Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (47)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=самооцінювання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Шифр: В505452853/2020/8
Журнал

Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету [Електронний ресурс] : електронне наукове фахове видання/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Електронні текстові дані. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016 - . - on-line. - Назва з титул. екрана. - ISSN 2414-0325. - Виходить двічі на рік
2020р. № 8

Зміст:
Chaikovska, O. The impact of podcasts designed through audacity on improving grammar skills / O. Chaikovska. - С.1-7. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: подкасти, цифрова грамотність, особливості
Девін, В. В. Використання некомерційного навчального програмного забезпечення для розрахунку стержневих конструкцій / В. В. Девін, В. С. Ткачук, В. Ю. Бурдега. - С.8-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: будівельна механіка, опір матеріалів, механіка матеріалів і конструкцій
Друшляк, М. Г. Технологія SAMR впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес з метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики / М. Г. Друшляк. - С.17-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: технологія, засоби комп’ютерної візуалізації, візуально інформаційна культура
Koryakin, O. Тhe methodological support of sound engineering training of future masters of musical art / O. Koryakin. - С.26-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: мультимедіа, музичне мистецтво, звукорежисура
Кулімова, Ю. Г. Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи / Ю. Г. Кулімова. - С.34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: вчитель початкової школи, професійно-педагогічна підготовка, інформаційно-комунікаційні технології
Лугова, Т. А. Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова. - С.42-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: професійні компетенції, прийняття управлінських рішень, наратив і сторітелінг навчальної гри
Мокрієв, М. В. Інтеграція навчально-наукових підсистем в єдине інформаційно-освітнє середовище / М. В. Мокрієв. - С.60-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: інформаційно-освітнє середовище, вищий навчальний заклад, інтеграція
Морзе, Н. В. Самооцінювання рівня цифровізації освітнього закладу за умов трансформації середньої освіти / Н. В. Морзе, В. О. Кучеровська, Є. М. Смирнова-Трибульська. - С.72-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: цифрова трансформація середньої освіти, цифровізація, самооцінювання
Морзе, Н. В. Організація STEAM-занять в інноваційному класі / Н. В. Морзе, В. П. Вембер, М. А. Бойко. - С.88-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: екосистема STEAM-навчання, STEAM-освіта, STEAM-заняття
Nalyvaiko, O. The use of the mobile application "DROPS" in the process of learning foreign languages / O. Nalyvaiko, A. Vakulenko, U. Zemlin. - С.107-120. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: вивчення іноземних мов, мобільний додаток Drops, освітня програма
Cоломаха, А. В. Застосування цифрових технологій для формування іншомовної граматичної компетенції у процесі раннього навчання іноземних мов (на прикладі німецької мови) / А. В. Cоломаха. - С.121-135. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: іншомовна граматична компетентність, раннє навчання іноземних мов, педагог з раннього навчання іноземних мов
Терлецька, Т. С. Аналіз використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі університету на прикладі спеціальності "дошкільна освіта" / Т. С. Терлецька. - С.136-146. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: масовий відкритий онлайн курс, дистанційне навчання, освітній процес
Тітаренко, С. А. Використання мультимедійних технологій для оптимізації рухової активності дітей дошкільного віку / С. А. Тітаренко. - С.147-153. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: мультимедійні технології, рухова активність, фізичне виховання
Волошина, Т. В. Платформи та системи автоматизованої перевірки завдань з програмування: аналіз, критерії добору та приклад використання / Т. В. Волошина, О. Г. Глазунова, А. М. Гуржій. - С.154-164. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: платформи та системи автоматизованої перевірки завдань з програмування, платформи для формування практичних навичок з програмування, критерії добору
Воробець, О. Д. Засоби мобільних технології у контексті формування культури професійного мовлення майбутніх учителів / О. Д. Воробець, Л. В. Ілійчук. - С.165-173. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: компетенція, культура мовлення, мобільні технології
Тимофєєва, Г. В. Українські університети в рейтингах публікаційної активності 2019 року / Г. В. Тимофєєва, Т. С. Опришко. - С.174-190. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: публікаційна активність, рейтинг публікаційної активності, цитованість
Морзе, Н. В. Шляхи розвитку smart-університету (досвід Київського університету імені Бориса Грінченка) / Н. В. Морзе, Л. С. Непреєнко, Є. М. Смирнова-Трибульска. - С.191-205. - Бібліогр. в кінці ст.
Кл.слова: SMART-університет, компоненти е-простору сучасного університету, цифрові компетентності
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Морзе, Н. В.
Самооцінювання рівня цифровізації освітнього закладу за умов трансформації середньої освіти / Н. В. Морзе, В. О. Кучеровська, Є. М. Смирнова-Трибульська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 72-87, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова трансформація середньої освіти -- цифровізація -- самооцінювання
Анотація: Цифрові технології в наш час - це інструменти, які відкривають нові можливості для реалізації завдань сучасної освіти: навчання в будь-який зручний час, реалізація компетентнісного та дослідницько-пізнавального підходів, проектного, особистісноорієнтованого та адаптивного навчання, навчання впродовж життя, навчання без кордонів тощо. Саме цифрові технології сприяють трансформації суспільства, економіки, бізнесу, політичних процесів, що внаслідок спричиняє попит на створення умов та розвиток інфраструктури для набуття та розширення цифрових навичок населення. Відповідно, ці зміни стосуються й освіту, яка є основою будь-яких суспільно-економічних процесів. Стаття присвячена опису поняття, складових, шляхів та методів забезпечення цифрової трансформації середньої освіти, окресленню основних освітніх тенденцій, розкриває особливості процесу цифровізації закладу середньої освіти, описує важливість розробки освітньої політики закладу освіти в галузі використання цифрових технологій та її складових. Обґрунтовується необхідність організації та проведення самооцінювання реального стану ефективного використання в освітньому процесі цифрових технологій усіма його учасниками (керівниками, вчителями та учнями), описуються шляхи та методи застосування європейського інструменту SELFIE для проведення такого самоаналізу та можливість використання отриманих рекомендацій в процесі самооцінювання для проектування обґрунтованої освітньої політики в напрямку цифровізації, яка і дозволяє здійснити конкретні кроки на шляху до цифрової трансформації освіти в закладі середньої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кучеровська, В. О.
Смирнова-Трибульська, Є. М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Морзе, Н.
Впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес / Н. Морзе, В. Вембер // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 44-54, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.4454. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
оцінювання -- формувальне оцінювання -- пірінгове оцінювання
Анотація: У статті подано особливості та тенденції впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес закладів вищої освіти, проаналізовано погляд світових науковців на зміни в теорії і практиці оцінювання навчальних досягнень студентів у контексті акцентування особистісно-орієнтованого навчання, а саме визнання формувальної функції оцінювання, завдяки якій студенти стають не лише спостерігачами процесу оцінювання викладачем, а залучаються до використання та розробки критеріїв оцінювання, до самооцінювання та пірінгового оцінювання. Проаналізовано особливості формувального та пірінгового оцінювання, визначено переваги та недоліки традиційного та пірінгового оцінювання. Серед запропонованих шляхів уникнення недоліків традиційного оцінювання є поєднання традиційного та пірінгового оцінювання, впровадження засобів ІКТ для підтримки пірінгового оцінювання. Проаналізовано цифрові інструменти оцінювання та представлено результати опитування викладачів щодо зацікавленості у володінні цифровими інструментами для оцінювання, в якому взяли участь 769 викладачів шести українських університетів-партнерів проекту MoPed. Наведено результати опитування щодо використання технологій оцінювання та використання цифрових інструментів для оцінювання, в якому взяли участь 84 науково-педагогічні співробітники Київського університету імені Бориса Грінченка. Результати опитування показали, що на сьогоднішній день пірінгове оцінювання постійно використовують в навчальному процесі 15,6% опитаних, 62,3% використовують частково, 22,1% - не використовують. В той же час, 51,9% опитаних готові використовувати пірінгове оцінювання в освітньому процесі після більш детального ознайомлення з цим методом. Згідно результатів опитування, серед цифрових інструментів, які викладачі використовують в навчальному процесі, найбільш популярними є електронна пошта, комп’ютерні тести, що перевіряються автоматично, та робота зі спільними документами чи презентаціями, проте деякі ресурси, які можуть бути використані для пірінгового оцінювання, використовуються менше, ніж третиною викладачів та під час їх використання не завжди враховуються всі можливості таких засобів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вембер, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Воротникова, І.
Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті / І. Воротникова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 101-118, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.101118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова компетентність вчителя -- післядипломна освіта -- неформальна післядипломна освіта
Анотація: В статті визначено умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, європейські рамки цифрових компетентностей для громадян (DigComp 2.1 і освітян (Digcompedu) та узагальнено критерії до визначення та оцінювання цифрової компетентності у вчителів. Результати дослідження представлено на основі досвіду підвищення кваліфікації педагогів міста Києва з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування (анкетування, бесіди). Анкетування дозволило визначити основні запити вчителів щодо формування індивідуальних траєкторій професійного розвитку, в тому числі в напряму підвищення рівня цифрової компетентності. Визначено умови формування цифрової компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя (міжнародні, інституційні, національні), необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя (тести, анкети і т. п.), запровадження міжнародних, вітчизняних проектів із питань використання ІКТ, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів (ІТінфраструктура, наявність наукових, навчально-методичних ресурсів та середовищ та компетентних кадрів), розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, в яких працює вчитель (апаратне, програмне забезпечення, в тому числі цифрові лабораторії, підключення до швидкісного Інтернет, персоналізовані інформаційно-освітні середовища і т.д). Крім того важливою умовою визначено мотивацію вчителя до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним цифрової компетентності. Доведено, що розробка і запровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителя, надання йому права самому вирішувати, в яких інституціях підвищувати кваліфікацію, сприяють запровадженню нових підходів до побудови індивідуальних маршрутів розвитку цифрової компетентності педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Буйницька, О. П.
Персоналізовані траєкторії професійного розвитку викладачів університету за цифровим напрямом / О. П. Буйницька, Л. О. Варченко-Троценко, Д. Л. Настас // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 13-31, DOI 10.28925/2414-0325.2021.112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
підвищення кваліфікації -- адаптивна система -- цифрова компетентність -- персоналізована траєкторія професійного розвитку -- електронне навчання
Анотація: Стаття присвячена питанню розробки системи підвищення кваліфікації викладачів для розвитку цифрової компетентності. Обґрунтовано необхідність розробки вказаної системи та описано адаптивну систему підвищення кваліфікації викладачів за цифровим напрямом в Київському університеті імені Бориса Грінченка, що передбачає можливості формування персоналізованих траєкторій професійного розвитку викладачів. Відповідно до потреб закладу освіти адаптивність системи реалізована у двох напрямах: до часових можливостей тестування та проходження міні-курсів; до персональних потреб викладача відповідно до рівня знань, професійного спрямування та встановлених цілей. Розроблено модель організації цієї системи, що побудована на основі самооцінювання, самоосвіти, за принципами мікронавчання. Адаптивна система реалізована в системі енавчання за допомогою наступних структурних елементів - діагностичного тесту та набору міні-курсів, завдяки тематичній організації яких досягається персоналізації траєкторії навчання викладачів. Деталізовано застосовані підходи у формуванні діагностичного тесту, в тому числі забезпечення його інтегрованості, варіативності та валідності, а також принцип його використання з метою визначення рівня цифрової компетентності викладачів відповідно до розробленого Корпоративного стандарту цифрової компетентності. На прикладі обов'язкового рівня цифрової компетентності Аналітик-Дослідник (А) показано використання наборів міні-курсів для всіх рівнів володіння цифровою компетентністю - Інтегратора (В1), Експерта (В2); Лідера (С1) та Новатора (С2). Система дозволяє викладачу відслідковувати у персональному кабінеті прогрес та визначати власну траєкторію професійного розвитку та за допомогою використання вбудованих інструментів бізнесаналітики отримувати візуалізовану цілісну картину результатів цифрової професійної діяльності. Окреслено роль адаптивної системи у організації підвищення кваліфікації викладачів та перспективи подальшого використання результатів впровадження даної системи.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Варченко-Троценко, Лілія Олександрівна
Настас, Дар’я Леонідівна

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)