Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (9697)

Каталог авторефератів та дисертацій (148)

Грінченкознавство (5)

Рідкісні та цінні видання (77)

Мережеві ресурси (51)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=історія<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 89
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-89

Шифр: С325934233 (Журнал)

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Електронні текстові дані. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - on-line. - Назва з титул. екрана. - Виходить кожного кварталу. - ISSN 2311-259Х

Анотація: Електронний журнал «Синопсис: текст, контекст, медіа» — рецензоване видання, що публікує актуальні дослідження в галузях літературознавства, мовознавства та соціальних комунікацій. Публікації журналу охоплюють такі проблеми: теорія літературного тексту, історія української літератури, українська література періоду народництва, історія світової літератури, стилістика тексту, лінгвістичний аналіз художнього і публіцистичного тексту, процес читання, перекладознавчі аспекти тексту, медіа-текст, медіа як дискурс. Цей перелік не є вичерпним і може розширюватися різноманітними дослідженнями тексту, зокрема і міждисциплінарними. Важливий розділ журналу складають нові переклади українською видатних наукових і художніх творів з науковими коментарями.
Зареєстровані надходження:
2024 2023 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013
Перейти до зовнішнього ресурсу Сайт видання,
Перейти до зовнішнього ресурсу Google Scholar,
Перейти до зовнішнього ресурсу Архів номерів,
Перейти до зовнішнього ресурсу ERICH PLUS,
Перейти до зовнішнього ресурсу Ulrichsweb,
Перейти до зовнішнього ресурсу DOAJ,
Перейти до зовнішнього ресурсу Index Copernicus International (ICV 2020: 80,87; ICV 2019: 85,29),
Перейти до зовнішнього ресурсу Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Перейти до зовнішнього ресурсу Simple Search Metadata (SSM),
Перейти до зовнішнього ресурсу Information Matrix for the Analysis of Journals,
Перейти до зовнішнього ресурсу Dimensions,
Перейти до зовнішнього ресурсу Lens.org,
Перейти до зовнішнього ресурсу Scilit
Знайти схожі

Шифр: С325934233/2018/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Романенко, О. Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" / О. Романенко. - С.1-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Муравецька, Я. Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького / Я. Муравецька. - С.17-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Капелюх, Д. Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі / Д. Капелюх. - С.26-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Руснак, І. Історія написання і видання роману "Сонце з заходу" Уласа Самчука: спроба реконструкції / І. Руснак. - С.36-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Садовська, Ю. Ритм революційного руху у романах про революцію (М. Асуела "Ті, хто знизу", І. Бабель "Кінармія", О. Серафимович "Залізний потік") / Ю. Садовська. - С.46-54
Заєць, В. Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) / В. Заєць. - С.55-65
Шайнер, І. Особливості експлікації військової тематики у лексико-семантичному просторі новітніх британських художніх текстів / І. Шайнер. - С.66-78
Вишницька, Ю. Гендерне (безсумнівно!) / Ю. Вишницька. - С.79-82
Ліхоманова, Н. Карта пам'яті сучасної української літератури / Н. Ліхоманова. - С.83-84
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2021/27/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2021р. т.27 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Ніколаєва, О. Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" / О. Ніколаєва. - С.204-211. - Бібліогр. в кінці ст.
Даниленко, В. Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" / В. Даниленко. - С.212-217. - Бібліогр. в кінці ст.
Khokhel, D. Vision of victorian ecological disaster (based on the selected novels by Cindy Spencer Pape) / D. Khokhel. - С.218-223. - Бібліогр. в кінці ст.
Яковенко, І. Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія" / І. Яковенко. - С.224-230. - Бібліогр. в кінці ст.
Бойко, Н. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації / Н. О. Бойко. - С.231-237. - Бібліогр. в кінці ст.
Руснак, І. Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення / І. Руснак. - С.238-244. - Бібліогр. в кінці ст.
Чорнобильський, А. Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit / А. Чорнобильський, О. Кирилова. - С.245-251. - Бібліогр. в кінці ст.
Дюжева, К. Телепрограма "Світ навиворіт" як проєкт формату української тревел журналістики / К. Дюжева. - С.252-258. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2023/29/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Заярна, Ірина. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» / І. Заярна. - С.63–69. - Бібліогр. в кінці ст.
Ткаченко, Роман. Філософсько-естетичний зміст образу / назви кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» / Р. Ткаченко. - С.70–76. - Бібліогр. в кінці ст.
Саєнко, Валентина. «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії / В. Саєнко. - С.77–88. - Бібліогр. в кінці ст.
Корнієнко, Оксана. Художнє відображення історичних постатей у романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» / О. Корнієнко, Н. Гудована. - С.89–95. - Бібліогр. в кінці ст.
Буцька, Катерина. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» / К. Буцька. - С.96–101. - Бібліогр. в кінці ст.
Мусій, Валентина. Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») / В. Мусій. - С.102–107. - Бібліогр. в кінці ст.
Боговик, Оксана. Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte») / О. Боговик, А. Безруков. - С.108–113. - Бібліогр. в кінці ст.
Фіялка, Світлана. Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ / С. Фіялка. - С.114–119. - Бібліогр. в кінці ст.
Доценко, Олена. Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни / О. Доценко. - С.120–130. - Бібліогр. в кінці ст.
Лісневська, Аліна. Аудіовізуальний контент у культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності / А. Лісневська, Р. Новикова. - С.131–138. - Бібліогр. в кінці ст.
Гудошник, Оксана. Усна історія і медіа: платформи для збору історій свідків / О. Гудошник. - С.139–145. - Бібліогр. в кінці ст.
Пелешок, Ольга. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття / О. Пелешок. - С.146–156. - Бібліогр. в кінці ст.
Солодовник, Дмитро. Візуалізація даних у новітніх конвергентних медіа України / Д. Солодовник. - С.157–165. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Олійник, С.
Пастиш як прийом жанрової трансформації роману "Адепт" В. Єшкілєва та О. Гуцуляка [Електронний ресурс] / С. Олійник. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
альтернативна історія -- квазіісторичний роман -- пастиш -- жанрова трансформація -- стилізація
Анотація: У статті акцентовано на гетерогенній структурі роману «Адепт» В. Єшкілєва та О. Гуцуляка, простежене компонування цього романуальтернативної історії із фрагментів попередніх текстів, зокрема «Житія Олексія, чоловіка Божого», «Хозарського словника» М. Павича та ін. Встановлено, що в структурі роману: поєднано різні інтертекстуальні елементи – алюзії, цитати, імітації різних жанрових зразків (літопису, сповіді, видіння, житія, історичного роману, замовляння, пригодницького роману тощо); актуалізовані концепти слова, числа, алфавіту, Хазарії, степу; дотримано нелінійної та фрагментарної організації тексту; наявне поєднання елементів масової та елітарної літератури. Доведено, що пастиш слугує прийомом трансформації історичної та автодокументальної прози в жанр квазіісторичного постмодерністського роману, конкретніше альтернативної історії, здійсненої на основі міфологізації історії, уваги до моменту «нереалізації можливості», деконструкції причинно-наслідкових зв’язків перебігу подій, ризоматичності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Єременко, О.
Амбiвалентнiсть фiлософсько-iсторичних вiзiй Миколи Гоголя [Електронний ресурс] / О. Єременко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія -- філософія історії -- твори історичної тематики -- ментальність -- Микола Гоголь
Анотація: У статті здійснено аналіз поглядів Миколи Гоголя на історію України з урахуванням особливостей його психології та рис національної ментальності. Окреслено найгостріші дискусійні думки літературознавців щодо філософсько-історичних візій письменника та встановлено закорінені в біографію причини звернення митця до української історії. Наголошено, що М. Гоголь тяжів до типу національної i громадської самосвiдомостi, покликаного подолати історичний конфлікт Росії й України та його власний внутрiшнiй конфлікт – роздвоєність, спричинену з одного боку замилуванням Україною, а з іншого – звеличенням Росiї.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Пухонська, О.
До витоків національної травми або "білі плями" "темної памяті" у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон" [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- історія -- культура -- національна свідомість -- література -- тоталітаризм -- терор
Анотація: У запропонованій статті об’єктом дослідження є літературна спроба відновлення національної пам’яті про визвольні змагання українців у період більшовицької окупації. «Чорний Ворон» Василя Шкляра став чи не першим романом сучасної української історії, який засвідчує нову культурну інтерпретацію травматичної пам’яті посттоталітарного суспільства, що була позбавлена місця в історичному дискурсі через виразний антикомуністичний характер. Уваги вартий той факт, що на прикладі одного епізоду минулого автор розкриває вкрай жорстокі методи нищення національної свідомості українців та вкрай сміливі спроби її збереження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кальченко, Т.
Концептуалізація української історії в полімодальному дискурсі нових медіа [Електронний ресурс] / Т. Кальченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
прецедентний феномен -- мем -- дискурс -- полімодальність -- нові медіа
Анотація: У пропонованій статті проаналізовано особливості актуалізації прецедентних одиниць у полімодальному інтернет-дискурсі на прикладі публікації інтернет-журналу «Платформа», присвяченої 25-річчю незалежності України. Увагу зосереджено на вербальній репрезентації прецедентних одиниць. Дослідження актуальне з огляду на продуктивність їх використання у дискурсі нових медіа та на соціокультурну значущість прецедентних феноменів, сферою-джерелом яких є національна історія. Розкрито аксіологічну, національно-ідентифікаційну та організаційну функції досліджуваного явища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Дмитрієва, В.
Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" [Електронний ресурс] / В. Дмитрієва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова література -- чік-літ -- еротичний роман -- бестселер -- категорії Ерос і Танатос -- китч
Анотація: Намагаючись проаналізувати сучасний роман Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого», ми змушені мати справу з постмодерністським поетичним кодом, в межах якого відбувається неоднозначне і провокаційне тлумачення архетипів колективного несвідомого. У межах функціонування мотивів і архетипів казки Шарля Перро роман «П’ятдесят відтінків сірого» розглядається як історія Синьої Бороди ХХІ століття. Роман виступає як кітчевий фанфік і продукт споживання – бестселер. Аналіз цього твору проводиться в контексті еротичного чік-літа, де присутнє переосмислення класичних гендерних ролей.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Романенко, О.
Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман
Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

11.

Руснак, І.
Історія написання і видання роману "Сонце з заходу" Уласа Самчука: спроба реконструкції [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман Сонце з Заходу -- історія написання і видання твору -- репортаж
Анотація: У статті запропоновано авторську реконструкцію процесу створення і видання маловідомого роману «Сонце з Заходу» Уласа Самчука. Тривалий час текст вважали втраченим. Фронтальний аналіз повоєнних підшивок газети «Свобода» (Нью-Йорк) дав авторці статті змогу з’ясувати, що роман у повному обсязі був надрукований на шпальтах цього видання 1949 року. Співпраця з видавцем Іваном Ребриком (Ужгород) допомогла відшукати відсутні на офіційному сайті нью-йоркського часопису числа. Роман «Сонце з Заходу» занурює читача у вир політичного і культурного життя Хуста кінця 30 х років, відтворює маловідомі факти про участь членів Організації Українських Націоналістів у підготовці проголошення незалежності Карпатської України. Авторка статті ретельно простудіювала доступні джерела, що засвідчують роботу письменника над твором. Основна увага зосереджена на дослідженні газетних повідомлень, інформації з довідкових видань, окремих листів письменника з його архіву. Авторці вдалося встановити, що працю над романом прозаїк почав одразу після поразки Карпатської України; кілька уривків з твору були надруковані різними еміграційними часописами в 40 х роках. Роман «Сонце з Заходу» — складний і водночас цікавий матеріал для подальших літературознавчих досліджень. На думку авторки статті, ґрунтовного осмислення потребують жанрова природа твору, його документальна основа, розшифрування окремих явищ українського еміграційного життя й подробиць участі націоналістичного підпілля в підготовці проголошення Карпатської України, пошук прототипів персонажів тощо. Особливо продуктивними, на її думку, будуть текстологічні зіставлення надрукованих уривків та остаточної версії тексту роману. Виявити нові свідчення, що стосуються історії створення і видання роману, допоможе уважне студіювання епістолярної спадщини письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

12.

Козлов, Р.
Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс] / Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Борис Грінченко -- Мистецький український рух -- поезія -- проза -- історія літератури -- покоління
Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

13.

Жигун, С.
Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінна творчість -- медіа -- маскулінність -- мілітарність -- індустріальність
Анотація: Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки. Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність. Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче. Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві. Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Аністратенко, А.
Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії [Електронний ресурс] / А. Аністратенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 120-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
метажанр альтернативна історія -- субжанр політичнии роман -- компаративна генологія -- компаративна поетика -- дискурс національної ідеї -- архетип національного героя
Анотація: Предметом дослідження є порівняльна генологія та поетика політичного роману метажанру альтернативної історії в украї нськіи та західноєвропеи ськіи літературі. Тому мета дослідження — розкрити базові особливості поетики політичного роману як субжанру альтернативноісторичної прози та імплікувати украї нськии роман метажанру альтернативної історії вказаного субжанру в дискурс сучасної західноєвропеи ської літератури засобами компаративного аналізу. Основними методами, що були застосовані в статті, є зіставнии та порівняльнии . Новизна роботи полягає у структурному компаративному аналізі зразків украї нської , німецької , британської , польської альтернативноісторичної прози задля визначення спільних та відмінних рис поетики творів цього генологічного різновиду, що досі не були здіи снені. У результаті дослідження з’ясовано, що романи німецької , британської , польської та украї нської альтернативної історії , написані в межах субжанру альтернативноісторичного політичного роману, мають відмінні риси в поетиці та структурно-композиціи ному вирішенні творів, в тои самии час, спостерігається ї хня спорідненість у жанровому та стильовому форматі, ідеи но-тематичному фокусі творів. Роман О. Меньшова «Третя терція», як і роман Я. Дукажа «Лід», написании в межах художніх прии омів пригодницького роману; обидва романи мають стилістичні маркери політичного роману та жанрово представляють роман — альтернативну історію. Відмінні риси цих двох творів чітко прослідковуються на мовному, символьному рівнях. Роман німецького письменника Т. Вермеса «Він знову тут» апелює хронотопно до «золотого віку Німеччини», в сенсі консолідації німецької нації , залишаючи осторонь етичне питання впливу теоріи і практик фашизму в Європі, а оповідання-повість О. Ірванця «Львівська брама» характеризується інтрачасовістю, хоча ідеи но-тематичнии фокус обох творів стосується пошуку та відродження національного героя як творця національної ідеї . Спираючись на одну з важливих характеристик альтернативної історії — множинність, — С. Фраи у романі «Як творити історію» зосереджується на переході від загального до конкретного, тобто від history до story. На прикладі життя однієї сім’ї С. Фраи демонструє способи та конкретні алгоритми творення великої історії . Подібно до С. Фрая, відповідає на питання про способи творення історії Ю. Щербак у романі «Хроніки міста Ярополя». Точка біфуркації в романі останнього не лише переводить реальнии історизм роману в поле альтернативної історії , але и змінює полярність генеральної емоціи ної картини твору з мінорного у мажорнии , дозволяє автору описати, проаналізувати и спрогнозувати національну украї нську історію на прикладі зрізу історико-політичного відтинку життя одного міста.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

15.

Єсипенко, Д.
Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс] / Д. Єсипенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мова Шевченка -- історія архітектури -- залізниця Російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Шестопалова, Т.
Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 22-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак його лейтмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової війни, були схарактеризовані головні чинники його особистісного проєкту в динаміці українського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну українську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядаються родинні чинники індивідуальності Юрія Шевельова та и ого культурна діяльність як стратегія виживання в Харкові під час Другої світової війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Шестопалова, Т.
Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина друга [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
особистість -- національна культура -- національна ідентичність -- Друга світова війна
Анотація: Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом сучасного суспільства до буття конкретної особистості в дегуманізуючих геополітичних і гібридних конфліктах. Культура є буттєвим джерелом відновлення особистісного ресурсу людини. Вироблені в ніи способи захисту від різноманітних загроз світу специфіковані в практиках і дискурсах національних культур. Ці останні дають свої м носіям надію на збереження життя в обставинах кардинальних суспільно-історичних змін, що загрожують крахом індивідуумові и цілому національному загалові. Предметом вивчення в статті є феномен особистості інтелектуалагуманітарія в обставинах ІІ Світової віи ни. За С. Кримським, особистість розглядається як результат моральних зусиль, що підносять людину над індивідуальним фізичним порогом до рівня відповідального існування і гармонії з духом. Метою студії є окреслити значення національного культурного середовища в кристалізації особистості украї нського літератора и культуртрегера, американського и украї нського академічного філолога Юрія Шевельова (1908–2002) в Украї ні під час Другої світової віи ни. Матеріал для розмислів передусім дала перша книга и ого мемуарів «Я — мене — мені… (і довкруги)» — «В Украї ні». Цеи текст мав декілька перевидань і добре відомии зацікавленим читачам. Однак и ого леи тмотив — національна культура як щоденнии порятунок інтелектуала в історичних і геополітичних катаклізмах — усе ж залишається неосмисленим. У цьому полягає новизна запропонованої роботи. І ї теоретичним і методологічним підґрунтям є феноменологія культури С. Кримського. Із другого боку, історія виживання та збереження Ю. Шевельовим себе як інтелектуальної особистості невідривна від історії и ого повсякдення. Цим пояснюється звернення до студіи з історії повсякдення. У результаті дослідження, спричиненого інтересом до життя Ю. Шевельова в часи Другої світової віи ни, були схарактеризовані головні чинники и ого особистісного проєкту в динаміці украї нського національно-культурного дискурсу. Подальшого висвітлення потребує питання про модерну украї нську культуру як один із ключових критерії в осмислення інонаціональних культурних явищ і феноменів. Стаття подається у двох частинах. У другому випуску розглядаються смислові та ціннісні аспекти особистісного і національного самовизначення Ю. Шевельова в колізіях Другої світової віи ни та досвід віи ни Юрія Шевельова в и ого інтелектуальніи біографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Кирилова, О.
Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа [Електронний ресурс] / О. Кирилова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 141-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова журналістика -- науково-популярна журналістика -- науковий медіадискурс
Анотація: Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категоріи сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науковопопулярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиціи ні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративнии аналіз, підкріплении дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної ; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науковопопулярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», а «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Видайчук, Т.
Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" [Електронний ресурс] / Т. Видайчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 165-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія орфографії -- історія правопису -- принципи орфографії
Анотація: Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи украї нської частини чотиритомного «Словаря украї нської мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорськіи академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та ї ї особливості досліджено за не широко відомими філологічніи спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткии і Василь Ульяновськии . Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорськіи академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михаи ла Грушевського щодо правопису словника (лютии 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорскои Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907). Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря украї нської мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів украї нського правопису. У статті використано описовии метод як основнии , окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу. У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря украї нської мови» стосувалася вибору системи правопису для украї нської мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої , уніфікованої украї нської орфографії та ї ї правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічнии правопис і практичними, технічними и педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому наи легше було би опанувати фонетичнии принцип письма. Словник був надруковании з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостіи но — було враховано думки украї нських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати ї ї звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології , джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії украї нської літературної мови і ї ї орфографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Яковенко, І.
Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія" [Електронний ресурс] / І. Яковенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 224-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афро-американська поезія -- Громадянська війна у США -- сонет -- елегія -- пастораль
Анотація: Актуальність та новизна розвідки полягають у зверненні до проблеми реконструювання історії США у поетичній збірці «Вітчизняна гвардія» («Native Guard») сучасної американської письменниці Наташі Третевеи . Попри те, що письменниця є знаною культурною постаттю в американській літературі та лауреатом Пулітцерівської премії , в українській американістиці ї ї творчість ще не була предметом наукового розгляду. У статті застосовано методологічні підходи афро-американських студіи та критичної теорії раси з метою проаналізувати принципи художньої реконструкції участі полку афро-американців у складу армії північних штатів у Громадянськіи віи ні у США та дослідити репрезентацію расових конфліктів американського Півдня у збірці поезіи Н. Третевеи «Вітчизняна гвардія». Результатами дослідження є такі висновки: у літературній творчості письменниця прагне осмислити колоніальний спадок минулого, подолати історичну «амнезію» і заповнити прогалини національної культурної пам’яті, увічнивши афро-американськии полк у книзі «Вітчизняна гвардія». Поєднуючи автобіографічнии та історичнии наративи, Наташа Третевеи експериментує у царині класичних жанроформ європейських літератур — віланели, елегії , паліндрому, пасторалі, сонета. Поетеса трансформує сонет у неримований та блюзовии , позначений численними повторами, а жанр пасторалі перетворює на діалог із поетами американського Півдня, акцентуючи увагу на проблемах расової нерівності. У центральніи частині збірки — вінку сонетів, що у поетичніи формі відтворюють щоденникові записи полковника гвардії афро-американців Луї зіани Натана Деніелза, використовуючи образ-маску учасника Громадянської війни та спираючись на архівні матеріали, Третевеи розмірковує про зневажливе ставлення до «чорної » гвардії , знецінення ї ї віи ськового внеску та людські втрати афро-американського полку і здіи снює «нове творення» історії американського Півдня, вписуючи забуті імена та відкриваючи нові перспективи історичного процесу. Творчии доробок сучасної письменниці позначений прицільною увагою до проблем історичної пам’яті та лакун в історії США, пов’язаних із колоніальним минулим та інститутом рабовласництва. Перспективними є подальші дослідження художньо-стильового новаторства поетичних збірок Наташі Третевеи — «Хатня робота», «Офелія на фотографіях Беллока», «Раб», «Пам’ятник: Нові та вибрані поезії », а також дослідження фікціональності та автофікціональності у документальних та автобіографічних творах письменниці «Меморіел Драи в: Спогади дочки», «Після урагану Катріна: Роздуми на березі проливу Міссісіпі»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-89

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)