Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (785)

Каталог авторефератів та дисертацій (6)

Грінченкознавство (4)

Рідкісні та цінні видання (4)

Мережеві ресурси (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=людина<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-18

Шифр: С325934233/2022/28/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Вещикова, О. Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект / О. Вещикова. - С.46-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Кондратьєва, С. Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського / С. Кондратьєва. - С.54-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Павло Мовчан мистецтвознавець: слово, образ, знак / М. Васьків. - С.62-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Підбуртна, Д. Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука / Д. Підбуртна. - С.71-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Стельмах, М. Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику / М. Стельмах. - С.79-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Бабенко, В. Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни / В. Бабенко. - С.87-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Гудошник, О. Дискусійні аспекти міждисциплінарної взаємодії журналістики та усної історії / О. Гудошник, Л. Темченко. - С.95-103. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2023/29/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Муравецька, Ярослава. До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом» / Я. Муравецька. - С.166-171. - Бібліогр. в кінці ст.
Біляцька, Валентина. «Десь в далині лишились рідні ниви»: мотиви збірки «100 поезій» Бориса Олександрова-Грибінського / В. Біляцька, Л. Ромас. - С.172-178. - Бібліогр. в кінці ст.
Качур, Ірина. Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання / І. Качур. - С.179-184. - Бібліогр. в кінці ст.
Хіхлушко, Богдан. Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці / Б. Хіхлушко. - С.185-190. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана / М. Васьків. - С.191-199. - Бібліогр. в кінці ст.
Боронь, Олександр. Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського? / О. Боронь. - С.200-205. - Бібліогр. в кінці ст.
Шалак, Оксана. Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу / О. Шалак. - С.206-212. - Бібліогр. в кінці ст.
Главацька, Юлія. Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект / Ю. Главацька. - С.213-219. - Бібліогр. в кінці ст.
Мітчук, Ольга. Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства / О. Мітчук, І. Крупський. - С.220-225. - Бібліогр. в кінці ст.
Гоцур, Оксана. Українські науково-популярні блоги на платформі YouTube: особливості функціонування / О. Гоцур, Дмитро Спорняк. - С.226-232. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2023/29/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Руснак, Ірина. (Не)Серйозний образ Уласа Самчука в креолізованих текстах / І. Руснак. - С.235-247. - Бібліогр. в кінці ст.
Зозуля, Дмитро. Діджипоетика сучасної української літератури: специфіка QR-коду / Д. Зозуля. - С.248-255. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана / М. Васьків. - С.256-263. - Бібліогр. в кінці ст.
Мозолевська, Аліна. Постапокаліптичне майбутнє та межі людяності. Аналіз «Дороги» Кормака Маккарті та «Помирани» Тараса Антиповича / А. Мозолевська, О. Поліщук. - С.264-273. - Бібліогр. в кінці ст.
Михайлюк, Андрій. Художня репрезентація сексуальності й ідентичності у квір-романі Оушена Ванґа «On Earth We’re Briefly Gorgeous» / А. Михайлюк. - С.274-280. - Бібліогр. в кінці ст.
Главацька, Юлія. Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» / Ю. Главацька. - С.281-287. - Бібліогр. в кінці ст.
Лащук, Юлія. Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій / Ю. Лащук, К. Вольневич-Сломка. - С.288-294. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Полтавцева, Н.
Смена стилей жизни в постсоветской России: феномен "культурного промежутка" [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стиль життя -- зміна культурних парадигм -- стресова ситуація -- адаптація -- культурний маргіналізм
Анотація: Зміна стилів життя у пострадянській Росії проаналізована з позиції авторського концепту «культурного проміжку» – часу, відзначеного радикальною зміною всіх культурних цінностей. Пострадянська Росія досліджується: а) в контексті зміни культурних парадигм; б) в ситуації, що здатна викликати культурний індетермінізм і, відповідно, стресовій з погляду антропологічного і культурного, в) і, нарешті, досліджується як ситуація постмодерна. Під таким освітленням виокремлено три типи людської реакції на стрес (традиціоналістськи-консервативна, агресивно-деструктивна, адаптивно-конструктивна) й проаналізовано різноманітні соціальні групи, що їм відповідають. Однак незалежно від приналежності до тієї чи іншої групи, людина «культурного проміжку» – це маргінал, із усіма звідси належними наслідками. Автор також вдається до спроби соціально-культурного прогнозування, спираючись на матеріал художньої культури (літератури).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Копельман, З.
Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Даниленко, В.
Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Підбуртна, Д.
Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука [Електронний ресурс] / Д. Підбуртна. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
самовизначення -- межова ситуація -- криза ідентичності
Анотація: Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменниківемігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, ї ї соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом. Основну увагу було зосереджено на національніи ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та ї ї збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальнии контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партіи ної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке ї ї оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностеи персонажів під впливом соціально-політичної ситуації
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васьків, Микола.
Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 191-199, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стихіиний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам’ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІст. Павла Мовчана (1939р.н.) —давньогрецький стихійний матеріалізм —як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії . Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П.Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної —української —нації , роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний , біографічний , герменевтичний і формальний (філологічний ) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах пое-та. У різних варіантах (вода —сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля —ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь —сонце, світло, промінь і т.д.; повітря —вітер, марево, вихор і т.п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії -першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей , предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації ), у відчитанні,збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі.У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій , як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії -інформації єднаєлюдину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Васьків, Микола.
Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 256-263, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Павло Мовчан -- стихійний матеріалізм -- вода -- земля -- повітря -- вогонь -- рух -- енергія -- інформація -- пам'ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІ ст. Павла Мовчана (1939 р. н.) — давньогрецький стихійний матеріалізм — як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії. Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П. Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної — української — нації, роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний, біографічний, герменевтичний і формальний (філологічний) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах поета. У різних варіантах (вода — сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля — ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь — сонце, світло, промінь і т. д.; повітря — вітер, марево, вихор і т. п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії-першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей, предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації), у відчитанні, збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі. У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій, як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії-інформації єднає людину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Жуйкова, Маргарита.
Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників [Електронний ресурс] / М. Жуйкова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 34-42, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- дефініція -- вади дефініцій -- натуроб’єкт -- поточна картина світу -- наукова картина світу -- наукова термінологія
Анотація: Актуальність розвідки визначається постійним інтересом, який викликають у мовознавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визначення є мікротекстом, який відбиває певний погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічний мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представлення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації, а також проаналізувати деякі вади так званих наукових дефініцій. Предметом аналізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників української, польської та англійської мов, створених у другій половині XX ст. Основним методом дослідження матеріалу є семантичний аналіз словникових дефініцій, доповнений прийомом зіставлення визначень із різних словників. Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників — номінацій природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, грибів тощо) — викликані тим, що пізнання таких реалій є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня їх осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досягнення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятійний апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втрачають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи й прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-18

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)