Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (11)Каталог авторефератів та дисертацій (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=медіадискурс<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.


    Великорода, Ю.
    Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) [Електронний ресурс] / Ю. Великорода. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 108-117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концептуальна метафора -- медіадискурс -- сфера-джерело -- сфера-ціль -- слот -- фрейм
Анотація: Стаття присвячена дослідженню концептуальної метафори в медіи ному дискурсі на основі англомовних текстів на науково-популярну тематику. Матеріалом статті стали тексти з ресурсів National Geographic за 2016–2020 рр., зокрема з журналу Національного географічного товариства США та телеканалу Nat Geo Wild на історичну, екологічну, природознавчу, анімалістичну та географічну тематику. Метою дослідження є визначення типів концептуальних метафор за теорією А. Чудінова та з’ясування домінантних тенденціи ї х функціонування. Для досягнення мети застосовувався метод концептуального аналізу при визначенні концептуальних моделеи і ї х класифікації за типами. Незважаючи на не цілком визначении статус науково-популярного жанру та и ого місце у структурі медіи ного чи наукового дискурсу, дослідники сходяться на думці, що ці тексти характеризуються спрощеною подачею наукового матеріалу, якии буде зрозумілии непідготовленіи авдиторії , та вживанням стилістичних засобів для увиразнення тексту. У результаті дослідження визначено, що всі чотири типи метафоричних схем функціонують у медіи - них текстах на науково-популярну тематику: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні метафори. Наи більш представленими виявилися соціоморфні та артефактні метафори. Вживаючи соціоморфні метафори, автори науково-популярних текстів порівнюють явища природи із суспільними відносинами між людьми. Зокрема, поведінка представників тваринного світу порівнюється із віи ськовою, спортивною чи професіи - ною діяльністю людини. Наи більш представленими виявилися артефактні метафори, при вживанні яких проводяться паралелі між тим, як функціонують представники тваринного світу чи як відбуваються явища природи, та тим, як працюють більш звичні и зрозумілі для людини артефакти. Наи більш домінантною серед них виявилася метафора зі сферою-джерелом «механізм», яка проєктується на такі сфери, як «явище природи», «представник тваринного світу» тощо. Окрім цієї сфери-джерела серед артефактних метафор також визначалися домени предметів гардеробу, продуктів харчування та метафора будинку. Вживання відносно незначної кількості антропоморфних і природоморфних метафор викликане тенденцією використання доменів з несуміжних сфер для осмислення явищ природи. Практичним значенням статті вважаємо те, що ї ї результати сприяють кращому розумінню особливостеи функціонування текстів науково-популярного жанру. Перспективами подальших розвідок є дослідження інших лінгво-когнітивних ознак таких текстів, зокрема вживання концептуальних метоніміи , а також дослідження інших засобів створення стилістичної виразності в цих текстах.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

2.


    Кирилова, О.
    Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа [Електронний ресурс] / О. Кирилова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 141-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова журналістика -- науково-популярна журналістика -- науковий медіадискурс
Анотація: Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категоріи сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науковопопулярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиціи ні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративнии аналіз, підкріплении дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної ; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науковопопулярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», а «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 164-174. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні й розвитку новітніх медійних дискурсів, а також визначення тенденції щодо його використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікаціи , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медіи ного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальній формі, репрезентований цілою низкою медійних і мас-медіи них жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіціи них осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медій ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що його вербальним ядром є обсценний вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкрай обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу герої ки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаціи ного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчаи душності спротиву безпричинніи військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медійної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну його еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуаціи , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медіи них дискурсах, зокрема професіи ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медіи ного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається природа і дискурс цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Оксана Журавська


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 211-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні и розвитку новітніх медіи них дискурсів, а також визначення тенденції щодо и ого використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікацій , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальніи формі, репрезентований цілою низкою медіи них і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медіи ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що и ого вербальним ядром є обсценнии вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкраи обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаційного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медіи ної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну и ого еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професій ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медійного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається лінгвокультурний код цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Журавська Оксана


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Доценко, Олена.
    Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни [Електронний ресурс] / О. Доценко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 120–130, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіадискурс -- критичний дискурс-аналіз -- передбачення -- езотеричні передбачення -- лінгвістичний вплив -- комунікативні стратегії -- модальність
Анотація: Предметом дослідження є езотеричні прогнози як один зі способів створення вербальної моделі майбутнього. Матеріалом дослідження став медійний текстовий і відеоконтент, у якому представлено езотеричні передбачення, ворожіння, пророкування про хід російсько-української війни після повномасштабного вторгнення армії країни-агресора на територію України. Нині українці, які потерпають від злочинних дій російської армії та інформаційної війни, організованої владою й пропагандистськими мас-медіа РФ, постійно перебувають у стані стресу, є дуже чутливими до езотеричного контенту, який створює ілюзію розуміння ситуації, провокує неправильні висновки й учинки, може призводити до виникнення небезпечних для життя і здоров’я громадян ситуацій.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)