої знакової теорії та специфіку семіотики як науки, охарактеризовано дослідження її засновників, що репрезентують полярні підходи до галузі. Проаналізовано основні погляди представників різних напрямів. Зосереджено увагу на вітчизняних та іноземних дослідженнях 1950– 1990-х років, що окреслюють проблематику використання структурносеміотичних методів у вивченні літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вощенко, О.
Жанрова домінанта химерної прози [Електронний ресурс] / О. Вощенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
химерна проза -- жанрова домінанта -- умовність -- карнавалізація -- гротеск -- пародіювання
Анотація: Схожість параметрів інтелектуальної, притчевої, химерної тощо прози вимагає визначення їхніх жанрових домінант — диференційних характеристик-маркерів, які б чітко розмежовували ці споріднені (проте окремі) жанри. Тому мета розвідки – обґрунтувати концепцію жанрової домінанти химерної прози. Актуальність полягає в розробці критеріїв для уточнення суперечливих жанрових дефініцій певних творів, які досі викликають стійку увагу дослідників. Наголошено на тому, що химерна проза є окремим жанром, поруч із притчевою, інтелектуальною, фольклорно-міфологічною тощо, тому ці терміни не є взаємозамінними. Відповідно, доцільно прагнути й до уніфікації паралельних жанрових визначень окремих творів. Новизна дослідження полягає у пропозиції вважати жанровою домінантою химерної прози умовність (вторинну) та стратегію комічного. Спираючись на критичні напрацювання та пильне прочитання текстів, визначено, що умовність може бути змістовою (сюжетвовірна функція надприродного), стильовою (так звана «стильова химерність») та представленою у структурі тексту – концептуальною, характерологічною, ситуаційною та умовністю манери розповіді. Розглянуто роль комічного в формуванні химерного жанру. До текстотворчих чинників віднесено карнавалізацію, гротеск та пародіювання. Виявлено, що вони стали формальним вираженням ідейної семантики химерної прози – опору соцреалістичній поетиці та сформованій нею антихудожній манері письма. У соціокультурній ситуації неможливості прямої полеміки – як теоретичної, так і використання альтернативних соцреалізму літературних проектів, амбівалентна стратегія карнавальності як легітимного простору для новаторства, гротескове оживлення затертих літературних штампів та підривний потенціал пародії було обрано найбільш прийнятними засобами оновлення української літератури та боротьби за її художню повноцінність. Запропоновані критерії дають змогу науково обґрунтувати корпус химерної прози, що становить практичне значення роботи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/352/302

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Літвінчук, Т.
Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Борщ, С.
"Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс] / С. Борщ. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
агіографія -- легенда -- чудесне -- святість -- тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

10.

Великорода, Ю.
Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) [Електронний ресурс] / Ю. Великорода. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 108-117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концептуальна метафора -- медіадискурс -- сфера-джерело -- сфера-ціль -- слот -- фрейм
Анотація: Стаття присвячена дослідженню концептуальної метафори в медіи ному дискурсі на основі англомовних текстів на науково-популярну тематику. Матеріалом статті стали тексти з ресурсів National Geographic за 2016–2020 рр., зокрема з журналу Національного географічного товариства США та телеканалу Nat Geo Wild на історичну, екологічну, природознавчу, анімалістичну та географічну тематику. Метою дослідження є визначення типів концептуальних метафор за теорією А. Чудінова та з’ясування домінантних тенденціи ї х функціонування. Для досягнення мети застосовувався метод концептуального аналізу при визначенні концептуальних моделеи і ї х класифікації за типами. Незважаючи на не цілком визначении статус науково-популярного жанру та и ого місце у структурі медіи ного чи наукового дискурсу, дослідники сходяться на думці, що ці тексти характеризуються спрощеною подачею наукового матеріалу, якии буде зрозумілии непідготовленіи авдиторії , та вживанням стилістичних засобів для увиразнення тексту. У результаті дослідження визначено, що всі чотири типи метафоричних схем функціонують у медіи - них текстах на науково-популярну тематику: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні метафори. Наи більш представленими виявилися соціоморфні та артефактні метафори. Вживаючи соціоморфні метафори, автори науково-популярних текстів порівнюють явища природи із суспільними відносинами між людьми. Зокрема, поведінка представників тваринного світу порівнюється із віи ськовою, спортивною чи професіи - ною діяльністю людини. Наи більш представленими виявилися артефактні метафори, при вживанні яких проводяться паралелі між тим, як функціонують представники тваринного світу чи як відбуваються явища природи, та тим, як працюють більш звичні и зрозумілі для людини артефакти. Наи більш домінантною серед них виявилася метафора зі сферою-джерелом «механізм», яка проєктується на такі сфери, як «явище природи», «представник тваринного світу» тощо. Окрім цієї сфери-джерела серед артефактних метафор також визначалися домени предметів гардеробу, продуктів харчування та метафора будинку. Вживання відносно незначної кількості антропоморфних і природоморфних метафор викликане тенденцією використання доменів з несуміжних сфер для осмислення явищ природи. Практичним значенням статті вважаємо те, що ї ї результати сприяють кращому розумінню особливостеи функціонування текстів науково-популярного жанру. Перспективами подальших розвідок є дослідження інших лінгво-когнітивних ознак таких текстів, зокрема вживання концептуальних метоніміи , а також дослідження інших засобів створення стилістичної виразності в цих текстах.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)