Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (198)

Каталог авторефератів та дисертацій (1)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=тлумачення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 21

Вышницкая, Ю.
Мифологические сценарии в современном мире: особенности "адаптации" [Електронний ресурс] / Ю. Вышницкая. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
етнокультурний стереотип -- етнопрагматика -- когнітивні операції -- концепт -- концептуальна метафора -- культурний скрипт -- ментальна модель -- міф -- міфологічний сценарій -- образна схема -- прототип -- секуляризація -- трансформація -- фрейм
Анотація: У статті окреслено теоретичний аспект дослідження неоміфологізму у сучасному суспільстві: описано наукові теорії тлумачення міфу та інформаційні моделі, за допомогою яких вибудовуються міфологічні сценарії, що проходять тривалий час адаптації у соціумі.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гайдаш, А.
Різновиди архетипу мудрої старої у жіночій драматургії США [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жіноча драматургія США -- не/канон -- архетип мудрої старої
Анотація: Актуальність даної розвідки зумовлена висвітленням сучасного тлумачення поняття не/канонічної літератури на матеріалі п’єс М. Норман «Пральня» (1978) та М. Едсон «W;t» (1995). Мета статті полягає в ідентифікації проблемно-семантичних аспектів вікової динаміки старіння в американській жіночій драматургії з точки зору канонічного розмаїття. В п’єсі М. Норман виявлені: деструктивна стратегія старіння літнього персонажа, приналежність до інтровертованого типу похилого віку, уособлення модифікованого архетипу мудрої старої. У драмі М. Едсон визначені: конструктивна стратегія старіння персонажа похилого віку, приналежність до екстравертованого типу літнього віку, уособлення класичного архетипу мудрої старої. Спільним знаменником обох творів є наявність таких геронтологічних маркерів, як спогади, характерні для концепції «перегляду життя» та міжгенераційні стосунки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Дмитрієва, В.
Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" [Електронний ресурс] / В. Дмитрієва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова література -- чік-літ -- еротичний роман -- бестселер -- категорії Ерос і Танатос -- китч
Анотація: Намагаючись проаналізувати сучасний роман Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого», ми змушені мати справу з постмодерністським поетичним кодом, в межах якого відбувається неоднозначне і провокаційне тлумачення архетипів колективного несвідомого. У межах функціонування мотивів і архетипів казки Шарля Перро роман «П’ятдесят відтінків сірого» розглядається як історія Синьої Бороди ХХІ століття. Роман виступає як кітчевий фанфік і продукт споживання – бестселер. Аналіз цього твору проводиться в контексті еротичного чік-літа, де присутнє переосмислення класичних гендерних ролей.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Колядко, С.
Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии [Електронний ресурс] / С. Колядко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична емоція -- емотивність -- стиль автора -- літературознавча емотіологія -- пафос -- емотивні засоби
Анотація: У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Колошук, Н.
Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс] / Н. Колошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тріада Віра — Надія — Любов -- лірика -- шістдесятники -- дисидентство -- поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вознюк, Ю.
Семантизування слова в тлумачних словниках [Електронний ресурс] / Ю. Вознюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 191-194. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- семантизування -- мікроструктура словника -- словникова стаття -- прийоми семантизування
Анотація: Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою включення в структуру словникової статті таких компонентів, як дефініція, ілюстрації , відомості про наголос та вимову, граматичні параметри, різні типи інформації про слововживання, походження та ін. Метою дослідження є з’ясування параметрів семантизації слова. Джерелами аналізу стали тлумачні словники: «Словарь украї нської мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словник украї нської мови: в 11 ти томах» та «Словник украї нської мови» за редакцією В. Жаи воронка. Аналіз прии омів семантизування в заявлених лексикографічних працях здійснений на прикладі обрядової лексики, а саме популярних лексем новорічноріздвяного циклу «засівальник», «Коляда» (і «коляда»), «кутя», «Святвечір». Методологію статті формують описовии метод, реалізовании у прии омах інвентаризації , членування, метод лексикографічного аналізу, зокрема аналізу мікроструктури словника, порівняльнии метод. У результаті дослідження виявлено, що семантизація слова в кожному з аналізованих словників здіи снена за різноплановими параметрами змістової , формальної та функціи ної характеристик слова. Деякі з них — спільні для трьох словників, інші — відмінні. Мікроструктура кожного зі словників демонструє широкии арсенал прии омів семантизування, основними серед яких є ілюстрації , контекст, тлумачення, відомості про слововживання. Помітна тенденція продовження лексикографічної традиції від словника Б. Грінченка до нових тлумачних словників, які спираються на напрацювання попередників. Наи ширшии асортимент прии омів семантизування демонструє СУМ за ред. В. Жайворонка — найновішии із досліджуваних видань, і це закономірно, адже лексичний склад мови — динамічна система, яка постіи но оновлюється, а тому вдосконалюються засоби та способи його опису
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 131-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня анімалістика -- новела -- романтизм -- психолого-аналітична і метафорична версії інтерпретації -- анімалістичний код
Анотація: У ціи статті проаналізовані новели Едгара А. По «Чорнии кіт», «Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард» і «Лось (Ранок на Віссахіконі») з метою визначення ї хніх анімалістичних кодів — художніх образів і мотивів, пов’язаних із життям тварин, взаєминами людеи і тварин, «тваринної » символіки тощо. Застосувавши історико-літературнии , психоаналітичний і компаративний методи дослідження, ці новели визначено варіантами авторського моделювання анімалістичного тексту. Предметом дослідження є специфіка інтерпретації Едгаром А. По образів і мотивів, які напряму чи опосередковано пов’язані з художньою анімалістикою. Новизну дослідження зумовлюють уперше вирішені в и ого перебігу такі завдання: розглянуто кореляцію анімалістичних кодів з ідеи ним пафосом новел; визначено характерні риси авторських моделеи художньої анімалістики і арсенал ї хньої поетики; зіставлено психолого-аналітичну і метафоричну версії тлумачення Едгаром А. По анімалістичних кодів у контексті и ого ідіостилю. У результаті дослідження з’ясовано, що звернення письменника до тваринної теми в найширшому розумінні є результатом осмислення актуальних природничих і філософських ідеи , які резонують у його прозі оприявленням різних анімалістичних кодів. Виокремлено два типи новел авторського анімалістичного тексту. У першому, психоаналітичному, реалістично-конкретнии образ тварини сприи мається крізь призму свідомості оповідача і традиції и ого містичної інтерпретації , перетворюючись у результаті на образ-символ («Чорнии кіт», «Лось (Ранок на Віссахіконі»). У другому, філософсько-метафоричному, попри відсутність тваринного образу в притчоподібному тексті акцентовано на проблематиці «людинозвір» («Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард»). Спільною для обох типів є символізація анімалістичних кодів. Узагальнено важливість ролі анімалістичних кодів у моделюванні Едгаром А. По психологічного портрета сучасника і в жанротворенні дифузних різновидів психоаналітичної новели
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Боронь, О.
Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Тищенко, О.
Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента [Електронний ресурс] / О. Тищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 225-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
деколонізація гуманітарної сфери України -- лінгвістичне джерело словника -- українська мовна ідентичність -- Картотека Звенигородщини -- структура заголовного елемента -- описова конструкція -- характеристики слова
Анотація: У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальнии для поновлення української ідентичності лексичнии матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Росіи сько-украї нського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів ї ї авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усніи та писемніи формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовнии елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості й ого оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовніи частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (тои самии частиномовнии варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбіновании додатковии елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії , ознаки, способу дії , відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, й ого граматичні значення; акцентуаціи ні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Андрішко, Олег.
Неосемантизація у «Словничках-жартівничках» [Електронний ресурс] / О. Андрішко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 43-49, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
вторинна номінація -- неосемантизація -- метафоризація -- парономазія -- енантіосемія -- гра слів
Анотація: У статті досліджено явище вторинної номінації (неосемантизації) в «Словничках-жартівничках». Очевидно, що такі слова найпоширеніші на сторінках гумору в періодичних виданнях. Основою для вивчення явища стали матеріали однойменної рубрики журналу «Перець», газет «Сільські вісті», «Літературна Україна» та ін. Також частину неосемантизмів надрукували письменники-гумористи у вигляді книжок чи на спеціалізованих літературних порталах. Мета цієї розвідки — дослідити неосемантизацію в «Словничках-жартівничках», звідси предмет дослідження — авторські неосемантизми з гумористичною основою. Водночас такі слова становлять проблему наукового осягнення, оскільки раніше не привертали уваги мовознавців. Найдоцільнішим, а тому основним методом є описовий; новизна статті в тому, що вперше описано неосемантизми і здійснено спробу їх класифікації за значенням. У результаті дослідження виявлено, що слова найчастіше набувають нових значень за допомогою неометафоризації та парономазії, а також розкладання простого слова на два співзвучні корені, проте певну кількість таких новотворів можна розцінювати як не надто вдалі з погляду семантики, коли автор підшукує начебто співзвучні слова, однак цього співзвуччя мало для створення вдалого нового значення. Цікавим способом створення таких лексичних одиниць є тлумачення слів іншомовного походження як композитів чи абревіатур із паронімічним чи омонімічним значенням. Відкритим лишається питання про зв’язок значень неосемантизмів із жаргонізмами (сленгізмами). Результати дослідження показують, що одне й те саме слово автори пояснюють по-різному: у якихось випадках нові значення тотожні чи близькі, в інших — різні залежно від авторського бачення. В окремих випадках автор може трактувати слово по-різному, оприлюднюючи ці значення в різних виданнях чи випусках; через це важливим є питання плагіату, хоча можна твердити, що абсолютна більшість збігів (якщо не всі) випадкова. Зрідка утвореним лексемам притаманна енантіосемія. Оскільки ця рубрика досить регулярна у свіжих випусках зазначених видань, у перспективі можливе детальніше вивчення більшої кількості слів та укладання словника жартівливих неосемантизмів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Братко, Марія.
Управління освітнім середовищем вищого навчального закладу: сутність поняття [Електронний ресурс] / М. Братко // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2014. - № 3. - С. 81-88, DOI 10.28925/2226-3012.2014.3.8188. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х

Кл.слова (ненормовані):
управління -- освітнє середовище -- інтелектуальна діяльність
Анотація: У статті на основі аналізу наукових підходів до тлумачення сутності понять «управління», «освітнє середовище вищого навчального закладу та з урахуванням особливостей цих феноменів сформульовано зміст поняття управління освітнім середовищем вищого навчального закладу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах:
ГП ЧЗ (11.06.2015р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)
ГП ЧЗ (29.11.2023р. Прим. 2 (кол. Огнев’юк) - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

13.

Падалка, Г. М.
Художньо-методична культура викладача мистецьких дисциплін: сутність, принципи саморозвитку [Електронний ресурс] / Г. М. Падалка // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2019. - № 4. - С. 16-21, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.2 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
художньо-методична культура, -- заклад вищої освіти -- принципи саморозвитку
Анотація: У статті наведено авторське тлумачення поняття «художньо-методична культура викладача мистецьких дисциплін», обґрунтовано її сутність, зміст, структуру і критерії сформованості. Визначено принципові засади саморозвитку. Розкривається значення художньо-методичної культури викладачів вищої школи в удосконаленні й модернізації професійної мистецької освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

14.

Проців, Л. Й.
Історія української музичної педагогіки: віденські зустрічі [Електронний ресурс] / Л. Й. Проців // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2019. - № 4. - С. 59-65, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.8 . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
метаісторія -- музична культура -- наукова та творча еліта
Анотація: У статті висвітлюється погляд на історію української музичної педагогіки як метаісторію, змістом якої є незмінні величини, духовні константи людства. До сталих структур, стійких в історичному часі, належать і такі сюжети, як збіги, аналогії, зустрічі в історії, часі та просторі, які вимагають знаково-символічного тлумачення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

15.

Сисоєва, С. О.
Новий закон України "Про вищу освіту": дискусійні аспекти наукового тезаурусу [Електронний ресурс] / С. О. Сисоєва. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 3(11). - С. 261-269. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
компетентнісний підхід -- компетентність -- компетенції -- компетенція -- результати навчання
Анотація: У статті порушується проблема формування наукового тезаурусу компетентнісно зорієнтованої вищої освіти. Проаналізовано основні поняття, включені до нового Закону про вищу освіту Украіни (2014 р.). Показано, що гармонізація ступеневих моделей підготовки фахівців на національному рівні з вимогами європейського простору вищої освіти, вироблення загального розуміння змісту кваліфікацій на рівні бакалавра та магістра у термінології результатів навчання актуалізували в Україні дослідження, метою яких була розробка різних моделей компетентностей; підкреслено, що важливого значення у таких дослідженнях та нормативних документах має адекватне тлумачення змісту понять, що вводяться відповідно до змісту усталених понять вітчизняного простору педагогічної науки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

16.

Кубіцька, М. Д.
Компетентнісний підхід у професійній підготовці вчителя [Електронний ресурс] / М. Д. Кубіцька. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2016. - № 1. - С. 88-95, DOI 10.28925/2312-5829.2016.1.8895. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
компетентність -- компетентнісний підхід -- ключові компетентності -- підготовка вчителя -- професійна компетентність вчителя
Анотація: У статті розглядається визначення поняття «компетентнісний підхід» у сучасній науковій думці. Автор звертається до досвіду вітчизняних та зарубіжних дослідників. Узагальнено різноманітні тлумачення терміну «компетентність», запропоновано перелік основних компетентностей, якими має володіти майбутній вчитель. Визначено та обґрунтовано поняття професійна компетентність.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Гаврілова, Л. Г.
Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні [Електронний ресурс] / Л. Г. Гаврілова, Ю. І. Катасонова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2017. - № 1/2. - С. 168-182, DOI 10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
відкрита освіта -- дистанційне навчання -- дистанційна освіта -- електронна освіта -- змішане навчання
Анотація: У статті розглянуто теоретичні аспекти розвитку дистанційної освіти в Україні, зокрема її понятійний апарат. На підставі аналізу наукових джерел систематизовано тлумачення ключових понять дистанційної освіти та дистанційного навчання. Проаналізовано історичні етапи формування базових понять дистанційного навчання (кореспондентське навчання, навчання на відстані). Сучасне розуміння понять і термінів дистанційного навчання виходить із його тлумачення як діяльності з використанням інтернет-технологій і ресурсів. Автор порівнює дистанційну освіту (distance education) та дистанційне навчання (distance learning), суміжні поняття відкритої освіти та змішаного навчання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Катасонова, Ю. І.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Кириченко, О. С.
Критерії формування готовності до професійної діяльності інженерів на основі 3D-моделювання [Електронний ресурс] / О. С. Кириченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2017. - № 3/4. - С. 296-308, DOI 10.28925/2312-5829.2017.3-4.2938. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
готовність -- професійна діяльності інженерів -- рівні формування готовності -- 3D-моделювання
Анотація: У даній статті автором виокремлено критерії формування готовності до професійної діяльності інженерів вищих навчальних закладів з використанням 3Dмоделювання. Проведено огляд останніх публікацій щодо формування критеріїв готовності до професійної діяльності, а також щодо питань моделювання та моделювання фахової підготовки інженерів. Крім того, розглянуто педагогічні аспекти технології 3D-моделювання. Розкрито педагогічну доцільність застосування 3D-моделювання у професійній підготовці майбутніх інженерів, яка полягає в виявлені зацікавлених здобувачів освіти, що проявили інтерес до знань, наданні їм допомоги в отримуванні стійкого інтересу до побудови 3D-моделей, наприклад, за допомогою 3D-інструментарію автоматизованих засобів проектування або з використанням технологій 3D-друку. Проаналізовано термінологічні поняття «критерій» і «показник», враховуючи різні підходи до тлумачення, в тому числі педагогічного тлумачення, терміну «критерій». Відзначено, що термін «критерій» є більш ширшим за своїм змістом ніж термін «показник» та визначається як мірило, тобто правило, яким треба користуватись при діагностуванні. Запропоновано чотири основні критерії формування готовності: мотиваційний, інтеграційний, діяльнісний, творчий. Для кожного виокремленого критерію вказано показники його прояву. На основі виокремлених критеріїв і показників їх прояву відзначено наступні рівні формування готовності: низький, середній, достатній і високий. Просування по зазначеним рівням формування готовності інженерів на основі технологии 3D-моделювання може забезпечити більш якісний рівень підготовки інженерів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Могілевська, В.
Депякі категорії дадактики через призму позашкільної освіти [Електронний ресурс] / В. Могілевська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 279-290, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.3846. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
категорії дидактики -- нова місія позашкільної освіти -- вихованці -- освітній процес -- освітня діяльність -- компетентнісний підхід
Анотація: Автор проводить думку, що деякі категорії дидактики за своєю сутністю лише опосередковано відображають сучасний характер явищ і процесів, що відбуваються в позашкільній освіті. Їх зміст не дозволяє аргументувати ствердження щодо нової місії позашкільної освіти, як соціальної інституції, яка здійснює свій вагомий внесок в процеси соціалізації особистості, творчий розвиток індивіда та закладає підвалини щодо його самореалізації в умовах інформаційного суспільства, що постійно оновлюються. Автор наголошує, що частина категоріального апарату дидактики, як невід’ємної складової педагогіки, має постійно поповнюватись новими висновками, без яких неможливо описати нові теорії чи методики навчання. На його думку, низка таких категорій, як: учні, навчання, навчально-виховна діяльність, навчально-виховний процес, викладання, потребують додаткового трактування з точки зору сучасних концептуальних засад розвитку позашкільної освіти. Лише нове тлумачення їх змістовності дозволить чітко сформулювати концептуальні основи сучасної позашкільної освіти ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

20.

Кушнір, І.
Дискурсний підхід у системі навчання української мови іноземних студентів медичних спеціальностей [Електронний ресурс] / І. Кушнір. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 37-52, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
іноземні студенти -- медичний науково-академічний дискурс -- українська мова як іноземна
Анотація: У статті описано основні характеристики дискурсного підходу у системі навчання української мови як іноземної, а також компоненти україномовного медичного науково-академічного дискурсу як базису відбору змісту мовної освіти іноземних студентів-медиків українських ЗВО. Залучаючись до україномовного медичного дискурсу, іноземні студенти медичного профілю одержують фахові знання та можливість стати суб’єктами комунікативних практик професійного спілкування як з рівноправними фахівцями, так і різними членами українського соціуму (пацієнтами), на кого спрямована професійна діяльність майбутнього лікаря. Застосувавши низку теоретичних (аналіз наукових лінгвофілософських, лінгвопсихологічних, теорії мовної комунікації, лінгводидактичних досліджень; систематизація, узагальнення та синтез існуючих визначень змісту та структури комунікативного акту) та практичних (спостереження за навчальним процесом фахової підготовки іноземних студентів-медиків українських ЗВО з метою визначення їхніх реальних комунікативних потреб) методів дослідження, автор наводить такі змістові компоненти системи навчання української мови як іноземної: комунікативні ролі предметів медичного дискурсу, що регулюють комунікативні потреби іноземних студентів; відповідні комунікативні наміри та стратегії, тактика реалізації цих намірів; жанрові форми медичного дискурсу; ситуаційна та тематична організація; основні комунікативні одиниці реалізації медичного дискурсу. Лінгводідактична інтерпретація цього виду медичного дискурсу дозволила сформулювати часткові принципи відбору мовних та мовленнєвих матеріалів для викладання української мови як іноземної. Також у статті подано характеристику сутності та складових медичного науково-академічного дискурсу, виокремлено принципи відбору навчальних матеріалів для викладання української мови як іноземної, є комунікативно-мовною основою мовної освіти іноземних студентів-медиків. Лінгвістично-методичне тлумачення вивченого явища допоможе у відборі мовного матеріалу та створенні методичних розробок та посібників з української мови для іноземних студентів; у виборі методів та прийомів навчання, необхідних для формування когнітивно-мовних навичок розкодування / кодування комунікативної події засобами іноземної (української) мови.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

21.

Пилинський, Михайло.
Вивчення іноземної мови шляхом створення власних контекстів [Електронний ресурс] / М. Пилинський. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 2(41). - С. 97-126, DOI 10.28925/2312-5829.2023.25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
контекст -- тлумачення -- переклад -- методика викладання -- іноземна мова -- англійська мова -- групова робота
Анотація: Стаття пропонує спосіб навчання англійської мови згідно з яким навчання відбувається виключно англійською мовою. Спосіб протиставляється більш звичному способові за якого викладач та студенти послуговуються перекладом англійської мови.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)