Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (26)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=наратор<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Хамедова, О.
Наратологічний аналіз роману Барбари Редінґ "Безумці" [Електронний ресурс] / О. Хамедова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- наратор -- суб’єктивна манера оповіді -- діалогізований монолог
Анотація: У статті досліджено наративну структуру роману Барбари Редінґ «Безумці», з’ясовані особливості функціонування всіх елементів наративу. Наголошено, що у творі домінує суб’єктивна манера оповіді (форма діалогізованого монологу). Для наративу визначальний прийом текстової інтерференції. Авторську стратегію викладу реалізує дієгетичний наратор, який часто виявляється обмеженим у своєму знанні, і тоді виклад підтримується всезнаючим недієгетичним наратором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Просалова, В.
Художні особливості казок Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. Просалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
народна казка -- літературна казка -- творча індивідуальність автора -- казковий герой -- хронотоп -- наратор
Анотація: У статті на матеріалі збірки Емми Андієвської «Казки» (2000) виявлено характерні ознаки авторських казок письменниці. Завдяки порівняльному методу з’ясовано, що авторка актуалізувала багатьох відомих у казковій традиції персонажів: лева, зайця, орла, бика. Творче засвоєння «Панчатантри» дало їй можливість збагатити систему персонажів української літературної казки, застосувати у збірці форму діалогу, властивого індійському казковому епосу, шакала та звичайної консервної бляшанки. Ці персонажі упродовж однієї ночі розповідають один одному для підтвердження своїх думок казки. Діалогічна позиція письменниці виявилася в реалізації різних поглядів на світ, у розумінні того, що читачеві не слід нав’язувати готової відповіді на питання. Встановлено, що чимало персонажів казок Емми Андієвської не мають аналогів у народних, а витворені авторською уявою, як наприклад: Галайло, Яян та інші. У збірці «Казок» Емма Андієвська реалізувала діалогічну модель казкового наративу, вміло поєднала повчальні й розважальні елементи, свідомо акцентувала жанрову специфіку творів заголовковим комплексом: «Казка про блискавку», «Казка про пихатість», «Казка про мандрівника»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кравченко, А.
Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана [Електронний ресурс] / А. Кравченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- релігія -- релігіи на ідентичність -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Релігія є важливою складовою украї нського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце заи ме у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медіи них осіб та ЗМІ, також впливає література, але ї ї вплив є складнішим та містить приховані інтенції , тому аналіз релігії у структурі ідентичностеи персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних украї нських авторів особливою епатажністю, зокрема и образів релігіи ного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На першии погляд здається, що у свої х текстах автор деконструює, руи нує та іронізує з усталених релігіи них образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації , зіставлення, деконструкції та прии оми постколоніальних студіи . У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носії в релігіи ної ідентичності, але при цьому цілком сери озно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не наи важливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії , де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи ї ї нездатність відповісти на питання «свіи – чужии » в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії : релігіи ні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиціи ного релігіи ного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленіи проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиціи них та моральних питань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Вещикова, О.
Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Вещикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор
Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)