Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (96)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=варіант<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Кондратьєва, С.
Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського [Електронний ресурс] / С. Кондратьєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
п’єса -- головний персонаж -- варіант -- редакція -- архівні матеріали
Анотація: П’єса Юрія Яновського «Дочка прокурора» вже привертала увагу дослівників, однак основною метою науковців наи частіше був аналіз остаточної редакції твору. Брак ґрунтовних досліджень історії постання п’єси зумовлює актуальність цієї статті. Архів Яновського дає багатии матеріал для вивчення «Дочки прокурора». У межах однієї розвідки видається правильнішим сконцентруватися на одніи з основних змін у тексті. Тож метою цього дослідження стає аналіз трансформації образу головної герої ні п’єси в різних редакціях твору. Предметом дослідження є образ головної герої ні п’єси в різних редакціях, а об’єктом дослідження — авторські нотатки до п’єси, ї ї варіанти, редакції та спогади сучасників Яновського, які стосуються и ого творчості. Такии аналіз вочевидь передбачає застосування не тільки загальнофілологічних методів дослідження, але також джерелознавчих і текстологічних. Результати дослідження. Попри авторську позицію Яновського та тих науковців, які також на неї пристають, у цьому дослідженні доводиться, що п’єсу «День гніву» 1940 року можна розглядати як першу редакцію «Дочки прокурора» через схожість переліку характерів і початку твору та навіть тотожність окремих діалогів. Визначено три редакції п’єси: уже згадану першу 1940 року; другу редакцію, яку Яновськии створив після віи ни, у 1952 році; та останню редакцію, яка в цьому дослідженні датується за останнім авторським варіантом п’єси, виданим посмертно, у 1956 році. Основна проблема твору в усіх редакціях — це залучення дівчини з нібито пристои ної та достатньо заможної сім’ї на злочиннии шлях. У першіи редакції автор яскраво змальовує вади характерів членів сім’ї , таким чином демонструючи, що злочиннии шлях — це закономірнии результат у житті дівчини, яка не має в родині ані любові, ані авторитетів. Образ головної герої ні в першіи редакції не позбавлении вад, але водночас є трагічним. У другіи і третіи редакціях Яновськии втілює оприявлений у нотатці задум виправдати дітеи . У другіи редакції образ головної герої ні ідеалізований , дівчина настільки виважена та холоднокровна, що здатна протистояти дорослому досвідченому злочинцю, якии обманом залучає дітеи до кримінальних схем. У третіи редакції головна герої ня зображена більш реалістично, вона розгублена і налякана перед дорослим злочинцем. Автор знову зміщує акцент на вади ї ї родичів, на брак уваги з ї хнього боку, через що дівчина лишається наодинці із заскладними для неї проблемами. Зроблений аналіз дає змогу побачити, як змінювався образ головної герої ні в різних редакціях «Дочки прокурора». З огляду на багатство матеріалу, збереженого у фонді Яновського, дослідження таких змін і в ціи п’єсі, і в інших драматургічних творах письменника має широкі перспективи, які уможливлять збагачення знання про індивідуальніи творчии підхід Яновського і стануть важливим внеском до загального вивчення української драматургії радянського часу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Тищенко, О.
Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента [Електронний ресурс] / О. Тищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 225-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
деколонізація гуманітарної сфери України -- лінгвістичне джерело словника -- українська мовна ідентичність -- Картотека Звенигородщини -- структура заголовного елемента -- описова конструкція -- характеристики слова
Анотація: У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальнии для поновлення української ідентичності лексичнии матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Росіи сько-украї нського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів ї ї авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усніи та писемніи формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовнии елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості й ого оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовніи частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (тои самии частиномовнии варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбіновании додатковии елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії , ознаки, способу дії , відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, й ого граматичні значення; акцентуаціи ні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мітчук, Ольга.
Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / О. Мітчук, І. Крупський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 220-225, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інформаційне суспільство -- масмедіа -- медіакультура -- інформаційна вільнодумність -- носії інформації
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена визначенням і комунікативними супроводами того, що більшість представників бізнесу з виробництва прикладів інформаційної культури продовжують заперечувати проблему вільнодумного ухилу функціонування інформаційної культури. Неспростованим є такии факт: медіапрацівники, які створюють контент інформаційної культури, зізнаються, що більшість носії в усе-таки наближаються до трактування цього медіапродукту з ліберальної , вільнодумної точки зору. Об’єктом дос-лідження є медіакультура як чинник системи соціальних комунікаціи , предметом —носії української ліберальної інформаційної культури. Мета дослідження полягає в розкритті ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання: виявити закономірності й особливості інформаційної медіакультури як комунікативного засобу; окреслити масовість інформаційної культури як ознаку вільнодумності; з’ясувати функціональність вільнодумної інформаційної культури. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів до вивчення закономірностей та особливостей проходження інформаційних процесів і явищ. У результаті дослідження з’ясовано, що інформаційна медіакультура передбачає, зокрема, наслідування власним носіям, які мають авторитет знання та досвіду. Саме в цьому інформаціи на культура допомагає закріпленню змісту тих норм, яким суспільство надає особливого значення. При цьому закріплення одного певного варіанта взірця інформаційної культури стає основою для того, щоби його контент проходив до аудиторії не у вигляді його постійної зміни та переробки, а у вигляді створення нових символічних значень цілісних комплексів уже не традиційних смислів.Українська інформаційна культура —соціокультурний феномен, що розвивається й до сьогодні. Закріпивши один варіант змісту, цей феномен не тільки намагається самою своєю сутністю розтлумачити певне традицій не явище «правильного минулого», а й приводить до потреби виникнення нових змістів, нових контекстів, нових меседжів, які враховують необхідні зміни, що відбулися, але виключно виходячи з особистих інтенціи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Крупський, Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бровко, О.
Концепт літери в постмодерному тексті [Електронний ресурс] / О. Бровко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
алфавіт -- літера -- конструкт -- концепт -- текст -- постмодернізм
Анотація: Метою пропонованої розвідки є окреслення версій текстів-абеток у конструктах сучасної прози. У статті представлені результати дослідження фрактальної поетики як формального опису художнього твору. Зв’язки між структурними елементами прози постають як оригінальний варіант наближення двох культурних парадигм – «деревинної» та «ризоматичної». Простежено трансформацію принципів алфавітної цілісності окремих елементів у постмодерній моделі мислення. Розглянуте питання структури художнього твору, текстуальної та жанрової взаємодії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Іванькова, Н.
Алгоритм формування групового та персонального навчального середовища засобами структурування освітнього простору університету на базі сервісів ms office365 та ms teams / Н. Іванькова, О. Рижов, О. Андросов // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 26-40, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
медична освіта -- дистанційне навчання -- освітнє середовище університету -- персональне навчальне середовище -- хмарні сервіси
Анотація: В роботі запропоновано алгоритм формування персонального навчального середовища (PLE) та середовища навчальної групи для організації електронного дистанційного навчання у медичному ЗВО. Зазначено, що впровадження карантину COVID19 поставило питання реорганізації навчального простору та прискорило процес впровадження моделі дистанційного навчання. Досвід, отриманий авторами, під час карантину, дозволив сформувати етапи розгортання навчального середовища у медичному ЗВО та визначити освітній простір групи як основний елемент цього середовища. Розглянуто основні технологічні кроки створення підсистем освітнього простору університету з використання хмарних сервісів MSO365 на прикладі Запорізького державного медичного університету. Визначено умови, наявність яких дозволяє створити ієрархію навчального середовища, а саме: проект структури навчального середовища з узгодженням підрозділів; реєстрація всіх учасників навчального процесу та створення їх акаунтів у Active Directory університету; автоматизована процедура переносу складу груп до AD MSO365. В роботі наведений приклад ієрархії імен, що є відображенням структури підрозділів університету з кадровим складом та визначає права доступу до використання сервісів, які забезпечують реалізацію відповідних функцій. Авторами визначено, що акаунт користувача є першим інтегруючим сервісом, який дозволяє користувачу формувати персональне навчальне середовище, використовуючи OneDrive, web-сайт MS SharePoint, MS Forms та інші офісні додатки. Зазначено, що акаунт користувача є найнижчим рівнем ієрархії навчального середовища, використання якого забезпечує створення навчального простору груп. На думку авторів, для формування академічних груп доцільно використовувати MS Groups. Використовуючи MS Teams, викладач отримує гнучкий інструмент формування навчального середовища для різних організаційних форм, а саме: лекції, семінару, практичного заняття, самостійної робота та ін. Авторами запропоновано правила формування назви груп у MS Groups та MS Teams. Представлений алгоритм розгортання навчального середовища кафедри та запропановано варіант структурування навчального середовища предмету засобами каналів MS Teams для невеликої кількості груп га факультеті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Рижов, О.
Андросов, О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кузьмінська, О. Г.
Інформаційна система підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм / О. Г. Кузьмінська, В. О. Кантур // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 80-91, DOI 10.28925/2414-0325.2021.117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
освітня програма -- інформаційна система -- тестування -- магістр -- заклад вищої освіти
Анотація: В умовах COVID-19, коли більшість процесів переведено в онлайн, одним із завдань цифровізації сучасних університетів є реалізація маркетингових стратегій, зокрема, для здійснення професійно орієнтаційних заходів, та допомога майбутнім абітурієнтам – здобувачам І та ІІ (магістерського) рівня вищої освіти, у здійсненні вибору освітніх програм. Відтак актуалізується потреба проєктування інформаційної системи підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм за результатами профорієнтаційного тестування. Створення та використання системи «Підбір магістерської програми» сприятиме підвищенню ефективності профорієнтаційної роботи зі сторони закладів вищої освіти, а також більш свідомому вибору освітньої програми з боку вступників. За результатами аналізу потреб потенційних користувачів (майбутніх магістрантів) та існуючих аналогів, нами змодельовано інформаційну систему підтримки прийняття рішень щодо вибору магістерських програм. Визначено основні бізнес-процеси, типи користувачів (абітурієнт, методист, експерт, аналітик) та варіанти їх взаємодії із системою, а саме: формування тестів, проходження тестування, надання рекомендацій (освітніх програм) та здійснення освітньої аналітики. Запропоновано варіант реалізації цієї системи засобами Visual Stusio Code та MySQL для визначення спеціальностей та освітніх програм на прикладі Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Даний веб-ресурс може бути корисним як для студентів чи майбутніх абітурієнтів університету, так і для інших користувачів, адже розроблювана система належить до класу довідкових. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема, застосування методів інтелектуального аналізу даних для здійснення освітньої аналітики. Визначено необхідність залучення фахівців для створення тестів – бази для визначення освітньої програми не лише на основі аналізу вподобань майбутніх абітурієнтів, але й рівня сформованості відповідних професійних навичок.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кантур, В. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кондрацька, Л. A.
Дигітальне вивчення теорії мистецтва [Електронний ресурс] / Л. A. Кондрацька // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2020. - № 5. - С. 89-97, DOI 10.28925/2518-766X.2020.5.14 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
віртуальний артклас -- кластерний підхід -- лабораторія помилок
Анотація: У статті представлено варіант педагогічного проєктування цифрового навчання майбутніх учителів мистецтва, зокрема вивчення курсу теорії мистецтва у віртуальному арткласі. Сутність авторської концепції виявляється у метадіалозі (осциляції) двох підходів: кластерного (зосередженого на статистичній візуалізації нейронною мережею жанрово-стильових знаків поза духовним контекстом, тобто на «багатстві мистецтва») і семасіологічного (зосередженого на антропологічній інтерпретації цих жанрово-стильових знаків як ікон, індексів і символів, тобто «багатстві розуміння мистецтва»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)