Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (416)

Каталог авторефератів та дисертацій (3)

Грінченкознавство (2)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=спогади<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи с 1 за 18

Опришко, Т.
Історіографія та джерела дослідження журналу "Молодняк". [Електронний ресурс] / Т. Опришко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
молодняківці -- архівні фонди -- спогади -- літературно-мистецькі журнали
Анотація: У статті подано короткий огляд джерел дослідження літературнохудожнього і громадсько-політичного журналу «Молодняк» (1927–1937), зазначені основні архівні фонди письменників-молодняківців, проаналізовано праці, присвячені цьому періоду, та спогади очевидців. Здійснена спроба узагальнення всіх відомостей, пов’язаних із діяльністю літературної організації «Молодняк» та її однойменного журналу. Порушено питання необхідності переосмислення подій 1920–1930-х років.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Дмитрук, Л.
Останній сплеск у творчості Олексія Кундзіча [Електронний ресурс] / Л. Дмитрук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова біографія -- новела -- нарис -- оповідання -- роман
Анотація: У статті окреслено фрагмент наукової біографії українського письменника Олексія Кундзіча, яка спирається не лише на його автобіографічні відомості, але й на свідчення сучасників, спогади близьких і рідних, на архівні джерела. У статті йдеться про післявоєнний період творчості О. Кундзіча. Уточнено окремі моменти його творчої біографії. Прокоментовано деякі позиції її різночитань стосовно післявоєнного періоду життя письменника, що дає можливість заповнити лакуни у вивченні життєвого і творчого шляху митця. Подано перспективи щодо подальших досліджень теми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гайдаш, А.
Різновиди архетипу мудрої старої у жіночій драматургії США [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жіноча драматургія США -- не/канон -- архетип мудрої старої
Анотація: Актуальність даної розвідки зумовлена висвітленням сучасного тлумачення поняття не/канонічної літератури на матеріалі п’єс М. Норман «Пральня» (1978) та М. Едсон «W;t» (1995). Мета статті полягає в ідентифікації проблемно-семантичних аспектів вікової динаміки старіння в американській жіночій драматургії з точки зору канонічного розмаїття. В п’єсі М. Норман виявлені: деструктивна стратегія старіння літнього персонажа, приналежність до інтровертованого типу похилого віку, уособлення модифікованого архетипу мудрої старої. У драмі М. Едсон визначені: конструктивна стратегія старіння персонажа похилого віку, приналежність до екстравертованого типу літнього віку, уособлення класичного архетипу мудрої старої. Спільним знаменником обох творів є наявність таких геронтологічних маркерів, як спогади, характерні для концепції «перегляду життя» та міжгенераційні стосунки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гайдаш, А.
Дискурс старіння в драматургії початку XXI ст.: Проблемно-семантичні аспекти (на матеріалі п’єс Великої Британії, Польщі, Словаччини, США) [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
геронтогенез -- старіння -- геронтомаркери -- геронтогрупа -- сучасна драма
Анотація: Метою розвідки є окреслення дискурсу старіння у найновіших творах для сцени, написаних на межі ХХ-ХХІ ст., що зумовлено актуальністю питань пізньої зрілості у наш час. Для популярних п’єс західної традиції, присвячених літньому віку, характерні такі спільні ознаки, як центральне місце дійових осіб третього віку; міжпоколіннєвий конфлікт у родинному колі; гетеротопія геріатричного будинку; репрезентації геронтогрупи; динаміка старіння тощо. Серед поетикальних форм геронтогенезу виокремлено чорний гумор; танатологічні рефлексії; медичні аспекти геронтогенезу; спогади як реалізацію концепції «перегляду життя» та нецензурну лексику.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Щока, О.
Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви" [Електронний ресурс] / О. Щока. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінізм -- гендер -- релігія -- жіночі образи -- точка зору -- аксіологічна ідентичність
Анотація: У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм. Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців. Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо. Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Романенко, О.
Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
письмо -- травма -- травматичне письмо -- автобіографічне письмо
Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Яковенко, І.
Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія" [Електронний ресурс] / І. Яковенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 224-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афро-американська поезія -- Громадянська війна у США -- сонет -- елегія -- пастораль
Анотація: Актуальність та новизна розвідки полягають у зверненні до проблеми реконструювання історії США у поетичній збірці «Вітчизняна гвардія» («Native Guard») сучасної американської письменниці Наташі Третевеи . Попри те, що письменниця є знаною культурною постаттю в американській літературі та лауреатом Пулітцерівської премії , в українській американістиці ї ї творчість ще не була предметом наукового розгляду. У статті застосовано методологічні підходи афро-американських студіи та критичної теорії раси з метою проаналізувати принципи художньої реконструкції участі полку афро-американців у складу армії північних штатів у Громадянськіи віи ні у США та дослідити репрезентацію расових конфліктів американського Півдня у збірці поезіи Н. Третевеи «Вітчизняна гвардія». Результатами дослідження є такі висновки: у літературній творчості письменниця прагне осмислити колоніальний спадок минулого, подолати історичну «амнезію» і заповнити прогалини національної культурної пам’яті, увічнивши афро-американськии полк у книзі «Вітчизняна гвардія». Поєднуючи автобіографічнии та історичнии наративи, Наташа Третевеи експериментує у царині класичних жанроформ європейських літератур — віланели, елегії , паліндрому, пасторалі, сонета. Поетеса трансформує сонет у неримований та блюзовии , позначений численними повторами, а жанр пасторалі перетворює на діалог із поетами американського Півдня, акцентуючи увагу на проблемах расової нерівності. У центральніи частині збірки — вінку сонетів, що у поетичніи формі відтворюють щоденникові записи полковника гвардії афро-американців Луї зіани Натана Деніелза, використовуючи образ-маску учасника Громадянської війни та спираючись на архівні матеріали, Третевеи розмірковує про зневажливе ставлення до «чорної » гвардії , знецінення ї ї віи ськового внеску та людські втрати афро-американського полку і здіи снює «нове творення» історії американського Півдня, вписуючи забуті імена та відкриваючи нові перспективи історичного процесу. Творчии доробок сучасної письменниці позначений прицільною увагою до проблем історичної пам’яті та лакун в історії США, пов’язаних із колоніальним минулим та інститутом рабовласництва. Перспективними є подальші дослідження художньо-стильового новаторства поетичних збірок Наташі Третевеи — «Хатня робота», «Офелія на фотографіях Беллока», «Раб», «Пам’ятник: Нові та вибрані поезії », а також дослідження фікціональності та автофікціональності у документальних та автобіографічних творах письменниці «Меморіел Драи в: Спогади дочки», «Після урагану Катріна: Роздуми на березі проливу Міссісіпі»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вещикова, О.
Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Вещикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор
Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кондратьєва, С.
Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського [Електронний ресурс] / С. Кондратьєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
п’єса -- головний персонаж -- варіант -- редакція -- архівні матеріали
Анотація: П’єса Юрія Яновського «Дочка прокурора» вже привертала увагу дослівників, однак основною метою науковців наи частіше був аналіз остаточної редакції твору. Брак ґрунтовних досліджень історії постання п’єси зумовлює актуальність цієї статті. Архів Яновського дає багатии матеріал для вивчення «Дочки прокурора». У межах однієї розвідки видається правильнішим сконцентруватися на одніи з основних змін у тексті. Тож метою цього дослідження стає аналіз трансформації образу головної герої ні п’єси в різних редакціях твору. Предметом дослідження є образ головної герої ні п’єси в різних редакціях, а об’єктом дослідження — авторські нотатки до п’єси, ї ї варіанти, редакції та спогади сучасників Яновського, які стосуються и ого творчості. Такии аналіз вочевидь передбачає застосування не тільки загальнофілологічних методів дослідження, але також джерелознавчих і текстологічних. Результати дослідження. Попри авторську позицію Яновського та тих науковців, які також на неї пристають, у цьому дослідженні доводиться, що п’єсу «День гніву» 1940 року можна розглядати як першу редакцію «Дочки прокурора» через схожість переліку характерів і початку твору та навіть тотожність окремих діалогів. Визначено три редакції п’єси: уже згадану першу 1940 року; другу редакцію, яку Яновськии створив після віи ни, у 1952 році; та останню редакцію, яка в цьому дослідженні датується за останнім авторським варіантом п’єси, виданим посмертно, у 1956 році. Основна проблема твору в усіх редакціях — це залучення дівчини з нібито пристои ної та достатньо заможної сім’ї на злочиннии шлях. У першіи редакції автор яскраво змальовує вади характерів членів сім’ї , таким чином демонструючи, що злочиннии шлях — це закономірнии результат у житті дівчини, яка не має в родині ані любові, ані авторитетів. Образ головної герої ні в першіи редакції не позбавлении вад, але водночас є трагічним. У другіи і третіи редакціях Яновськии втілює оприявлений у нотатці задум виправдати дітеи . У другіи редакції образ головної герої ні ідеалізований , дівчина настільки виважена та холоднокровна, що здатна протистояти дорослому досвідченому злочинцю, якии обманом залучає дітеи до кримінальних схем. У третіи редакції головна герої ня зображена більш реалістично, вона розгублена і налякана перед дорослим злочинцем. Автор знову зміщує акцент на вади ї ї родичів, на брак уваги з ї хнього боку, через що дівчина лишається наодинці із заскладними для неї проблемами. Зроблений аналіз дає змогу побачити, як змінювався образ головної герої ні в різних редакціях «Дочки прокурора». З огляду на багатство матеріалу, збереженого у фонді Яновського, дослідження таких змін і в ціи п’єсі, і в інших драматургічних творах письменника має широкі перспективи, які уможливлять збагачення знання про індивідуальніи творчии підхід Яновського і стануть важливим внеском до загального вивчення української драматургії радянського часу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Боронь, О.
Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографія -- мемуарні записи -- достовірні джерела -- епістолярій -- малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Главацька, Юлія.
Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 213-219, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна проза -- ідентичність -- самоідентифікація -- мотив самопізнання -- мотив створення іміджу -- мотив творчого самовираження -- мотив ідеологічного впливу на адресата
Анотація: Предметом статті є лінгвістичні аспекти особистісної самоідентифікації в літературній біографії . Мета дослідження —окреслення лінгвістичних аспектів вивчення ідентичності особистості. Проблема ідентичності закономірно потрапляє до фокусу сучасних лінгвістичних досліджень, оскільки відповідає пріоритетам антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження зумовлена потребою з’ясування теоретичних підвалин, які зорієнтовані на опис лінгвістичних аспектів актуалізації ідентичності особистості в тексті літературної біографії . У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурсаналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу в теоретичніи площині, що створює сприятливии ґрунт для подальшого вивчення властивостей особистісної самоідентифікації та мовних засобів вираження самопрезентації . У результаті дослідження встановлено, що питання вивчення ідентичності особистості Стіва Джобса корелює з низкою філософських понять (самопізнання, самореалізації , самоідентифікації , самооцінки), головним засобом реалізації яких на вербальному рівні постає мовна стратегія самопрезентації . Вихідним рівнем при типологізації мовної особистості Стіва Джобса є мотиваційно-прагматичний , основні одиниці якого —мотив, мовна стратегія й тактика. Важливим для В. Ай зексона, біографа Стіва Джобса, постає опис його самоідентифікації , безпосередньо пов’язании із реалізацією мотивів самопізнання, створення іміджу, творчого самовираження. В основі реалізації мотиву самопізнання лежить автокомунікація; цей мотив не пов’язании із комунікативними стратегіями й актуалізується через такі форми самопізнання, як спогади, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка. Мотив створення іміджу реалізується через мовну стратегію самопрезентації , а створення образу Стіва Джобса втілюється через низку тактик (самовихваляння, апелювання до авторитетів, виправдувального самозахисту, критики, позиціонування себе як прикладу для наслідування тощо). Мотив творчого самовираження має мішании характер, оскільки й ого реалізація передбачає як зовнішнього (модельного) адресата, такі автоадресованість. Перспективним видається аналіз особливостеи мовної реалізації процесу самоідентифікації та самопрезентації Стіва Джобса в літературній біографії Steve Jobs: Biography
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Главацька, Юлія.
Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 281-287, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературна біографія -- Стів Джобс -- самоідентифікація -- біограма -- тезаурусний (тематичний) спосіб викладу
Анотація: Предметом статті постає особистісна самоідентифікація Стіва Джобса в дитинстві. Лексичні одиниці (слова, словосполучення) — це ті дескриптори тексту літературної біографії, які описують основний смисл біограми «ДИТИНСТВО». А їхні семантичні зв’язки віддзеркалюють особливості особистісної самоідентифікації Стіва Джобса в дитячому віці. Мета дослідження — проаналізувати спогади Стіва Джобса на прикладі біограми «ДИТИНСТВО» задля того, щоб з’ясувати, яким чином цей етап життя вплинув на формування особистісної самоідентифікації цієї видатної фігури. Кожна біограма — це певна модель подій, і в цій статті вона представлена трьома структурними елементами: «Всиновлення», «Силіконова долина» та «Навчання в школі». Питання ідентичності (самоідентичності) логічно привертає увагу сучасних науковців відповідно до сьогочасних тенденцій антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження спричинена потребою виявлення лексичних дескрипторів біограми «ДИТИНСТВО», які спрямовані на реалізацію мотиву самопізнання С. Джобса. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурс-аналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу, що створює сприятливий ґрунт для подальшого окреслення психологічного образу Стіва Джобса, з одного боку, і його мовленнєвої поведінки, з іншого. У результаті дослідження встановлено, що в тексті літературної біографії «Steve Jobs: A Biography» домінування особистих спогадів, як правило, поєднується з хронологічною послідовністю, а міркування та повчання пов’язане з тезаурусним (тематичним) способом викладу. Кожна біограма як певний відрізок на прямій життєвого шляху показує, як відбувається становлення особистості та формування її уявлень про себе як самототожну, цілісну й унікальну особистість. Крізь біограму «ДИТИНСТВО» нам вдалося виокремити конкретні лексичні дескриптори, синтез яких окреслює всі характеристики Стіва Джобса — дитини як особистості, що починає розвиватися: Незалежність, ізольованість (унікальність) І креативність як перспективне бачення розвитку власного продукту. Перспективним видається детальне вивчення інших біограм, таких як «КАР’ЄРА», «ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ», «ПОШУК ВЛАСНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» тощо. Їхнє дослідження (окреме чи в сукупності) посприяє окресленню психологічного образу Стіва Джобса в тексті літературної біографії «Steve Jobs: А Biography».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Харченко, Т.
Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов: міжнародний досвід [Електронний ресурс] / Т. Харченко, Л. Удовиченко, М. Зверева. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 156-179, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.6.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
аналіз практик -- викладачі іноземних мов -- компетентний вчитель -- методист-тренер -- педагогічна освіта -- рефлексивні практики
Анотація: У статті встановлено, що важливою складовою реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх викладачів іноземної мови в євроатлантичних країнах є впровадження в освітній процес рефлексивних практик на спеціальному семінарі – семінарі аналізу практик. Визначено, що професійна підготовка майбутніх учителів на таких заняттях має характер тренування, коли студенти вчяться аналізувати складні педагогічні ситуації під керівництвом методиста-тренера, який спостерігає, намічає шляхи, підтримує і допомагає майбутнім учителям інтерпретувати свої методи роботи і професійну поведінку. На прикладі модульного курсу «Аналіз практик учителя», який запроваджено у Вищому національному інституті з підготовки педагогічних кадрів академії Ніцца (Франція), доведено, що активна участь в семінарах аналізу практик допомагає майбутнім учителям розвивати нові специфічні навички та компетенції, спираючись на власний досвід. Висвітлені принципи, що лежать в основі організації семінарів аналізу практик: принципи етичності; нерозголошення деталей приватного життя людини, практика якої піддається аналізу; відвертості інтерпретацій; контрактності. Встановлено, що джерелом тематики семінарів з аналізу слугують результати всіх видів педагогічних стажувань студентів. Розкриті головні цілі семінарів аналізу практик: поглиблення знань учителів-стажерів з дисциплін, що викладаються, з іноземної мови в тому числі; подальша інтеграція міждисциплінарних знань; набуття й поглиблення вузьких специфічних знань з дисциплін, що викладаються, і трансверсальних знань про те, як ефективно вчитися учням; розвиток у стажерів рефлексивного стану компетентного вчителя. Доведено, що в основу всіх методів аналізу практик покладено різні види діяльності самих учителів-стажерів: спогади й зіставлення різних фрагментів уроків або цілих уроків; аналіз педагогічної практики за допомогою методичного керівництва; аналіз «сильних моментів» педагогічної практики; співставлення цілей та результатів практики; аналіз фрагментів уроків, знятих на відео; аналіз роботи досвідчених учителів; моделювання й імітація навчальних ситуацій. Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні змістового наповнення семи модулів курсу й етапів проведення семінарських занять.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Удовиченко, Л.
Зверева, М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

14.

Бонь, О.
Захоплення більшовиками Києва у січні 1918 року очима українських гуманітаріїв: ego-документи / О. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2018. - № 1. - С. 137-142, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.137142 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
«Березіль» -- еgо-документи -- щоденник
Анотація: У статті досліджується реакція відомих українських гуманітаріїв Наталії Полонської- Василенко та режисера і актора Василя Василька на захоплення більшовиками Києва на початку 1918 р. Вивчаються спогади Н. Полонської-Василенко та щоденник В. Василька як приклад еgо-документів того періоду. Показано, що українська гуманітарна інтелігенція негативно поставилась до більшовицького завоювання і «червоного терору»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

15.

Бонь, О.
Простір українських гуманітаріїв 1920 рр. у спогадах Надії Суровцової / О. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 134-139, DOI 10.28925/2524-0757.2022.215. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Надія Суровцова -- спогади -- Лесь Курбас -- Олесь Досвітній -- Юрій Смолич
Анотація: У статті розглядаються спогади, які є важливими свідченнями для вивчення минулого. Водночас дослідники вважають спогади суб’єктивним джерелом, на яке впливає пізніший власний досвід автора. Мемуари Надії Суровцової про діячів українського радянського відродження 1920-х років є вагомими для дослідження української гуманітарної інтелігенції того часу. Застосовані спеціальні методи історичного дослідження, а саме мікроісторичний, просопографічний. Показано, що у середині 1920-х років Харків жив насиченим літературно-мистецьким життям. Надія Суровцова у спогадах окреслює локуси українського відродження: де збирались та працювали основні творчі сили тогочасної столиці; проблеми, які обговорювалися в середовищі гуманітаріїв.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)

Знайти схожі

16.

Назимок, У.
Концертний тур Української республіканської капели в Чехословаччині (1919-1920 рр.) / У. Назимок // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 149-154, DOI 10.28925/2524-0757.2022.217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Українська республіканська капела -- Олександр Кошиць -- культурна дипломатія -- Чехословаччина
Анотація: У статті проаналізовано діяльність Української республіканської капели в Чехословаччині як форму культурної дипломатії УНР під час національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. На прикладі чеського періоду концертного туру Капели продемонстровано, як європейське турне хористів під проводом Олександра Кошиця вплинуло на сприйняття українського народу чехами і словаками. Концерти в містах мали неабиякий успіх, свідченням чого були численні рецензії у місцевій пресі, спогади хористів і їхнього очільника. Досвід концертної діяльності Капели в Чехословаччині є прикладом успішної культурної дипломатії та доказом впливу культури на політичну сферу життя суспільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)

Знайти схожі

17.

Бонь, Олександр.
Київ ранньототалітарної доби очима київських гуманітаріїв [Електронний ресурс] / О. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2015. - № 1. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
ранньототалітарний -- спогади -- листування -- гуманітарна інтелігенція -- соціокультурне середовище
Анотація: У статті досліджується соціокультурне середовище Києва ранньототалітарної доби (1918–1929) на основі неопублікованих чи маловідомих спогадів представників мистецьких кіл та їх листування.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 10 : Online (1), ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (3), Ф1 (1), Ф2 (2), Ф3 (2)
Вільні: Online (1), ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (3), Ф1 (1), Ф2 (2), Ф3 (2)

Знайти схожі

18.

Тарасенко, Ольга.
Школа істориків університету Св. Володимира: Микола Іванович Костомаров [Електронний ресурс] / О. Тарасенко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2016. - № 1. - С. 127-134, DOI 10.28925/2524-0757.2016.1.16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
історична освіта і наука -- школа істориків Університету -- Київська археографічна комісія
Анотація: У статті розглянуто викладацьку та наукову діяльність видатного українського і російського історика та громадського діяча, одного з керівників Кирило-Мефодіївського товариства, професора Університету Св. Володимира Миколи Івановича Костомарова (1817–1885). Досліджено період його роботи у серпні 1846 — березні 1847 р. Проаналізовано спогади історика про викладачів, студентів, існуючу атмосферу в університеті, роботу в Київській археографічній комісії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (1), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (1), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)