Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (171)

Каталог авторефератів та дисертацій (1)

Рідкісні та цінні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=п’єса<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Срібняк, І.
Український аматорський театр у таборі інтернованих військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 — липень 1922 рр. (за матеріалами часопису "Промінь") [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театр -- вистава -- п’єса -- артист-аматор -- табір інтернованих
Анотація: У статті и деться про діяльність украї нського аматорського театру в таборі інтернованих Віи ськ УНР Стшалково, Польща, на сцені якого щотижнево виставлялись дві-три п’єси, що належали до класики украї нської та світової драматургії . Метою дослідження є осмислення ролі театру в формуванні духовно-світоглядних ідеалів таборян, що передбачає аналіз репертуару аматорських гуртків, критичної рецепції вистав та реконструкції ціннісної мотивації груп украї нського вояцтва. Для ефективної реалізації мети були застосовані історичнии метод, аналіз джерел та синтез. У результаті дослідження було встановлено, що вистави готувались кількома мистецько-артистичним гуртками (трупами), між якими мала місце неформальна конкуренція. Така ситуація сформувала традицію критичного оцінювання вистав та розміщення суджень критиків на шпальтах таборової «живої » газети «Промінь». При цьому є важливим зазначити, що критики не упускали нагоди вказати на недоліки або навпаки — відзначити маи стерність гри артистів під час вистав. Виступи таборових драматично-мистецьких колективів мали важливе значення для піднесення морального духу інтернованих, задовольняючи водночас ї хні ностальгічні почуття за власною домівкою та рідним краєм. Переважна більшість вистав була національною за змістом та духом (всі без винятку п’єси готувались до постановки украї нською мовою), сприяючи в такии спосіб духовніи консолідації інтернованого вояцтва. Важливим було и те, що таборяни шукали і знаходили власне оригінальне вираження свої м мистецьким пошукуванням, роблячи в такии спосіб свіи внесок у скарбницю украї нської та європеи ської культури. Значення украї нського театру в Стшалково полягало в тому, завдяки виконавськіи маи стерності акторів-аматорів, украї нськіи пісні та музиці, які звучали у виставах, серед польського суспільства закріплювалась позитивне сприи няття УНР та украї нців як частини європеи ського політичного та національно-культурного простору. Новизна дослідження полягає у введені до наукового обігу масиву відомостеи про аматорські театральні гуртки в середовищі інтернованих вояків та критичну рецепцію ї хньої діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що и ого результати доводять тяглість украї нської національної драматургічної традиції .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Бондарева, О.
Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця [Електронний ресурс] / О. Бондарева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 172-177. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- аутоідентифікація -- ментальні цінності -- драматургічне письмо -- деструкція радянських наративів -- тоталітарна травма -- суб’єктність -- авторська лексика -- семантична метаметафора
Анотація: Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості карнавально-іронічного драматургічного письма О. Ірванця. Об’єктом дослідження стали драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси», «Електричка на Великдень», «Recording», «Прямии ефір», «Брехун з Литовської площі». Мета статті — проаналізувати драми письменника крізь призму ключових слів, авторських семантичних конструкцій , неологізмів та інших особливостеи художньої мови. Ефективним методом для досягнення поставленої мети є лексико-семантичний і стилістичний аналізи. У результаті дослідження з’ясовано, що в драмах О. Ірванець піддає естетичніи деструкції радянські міфи і формулює цілу низку художньо закамуфльованих питань, пов’язаних із цивілізаціи ним вибором посттоталітарної України та адресованих читачам / слухачам / глядачам його творів. Важливими для письменника в и ого драматургічному доробку стають питання тоталітарного травматичного досвіду українців і його постколоніального пережиття, симулятивної реальності та ї ї естетичних репрезентацій , суб’єктності / несуб’єктності українства на межі ХХ–ХХІ століть, повернення українців до власної мови й ментальних цінностеи . Ці питання він не декларує безпосередньо, а розв’язує на рівнях глобальних концептуальних метафор, символічного поля, авторського словотворення, антиутопічних модусів, асоціаціи і алюзіи , сполучення різномовних та різнодискурсних фрагментів і реплік, палких дискусій , зокрема и внутрішніх. Увесь цей регістр засобів покликаний спонукати українців як першого порадянського десятиліття, так наступних років до самоусвідомлення, цивілізаційного самовизначення та пошуків власної суб’єктної ідентичності. Новизна дослідження полягає в інтерпретації текстів на підставі виявлених лексикосемантичних особливостей . Перспективою дослідження є розгляд його результатів у контексті всієї творчості О. Ірванця, а також у зіставленні з лексико-семантичними особливостями творчості інших драматургів-постмодерністів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кондратьєва, С.
Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського [Електронний ресурс] / С. Кондратьєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
п’єса -- головний персонаж -- варіант -- редакція -- архівні матеріали
Анотація: П’єса Юрія Яновського «Дочка прокурора» вже привертала увагу дослівників, однак основною метою науковців наи частіше був аналіз остаточної редакції твору. Брак ґрунтовних досліджень історії постання п’єси зумовлює актуальність цієї статті. Архів Яновського дає багатии матеріал для вивчення «Дочки прокурора». У межах однієї розвідки видається правильнішим сконцентруватися на одніи з основних змін у тексті. Тож метою цього дослідження стає аналіз трансформації образу головної герої ні п’єси в різних редакціях твору. Предметом дослідження є образ головної герої ні п’єси в різних редакціях, а об’єктом дослідження — авторські нотатки до п’єси, ї ї варіанти, редакції та спогади сучасників Яновського, які стосуються и ого творчості. Такии аналіз вочевидь передбачає застосування не тільки загальнофілологічних методів дослідження, але також джерелознавчих і текстологічних. Результати дослідження. Попри авторську позицію Яновського та тих науковців, які також на неї пристають, у цьому дослідженні доводиться, що п’єсу «День гніву» 1940 року можна розглядати як першу редакцію «Дочки прокурора» через схожість переліку характерів і початку твору та навіть тотожність окремих діалогів. Визначено три редакції п’єси: уже згадану першу 1940 року; другу редакцію, яку Яновськии створив після віи ни, у 1952 році; та останню редакцію, яка в цьому дослідженні датується за останнім авторським варіантом п’єси, виданим посмертно, у 1956 році. Основна проблема твору в усіх редакціях — це залучення дівчини з нібито пристои ної та достатньо заможної сім’ї на злочиннии шлях. У першіи редакції автор яскраво змальовує вади характерів членів сім’ї , таким чином демонструючи, що злочиннии шлях — це закономірнии результат у житті дівчини, яка не має в родині ані любові, ані авторитетів. Образ головної герої ні в першіи редакції не позбавлении вад, але водночас є трагічним. У другіи і третіи редакціях Яновськии втілює оприявлений у нотатці задум виправдати дітеи . У другіи редакції образ головної герої ні ідеалізований , дівчина настільки виважена та холоднокровна, що здатна протистояти дорослому досвідченому злочинцю, якии обманом залучає дітеи до кримінальних схем. У третіи редакції головна герої ня зображена більш реалістично, вона розгублена і налякана перед дорослим злочинцем. Автор знову зміщує акцент на вади ї ї родичів, на брак уваги з ї хнього боку, через що дівчина лишається наодинці із заскладними для неї проблемами. Зроблений аналіз дає змогу побачити, як змінювався образ головної герої ні в різних редакціях «Дочки прокурора». З огляду на багатство матеріалу, збереженого у фонді Яновського, дослідження таких змін і в ціи п’єсі, і в інших драматургічних творах письменника має широкі перспективи, які уможливлять збагачення знання про індивідуальніи творчии підхід Яновського і стануть важливим внеском до загального вивчення української драматургії радянського часу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)