Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (63)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=митець<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6
1.


    Погребняк, І.
    Образ України в епістолярії Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / І. Погребняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
образ України -- епістолярна спадщина -- лист -- лицарський дух -- просвітництво
Анотація: У статті зосереджено увагу на образі України в епістолярній спадщині Бориса Грінченка. Зроблено спробу довести, що образ України в листуванні письменника неоднозначний та рухливий, поєднаний із загальнолюдськими духовними проблемами, головним механізмом реалізації яких митець вбачав у модернізації суспільства.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Сидоренко, Л.
    Моделі митця й орієнтири творчої самоідентифікації у драмі Я. Стельмаха "Синій автомобіль" [Електронний ресурс] / Л. Сидоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
модель -- митець -- творча самоідентифікація -- метадрама -- інтертекстуаліьність
Анотація: У статті розроблено й обґрунтовано типологічні моделі образу митця. На матеріалі драми Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль» увиразнено авторське ставлення до проблеми мистецтва. Ярослав Стельмах не тільки випробовує традиційні моделі творчої самоідентифікації та провокаційно пропонує нові, а й створює власну концепцію творчості й сучасного художника, який шукає свої екзистенціальні опори в перехідну епоху.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Плющик, О.
    "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетика -- римування -- поезія -- віршорядок
Анотація: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Федоренко, О.
    Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

5.


    Катерина, Ч.
    Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс] / Ч. Катерина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
записки -- жанр -- творчість -- митець -- психологізм -- автобіографічність -- наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Рогожа, Марія Михайлівна.
    Політична ангажованість І.Я. Франка в контексті дискусії про місію митця [Електронний ресурс] / М. М. Рогожа. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2016. - Вип. 2. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
найвищі цінності -- ангажованість митця -- інтелектуал -- митець
Анотація: У статті висвітлено дискурс європейських інтелектуалів щодо місії інтелектуала, митця у громадянському житті Європи. У такому контексті представлено ціннісні виміри суспільно-політичної діяльності видатного діяча української культури І.Я. Франка. Автор доходить висновку про те, що, випереджаючи час, Франко чітко провадив у життя ідею політичної ангажованості митця.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)