Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (653)Каталог авторефератів та дисертацій (10)Мережеві ресурси (19)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=функціонування<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80  
1.
Шифр: С325934233/2023/29/3
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Муравецька, Ярослава. До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом» / Я. Муравецька. - С.166-171. - Бібліогр. в кінці ст.
Біляцька, Валентина. «Десь в далині лишились рідні ниви»: мотиви збірки «100 поезій» Бориса Олександрова-Грибінського / В. Біляцька, Л. Ромас. - С.172-178. - Бібліогр. в кінці ст.
Качур, Ірина. Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання / І. Качур. - С.179-184. - Бібліогр. в кінці ст.
Хіхлушко, Богдан. Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці / Б. Хіхлушко. - С.185-190. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, Микола. Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана / М. Васьків. - С.191-199. - Бібліогр. в кінці ст.
Боронь, Олександр. Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського? / О. Боронь. - С.200-205. - Бібліогр. в кінці ст.
Шалак, Оксана. Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу / О. Шалак. - С.206-212. - Бібліогр. в кінці ст.
Главацька, Юлія. Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект / Ю. Главацька. - С.213-219. - Бібліогр. в кінці ст.
Мітчук, Ольга. Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства / О. Мітчук, І. Крупський. - С.220-225. - Бібліогр. в кінці ст.
Гоцур, Оксана. Українські науково-популярні блоги на платформі YouTube: особливості функціонування / О. Гоцур, Дмитро Спорняк. - С.226-232. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Борисюк, І.
    Структуралізм і деконструкція: до проблеми методологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. Борисюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
структуралізм -- деконструкція -- теорія -- міждисциплінарність
Анотація: У статті зроблено спробу дослідити специфіку функціонування методології в гуманітарних науках на прикладі структуралізму й деконструкції. Окрему увагу приділено питанню міждисциплінарності теоретичних текстів

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Луцюк, М.
    Дописемна доба розвитку літератури [Електронний ресурс] / М. Луцюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міф -- фольклор -- героїчний епос
Анотація: У статті розглядається дописемна доба функціонування літератури. В якості основних реалій етапу розглядаються міф, усна народнопоетична творчість та героїчний епос. Автором вибудовується ієрархічна система цих реалій, висвітлюється специфіка міфу

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Єременко, О.
    Бінарний комплекс автор-реципієнт у художньому тексті крізь призму його емпатійного компонента [Електронний ресурс] / О. Єременко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автор -- читач -- емпатія -- художній текст
Анотація: У статті досліджено проблему особистісної участі автора та читача у формуванні образного світу художнього твору. На матеріалі української літератури ХІХ ст. простежено функціонування емпатійного компонента, який становить емоційно-інтелектуальну домінанту психічної сфери процесу рецепції. Суб’єктивність забарвлює ставлення автора до об’єкта оповіді, її багатоаспектність полягає у виокремленні особливих сторін модельованого художнього світу, а також – у їх специфічній емоційній оцінці. Прагнення до співпереживання виформовує на текстовому рівні синкретичність емоційної сфери, звідки актуалізується поліфункціональність прочитання художнього світу твору

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Олійник, С.
    Побутування фантастичного у сучасній українській прозі [Електронний ресурс] / С. Олійник. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фантастичне -- реальне -- фентезі -- фентезі для дітей -- міф -- християнський лицарський роман
Анотація: У статті закцентовано увагу на закономірностях функціонування фантастичного елемента в сучасній українській прозі. Здійснено спробу встановити роль фантастичного, залученого у структуру творів різних жанрів, і окреслити варіанти такої взаємодії – злиття і зіставлення площин реального і фантастичного. Пунктирно окреслено проблему побутування фантастичного у контексті постмодерністської літератури

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Бондарева, О.
    Телевізійний простір як персонаж художнього дискурсу [Електронний ресурс] / О. Бондарева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
віртуальний простір -- дискурс -- медіа -- пастіш -- симулякр
Анотація: У статті розглянуто функціонування віртуального простору у сучасних українських п’єсах, зокрема переростання віртуальності у дискурсивну структуру, що пронизує різні рівні текстової організації та сполучає локальні прийоми драматургічного письма з мовою високих технологій та медіа. Порушено проблему деформування адекватності сприйняття реальності, спричиненої ілюзією тотожності об’єкта і його образу, яку породжує віртуальна реальність та мультимедійна інформація. Акцентовано увагу не лише на сценічному моделюванні віртуальної реальності, але і її пастішуванні.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Мейзерська, T.
    Глобалізаційні виміри медіа-досліджень у концепції Джеймса Лалла [Електронний ресурс] / T. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мас-медійний простір -- глобалізаційні впливи -- структурація -- фрагментація
Анотація: У статті досліджуються проблеми і можливі наслідки глобалізації медіапростору у концепції американського вченого Джеймса Лалла. В сучасних зарубіжних теоретичних дослідженнях процесів та наслідків глобалізаційних впливів на функціонування ЗМІ виробилося принаймні дві протилежні точки зору – песимістична та оптимістична, яскравим прихильником якої став Джеймс Лалл. Висвітлено явище фрагментації мас-медіа та зростання можливостей індивідуального споживача, оскільки він має змогу черпати будьяку інформацію. Розкрито феномен мультикультуралізму, який ґрунтується на продукуванні так званої поп-культури, що сьогодні здатна чинити опір панівним ідеологічним і культурним силам. Розглянуто виділені Джеймсом Лаллом основні теоретичні напрямки функціонування сучасних ЗМІ, психологічні та культурологічні аспекти глобалізаційних процесів, зокрема зростання значення власного культурного самоствердження і глибокого національного самоусвідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Хамедова, О.
    Наратологічний аналіз роману Барбари Редінґ "Безумці" [Електронний ресурс] / О. Хамедова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- наратор -- суб’єктивна манера оповіді -- діалогізований монолог
Анотація: У статті досліджено наративну структуру роману Барбари Редінґ «Безумці», з’ясовані особливості функціонування всіх елементів наративу. Наголошено, що у творі домінує суб’єктивна манера оповіді (форма діалогізованого монологу). Для наративу визначальний прийом текстової інтерференції. Авторську стратегію викладу реалізує дієгетичний наратор, який часто виявляється обмеженим у своєму знанні, і тоді виклад підтримується всезнаючим недієгетичним наратором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Орлова, Е.
    Внешняя социокультурная среда музея [Електронний ресурс] / Е. Орлова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
музей -- зовнішнє середовище -- партнери -- соціальна ефективність
Анотація: У статті запропоновано модель формування зовнішнього соціокультурного середовища музею, що забезпечує ефективність його функціонування. Визначені найбільш значущі для цього партнери, обґрунтована важливість підтримки зв’язків з ними, окреслені основні способи конструктивної взаємодії в контексті усталених відносин
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Шеремет, О.
    Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського) [Електронний ресурс] / О. Шеремет. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
індивідуальна пам’ять -- колективна пам’ять -- непам’ять -- травма -- свідчення -- художній репортаж
Анотація: У статті на прикладі репортажу «Кулемети й вишні» Вітольда Шабловського розкривається тема функціонування пам’яті, позначеної травматичним досвідом українсько-польського конфлікту. Аналізуються форми існування пам’яті, відображені в тексті репортажу як жанру, що ґрунтується на свідченнях очевидців і постсвідків, розглядаються особливості людської пам’яті в соціально-історичних умовах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

11.


    Дмитрієва, В.
    Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" [Електронний ресурс] / В. Дмитрієва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова література -- чік-літ -- еротичний роман -- бестселер -- категорії Ерос і Танатос -- китч
Анотація: Намагаючись проаналізувати сучасний роман Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого», ми змушені мати справу з постмодерністським поетичним кодом, в межах якого відбувається неоднозначне і провокаційне тлумачення архетипів колективного несвідомого. У межах функціонування мотивів і архетипів казки Шарля Перро роман «П’ятдесят відтінків сірого» розглядається як історія Синьої Бороди ХХІ століття. Роман виступає як кітчевий фанфік і продукт споживання – бестселер. Аналіз цього твору проводиться в контексті еротичного чік-літа, де присутнє переосмислення класичних гендерних ролей.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

12.


    Заєць, В.
    Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 55-65 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афікс -- дериваційний потенціал -- дієслово -- динаміка -- парадигма
Анотація: Розглянуто продуктивність словотвірних типів дієслів на матеріалі близько 1200 одиниць дієслівних лексем, залучених за допомогою методу фрагментарної вибірки із творів М. Стельмаха, Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»), роману «Собор» О. Гончара. Художня проза цих письменників демонструє становлення українськомовної словотвірної традиції на різних етапах історичного розвитку, а також класичні зразки ідіостилю, які досі є об’єктами наукового аналізу мовознавців. Метою праці є дослідження словотвірних моделей дієслів у художній прозі ХХ століття. Завдання розвідки — порівняти моделі різноструктурних дієслів у зазначених творах. Є підстави стверджувати, що сталість моделей словотворення дієслівного корпусу є основним джерелом поповнення лексики усіх функціональних стилів сучасної української мови. Прогнозовано, що ця тенденція матиме вплив на україністику в майбутньому. Тому актуальність дослідження полягає не лише в науковому аналізі знакових репрезентацій певних періодів функціонування мови, а і в визначенні закономірностей її подальшого розвитку. У процесі дослідження з’ясовано роль вторинних дієслів із різноструктурними формантами для експлікації дій, станів, процесів, їх динаміки в художньому тексті. Показано роль і значення формантів у творенні моделей дієслів. Увагу зосереджено на продуктивних дієслівних афіксах художньої прози. Зафіксовано роль словотворчих формантів для передачі продуктивності дії, процесу, стану. У подальшому потребують студіювання дієслівні парадигми інших жанрів художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

13.


    Радзієвський, В.
    Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза [Електронний ресурс] / В. Радзієвський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
авторська позиція -- авторські відступи -- ліричні відступи -- публіцистичні відступи -- філософські відступи -- історичні відступи -- позафабульні елементи композиції
Анотація: Розвідку присвячено темі функціонування авторських відступів у текстах малої прози Леоніда Мосендза, яскравого представника вісниківського кола митців. Проблему розглянуто в контексті загальної авторської позиції. Метою розвідки є виявлення художніх особливостей зазначених позафабульних прийомів у новелах збірок «Людина покірна» й «Відплата». Визначено, що звернення до такої наративної тактики зумовлено прагненням до переконливості дискурсу. Відповідно до класифікації таких літературознавців, як І. Безпечний, В. Пахаренко, Н. Ференц та ін., виділено до розгляду ліричні, публіцистичні, філософські й історичні авторські відступи. Автор аргументував природність введення подібних конструкцій у новелах «Людина покірна», «Брат», «Хазарин», «На утвор», «Птах високого лету» й «Мінерва». Здійснено рецепцію художньої доцільності розлогих авторських відступів у новелах «Роксолана» і «Поворот козака Майкла Смайлза». Порівняно з новелами збірки «Людина покірна» у «Відплаті» ці наративні компоненти вирізняються більшою лаконічністю, «завуальованістю» в художню тканину текстів. Відзначено вплив на рецепцію зазначених елементів композиції властивих їм полемічності, парадоксальності, афористичної насиченості. В основному всі відступи віддано оповідачеві, що сприймається невід’ємно від постаті автора. У висновках зазначено, що авторські відступи, роздуми новел Л. Мосендза не переобтяжують сприйняття тексту, є природним компонентом загальної мовної партитури. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення авторських відступів як поширеного явища у творах еміграційної української малої прози загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

14.


    Літвінчук, Т.
    Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

15.


    Добродій, В.
    Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки" [Електронний ресурс] / В. Добродій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 40-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
різдвяне оповідання -- Різдво -- символ голосу -- конфлікт -- жанр
Анотація: Стаття присвячена вивченню жанрових особливостей різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», яке увійшло до збірки «13 різдвяних історій». Констатовано, що в останні десятиліття в українській літературі опубліковано велика кількість творів цього жанру, адресованих як дитячій аудиторії, так і дорослій. Відтак можна говорити про відновлення традиції написання різдвяних оповідань в українському літературному процесі. Однак їх вивчення ще й досі є переважно принагідним – такі твори аналізуються переважно у рецензіях та книжкових оглядах напередодні новорічних та різдвяних свят. Мета статті — аналіз твору Дзвінки Матіяш «Різдво брата Заїки», його стильових особливостей, своєрідності трансформації жанру різдвяного оповідання. Завдяки методу повільного читання та застосуванню філологічного методу дослідження художнього твору, авторка з’ясовує художні особливості цього різдвяного оповідання, виокремлює його провідні ознаки, символічні образи. На основі проведеного аналізу запропоноване авторське формулювання поняття «філософсько-екзистенційне різдвяне оповідання», описані його провідні ознаки та складові. Це, зокрема, такі риси, як: композиція заснована на поєднанні різних точок зору, одна й та сама подія подається крізь бачення двох різних персонажів, а об’єднують їхні погляди символічні образи, які допомагають показати персонажів — як з боку, з погляду Іншого, так І зсередини, їхніми власними очима; кожен персонаж немов повторює свою версію події, а символічні образи, тісно пов’язані із тематикою різдвяного свята, утворюють систему символів та ідей, які розгортаються перед читачем. Крім того, уточнено жанрову специфіку різдвяного оповідання, функціонування різдвяної образності у сучасній українській літературі. Практичне значення дослідження повʼязується із осмисленням нового етапу розвитку жанру та його видавничих перспектив.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

16.


    Насмінчук, І.
    Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс] / І. Насмінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- концепт -- свій -- чужий -- іронія -- сарказм -- традиція -- ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

17.


    Федоренко, О.
    Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

18.


    Шаповал, М.
    Художня біографія інтелектуала у драматургії С. Росовецького [Електронний ресурс] / М. Шаповал. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 1-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня біографія -- драматургія -- приватна біографія -- інтелектуальна драма -- антропологізація ідеи -- метажанр
Анотація: Глобальна тенденція оцифрування та оприлюднення історичних джерел, зокрема тих, що стосуються художньої літератури та ї ї функціонування у різні епохи, спонукає до постіи ного переосмислення читачем життя та діяльності осіб, які є прототипами персонажів літературних творів. Як наслідок, пов’язании з реальним життям і закорінении у минулому художніи образ генерує суголоснии літературнии сюжет у формі художньої біографії . Кількість і різноманітність такої літератури, зокрема драматургії , невпинно зростає, що визначає актуальність цього дослідження. За останні десятиліття біографічна художня література кардинально змінила свої обриси, збагатилася численними жанровими різновидами та модифікаціями, і цеи процес далекии від завершення. Для ї ї позначення запроваджено термін «метажанр художньої біографії », що підкреслює масштаб названого явища і дає змогу окреслити предмет дослідження — художнє зображення біографії інтелектуала в сучасніи украї нськіи драматургії , а також уточнити розуміння концепту «інтелектуал» і проблематизувати шляхи та способи зображення персонажа такого типу. Метою статті є виявлення жанрово-стильової єдності сучасної украї нської драматургії про інтелектуалів і доведення доцільності застосування до неї популярних у суміжних галузях знань (історії , філософії , мистецтвознавстві) інтерпретаціи них підходів, зокрема вперше запропоновано виокремлення на матеріалі творчості украї нських письменників (С. Росовецькии ) таких жанрових різновидів, як приватна художня біографія та інтелектуальна художня біографія. У результаті дослідження з’ясовано, що інтерес до художньої біографії інтелектуала пов’язании із загальною тенденцією до антропологізації наукового знання, з підвищенням зацікавленості аудиторії індивідуальним, особистим в історії та сучасності, з переважанням емоціи ного складника в сучасних медіи них дискурсах, що приводить до актуалізації емоціи но наснаженого наративу життєпису інтелектуала, якии нині часто звучить трагічними нотами в контексті катастрофічного минулого украї нської науки і культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

19.


    Трищенко, І.
    Семантичний контраст і нерівність в позиції звертання (на матеріалі англомовної художньої прози) [Електронний ресурс] / І. Трищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
семантичний контраст і нерівність -- художній текст -- звертання -- оцінний компонент -- контекст
Анотація: Стаття присвячена актуалізації в позиції звертання стилістичних прии омів, які базуються на семантичному контрасті і нерівності. Зокрема, предметом дослідження є функціонування вказаних звертань в художньому тексті. Актуальність теми зумовлена необхідністю отримання нових поглиблених знань про експресивні засоби художнього тексту, які є вкраи важливими для и ого адекватного розуміння, інтерпретації і перекладу. Мета цієї статті: дослідити функціонування звертань, у яких актуалізуються побудовані на семантичному контрасті і нерівності стилістичні прии оми. В ході дослідження застосовувались методи семантичного, контекстуального аналізу і елементи прагматичного аналізу. Серед контрастних звертань спочатку аналізуються іронічні звертання, які часто включають оціннии компонент конотації . В залежності від контексту оціннии компонент в таких звертаннях може змінювати свіи знак на протилежнии : з негативного на позитивнии і навпаки. Розглядаються приклади нереферентного вживання звертань для створення іронічного смислу. При аналізі оксиморонів-звертань застосовуються положення теорії семантичної комбінаторики М. В. Нікітіна. Встановлюється, що відношення контрадикторності можуть виникати не тільки всередині синтагми-звертання, але і між звертанням та іншою частиною висловлювання. Характеризуються типи такої контрадикторності, а саме: семантична і стилістична. Аналізуються типи градації і частотність ї х актуалізації в позиції звертання. Окрім цього, виявляються можливості розташування звертань — компонентів градації в тексті (контактне і дистантне). Визначається роль авторського мовлення в адекватніи емінтерпретації емоціи но-оцінних звертань, які є компонентами градації . Вживання вказаних вище стилістичних прии омів в звертаннях поєднується з оцінним компонентом, сигналізуючи про позитивне чи негативне ставлення мовця до адресата і про певну реакцію мовця на конкретну ситуацію спілкування. Подальше вивчення звертань перспективне у взаємозв’язку з іншими засобами вираження категорії адресатності, а також в плані виявлення ї х жанрової специфіки і особливостеи актуалізації інших стилістичних прии омів в позиції звертання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

20.


    Гальчук, О.
    Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)