Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (1683)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (51)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=завдання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 152
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Полтавцева, Н.
Культурные коды акмеизма и творчество Анны Ахматовой [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Срібний вік -- акмеїзм -- символізм -- культурні коди -- традиція -- зразки
Анотація: У статті розглянуто філософію культури, поетику і культурні коди однієї з найвпливовіших літературно-естетичних течій Срібного віку – акмеїзму. У ситуації культурної невизначеності та зміни культурних парадигм акмеїзм як одна з перших «некласичних» течій російської поезії кардинально переглядає як функції поета – автора акмеїчного тексту, так і архітектоніку самого тексту, а також ієрархію культурних «зразків» і принципи створення культурних кодів акмеїзму. Дані проблеми досліджено на репрезентативному прикладі поезії Анни Ахматової. У творчості поетеси виокремлено та проаналізовано такі культурні тематизми, як звернення до «вічних образів» культури, що стають не стільки культурними зразками, скільки матеріалом для подвійної культурної символізації. Значну увагу приділено також співвідношенню піднесено поетичного з побутовим як модифікації актуальної донині проблеми взаємовідносин сакрального й буденного. В результаті стверджується положення про те, що так званий реалізм творчості поета – нова неокласика, в якій працюють інші творчі стратегії, ніж у попередніх класичних парадигмах. Гіпотеза роботи: полеміка з символізмом була частиною більш загального завдання – радикальною відмовою акмеїзму від старої «романтичної» філософії культури і від класичної метафізики на користь феноменології та світу повсякденності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Заєць, В.
Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 55-65 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афікс -- дериваційний потенціал -- дієслово -- динаміка -- парадигма
Анотація: Розглянуто продуктивність словотвірних типів дієслів на матеріалі близько 1200 одиниць дієслівних лексем, залучених за допомогою методу фрагментарної вибірки із творів М. Стельмаха, Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»), роману «Собор» О. Гончара. Художня проза цих письменників демонструє становлення українськомовної словотвірної традиції на різних етапах історичного розвитку, а також класичні зразки ідіостилю, які досі є об’єктами наукового аналізу мовознавців. Метою праці є дослідження словотвірних моделей дієслів у художній прозі ХХ століття. Завдання розвідки — порівняти моделі різноструктурних дієслів у зазначених творах. Є підстави стверджувати, що сталість моделей словотворення дієслівного корпусу є основним джерелом поповнення лексики усіх функціональних стилів сучасної української мови. Прогнозовано, що ця тенденція матиме вплив на україністику в майбутньому. Тому актуальність дослідження полягає не лише в науковому аналізі знакових репрезентацій певних періодів функціонування мови, а і в визначенні закономірностей її подальшого розвитку. У процесі дослідження з’ясовано роль вторинних дієслів із різноструктурними формантами для експлікації дій, станів, процесів, їх динаміки в художньому тексті. Показано роль і значення формантів у творенні моделей дієслів. Увагу зосереджено на продуктивних дієслівних афіксах художньої прози. Зафіксовано роль словотворчих формантів для передачі продуктивності дії, процесу, стану. У подальшому потребують студіювання дієслівні парадигми інших жанрів художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Москвичова, О.
Методологічне підґрунтя побудови фрактальної поетичної моделі світу у британських поетичних текстах ХІХ–ХХІ століть у лінгвокогнітивному вимірі [Електронний ресурс] / О. Москвичова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 54-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична модель світу -- концепт -- концептуальні тропи -- фрактал -- фрактальна поетична модель світу
Анотація: Мета статті — дослідити специфіку відтворення дійсності у фрактальній поетичній моделі світу на матеріалі британської поезії ХІХ–ХХІ ст. Використано лінгвопоетичний аналіз лексико-семантичних тропів як вербальних засобів формування фрактальної поетичної моделі світу, а також лінгвокогнітивний і поетико-когнітивний аналіз визначеної тропеїки для виявлення аксіологічно забарвлених глибинних смислів когнітивного стилю у поетів британського романтизму, модернізму і постмодернізму. З позиції когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики поетичний текст окреслено як результат когніції поета та його інтерпретації дійсності крізь призму свого фізичного та соціальнокультурного досвіду. Когнітивна поетика акцентує увагу дослідників поетичних текстів на метафоричності людського мислення, його художності та образності, завдяки яким можлива концептуалізація дійсності людиною з опорою на її тілесний та сенсомоторний досвід. Реконструкція фрактальної поетичної моделі світу британських поетичних текстів ХІХ–ХХІ століть актуалізує сутність поезії, поетичного тексту та специфіку відтворення в ньому дійсності, естетичний аспект поезії та її лінгвокомунікативні особливості. Стаття є актуальною в контексті сучасних поліпарадигмальних досліджень, оскільки узагальнює та систематизує три лінгвістичні парадигми (лінгвопоетичну, лінгвокогнітивну і поетико-когнітивну), спрямовані на побудову фрактальної поетичної моделі світу, за допомогою здобутків математично-політологічного й синергетичного моделювання. Мета, завдання, результати й висновки статті обумовлені розкриттям специфіки поетичного світосприйняття, втіленої у поезії британського романтизму, модернізму і постмодернізму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Полтавцева, Н.
Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Москальов, Д.
До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою [Електронний ресурс] / Д. Москальов, М. Калещук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
переклад -- Біблія -- японська мова -- картина світу -- компенсація
Анотація: Предметом дослідження є семантичні трансформації та роль контекстуального значення при перекладі Біблії японською мовою. Проблема полягає у тому, що незважаючи на розроблену теорію перекладу біблійних текстів у світі, а також, на відносно тривалу традицію перекладів Біблії японською мовою, очевидно, що мовна картина світу, вибудувана на поняттях сінтоїстсько-даосько-конфуціанської культурної тріади, не передбачає ідеї трансцендентного Бога як ключової домінанти іудео-християнської культурної парадигми. Унаслідок цього при перекладі Біблії японською мовою виникають неминучі втрати та необхідність компенсацій за рахунок тих чи тих засобів. Метою статті є з’ясувати способи досягнення адекватності при перекладі Біблії японською мовою. Основним методом дослідження є семантичний аналіз перекладів основоположних біблійних понять («Бог», «душа») в обраному фрагменті Біблії — Євангелії від Івана, 3:3-7. У результаті дослідження з’ясовано, що при перекладі японською мовою в одних випадках спостерігається заміна слів і понять на синонімічні — «хліб» в молитві «Отче наш» замінюється на їжу 糧 (kate) (ієрогліф з коренем «рис»). В інших помітні прийоми буквального перекладу-кальки або транслітерації — «Агнець Божий» 神の子羊 (kami no kohitsuji), «геєна вогненна» 火のゲヘナ (hi no gehena). У зв’язку з відсутністю в японському релігійному дискурсі відповідних понять перекладачам довелося переробити і переосмислити оригінальні ідеї тексту. Досягнення адекватності ускладнюється ще й проблемою стилістичної стратифікації японської мови, яка передбачає віддалені один від одного регістри, і письмовий формалізований текст із високим рівнем сакралізації, до яких за японськими мовними нормами належить Біблія, виявляється майже недоступним без спеціальної філологічної підготовки. У статті показано, що перед перекладачами Біблії японською мовою стояло подвійне завдання: з одного боку, донести глибинні смисли понять, які відсутні в японській культурі історично, а з іншого, — знайти формальні засоби, які не профанізували б високого статусу біблійного тексту. Обґрунтування перекладацьких рішень становить практичне значення дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Калещук, М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Борщ, С.
"Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс] / С. Борщ. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
агіографія -- легенда -- чудесне -- святість -- тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Почапська, О.
Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Курбан, О.
Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- інформаційна війна -- медіа -- медіабезпека
Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Гальчук, О.
Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 131-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня анімалістика -- новела -- романтизм -- психолого-аналітична і метафорична версії інтерпретації -- анімалістичний код
Анотація: У ціи статті проаналізовані новели Едгара А. По «Чорнии кіт», «Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард» і «Лось (Ранок на Віссахіконі») з метою визначення ї хніх анімалістичних кодів — художніх образів і мотивів, пов’язаних із життям тварин, взаєминами людеи і тварин, «тваринної » символіки тощо. Застосувавши історико-літературнии , психоаналітичний і компаративний методи дослідження, ці новели визначено варіантами авторського моделювання анімалістичного тексту. Предметом дослідження є специфіка інтерпретації Едгаром А. По образів і мотивів, які напряму чи опосередковано пов’язані з художньою анімалістикою. Новизну дослідження зумовлюють уперше вирішені в и ого перебігу такі завдання: розглянуто кореляцію анімалістичних кодів з ідеи ним пафосом новел; визначено характерні риси авторських моделеи художньої анімалістики і арсенал ї хньої поетики; зіставлено психолого-аналітичну і метафоричну версії тлумачення Едгаром А. По анімалістичних кодів у контексті и ого ідіостилю. У результаті дослідження з’ясовано, що звернення письменника до тваринної теми в найширшому розумінні є результатом осмислення актуальних природничих і філософських ідеи , які резонують у його прозі оприявленням різних анімалістичних кодів. Виокремлено два типи новел авторського анімалістичного тексту. У першому, психоаналітичному, реалістично-конкретнии образ тварини сприи мається крізь призму свідомості оповідача і традиції и ого містичної інтерпретації , перетворюючись у результаті на образ-символ («Чорнии кіт», «Лось (Ранок на Віссахіконі»). У другому, філософсько-метафоричному, попри відсутність тваринного образу в притчоподібному тексті акцентовано на проблематиці «людинозвір» («Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард»). Спільною для обох типів є символізація анімалістичних кодів. Узагальнено важливість ролі анімалістичних кодів у моделюванні Едгаром А. По психологічного портрета сучасника і в жанротворенні дифузних різновидів психоаналітичної новели
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Бойко, Н.
Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації [Електронний ресурс] / Н. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 175-182. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська проза -- рецепція -- повість -- ідея -- образ -- ідеологія -- народник
Анотація: У статті проаналізовано прозові твори двох представників украї нської літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка ї хніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної украї нської прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість свої х практичних діи , прозаї ки покладали на літературу роль сери озного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації украї нства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідеи на основа аналізованих творів і ї х система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету и головною діи овою особою постають представники різночинної украї нської інтелігенції , яких зазвичаи називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління украї нофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі украї нських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Украї ні в рецепції и ого багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначніи читацькіи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Король, Л.
Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації [Електронний ресурс] / Л. Король. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 14-21, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епатаж -- травма нації -- Голодомор -- особистий бренд
Анотація: Поступова дерадянізація Східної Європи спричинила появу в літературі «нової історичної хвилі», яка об’єднує різні способи висвітлення історичного матеріалу: від традиційної естетики реалізму до гри з жанрами и стилістикою на межі соціальноприи нятних прийомів. Нова росіи сько-українська війна актуалізувала питання висвітлення травми в художніи літературі, зокрема й те, чи має право на існування ігровии спосіб опрацювання сакралізованих у суспільстві тем. Предметом дослідження є поетика епатажу Михайла Бриниха і спосіб ї ї оприявнення в тексті й особистому брендуванні автора. Метою дослідження є окреслити епатажний підхід до висвітлення травми нації в романі Михаи ла Бриниха «Хліб із хрящами» и установити кореляцію поетики епатажу з особистістю письменника. Для розв’язання поставлених завдань було використано поетологічний і біографічний методи. У результаті дослідження зроблено такі висновки. Реакція читачів на нові твори, де оприявнюється тема війни, свідчить про те, що вони прискіпливіше ставляться до авторів, які не були свідками історичних подіи , але прагнуть використати ї х для комерціалізації . Прии нятним, таким, що не викликатиме суспільного обурення, способом використати реальні сюжети авторами — не свідками є основана на постпам’яті «репрезентація в дужках», яку можна втілити за допомогою епатажних прии омів, що проявляються на різних рівнях тексту. Головне завдання епатажу — викривати буденне грубими засобами. Наи - більш явно епатаж у «Хлібі із хрящами» виокремлюється саме на сюжетному рівні, адже автор поєднує поп-образ зомбі із сакралізованою в украї нському суспільстві темою Голодомору. Травма Голодомору так само проявляється на різних рівнях. За сюжетом ген канібалізму активує алкоголь, зловживання яким є ознакою соціальної депресії . Втрата ідентичності реалізується завдяки стилістичніи грі з мовленням одного з герої в, яка оприявлює роздвоєність його особистості. Важливою є кореляція бренду автора і його творів з елементами епатажу, адже читачі очікують на витівку від письменника, а тому інтуї тивно не відкидають нетипові репрезентації . Михайло Бриних у своєму зомбі-романі використав провокаційні засоби не лише заради гри з читачем, він висвітлив у провокацій - ний спосіб сакральну для українців подію й досягнув однієї з головних цілей епатажу — викрив грубими засобами проблеми алкоголізму чи ігнорування власної історії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

14.

Мітчук, Ольга.
Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / О. Мітчук, І. Крупський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 220-225, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
інформаційне суспільство -- масмедіа -- медіакультура -- інформаційна вільнодумність -- носії інформації
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена визначенням і комунікативними супроводами того, що більшість представників бізнесу з виробництва прикладів інформаційної культури продовжують заперечувати проблему вільнодумного ухилу функціонування інформаційної культури. Неспростованим є такии факт: медіапрацівники, які створюють контент інформаційної культури, зізнаються, що більшість носії в усе-таки наближаються до трактування цього медіапродукту з ліберальної , вільнодумної точки зору. Об’єктом дос-лідження є медіакультура як чинник системи соціальних комунікаціи , предметом —носії української ліберальної інформаційної культури. Мета дослідження полягає в розкритті ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання: виявити закономірності й особливості інформаційної медіакультури як комунікативного засобу; окреслити масовість інформаційної культури як ознаку вільнодумності; з’ясувати функціональність вільнодумної інформаційної культури. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів до вивчення закономірностей та особливостей проходження інформаційних процесів і явищ. У результаті дослідження з’ясовано, що інформаційна медіакультура передбачає, зокрема, наслідування власним носіям, які мають авторитет знання та досвіду. Саме в цьому інформаціи на культура допомагає закріпленню змісту тих норм, яким суспільство надає особливого значення. При цьому закріплення одного певного варіанта взірця інформаційної культури стає основою для того, щоби його контент проходив до аудиторії не у вигляді його постійної зміни та переробки, а у вигляді створення нових символічних значень цілісних комплексів уже не традиційних смислів.Українська інформаційна культура —соціокультурний феномен, що розвивається й до сьогодні. Закріпивши один варіант змісту, цей феномен не тільки намагається самою своєю сутністю розтлумачити певне традицій не явище «правильного минулого», а й приводить до потреби виникнення нових змістів, нових контекстів, нових меседжів, які враховують необхідні зміни, що відбулися, але виключно виходячи з особистих інтенціи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Крупський, Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Шифр: T017777504/2021/6
Журнал

The Modern Higher Educational Review [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Kyiv : Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, 2015 - . - ISSN 2518-76352617-5266 . - Виходить щорічно
2021р. № 6 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Cichoracki, M. Quality of basic, tertiary education and adult learning in the European Union: the key trends / M. Cichoracki. - P.10-21. - Бібліогр. в кінці ст.
Maciołek, R. Kazimierz Marciniak’s views on science tasks / R. Maciołek. - P.22-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Riabova, Y. Рrofessional training of future specialists in social sphere in the conditions of multicultural society / Y. Riabova. - P.37-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Charchuła, J. "Оld" ideas in new social context. University and challenges of the global market of educational "services" / J. Charchuła. - P.45-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Sobczak-Michałowska, M. Practical training of students at Polish universities using wsg university in bydgoszcz as an example / M. Sobczak-Michałowska. - P.53-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Sysoiev, O. Circular economy education: experience of Finland / O. Sysoiev. - P.60-68. - Бібліогр. в кінці ст.
Bogusz, M. Care over the international students during COVID-19 lockdown / M. Bogusz. - P.69-77. - Бібліогр. в кінці ст.
Koc, R. Possibilities of application of cognitive-behavioral coaching in the education system / R. Koc. - P.78-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Żmudzka, M. Managing self-development (self-creation) by the teacher / M. Żmudzka. - P.89-99. - Бібліогр. в кінці ст.
Hrynevych, L. Modernisation of the education management system in Kyiv under the conditions of implementing school autonomy / L. Hrynevych, K. Lynov, І. Shemelynets. - P.100-113. - Бібліогр. в кінці ст.
Kaniewska-Mackiewicz, E. Activation of older people with the use of occupational therapy / E. Kaniewska-Mackiewicz. - P.114-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Kozubska, A. The role of dialogue in preventing aggression at school / A. Kozubska. - P.125-139. - Бібліогр. в кінці ст.
Herzberg, M. Possibilities for supporting the development of children disliked by peers due to anti-social behaviour / M. Herzberg. - P.140-150. - Бібліогр. в кінці ст.
Shved, O. Assessment of the needs of families raising children with disabilities in the practice of the ukrainian non-governmental organizations / O. Shved, I. Tkach. - P.151-166. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 6 : ГП ЧЗ (3), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (3), Ф3 (1), Ф2 (2)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

16.

Maciołek, R.
Kazimierz Marciniak’s views on science tasks [Електронний ресурс] = Погляди казимежа марціняка на завдання науки / R. Maciołek. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2021. - № 6. - P22-36, 10.28925/2518-7635.2021.62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
наукове дослідження -- заклад вищої освіти -- виховна функція науки -- прогностична функція науки -- індуктивізм -- науковість
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Маціолек Рихард

Є примірники у відділах: всього 6 : ГП ЧЗ (3), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (3), Ф3 (1), Ф2 (2)

Знайти схожі

17.

Vysotska, Oksana.
Testing as a language assessment tool: ukrainian experience [Електронний ресурс] / O. Vysotska. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review = Огляд сучасної вищої освіти. - 2023. - № 8. - P54-64, DOI 10.28925/2617-5266.2023.87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635. - ISSN 2617-5266

Кл.слова (ненормовані):
оцінка -- тест -- дизайн тесту -- тест-тас
Анотація: Є багато книжок, присвячених технікам розробки тестів для вчителів, які дозволяють критично оцінювати та обдумувати завдання оцінювання, розроблені ними та для них. Проте проблема полягає в тому, чи вчителі, які є «майстрами на всі руки», грамотні в оцінюванні та написанні тестів, чи усвідомлюють вони цілі оцінювання, розуміють і можуть інтерпретувати методи та принципи розробки тестових завдань.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Девін, В. В.
Використання некомерційного навчального програмного забезпечення для розрахунку стержневих конструкцій / В. В. Девін, В. С. Ткачук, В. Ю. Бурдега // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 8-16, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
будівельна механіка -- опір матеріалів -- механіка матеріалів і конструкцій
Анотація: Студенти технічних вищих закладів освіти, які вивчають дисципліни «Будівельна механіка», «Опір матеріалів», «Механіка матеріалів і конструкцій» на практичних заняттях і під час самостійної роботи розраховують на міцність різного роду стержневі конструкції. Як показує досвід викладання зазначених дисциплін, особливі труднощі у студентів викликає розрахунок саме статично невизначуваних стержневих систем. Це пов’язано з тим, що для розкриття статичної невизначності окрім рівнянь рівноваги статики потрібно складати додаткові рівняння сумісності деформацій. У статті розглянуто проблему підвищення якості підготовки інженерів технічних і будівельних спеціальностей засобами інформаційних технологій. Проведено огляд і аналіз декількох некомерційних навчальних комп’ютерних програм для розрахунку стержневих конструкцій. Пропонується методика використання цих програм в освітньому процесі викладачами і студентами технічних вищих закладів освіти для розрахунку статично-невизначуваних стержневих систем. Завдання дослідження полягає у виявленні можливостей інтенсифікації процесу навчання інженерів технічних і будівельних спеціальностей за допомогою використання некомерційного навчального програмного забезпечення. В тексті статті наводиться обґрунтування доцільності використання пропонованих програм під час вивчення дисциплін «Будівельна механіка», «Опір матеріалів», «Механіка матеріалів і конструкцій» студентами інженерно-технічних вищих закладів освіти. Програмне забезпечення використовується для того, щоб підтримувати і доповнювати теоретичні лекції, під час практичних занять, виступає в якості навчального додаткового інструменту для зміцнення знань, отриманих студентами. Доведено, що інформаційно-комп’ютерні технології навчання мають великий освітній і розвивальний потенціал, забезпечують максимальну активність учасників освітнього процесу, оптимальний час навчання і його результативність.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ткачук, В. С.
Бурдега, В. Ю.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

19.

Лугова, Т. А.
Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 42-59, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
професійні компетенції -- прийняття управлінських рішень -- наратив і сторітелінг навчальної гри
Анотація: У статті порушуються питання гуманізації сучасної технологізованої освіти, аналізуються чинники синергії інформаційних освітніх технологій і духовно-орієнтованої педагогіки для підготовки нового покоління менеджерів-гуманістів. Для цього визначається роль наративу і сторітелінгу в процесі створення навчальних комп'ютерних ігор, які формують компетенції прийняття управлінських рішень. Аналіз знанієвної структури навчальних ігор на основі запропонованої методики розробки їхнього сюжету показує необхідність балансування у відеогрі процесів формалізації навчання, та збереження наративу через звернення до творів усної народної творчості, мистецтва, класичної художньої літератури як до джерел неявного знання. Описано загрози формалізації та автоматизації сучасної освіти: «ретрансляційне» навчання, в якому учень виступає тільки каналом, а не метою звернення знань, коли завдання виконуються поверхнево, без «занурення» та затримки на осмислення, а отже виховання техно-менеджерів. Вказано, що саме збереження та ефективна трансляція глибинних наративів, що містять в собі виховні гуманістичні сенси, є першочерговим завданням для конструкторів навчальних відео-ігор. Зіставлено компоненти гри за Д. Греєм, МДА-моделі, ігрової історії та педагогічних стратегій, що дало можливість уточнити значення термінів «наратив», «сюжет», «сторітелінг», визначити місце їхньої найбільшої актуалізації в процесі створення навчальних комп’ютерних ігор. Розкривається важливість дотримання принципу нелінійного ігрового сюжету для підвищення ефективності ділових ігор. Підкреслено тісний зв'язок ділових ігор з кейсовим, проектним і проблемним навчанням. Співвідношення нарратологіі і людологіі гри показано в матриці перетворення професійних компетенцій і процедур щодо прийняття управлінського рішення в правила гри, їхню метафоризацію і переклад у фрази сценарію. Показано, що гейміфікація тренувальних вправ і ділових ситуацій є процесом синергії творчої та інформаційно-аналітичної роботи з базами даних і проектними документами геймдізайну. Ядром геймдизайну є баланс наративу та сторітелінгу, явного та неявного знання, що досягається за допомогою ефективної колаборації та комунікації між усіма учасниками навчальних і ділових процесів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

20.

Лісаковська, О.
Розвиток ІК-компетентності педагога для роботи в системі е-навчання / О. Лісаковська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 35-43, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.3543. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
педагогічні ІК-компетентності -- електронне навчання -- e-learning
Анотація: У статті розглядаються особливості розвитку ІК-компетентностей педагога для роботи в системі електронного навчання (e-learning). Автором розглянуто поняття «електронне навчання». Розглянуто роль інформаційних технологій в сучасному світі постійно зростає. Вказано, що E-learning інтегрує ряд понять в сфері застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій в освіті, таких медіа, навчання на основі Webтехнологій, онлайн-навчання і т.д. Автором відзначено, що Web-технології на основі гіпертекстів, які дозволяють істотно заощадити матеріальні засоби, так як немає необхідності купувати додаткове програмне забезпечення для роботи з гіпертекстовими документами. Доведено необхідність опанування педагогічними працівниками навчальних закладів основними термінами електронного навчання та розуміння їх значення, усвідомлення ролі та необхідності впровадження електронного навчання в освітніх навчальних закладах країни. Доведено, що впровадження різних форм дистанційної освіти в навчальних закладах сприятиме підвищенню рівня інформатичної компетенції працівників закладів освіти, полегшить сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, наддасть додаткові можливості бажаючим отримати спеціальну або додаткову освіту. Наведено і аргументовано переваги використання засобів і технологій електронного навчання (e-learning). Розглянуто різні підходи до визначення і змісту ІК-компетентності сучасного педагога. Представлено зміст професійної компетентності педагога в області інформаційно-комунікаційних технологій. Автором визначено, що організаційно-педагогічне забезпечення дозволить досягти високого рівня підготовки викладача для роботи в системі е-навчання за рахунок виконання наступних умов: визначено основні завдання, які вирішуються викладачем в системі е-навчання, на їх основі систематизовані його основні види діяльності при дистанційному викладанні; на основі аналізу видів діяльності складені вимоги до кваліфікації викладача; на базі кваліфікаційних вимог сформульовані компетенції викладача, для вимірювання яких розроблені завдання; з урахуванням компетенцій розроблена модель курсу і програма підвищення кваліфікації; розроблений і апробований дистанційний курс підвищення кваліфікації. Описані ключові складові компетентності електронного навчання як напрямок професійного самовдосконалення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)