Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=уявне<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Полтавцева, Н.
Роман Евгения Водолазкина "Авиатор" как текст постмодерна [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 1-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
культурсоціологія -- культурна антропологія -- пустоти і невизначеності -- деконструкція -- літературне уявне (фікціональне) -- авторські стратегії
Анотація: Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» доцільно аналізувати з позицій не лише традиційно літературознавчих, але й культурної антропології та культурсоціології. Можна припустити, що в ситуації постмодерну так звані культуральні структури набувають відносно автономного існування у власній владі дискурсу, який інколи виходить зпід контролю своїх творців. Стається відмова від абсолюту канонічного тексту у зв’язку з посиленням ролі контексту в інтерпретації. Інтерес до структури й системи змінюється на інтерес до процесуальності і дискурсивності в ситуації невизначеності й проміжності. Як наслідок, у культурному просторі постмодерну своєрідно поєднуються неперервності та перервності, тому виникають пустоти й проміжки комунікативної дії. З позицій цього підходу переглядаються і давні принципи ставлення до літературного тексту та його аналізу, що призвело до «антропологічного повороту» і виокремлення антропології літератури. Проблему автора в такому разі можна артикулювати як спробу поєднати давні гуманістичні цінності з варіативністю етики в ситуації множинної ідентичності. При цьому авторській деконструкції підлягає не лише створений ним художній текст, але й авторські стратегії. Формується амбівалентна й невизначена царина, у якій автор одночасно і письменник, і арт-критик, і літературознавець з гранично зниженою дистанцією між собою і персонажами. Вольовим зусиллям він виходить із зони класичного модерну в зону постмодерну як у сад розгалужених стежинок, де панують Уявлення, Переживання та Бажання. За рахунок знищення дистанції між автором і персонажами починається плідний авторський само- і психоаналіз
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Полтавцева, Н.
Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Oleksiuk, O.
Interdisciplinarity in the development of post-classical art education [Електронний ресурс] / O. Oleksiuk // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2019. - № 4. - С. 4-9, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.1 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
стратегія -- постнекласична парадигма -- міждисциплінарний дискурс
Анотація: Міждисциплінарність мистецької освіти — це універсальність впливу мистецтва на всі пізнавальні процеси людей і художньо уявне втілення здатності будь-якої теми і сюжету, що стосується людини — художника й одержувача. Витоки міждисциплінарності як наукової парадигми — в теорії комунікації. В основі міждисциплінарності лежить наукова семантика — міждисциплінарність відіграє синтаксичну роль та сприяє зростанню семантичних зв’язків у схемах і переходах між різними предметними областями.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)