Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (27)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=медіакомпетентність<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.
Шифр: Н057263/2021/4
   Журнал

Неперервна професійна освіта: теорія і практика [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка ; Київ : Благодійний фонд імені Антона Макаренка, 2001 . - ISSN 1609-85952412-0774. - Виходить кожного кварталу
2021р. Вип. 4 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Мартиненко, C. Методологія порівняльного дослідження тенденцій професійної підготовки фахівців із циркулярної економіки в окремих країнах Європи / C. Мартиненко, О. Сисоєв. - С.7-17
Мурзіна, О. Медіакомпетентність та медіаграмотність: сутність понять / О. Мурзіна. - С.18-23
Сисоєва, С. Педагогічні аспекти цифровізації освіти / С. Сисоєва. - С.24-32
Сорочан, Т. Цифровий близнюк закладу післядипломної освіти як екосистема професійного розвитку / Т. Сорочан, Л. Карташова, А. Гуржій. - С.33-41
Дурдас, А. Викладання іноземних мов за професійним спрямуванням в університетах: сучасні тенденції / А. Дурдас [и др.]. - С.42-49
Інші автори: Костенко О., Мостицька Л., Овчарова О.
Kosharna, N. Organization of future primary school teachers’ professional practice within the optional block "foreign language" / N. Kosharna, L. Petryk. - С.50-59
Яремчук, Н. Особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії майбутнього вчителя початкової школи в умовах дистанційного навчання / Н. Яремчук. - С.60-67
Короткевич, К. Формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін: педагогічні принципи та умови / К. Короткевич. - С.68-75
Калінічева, Г. Управління знаннями та інформацією як чинник забезпечення якості вищої освіти: зарубіжний досвід / Г. Калінічева. - С.76-85
Стойка, О. Цифровізація професійної підготовки вчителів у Республіці Польща, Угорщині та Україні: постановка проблеми / О. Стойка. - С.86-93
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Мурзіна, О.
    Сутність, зміст та структура медіакомпетентності лікаря [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 1. - С. 21-29, DOI 10.28925/1609-8595.2021.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
критичне мислення -- медіа -- медіакомпетнтність -- медіакультура;
Анотація: У статті проведено аналіз психолого-педагогічної літератури, в ході якого здійснено інтерпретацію дефініції «медіакомпетентність» з позиції сучасних вітчизняних та закордонних дослідників. Сьогодні, коли стрімко розвиваються інформаційні технології та прискорюється інформаційний потік, найбільш актуальним завданням стає підготовка студентської молоді до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття і розуміння інформації, одержуваної з медіа. Це обумовлене тим, що зростання інтерактивності медіа створює зручне середовище для маніпуляцій, особливо в молоді, яка є основним споживачем медіа. Процес розвитку особистості за допомогою засобів масової інформації та медіатехніки являє собою медіаосвіту. Медіакомпетентність формується як результат процесу медіаосвіти й допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля – телебачення, радіо, відео, преси, Інтернету. Медіакомпетентність є багатовимірною і потребує широкої перспективи, яка базується на розвиненій структурі знання. Рівень медіакомпетентності можна підвищувати протягом усього життя шляхом сприйняття й аналізу пізнавальної, емоційної, естетичної, етичної медіаінформації. Структуру медіакомпетентності лікаря визначаємо як сукупність взаємопов’язаних компонентів, як-то: мотиваційно-ціннісного, пошуково-аналітичного, інноваційно-технологічного та акмеологічного. Медіакомпетентність дозволяє формувати інформаційно насичене освітнє середовище, впливати на рівень медіакультури особистості, готувати її до безпечної і ефективної взаємодії із сучасним медіапростором та здійснювати медіаосвітню діяльність. Рівень медіаосвіти є сьогодні значною проблемою, а тому розвиток медіакомпетентності набуває особливої актуальності.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

3.


    Мурзіна, О.
    Методологія формування медіакомпетентності майбутніх лікарів [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 2. - С. 32-39, DOI 10.28925/1609-8595.2021.2.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
методологія -- проблема -- медіакомпетентність -- концепція
Анотація: У статті розглянуто та узагальнено методологію формування медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки в медичному університеті. У нашому дослідженні ми розглядаємо методологією як організацію наукового пошуку з формулюванням концепції та відбором методів дослідження. Методологічну основу нашого дослідження розкрито на чотирьох рівнях: філософському, загальнонауковому, конкретнонауковому та технологічному. До змісту філософського рівня ми віднесли положення філософії освіти про неперервний професійний розвиток та саморозвиток особистості та концепцію людиноцентризму в медицині і освіті. На основі загальнонаукового рівня визначено концепцію дослідження формування медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки у медичному університеті в основу якої покладено сукупність методологічних та теоретичних положень. Дослідження здійснено на засадах системного, аксіологічного, акмеологічного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів, що дає змогу розглянути проблему формування медіакомпетентності майбутніх лікарів як міждисциплінарну, яка потребує інтегрування знань з різних галузей наукового знання у процесі доклінічної професійної підготовки у медичному університеті. На конкретнонауковому рівні розкрито теоретичні та методичні положення щодо змісту професійної освіти; розвитку неперервної професійної освіти; структури медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки у медичному університеті. До змісту технологічного рівня віднесли технології реалізації організаційно-методичних засад, вибір засобів та методів отримання емпіричного матеріалу та систему методів дослідження формування медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки у медичному університеті.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Мурзіна, О.
    Медіакомпетентність та медіаграмотність: сутність понять [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 18-23, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
медіакомпетентність -- медіаосвіта -- медіапростір -- медіасередовище
Анотація: У статті проведено аналіз науково-педагогічної літератури, в ході якого визначено сутність понять «медіаграмотність» та «медіакомпетентність», а також подані власні дефініції. Під медіакомпетентністю ми розуміємо сукупність знань, умінь, здібностей, що сприяють пошуку, відбору, інтерпретації, використанню, оцінюванню, критичному аналізу, створенню та передаванню медіаінформації. Медіакомпетентність фахівців ми визначаємо як їх компетентність щодо застосування медіатехнологій у професійній діяльності. Медіакомпетентність включає інформаційну, інформатичну, комунікаційну та комунікативну компетентності. Медіакомпетентність формується через медіаграмотність, якої, у свою чергу, можна досягти в процесі медіаосвіти. Вона допомагає особистості критично мислити, що сприяє формуванню певного розуміння медіаінформації та прийняттю компетентних рішень у відповідь на неї. Медіаграмотність ми визначаємо як процес розвитку особистості за допомогою медіа та з метою формування медіакультури, розвитку комунікативних і творчих здібностей, критичного мислення, уміння знаходження, інтерпретації, оцінювання й аналізу медіаінформації за допомогою медіатехнологій. Тобто медіаграмотна особистість здатна контролювати медіа та орієнтуватися в медіасередовищі, ефективно знаходити потрібну інформацію, а також може усвідомлювати і контролювати хибність повідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

5.


    Мурзіна, О.
    Формування медіакомпетентності в процесі дистанційної освіти: фактори впливу. Якість [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 60-65, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- медіакомпетентність -- медіасередовище -- інформаційні технології
Анотація: У статті розглянуто основні фактори, які впливають на якість дистанційного навчання в контексті формування медіакомпетентності. Некомпетентне використання інформаційних і медіатехнологій, відсутність сучасного програмного забезпечення, комп’ютерної техніки і медіазасобів, а також, несформованість медіакомпетнтності у викладачів-тьюторів та студентів негативним чином впливають на якість дистанційного навчання. Наше дослідження дозволило нам виявити основні фактори які впливають на ефективність формування медіакомпетентності викладачів та студентів в системі дистанційної освіти. Виявлені нами фактори безпосередньо впливають на якість дистанційного навчання. До таких факторів ми віднесли: підготовку контенту навчальної дисципліни; мотивацію та зацікавленість усіх учасників освітнього процесу; рівень медіакомпетентності викладача-тьютора та студентів; матеріально-технічна оснащеність як викладача-тьютора так і студента; медіасередовище закладу вищої освіти; фактори, які пов’язані з індивідуальними особливостями всіх учасників освітнього процесу. Обґрунтовано значимість та характер фактору, який суттєво впливає на ефективність дистанційного навчання у закладах вищої освіти. В нашому дослідженні виявлено, що для ефективного використання медіасередовища закладу вищої освіти необхідно мати: матеріально-технічну оснащеність, навчальний контент, компетентних викладачів-тьюторів, засоби контролю, технології використання хмарних технологій. Розглянуто критерії процесу оцінювання навчального контенту, ефективного використання засобів комунікації учасників освітнього процесу, професіоналізм викладачів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)