Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (7989)Каталог авторефератів та дисертацій (76)Грінченкознавство (27)Рідкісні та цінні видання (215)Українська Аудіокнига (1)Мережеві ресурси (24)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=мова<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 56
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-56 
1.
Шифр: С325934233/2016/1
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2016р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Демська-Будзуляк, Л. Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк
Євтушенко, С. "Втрачена ідентичність" як постколоніальний синдром / С. Євтушенко
Сінченко, О. Теорія сюжету Бориса Навроцького / О. Сінченко
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час / І. Борисюк
Бровко, О. Жанрова матриця бестіарію в сучасній літературі / О. Бровко
Черкашина, Т. "Французький роман" Фредеріка Беґбеде в контексті саморепрезентативної творчості письменника / Т. Черкашина
Комаровська, І. Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство / І. Комаровська
Сидоренко, Л. Моделі митця й орієнтири творчої самоідентифікації у драмі Я. Стельмаха "Синій автомобіль" / Л. Сидоренко
Погребняк, І. Культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка / І. Погребняк
Поліщук, К. Поетика ремарки Івана Тобілевича / К. Поліщук
Бітківська, Г. Гра в жанровій моделі літературного журналу: до постановки проблеми / Г. Бітківська
Марчак, Т. Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного / Т. Марчак
Вишницька, Ю. Сценарій протистояння в публіцистичних текстах: літературно-художній кластер / Ю. Вишницька
Заєць, В. Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") / В. Заєць
Kolarzowa, R. Kultura ukraińska, widziana przez granicę czyli odkrywanie obszarów niewiedzy / R. Kolarzowa
Озджан, Х. Дзеркало Анатолії / Х. Озджан
Клічак, Г. Броніслава Волкова. Смерть як семіотична подія: Маха, Нємцова, Неруда, Грабал і Кундера / Г. Клічак
Луцюк, М. Юлія Кристева. Читати Біблію / М. Луцюк
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Мурдза, І.
    Вербалізація концепту "Сад" у староукраїнській мові [Електронний ресурс] / І. Мурдза. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концепт сад -- мовна картина світу -- лінгвокультурологія -- староукраїнська мова
Анотація: Концепт «сад» досліджено на мовному матеріалі староукраїнської доби (фольклорних, біблійних, апокрифічних джерелах, поетичних текстах доби бароко). Особлива увага звертається на виявлення смислового наповнення та структурної його організації в мовній картині світу українського народу, простежується вплив народнопоетичних, релігійних та естетичних уявлень на вербальну репрезентацію концепту «сад» у староукраїнській мові

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Бойко, В.
    Етно-національні первні культури й художньої літератури [Електронний ресурс] / В. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дискурс -- етнос -- нація -- культура -- національна мова -- художня література
Анотація: У статті проаналізовано теорії, котрі або повністю ігнорують національний чинник у культурі, або надають йому тотального значення; заперечується твердження, що постмодернізм через зосередженість на індивідуальній неповторності не сприймає етнічні чи національні засади у творчій діяльності. Акцентовано, що нації, крім культурного, отримують ще й політичний вимір, проте культура відіграє і в національному бутті провідну роль. Це стосується і мистецтва як одного зі складників культури. Авторка наголошує, що зображально-виражальні засоби мови забезпечують мистецтву слова нерозривний зв’язок із національною матеріально-духовною культурою. Особистісний, національний і гуманістичний (загальнолюдський) дискурси культури, мистецтва пов’язані, корелюють між собою. Зв’язок митця, його творчості з національністю, тобто національною культурою є іманентним, але це не означає, що він обов’язково виявляється у прямому називанні прикмет етнічного буття, відтворенні відповідних процесів тощо, тому треба вміти його тонко відчитати, не зруйнувавши структури твору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Сінченко, О.
    Неопотебнянство Бориса Навроцького [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
внутрішня форма слова -- лірика -- мислення -- мова -- образ -- Потебня -- сприйняття -- формалізм
Анотація: У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Поліщук, Я.
    Реорієнтація в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
література -- колоніальний і постколоніальний стан -- письменник -- покоління -- текст -- жанр -- мова -- експеримент
Анотація: У статті розглянуто перехід української літератури від стану колоніальної залежності та обмеженості до сучасних форм та жанрів, що задовольняють попит читача ХХІ століття. Це був шлях від мовних експериментів та малих форм до становлення повновартісного роману, від руйнування колоніальної матриці до постколоніальної свободи. Існують проблеми поколіннєвого дисбалансу, масової літератури, але в останні роки вони успішно вирішуються. Авторами знакових творів сучасної літератури стали представники середнього покоління О. Забужко, Ю. Андрухович, Л. Кононович, В. Даниленко, М. Матіос та ін. Однак творчу активність виявляють також молоді автори Т. Малярчук, М. Кідрук, О. Чупа, В. Амеліна тощо. Актуальна ситуація дає підстави з поміркованим оптимізмом оцінювати перспективи розвитку української художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Борисюк, І.
    Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час [Електронний ресурс] / І. Борисюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поезія -- Ірина Шувалова -- ідентичність -- час -- тілесність
Анотація: У статті проаналізовано концепти часу, мови й тілесності в ліриці І. Шувалової. Єдність мовно-тілесного досвіду ліричного суб’єкта поетеси – модель осмислення цілісності і доцільності світу. Час для І. Шувалової є відбиттям боротьби життя і смерті, утіленням динаміки станів; саме тому такими важливими в її ліриці є мотиви зміни, перетворення, нетотожності. Відповідно, тілесний досвід стає мовою, якою авторка говорить про драму самототожності, усвідомлення людиною себе в часі і часу в собі, про колізію стосунків Я та Іншого як причетність, що неодмінно впливатиме на автентичність і цілісність Я.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Москальов, Д.
    До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою [Електронний ресурс] / Д. Москальов, М. Калещук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
переклад -- Біблія -- японська мова -- картина світу -- компенсація
Анотація: Предметом дослідження є семантичні трансформації та роль контекстуального значення при перекладі Біблії японською мовою. Проблема полягає у тому, що незважаючи на розроблену теорію перекладу біблійних текстів у світі, а також, на відносно тривалу традицію перекладів Біблії японською мовою, очевидно, що мовна картина світу, вибудувана на поняттях сінтоїстсько-даосько-конфуціанської культурної тріади, не передбачає ідеї трансцендентного Бога як ключової домінанти іудео-християнської культурної парадигми. Унаслідок цього при перекладі Біблії японською мовою виникають неминучі втрати та необхідність компенсацій за рахунок тих чи тих засобів. Метою статті є з’ясувати способи досягнення адекватності при перекладі Біблії японською мовою. Основним методом дослідження є семантичний аналіз перекладів основоположних біблійних понять («Бог», «душа») в обраному фрагменті Біблії — Євангелії від Івана, 3:3-7. У результаті дослідження з’ясовано, що при перекладі японською мовою в одних випадках спостерігається заміна слів і понять на синонімічні — «хліб» в молитві «Отче наш» замінюється на їжу 糧 (kate) (ієрогліф з коренем «рис»). В інших помітні прийоми буквального перекладу-кальки або транслітерації — «Агнець Божий» 神の子羊 (kami no kohitsuji), «геєна вогненна» 火のゲヘナ (hi no gehena). У зв’язку з відсутністю в японському релігійному дискурсі відповідних понять перекладачам довелося переробити і переосмислити оригінальні ідеї тексту. Досягнення адекватності ускладнюється ще й проблемою стилістичної стратифікації японської мови, яка передбачає віддалені один від одного регістри, і письмовий формалізований текст із високим рівнем сакралізації, до яких за японськими мовними нормами належить Біблія, виявляється майже недоступним без спеціальної філологічної підготовки. У статті показано, що перед перекладачами Біблії японською мовою стояло подвійне завдання: з одного боку, донести глибинні смисли понять, які відсутні в японській культурі історично, а з іншого, — знайти формальні засоби, які не профанізували б високого статусу біблійного тексту. Обґрунтування перекладацьких рішень становить практичне значення дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Калещук, М.


Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Єсипенко, Д.
    Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс] / Д. Єсипенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мова Шевченка -- історія архітектури -- залізниця Російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Почапська, О.
    Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Козачук, А.
    Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови [Електронний ресурс] / А. Козачук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 178-183. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
двомовний словник -- литовська мова -- мова-посередник -- переклад -- словник литовської мови -- словникова стаття -- словоформа
Анотація: Використання лексикографічних джерел посідає важливе місце у фаховіи підготовці та професійній діяльності перекладачів не лише в Украї ні, але й за ї ї межами. Об’єкт дослідження становлять онлаи нові знаряддя, які можливо використовувати при перекладі з литовської мови українською. Метою статті є окреслення переваг і недоліків таких інструментів. Для досягнення поставленої мети застосовано функціональнии метод дослідження. Результати дослідження. Незважаючи на розвиток інформацій но-комунікаціи них технологіи , наразі неможливо виконати якісний переклад без участі людини. Якість машинного перекладу також залежить від мовної пари, тому в литовсько-украї нському перекладі доводиться використовувати мову-посередник (англійську, російську або польську). Найбільш помічним за таких обставин є ресурс «Словник литовської мови» (Lietuvių kalbos z odynas). Він містить декілька розділів, серед яких є двомовнии словник для 17 мовних пар, що хоч і не включають украї нської , але включають усі три мовипосередники. Перевагою двомовного словника є велика кількість статей і значень (прямих, переносних, у різних контекстах та граматичних формах), спеціальних маркувань тощо, а також пошук словникових статей із використанням базової латинки. Серед недоліків — нелогічнии спосіб форматування тексту і відсутність системи гіперпосилань, яка уможливлювала би швидкий перехід до будь-якої іншої словникової статті, не вводячи запиту в пошуковии рядок, а також пошук лише за початковою формою слова. В інших розділах ресурсу «Словник литовської мови» є онлаи н-перекладач (на основі Google Translate), навчальний субпортал зі складною структурою, термінологічні, орфографічнии і словники словоформ, синонімів та антонімів. З огляду на високий ступінь синтетичності литовської мови важливим є словник словоформ, у якому зібрані всі граматичні форми змінюваних литовських слів, що включені до двомовних словників. У цілому перевагами «Словника литовської мови» є доступність та інтуї тивнии інтерфеи с, а недоліками — велика кількість реклами та одномовний інтерфейс. У перспективі передбачаються подальші емпіричні дослідження особливостей використання цього й інших подібних ресурсів для перекладацької та освітньої діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-56 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)