Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (28)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=компенсація<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Москальов, Д.
До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою [Електронний ресурс] / Д. Москальов, М. Калещук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
переклад -- Біблія -- японська мова -- картина світу -- компенсація
Анотація: Предметом дослідження є семантичні трансформації та роль контекстуального значення при перекладі Біблії японською мовою. Проблема полягає у тому, що незважаючи на розроблену теорію перекладу біблійних текстів у світі, а також, на відносно тривалу традицію перекладів Біблії японською мовою, очевидно, що мовна картина світу, вибудувана на поняттях сінтоїстсько-даосько-конфуціанської культурної тріади, не передбачає ідеї трансцендентного Бога як ключової домінанти іудео-християнської культурної парадигми. Унаслідок цього при перекладі Біблії японською мовою виникають неминучі втрати та необхідність компенсацій за рахунок тих чи тих засобів. Метою статті є з’ясувати способи досягнення адекватності при перекладі Біблії японською мовою. Основним методом дослідження є семантичний аналіз перекладів основоположних біблійних понять («Бог», «душа») в обраному фрагменті Біблії — Євангелії від Івана, 3:3-7. У результаті дослідження з’ясовано, що при перекладі японською мовою в одних випадках спостерігається заміна слів і понять на синонімічні — «хліб» в молитві «Отче наш» замінюється на їжу 糧 (kate) (ієрогліф з коренем «рис»). В інших помітні прийоми буквального перекладу-кальки або транслітерації — «Агнець Божий» 神の子羊 (kami no kohitsuji), «геєна вогненна» 火のゲヘナ (hi no gehena). У зв’язку з відсутністю в японському релігійному дискурсі відповідних понять перекладачам довелося переробити і переосмислити оригінальні ідеї тексту. Досягнення адекватності ускладнюється ще й проблемою стилістичної стратифікації японської мови, яка передбачає віддалені один від одного регістри, і письмовий формалізований текст із високим рівнем сакралізації, до яких за японськими мовними нормами належить Біблія, виявляється майже недоступним без спеціальної філологічної підготовки. У статті показано, що перед перекладачами Біблії японською мовою стояло подвійне завдання: з одного боку, донести глибинні смисли понять, які відсутні в японській культурі історично, а з іншого, — знайти формальні засоби, які не профанізували б високого статусу біблійного тексту. Обґрунтування перекладацьких рішень становить практичне значення дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Калещук, М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)