Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (208)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Грінченкознавство (3)

Рідкісні та цінні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=герой<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Пухонська, О.
Сучасна візія міста в поезії молодих авторів [Електронний ресурс] / О. Пухонська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна поезія -- мотив -- образ -- текст -- місто -- урбаністичний простір -- ліричний герой
Анотація: Стаття розкриває особливості літературного освоєння сучасного простору міста молодими авторами початку ХХІ століття. Значну увагу зосереджено на поетичних образах та мотивах, котрі є спільними для багатьох поетів і визначають не тільки стильову манеру їхнього письма, а й формують візію міста у сприйнятті нового покоління. Важливим аспектом видається те, що урбаністичний простір у сучасній поезії є не лише простором художнім, а набуває рис самостійного ліричного персонажа, здатного відчувати і еволюціонувати.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Просалова, В.
Художні особливості казок Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. Просалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
народна казка -- літературна казка -- творча індивідуальність автора -- казковий герой -- хронотоп -- наратор
Анотація: У статті на матеріалі збірки Емми Андієвської «Казки» (2000) виявлено характерні ознаки авторських казок письменниці. Завдяки порівняльному методу з’ясовано, що авторка актуалізувала багатьох відомих у казковій традиції персонажів: лева, зайця, орла, бика. Творче засвоєння «Панчатантри» дало їй можливість збагатити систему персонажів української літературної казки, застосувати у збірці форму діалогу, властивого індійському казковому епосу, шакала та звичайної консервної бляшанки. Ці персонажі упродовж однієї ночі розповідають один одному для підтвердження своїх думок казки. Діалогічна позиція письменниці виявилася в реалізації різних поглядів на світ, у розумінні того, що читачеві не слід нав’язувати готової відповіді на питання. Встановлено, що чимало персонажів казок Емми Андієвської не мають аналогів у народних, а витворені авторською уявою, як наприклад: Галайло, Яян та інші. У збірці «Казок» Емма Андієвська реалізувала діалогічну модель казкового наративу, вміло поєднала повчальні й розважальні елементи, свідомо акцентувала жанрову специфіку творів заголовковим комплексом: «Казка про блискавку», «Казка про пихатість», «Казка про мандрівника»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Копельман, З.
Отражение еврейских хронотопов: роман А. Аппельфельда "Могучие воды" и работа А. Д. Гордона "Человек и природа" [Електронний ресурс] / З. Копельман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 1-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сіонізм -- містика і природна людина -- юдаїзм -- література Ізраїлю -- єврейський спосіб життя
Анотація: У статті порівнюються твори різних жанрів і часів — роман і філософський трактат. У «Людина і Природа» популярний ідеолог сіоністського руху Аарон Давид Гордон (1863– 1922) виклав свою містичну концепцію «природної людини», щоб надихнути сіоністських колоністів Палестини присвятити життя сільській праці, аби інтуїтивно і безмовно злитися з природою і з Богом. Роман «Могутні води» опублікував відомий ізраїльський письменник Аарон Аппельфельд (1932–2018) у 2011 році, через три десятиліття після того, як література Ізраїлю звернулася до постсіонізму. У статті доводиться, що герой роману, єврейський селянин, який живе в передгір’ях Карпат, утілює ідеал Гордона. Запропоновано читати роман як притчу, що стверджує цінність єврейського традиційного способу життя і значення сіонізму в XXI столітті. Між обома творами спостерігаються перетини на рівні сенсів і слів. Якщо Гордон веде мову про єврея-індивідуаліста, то роман показує нам: це нехарактерне для євреїв відірване від спільноти буття приречене. Дослідниця в статті підсумовує, що автор роману «Могутні води» хоче повернути читачів-ізраїльтян до того способу буття, який склався в євреїв у вигнанні: євреї століттями були та й лишаються народом інтелектуальної праці або торговцями, тобто є суто міськими мешканцями, і бажання перетворити їх на відірваних від книг і від Книги селян нежиттєздатне. У додатку до статті подається зроблений авторкою переклад першої глави праці Аарона Давида Гордона «Людина і Природа». Таким чином, національний хронотоп є важливим літературознавчим інструментом, здатним пов’язувати різнотипні й різночасові тексти на шляху вибудовування єдиного цілісного ідеалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Жигун, С.
Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінна творчість -- медіа -- маскулінність -- мілітарність -- індустріальність
Анотація: Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки. Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність. Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче. Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві. Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Семерин, Х.
Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. [Електронний ресурс] / Х. Семерин. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
подорож -- імагологія -- єврейський етнообраз -- інокультура -- дискурс -- геопоетичний -- трансформація
Анотація: У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Мусій, Валентина.
Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») [Електронний ресурс] / В. Мусій. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 102–107, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- двійництво -- авторська концепція -- самоідентифікація -- художній світ -- топос -- позасвідоме -- рефлексія -- постмодернізм -- перформативність
Анотація: Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Олійник, С.
Елементи слов’янської міфології у художньому світі трилогії Сергія Оксеника "Лісом, небом, водою" [Електронний ресурс] / С. Олійник. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
міфологічне мислення -- міфологічний герой -- міфопоетика -- анімізм -- метаморфоза -- фентезі -- постапокаліптика
Анотація: У статті зосереджено увагу на функціонуванні елементів слов’янської міфології у трилогії Сергія Оксеника «Лісом, небом, водою», зокрема на реалізації схем міфологічного мислення, покладених в основу генерування поетичного світу фентезі-трилогії. Запропоновано міфопоетичний аналіз образів персонажів, а також системи мотивів, актуалізованих у фентезі-романах. Також розглянуто жанрові особливості трилогії, передовсім взаємодію жанрових матриць фентезі та постапокаліптики
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)