Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (239)

Каталог авторефератів та дисертацій (11)

Мережеві ресурси (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=уміння<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 37
Показані документи с 1 за 30

1-30 31-37

Руснак, І.
Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
естетичні категорії -- психологія мистецтва -- творчий процес -- натхнення -- божевілля
Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Коваленко, Алла.
Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс] / А. Коваленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
меми -- копінг-стратегія -- копінг-ресурс -- сатирична комунікація -- стрес -- соціальна мережа
Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Шкуренко, О. В.
Формування цифрової та інноваційної компетентностей у майбутніх вчителів початкової школи за допомогою техніки ебру / О. В. Шкуренко, О. П. Сакалюк, С. П. Стецик // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 201-214, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
арт-терапія -- ебру -- інноваційні техніки навчання -- інноваційна діяльність -- інтегрований підхід -- казкотерапія -- цифрова компетентність -- цифрові технології
Анотація: У статті розглянуто сучасні підходи до формування інноваційної та цифрової компетентностей у майбутніх учителів початкової школи; розкрито сутність поняття «інноваційна компетентність педагога»; визначено показники готовності майбутнього вчителя початкової школи до впровадження інновацій в школі та розглянута класифікація рівнів інноваційної діяльності майбутніх педагогів. Обґрунтовано необхідність нововведень у діяльності майбутніх вчителів початкової школи, які приведуть до якісних змін у навчально-виховному процесі в закладах освіти, а також наближення результатів їх діяльності до стандартів європейського освітнього простору. Авторами статті було звернено увагу на опис цифрової компетентності педагогічного працівника відповідно до Концепції розвитку педагогічної освіти, Європейських рамкових документів про цифрову компетентність; наголошено на важливості впровадження у педагогічний процес науковотехнічних, творчих та інформаційних інновацій; прогнозовано необхідність формування у майбутніх вчителів початкової школи професійної готовності до інноваційної діяльності; окреслені оптимальні умови для майбутніх педагогів до пошуку, підбору та використання цифрових та інноваційних інструментів в освітньому процесі. Проведене заняття допомагає сформувати знання y майбутніх учителів початкової школи про техніку ебру як технологію малювання на воді; здатність до формулювання творчих задумів; розвинути художню і технічну обдарованість, технічне мислення у процесі творчої діяльності, художнє сприйняття (відчуття кольору, форми, емоційної виразності об’єкту; уміння застосовувати знання про технологію ебру під час планування власної професійної діяльності; володіти політехнічними вміннями: організовувати робоче місце, планувати трудовий процес, здійснювати технологічні операції, обмінюватися повідомленнями та організовувати співпрацю з використанням засобів ІКТ у процесі розв’язування завдань навчального, дослідницького і практичного характеру. Стаття містить результати пошуку та реалізації формування цифрової та інноваційної компетентностей у вчителів початкової школи за допомогою техніки малювання на воді ебру. Досягнення високого рівня сформованості інноваційної та цифрової компетентностей майбутніх учителів початкової школи можливе за наявності ознак: високий рівень креативності, творчого потенціалу особистості педагогів; наявність професійної і мотиваційної готовності до інноватики в освіті; виконання комплексу навчальних завдань, спрямованих на підвищення творчої активності студентів. Методика формування інноваційної та цифрової компетентностей, що представлена в статті, може бути адаптована під використання інших технологій та технік, наприклад оригамі, ізонитка, аплікація, вишивка тощо. З’ясування рівнів обізнаності студентів щодо використання техніки малювання на воді на початку та в кінці заняття дозволило підтвердити успішне досягнення мети та завдань заняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Сакалюк, О. П.
Стецик, С. П.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Сисоєв, Олексій.
Зміст, форми та методи вивчення навчальних дисциплін із циркулярної економіки: досвід України / О. Сисоєв // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2022. - № 11. - С. 40-57, DOI 10.28925/2226-3012.2022.11.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х

Кл.слова (ненормовані):
зміст навчання -- компетентність -- навчальна дисципліна -- форми і методи навчання -- циркулярна економіка
Анотація: Результати аналізу змісту навчальних дисциплін для підготовки фахівців із циркулярної економіки вказують на формування варіативних компетентностей фахівців, що залежить від освітнього рівня, специфіки спеціальності та навчальної дисципліни. Так, аналіз показує, що система компетентностей для бакалаврів інтегрує сукупність взаємопов’язаних знань, умінь та навичок для розв’язання професійних задач. Система компетентностей для магістрів також інтегрує сукупність взаємопов’язаних знань та умінь для розв’язання професійних задач з акцентом на розвиток практичних навичок. Тоді як система компетентностей для докторів філософії включає переважно практичні навички та уміння здійснювати кваліфіковані наукові дослідження в галузі економіки та впроваджувати їх результати в освітній професійній діяльності. Крім того, освітній процес в університеті реалізується в традиційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи, самостійна робота. Форми навчання: фронтальні, колективні, групові, індивідуальні, аудиторні, позааудиторні. Основними видами навчальних занять є: лекції, практичні, семінарські заняття, лабораторні, індивідуальні заняття та консультації. Проте перевага формату лекцій (100%) та семінарських занять (56,6%) вказує на теоретично спрямовану ,а не на практико-орієнтовану підготовку фахівців із циркулярної економіки в національних закладах вищої освіти. Зроблено висновок, що зміст, форми та методи вивчення навчальних дисциплін із циркулярної економіки в національних закладах вищої освіти характеризуються широкою варіативністю та різноманітністю, що залежить від специфіки освітнього рівня, спеціальності, навчальної дисципліни, а також потенціалу закладу вищої освіти. Вважаємо, що така варіативність і різноманітність змісту, форм та методів вивчення навчальних дисциплін дозволяє національним закладам вищої освіти готувати фахівців із циркулярної економіки, здатних вирішувати еколого-економічні питання в різних галузях економіки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)

Знайти схожі

Жань, Лі.
Етапи та педагогічні умови формування умінь виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на духових інструментах [Електронний ресурс] / Л. Жань // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2023. - № 8. - С. 48-53, DOI 10.28925/2518-766X.2023.88. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
виконавська підготовка -- музичний твір -- виконавські уміння
Анотація: У статті представлено обґрунтування поетапної методики формування культури виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на духових інструментах. Актуалізовано проблему формування зазначеної фахової якості, яка розглянута як сегмент виконавської підготовки, який забезпечує якість художньо-образного розкриття смислу музичного твору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф2 (2), Ф3 (2)

Знайти схожі

Коростелін, М. О.
Тренінг у формуванні конфліктологічних умінь майбутніх фахівців з товарознавства та комерційної діяльності [Електронний ресурс] / М. О. Коростелін. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 1(9). - С. 135-149. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
тренінг -- тренінгові сесія -- конфліктологічі уміння -- майбутні фахівці з товарознавства та комерційної діяльності
Анотація: У статті розкрито сутність феномену «тренінг», основні його складові, внутрішні методи (групова дискусія, вправи та рольові ігри); акцентовано увагу на провідних принципах проведення тренінгів. Обґрунтовано доцільність використання тренінгів з метою формування конфліктологічних умінь майбутніх фахівців у галузі товарознавства та комерційної діяльності. Розкрито сутність взаємопов’язаних змістових блоків під час проведення тренінгових сесій – особистісного, комунікативного, професійного. Зроблено акцент на основних процедурах тренінгу, серед яких виокремлено визначення та оцінку ситуацій, зокрема конфліктних, що викликають труднощі, моделювання, інструктаж, підкріплення. Виокремлено необхідність гармонійного поєднання організаційних форм спілкування під час проведення тренінгів: індивідуально-колективне спілкування, спілкування в парах, спілкування в малих групах. Розкрито зміст авторських тренінгів: «Виробничі конфлікти», «Ефективна взаємодія в команді», «Попередження внутрішньоособистісної конфліктності». Зазначено, що ефект тренінгу було зафіксовано, що дало підставу стверджувати про доцільність його використання з метою формування конфліктологічних умінь.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

Зимовець, О. А.
Формування гностичних умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій [Електронний ресурс] / О. А. Зимовець. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 3(11). - С. 112-126. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
професійна підготовка -- гностичні уміння -- майбутні вчителі -- гуманітарні дисципліни -- інформаційно-комунікаційні технології -- інформаційне суспільство
Анотація: У статті розглядається проблема формування гностичних умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в умовах інформаційного суспільства. Автор надає визначення гностичних умінь учителів гуманітарних дисциплін та уточнює склад даних умінь з огляду на вимоги інформаційного суспільства. Визначається роль інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування гностичних умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та пропонується система вправ, спрямованих на їх формування з використанням ІКТ, в рамках розробленого автором спецкурсу «Використання ІКТ у професійній діяльності вчителів гуманітарних дисциплін».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

Хома, О. М.
Формування орфографічних умінь на уроках української мови в початковій школі [Електронний ресурс] / О. М. Хома. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 3(11). - С. 270-279. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
орфографія -- уміння -- вправи -- списування -- диктанти
Анотація: У статті розглянуто основні підходи до вивчення орфографії. Враховано вимоги нового Державного стандарту початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури», навчальної програми з української мови щодо формування культури писемного мовлення. Аналізуються принципи орфографії, вказується специфіка вивчення окремих правописних норм. Автором розкривається методика проведення окремих вправ, серед них списування, навчальні диктанти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

Мельніченко, Т. В.
Особливості формування фонологічних знань в учнів з тяжкими мовленнєвими розладами [Електронний ресурс] / Т. В. Мельніченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2016. - № 1. - С. 96-107, DOI 10.28925/2312-5829.2016.1.96107. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
фонологічні знання -- учні з тяжкими мовленнєвими розладами -- опанування знань та умінь -- провідне (базове) порушення -- мовна та мовленнєва компетенція -- труднощі
Анотація: Стаття присвячена питанню вивчення особливостей формування фонологічних знань учнів з тяжкими мовленнєвими розладами (ТМР)в спеціальних освітніх закладах у процесі опанування шкільних знань. Теоретичний аналіз лінгвістичної, психолого-педагогічної, логопедичної, психолінгвістичної та методичної літератури з проблеми дослідження демонструє, що проблема формування мовної та мовленнєвої компетентності школярів з ТМР є актуальною, але недостатньо вивченою. Визначено, що структуру фонологічних знань складаєдостатньо сформований рівеньфонематичного сприймання, фонематичних уявлень, слухової уваги та контролю, звукового аналізу і синтезу. У контексті пілотної розвідки зазначено, що достатня кількість фонологічних знань на практичному рівні проявляється у здатності сприймати власне мовлення тамовлення оточуючих, здійснюватинеобхідний відбір фонем для їх поєднання в слова та власні висловлювання, уміння виокремлювати певний звук із слова-речення-тексту, уміння контролювати своє мовлення та критично ставитися до нього, тощо.Визначено, що на основі таких знань учні з тяжкими мовленнєвими розладами оволодівають лексичними, граматичними й синтаксичними конструктами, які формуються у нихсвоєрідно та весь процес їхнього становлення супроводжується виникненням труднощів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Яновська, Л. Г.
Формування умінь етнокультурної діяльності у майбутніх учителів історії [Електронний ресурс] / Л. Г. Яновська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2016. - № 1. - С. 226-231, DOI 10.28925/2312-5829.2016.1.226231. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
етнокультурна діяльність -- етнопедагогіка -- етнокультурні уміння -- історична освіта -- полікультурне середовище
Анотація: У статті розглядаються особливості формування умінь етнокультурної діяльності у майбутніх учителів історії засобами історичної освіти; розкрито значущість етнокультурної діяльності вчителя на уроках історії; визначено мету, представлено модель підготовки майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності, з визначенням основних компонентів, як-от: пізнавального, процесуального, контролюючого.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Галатюк, Ю.
Методологічні знання у контексті природничої освіти в сучасній школі [Електронний ресурс] / Ю. Галатюк, Т. Галатюк. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 3/4. - С. 139-150, DOI 10.28925/2312-5829.2018.3-4.7219. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
методологічні знання -- пізнавальні уміння -- природнича освіта -- творча навчально-пізнавальна діяльність
Анотація: У статті аналізується місце та роль методологічних знань у системі природничої освіти сучасної школи. Показано, що методологічні знання є важливою дидактичною категорією, інтегральним критерієм результативності природничої освіти. Існує тісний зв'язок методологічних знань з творчою навчальнопізнавальною діяльністю. Методологічні знання є засобом і продуктом творчої навально-пізнавальної діяльності. Творча навчально-пізнавальна діяльність є ефективним механізмом формування методологічних знань.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Галатюк, Т.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Проценко, О.
Акмеологічна компетентність майбутнього викладача закладу вищої освіти: структура та зміст [Електронний ресурс] / О. Проценко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 344-354, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.344356. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
акмеологічна компетентність -- майбутній викладач закладу вищої освіти -- саморозвиток
Анотація: У статті визначено зміст поняття «акмеологічна компетентність», яке характеризується як багатокомпонентне утворення, що забезпечує спрямованість майбутнього викладача на професійний саморозвиток, досягнення власного акме у професійній діяльності. Визначено основні компоненти акмеологічної компетентності: мотиваційно-ціннісний (спрямованість на досягнення професійного акме, розуміння цінності знань та набутих кваліфікацій); когнітивний (знання з акмеології, інформатики, з предметів обраної галузі знань); процесуально-діяльнісний компонент (уміння щодо неперервного навчання, професійно-педагогічні уміння); особистісно-рефлексивний компонент (характерологічні, індивідуально-психологічні та рефлексивно-коригувальні вміння).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Паламар, С.
Підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку в контексті сучасних освітніх парадигм [Електронний ресурс] / С. Паламар, М. Науменко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 105-120, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
вихователь дітей дошкільного віку -- вища школа -- конкурентоздатність -- освітні парадигми -- професійна компетентність -- освітній процес -- якість освітнього процесу
Анотація: У статті визначено вплив зміни освітніх парадигм на організацію освітнього процесу в закладах вищої освіти України, в умовах входження її до Європейського освітнього простору. Проаналізовано сучасні дослідження з визначеної теми, з’ясовано, що якість освітнього процесу у вищій школі визначається фахівцем (випускником ЗВО), що володіє знаннями у визначеній галузі на високому рівні, вміє та активно використовує ці знання у практиці своєї діяльності, має сформовані уміння і навички відповідно до обраної ним професії, є компетентним та конкурентоздатним на світовому ринку праці. Опрацьовано результати досліджень Світового банку «Навички для сучасної України» (2015 р.), які показали, що актуальними є когнітивні уміння, самоорганізація, стійкість, командна робота та бажання вчитися, а у перспективі до 2030 року успішними будуть фахівці, що матимуть критичне мислення та проектний підхід до вирішення завдань. Здійснено огляд сучасних освітніх парадигм та представлено їх класифікацію (за Т. Поповою). Визначено чинники, що впливають на якість професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку за результатами опитування студентів 4–5 курсів спеціальності «Дошкільна освіта» Київського університету імені Бориса Грінченка.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Науменко, М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Новик, І.
"Self-book" особистісно-професійного зростання майбутнього педагога [Електронний ресурс] / І. Новик. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 220-234, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
особистісно-професійне зростання -- професійна діяльність -- саморозвиток -- самопізнання
Анотація: У статті обґрунтовано теоретико-практичні аспекти застосування «Selfbook» особистісно-професійного зростання майбутнього педагога. У науковій розвідці розкрито сутність і зміст поняття «Self-book», яке подаємо як індивідуальний щоденник (книга, блокнот або планер) студента, у якому він фіксує власні здобутки в особистісно-професійному зростанні, визначає траєкторію самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення, а також відстежує динаміку освітніх результатів за допомогою пропонованих діагностичних методик. Охарактеризовано змістово-методичне забезпечення «Self-book», що дозволяє відстежувати динаміку освітніх результатів і особистісно-професійного розвитку студентів упродовж усього періоду навчання в закладі вищої освіти. Доведено, що особистісно-професійний розвиток це складний багатогранний процес, який спрямований на формування у майбутніх педагогів не тільки загальних і професійних компетентностей, а й передбачає розвиток їхніх особистісних сенсів. Визначено основні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у галузі освіти, а саме: особистісний (ціннісно-особистісні та професійні установки; самопізнання й саморозвиток; професійне вивищення; здатність та готовність реагувати на виклики часу; вироблення власної траєкторії професійного й особистісного зростання); навички ХХІ ст. (критичне мислення та здатність вирішувати проблеми; комунікативні навички та навички співробітництва; цифрові навички), пошуково-дослідницький (уміння виокремлювати проблему дослідження; працювати в команді; проєктувати етапи виконання дослідження; здійснювати добір необхідних засобів для вирішення дослідницького завдання; здійснювати пошук, відбір необхідних джерел, працювати з різними видами каталогів бібліотек, описами справ, що знаходяться у фондах архівів; аналізувати, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію; виробляти нові знання задля їх використання у власній професійній діяльності; створювати і презентувати власні освітні продукти), рефлексійний (уявлення про себе, особистісні якості та результати власної діяльності; здійснення самоаналізу, самопізнання, самодіагностики, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення; здатність виявляти помилки й усувати недоліки власної професійної діяльності). Розкрито переваги та недоліки використання «Self-book» у особистісно-професійному вивищенні майбутнього педагога.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Таможська, Ірина.
Формування вмінь ставити запитання (із досвіду мовної підготовки іноземних студентів-медиків) [Електронний ресурс] / І. Таможська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 2(41). - С. 201-218, DOI 10.28925/2312-5829.2023.26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
іноземні студенти-медики -- мовна підготовка -- уміння запитувати -- умовно-комунікативні вправи
Анотація: У запропонованій статті репрезентовано систему авторських вправ (умовно-комунікативні, ситуативно зумовлені комунікативні) для формування вмінь ставити запитання (запитувати), що виконували іноземні студенти медичного факультету в усній / письмовій формі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Салата, Оксана.
Історичний досвід розбудови Чеської незалежної держави в умовах демократичних реалій 90-х років XX ст. / О. Салата // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2019. - № 2. - С. 83-88, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
історичний досвід -- добросусідство -- історична пам’ять -- Чеська республіка -- Словацька Республіка -- Оксамитова революція -- Помаранчева революція
Анотація: У статті здійснено аналіз історичного досвіду двох європейських держав — Чеської Республіки і Словацької Республіки; показано негативний спадок тоталітаризму, уміння їхнього керівництва уникнути негативних суспільних явищ, що стоять на заваді розбудови вільного громадянського суспільства; продемонстровано, у який спосіб чеський та словацький народи починали самостійне державницьке життя, «розлучившись» у мирний спосіб, без жодних істотних претензій один до одного. Наголошено, як у сучасних умовах демократичного середовища важливо підтримувати одне одного як партнери і сприяти укріпленню добросусідських відносин, що може стати прикладом для Української держави
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

17.

Шифр: Н057263/2022/1
Журнал

Неперервна професійна освіта: теорія і практика [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка ; Київ : Благодійний фонд імені Антона Макаренка, 2001 . - ISSN 1609-85952412-0774. - Виходить кожного кварталу
2022р. Вип. 1 . - Електронні текстові дані. - on-line. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Уваркіна, О. Військова освіта: рефлексія сучасних мейнстримів / О. Уваркіна. - С.7-17
Кл.слова: військове лідерство, іманентність, національна безпека
Калінічева, Г. Захист освіти від військового втручання: історичні нариси та реалії сучасності / Г. Калінічева. - С.18-30. - міжнародне право
Кл.слова: гуманітарне право, російська військова агресія
Камінська, М. Обличчя освітньої свободи в перспективі освітніх і соціальних змін. Між беззаконням і поневоленням / М. Камінська. - С.31-37
Кл.слова: демократія, свобода в освіті, освітні програми
Рябченко, В. Соціально відповідальна взаємодія університетів та суспільства у вимірах сталого розвитку: теоретико-методологічні засади / В. Рябченко. - С.38-48
Кл.слова: доброчесність, моральність, соціальна відповідальність
Кузьмич, І. Особливості розвитку фахової передвищої освіти в умовах сталого розвитку суспільства / І. Кузьмич. - С.49-60
Кл.слова: компетентнісний підхід, студентоорієнтоване навчання, передвища освіта
Тадеуш, О. Принципи інноваційної освіти крізь призму системного підходу / О. Тадеуш. - С.61-67
Кл.слова: інноваційна освіта, методологія, освітні інновації
Братко, М. Сторітеллінг як ефектівна технологія викладання курсу «лідерство в освіті» для магістрів / М. Братко. - С.68-75
Кл.слова: другий (магістерський) рівень вищої освіти, технологія навчання, функції сторітелінгу
Оржель, О. Інновації у вищій освіті: навчання через служіння / О. Оржель. - С.76-81
Кл.слова: студентоцентроване навчання, громада, комплексний холістичний підхід
Дурдас, А. Розвиток креативності студентів на заняттях з іноземної мови: науковий дискурс / А. Дурдас [и др.]. - С.82-88
Інші автори: Гарбуза Т., Радченко Ю., Тернова О., Пойдин М.
Кл.слова: креативність, толерантність, міжнародне спілкування
Бойко, Г. Розвиток професійної майстерності викладача вищої школи упродовж життя / Г. Бойко, Н. Мачинська. - С.89-96
Кл.слова: дистанційна освіта, мобільність педагога, самотивація
Наумова, В. Готовність до інноваційної діяльності керівників закладів загальної середньої освіти як складова професійної культури / В. Наумова. - С.97-103
Кл.слова: стан готовності, професійна культура, неформальна освіта
Ващенко, Л. Роль підручників біології у формуванні в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки / Л. Ващенко, О. Карбованець. - С.104-111
Кл.слова: причинне мислення, система понять, причинність
Яремчук, Н. Дистанційне навчання в системі професійної підготовки вчителів початкової школи: ретроспективний аналіз / Н. Яремчук. - С.112-118
Кл.слова: віртуальні технології, інформатизація, цифровий освітній простір
Сірант, Н. Формування економічних понять у здобувачів початкової освіти / Н. Сірант. - С.119-126
Кл.слова: бережливість, фінансова грамотність, ощадливість
Сисоєв, О. Зміст професійної підготовки фахівців із циркулярної економіки за напрямами навчання: Республіка Польща / О. Сисоєв. - С.127-134
Кл.слова: циркулярна економіка, післядипломна освіта, економіка управління відходами
Десі, Г. Електронні освітні матеріали для навчання макіяжу: досвід Індонезії / Г. Десі, С. Ермінарто. - С.135-139
Кл.слова: весільний макіяж, електронний посібник, історія макіяжу
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

18.

Косенко, Ю.
Підготовка майбутніх вихователів до педагогічної творчості [Електронний ресурс] / Ю. Косенко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2017. - Вип. 3/4. - С. 90-94, DOI 10.28925/1609-8595.2017(3-4)9094. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
педагогічна творчість -- дошкільна освіта -- навчально-методичний супровід
Анотація: Сучасний дошкільний навчальний заклад очікує вихователя, який готовий працювати в умовах інноваційних змін, що відбуваються в освіті, продукувати нові ідеї щодо організації педагогічного процесу, ініціювати та реалізовувати творчі проекти, проявляти творчі уміння, створювати таке освітнє середовище, яке б виховувало творчу особистість дитини, розкривало її творчі нахили і здібності. Ідеться про вихователя-дослідника з новим педагогічним мисленням, креативного фахівця, гуманіста й оптиміста за переконанням, який бачить дошкільне дитинство в усій його унікальності, а дошкільний навчальний заклад у різноманітності творчих підходів і форм педагогічної взаємодії з дітьми. Саме такого вихователя повинен сьогодні готувати університет, використовуючи насамперед можливості фахових дисциплін. У статті розглянуто навчально-методичний супровід та організаційне забезпечення викладання дисципліни «Педагогічна творчість» як засобу професійної підготовки студентів спеціальності «Дошкільна освіта» до педагогічної творчості.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

19.

Омельяненко, Галина Анатоліївна.
Формування науково-дослідницьких умінь студентів засобами інформаційно-комунікативних технологій: теоретичний аспект / Г. А. Омельяненко // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - Київ : Едельвейс, 2012. - Вип. 3/4. - С. 76-78. - Библиогр. в конце ст.

Кл.слова (ненормовані):
науково-дослідницькі уміння -- ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ -- ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА

Є примірники у відділах:
ГП ЧЗ (02.12.2013р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)
ГП ЧЗ (21.08.2019р. Прим. 2 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

20.

Sobol, N.
Lifelong learning: music adult education / N. Sobol // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 1. - P17-22, DOI 10.28925/1609-8595.2019.1.1722. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
навчання -- музична андрагогіка -- освіта дорослих -- musical studies -- adults’ education -- musical andragogy
Анотація: Протягом останніх десятиліть у сучасному світі поширеною стає ідея навчання упродовж життя, що полягає у залученні дорослих в освітній процес з метою підвищення їх професійної кваліфікації. У статті ми розкриваємо зміст освіти дорослих загалом та у мистецькій сфері зокрема, окреслюємо специфіку навчання дорослих відповідно до їх вікових особливостей, визначаємо роль викладача у процесі навчання музики дорослих. Сучасну освіту характеризує її відкритість та доступність, що передбачають розподіл системи освіти дорослих на три основні напрямки, а саме формальну, неформальну та інформальну освіту. Вони забезпечують можливість усім бажаючим отримати музичну освіту в залежності від своїх цілей та потенціалів. Нині набуває популярності формальна та неформальна музична освіта – багато дорослих починають займатися музикою як професійно, так і аматорськи в якості хобі. Для одних це стає реалізацією мрії дитинства, для інших – необхідністю для кар’єрного зростання. Однак всіх їх об’єднує бажання саморозвитку та самореалізації. Під час навчання музики у дорослого-учня має формуватися виконавська компетентність. Її набуття особистістю є однією з ключових і найважливіших показників успішного навчання музики. Зокрема, студент отримує знання, уміння, навички у музичній діяльності та досвід, що безпосередньо впливає на формування у нього правильного уявлення про рутинну та творчу роботу музиканта, вчить самостійно працювати над музичним твором, організовувати робочий простір та ефективно використовувати час для занять, формує естетичні смаки та основи художнього мислення, побудови художньої інтерпретації, виконання творів на публіку, сприяє формуванню художньо-творчої толерантності тощо. У даному дослідженні ми підкреслюємо те, що згідно з основними положеннями андрагогіки як науки про освіту дорослих, навчання музиці не обмежується віком та навпаки набуває нових характеристик в залежності від того, хто навчається – дитина чи дорослий. Але єдиною незмінно важливою ланкою у процесі навчання музиці є безпосередній зв’язок студента з викладачем на занятті
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

21.

Шумигора, Л.
Компетентісно-орієнтована модель викладача вищої школи [Електронний ресурс] / Л. Шумигора. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 3. - С. 13-21, DOI 10.28925/1609-8595.2019.3.1321. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
моделювання -- базові компетенції -- акмеологічна культура -- заклад вищої освіти -- викладач
Анотація: На основі аналізу теоретичних аспектів досліджуваної проблеми розроблено і запропоновано орієнтовну модель професійної компетентності викладача сучасного закладу вищої освіти, що охоплює базові та ключові компетенції як складові мети підготовки викладача вищої школи в умовах євроінтеграційних процесів. Модель професійної компетентності викладача є теоретичною конструкцією, яка визначає мету та принципи розроблення та реалізації моделі, її структуру та зміст, способи досягнення поставлених у ЗВО умов для його особистісно професійного становлення в умовах освітнього середовища. У процесі розроблення компонентів моделі фахівця були визначені вимоги до викладача сучасного закладу вищої освіти відповідно до видів його діяльності; а також виокремлено необхідні теоретичні знання, практичні уміння і навички (компетенції) викладача. У процесі ДосліДження обґрунтовані і змістовно наповнені базові та ключові компетенції у структурі професійної компетентності викладача закладу вищої освіти, які й складають основу компетентісно-орієнтованої моделі виклаДача. ПіД поняттям «компетентнісно-орієнтована моДель виклаДача вищої школи» розуміємо систему взаємопов'язаних склаДових: базових і ключових компетенцій, оволоДіння якими сприятиме особистісно-професійному становленню і зростанню конкурентоспроможності та професійної мобільності виклаДача вищої школи, що віДповіДатиме вимогам часу і освітнім потребам. МоДель виклаДача заклаДу вищої освіти переДбачає не лише професійний, а й особистісний розвиток викладача, його самовдосконалення, розвиток його акмеологічної культури.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

22.

Alizunna, D.
The effect of problem based learning model on creative thinking of students the impact of cooperative integrated reading and composition (circ) model on students’ learning activity [Електронний ресурс] / D. Alizunna, E. Zubaidah. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 4. - P57-61, DOI 10.28925/1609-8595.2019.4.5761. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Анотація: Стаття присвячена впливу моделі інтегрованого кооперативного навчання читання та письма (Cooperative Integrated Reading & Composition – CIRC) на навчальну діяльність учнів. Теоретичний аналіз досліджень науковців дав змогу зробити висновок, що метод CIRC підвищує активність учнів початкової школи в навчальній діяльності, а також розвиває їх вміння читання, письма, слухання і говоріння та збагачує їх мовленнєвий досвід. Інтегроване навчання є більш активним та ефективним завдяки соціальній взаємодії учнів у групах; воно розвиває уміння співпраці, толерантності, спілкування та поваги до ідей інших людей. Модель CIRC розвиває три основні компетентності, зафіксовані в освітній програмі начальної школи – знання, ставлення та навички. Модель CIRC складається з таких послідовних кроків: читання в парах; написання слів, пов’язане з граматичними характеристиками слів; вимовляння слів уголос; пояснення значення слів; переказ; перевірка партнером по навчанню в групі; тестування. Дослідження доводить, що інтегроване кооперативне навчання читання та письма активізує всі види навчальної діяльності учнів: активність візуального сприйняття (читання, перегляд фотографій, спостереження за роботою інших); активність слухового сприйняття (задавання питань, надання порад, висловлення думок, обговорення); письмову діяльність (написання оповідань, відповідей на тести); малювання ілюстрацій, картинок та візерунків; рухову активність (підбір обладнання, рольові ігри); психічну діяльність (запам’ятовування, розв’язання проблем, аналіз, синтез, систематизація); емоційну активність (цікавість, жвавість, радісне захоплення навчальним матеріалом, спокій, щастя). Показники активності класифіковані за видами навчальної діяльності учнів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Zubaidah, E.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

23.

Hàlytska, M.
Forming students’ readiness to intercultural communication in tourism sphere: main approaches [Електронний ресурс] / M. Hàlytska, N. Rekun. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 4. - P62-67, DOI 10.28925/1609-8595.2019.4.6267. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Анотація: У статті проаналізовано основні підходи до формування готовності студентів до міжкультурного спілкування в туристичній сфері, серед яких: індивідуальний підхід до студентів; проблемний і творчий характер завдань з іноземної мови; використання сучасних інноваційних технологій навчання; діалогізація процесу навчання; моделювання професійних комунікативних ситуацій. Поняття «готовність студентів до міжкультурного спілкування» розглянуто як інтегративну професійну характеристику особистості, що визначає рівень професіоналізму майбутнього фахівця щодо його іншомовної комунікативної компетенції та включає потреби, мотиви, психологічні якості, предметні та інтелектуальні знання, уміння й навички, які дозволяють успішно використовувати іноземну мову для виконання професійних завдань. Зроблено висновок, що іноземна мова слугує важливим засобом міжкультурного спілкування і водночас особливим механізмом ефективної співпраці, оскільки впливає на процес формування професійної кваліфікації та компетентності майбутніх фахівців туристичної сфери, що забезпечує їх конкурентоспроможність на ринку праці та гарантує працевлаштування за фахом. У зв’язку з цим, актуалізується проблема підготовки фахівців такого професійного рівня, які б якісно володіли уміннями та навичками професійного іншомовного спілкування, адекватно поводилися б у різноманітних сферах комунікації, використовуючи необхідні знання про культуру, прийняту у чужомовному соціумі.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Rekun, N.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

24.

Борозенець, Н.
Формування дослідницької компетентності студентів аграрних університетів: використання методу математичного моделювання [Електронний ресурс] / Н. Борозенець. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 4. - С. 59-65, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
студенти-аграрії -- математичне моделювання -- компетентність -- дослідницька -- якісна освіта
Анотація: У статті продемонстровано, що фундаментом для формування дослідницької компетентності студентів аграрних університетів є математичні дисципліни. Встановлено, що готовність використовувати знання з математики є необхідною умовою для отримання якісної професійної освіти, здійснення дослідницької діяльності. Дано визначення дослідницької компетентності фахівця аграрної галузі та зазначено мету її формування у студентів-аграріїв. Доведено, що сформовані дослідницькі знання, уміння, навички, набутий початковий дослідницький досвід у математичній площині мають стати підґрунтям ефективної професійної діяльності сучасного аграрія. Показано, що зміст математичної підготовки майбутніх спеціалістів сільського господарства має бути скоригований, а знання студентів-аграріїв з математичних дисциплін та вміння використовувати їх на практиці повинні бути цілісними. Обґрунтовано необхідність використання методу математичного моделювання в процесі формування дослідницької компетентності, що передбачає збалансоване використання методів і засобів навчання, форм організації навчальної діяльності студентів. Розглянуто сутність математичного моделювання, яка є сукупністю усіх можливих математичних співвідношень, що описують основні закономірності, властивості досліджуваного процесу, об’єкту або системи, а також завдання математичного моделювання, які з’являються під час розв’язання професійних задач, що виникають в аграрному секторі. Визначено передумови застосування математичних моделей в управлінні аграрним виробництвом. Узагальнено принципи і вимоги до математичних моделей. Виділено етапи та методи побудови математичних моделей. Наведено приклад застосування методу математичного моделювання в курсі «Вища математика» при вивченні теми «Диференціальні рівняння 1 порядку». Зроблено висновки щодо застосування методу математичного моделювання до формування дослідницької компетентності студентів-аграріїв.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

25.

Казакевич, О.
Компонентно-структурний аналіз лідерської компетентності маркетологів [Електронний ресурс] / О. Казакевич. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 1. - С. 14-20 , DOI 10.28925/1609-8595.2021.1.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
фахівець-маркетолог -- лідер -- компетентність -- компонентно-структурний аналіз -- професійна мобільність
Анотація: У статті проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на сутність поняття «лідерська компетентність», визначено та науково обґрунтовано структуру лідерської компетентності майбутніх маркетологів. За результатами дослідження автор відзначає, що, по-перше, лідерська компетентність є стійкою цілісною інтегративною складовою надпрофесійної компетентності маркетолога; по-друге, лідерська компетентність майбутніх маркетологів, як і її компоненти, у більшості випадків не є вродженим феноменом, а виникає в результаті певного досвіду людини, який ґрунтується на її позитивному ставленні до цього феномену, усвідомленні мотивів і потреб у ньому, набутих знаннях, вміннях та особистісних якостей людини, які потім знаходять практичне втілення у вигляді лідерської поведінки. На підставі аналізу психолого-педагогічних досліджень нами було виокремлено такі структурні компоненти лідерської компетентності майбутніх маркетологів: мотиваційно-ціннісний (мотиви, потреби, емоції, ціннісні ставлення щодо лідерства), когнітивний (знання, переконання щодо лідерства), діяльнісний (дії, уміння, лідерська поведінка) та особистісний (комплекс лідерських якостей, рефлексія, емпатія, емоційний інтелект). За аналізом первинних посад, які може обіймати бакалавр з маркетингу, визначено функції та відповідні професійні компетентності, які вимагають сформованої лідерської компетентності фахівця з маркетингу, та продемонстровано, як саме лідерська компетентність реалізується в маркетинговій діяльності. Таким чином, лідерська компетентність надає підґрунтя для здійснення ефективної діяльності в галузі маркетингу, створюючи умови для прояву ініціативи, відповідальності та активної економічної позиції фахівця-маркетолога, набуття ним позитивного професійного досвіду та забезпечують йому професійну мобільність та конкурентоспроможність. Виділено проблемне поле подальших досліджень лідерської компетентності майбутніх маркетологів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

26.

Проценко, О.
Освітологічна підготовка в забезпеченні якості освіти в університеті [Електронний ресурс] / О. Проценко, О. Мельниченко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 1. - С. 37-45, DOI 10.28925/1609-8595.2021.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
міждисциплінарність; освітологія; університетська освіта; якість освіти.
Анотація: Стаття присвячена аналізу змісту освітологічної підготовки за освітніми програмами «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Управління закладами освіти» денної та заочної форм навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка, що передбачає вивчення міждисциплінарного курсу «Освітологія». У статті підкреслюється внесок освітології як наукового феномену в забезпечення якості університетської освіти завдяки її інтегрованому та міждисциплінарному характеру. Суттєвою відмінністю об’єкту дослідження освітології від інших гуманітарних наук полягає в тому, що освітологія є своєрідною освітньою синергетикою для дослідження сфери освіти, яка генерує системну сукупність таких освітніх наук, як філософія освіти, історія освіти, освітня політика, освітнє право, управління освітою, економіка освіти, соціологія освіти, культурологія освіти. Авторами здійснено аналіз ефективності викладання навчальної дисципліни «Освітологія» на основі анкетування магістрантів університету, в якому особлива увага приділялась розвитку критичного мислення; усвідомленню закономірностей, тенденцій, джерел розвитку освіти та освітніх систем; застосуванню синергетичного підходу в управлінні освітою; формуванню уміння пошуку засобів розв’язання актуальних проблем у сфері освіти; розумінню освіти як специфічного сектору економіки, механізмів конкурентоспроможності закладів освіти, розуміння освіти як соціального інституту, ролі правових аспектів в розвитку освіти тощо. Доведено, що вивчення курсу «Освітологія» сприятиме розвитку в майбутніх фахівців галузі освіти вмінь системно розв’язувати багатоаспектну проблему забезпечення якості освіти в університеті; розглядати перспективи і прогнозувати зміни щодо її покращення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Мельниченко, О.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

27.

Гулько, О.
Вплив студентського самоврядування на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів [Електронний ресурс] / О. Гулько. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3. - С. 51-59, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вчитель-лідер -- лідерські якості -- студентське самоврядування -- педагогічний працівник
Анотація: У статті теоретично обґрунтовано вплив участі в студентському самоврядуванні на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогічних працівників. Визначено комплекс лідерських якостей сучасного вчителя, що формується в здобувачів вищої освіти під час навчання у закладі вищої освіти, а саме: ініціативність, організованість, комунікативність, відповідальність, креативність, критичність, дослідницькі якості, емоційний інтелект, соціальна активність, стратегічне бачення, уміння працювати в команді, соціальна адаптивність, здатність вести за собою, толерантність, готовність прийти на допомогу, чесність і надійність. Наведені якості допоможуть майбутньому педагогічному працівникові здійснювати власну професійну діяльність на високому рівні: сприятимуть розвитку вмінь швидко налагоджувати контакти, спрямовувати роботу класу, знаходити швидкі та нестандартні варіанти вирішення проблемних питань, відчувати та розуміти внутрішній світ оточуючих, ставити близькі та далекі життєві цілі й досягати їх, працювати в команді тощо. Зазначене свідчить, що випускник закладу вищої освіти має володіти повним набором лідерських якостей, які сприятимуть його успішній професійній діяльності та здійснюватимуть активний вплив на розвиток відповідних якостей у його учнів. Акцентовано студентське самоуправління як самоорганізована діяльність, яка розвиває лідерські якості студентів, навички працювати у команді та планувати й прогнозувати власну діяльність, креативність, критичне мислення. Запропоновано приклад реалізації рольової гри «День студентського самоврядування», апробованої нами в Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського, як складової частини інтерактивної технології, спрямованої на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі залучення до діяльності органів студентського самоврядування.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

28.

Саврасова-В’юн, Т.
Навчальний проєкт як засіб формування професійної компетентності майбутніх фахівців: психологічний аспект [Електронний ресурс] / Т. Саврасова-В’юн. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3. - С. 33-41, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
професійна компетентність -- навчальний проєкт -- психологічна компонента -- складник
Анотація: У статті висвітлено актуальну проблему залежності психологічної компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців від застосування в освітньому процесі навчального проєкту. Мета статті є вивчення особливостей впливу застосування навчального проєкту в освітній діяльності закладу вищої освіти на психологічну компоненту професійної компетентності майбутніх фахівців. Визначено зміст, структуру психологічної компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців, яка розглядається як комплекс характеристик майбутніх спеціалістів, що містить психологічні знання, уміння, мотиваційні, емоційні процеси, особистісні властивості, які допомагають здійснювати професійну діяльність, самовдосконалення, та складається з мотиваційного, емоційного, діяльнісного, особистісного, когнітивного складників. Охарактеризовано досвід формування психологічної компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців за допомогою навчального проєкту, впровадженого в освітній процес Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка. Серед дослідницького інструментарію було застосовано: діагностичні методики вивчення складників, показників психологічної компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців, метод експерименту, метод порівняння, кореляційний аналіз. Актуальність теми підтверджена наведеними результатами опитування майбутніх фахівців, які проходили діагностику з проблем вивчення рівня психологічної компоненти професійної компетентності до застосування в освітньому процесі навчального проєкту і після. В експерименті брало участь 227 майбутніх фахівців спеціальності «035 Філологія». Шляхом експериментальної діяльності визначено особливості застосування навчального проєкту в освітній процес закладу. Виявлено, що рівень психологічної компоненти професійної компетентності до впровадження навчального проєкту був нижчим, ніж рівень досліджуваного явища після застосування проєкту в освітньому процесі. Результати аналізу свідчать про те, що процес створення та реалізації навчального проєкту майбутніми фахівцями позитивно впливає на формування психологічної компоненти професійної компетентності студентів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

29.

Мурзіна, О.
Медіакомпетентність та медіаграмотність: сутність понять [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 4. - С. 18-23, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
медіакомпетентність -- медіаосвіта -- медіапростір -- медіасередовище
Анотація: У статті проведено аналіз науково-педагогічної літератури, в ході якого визначено сутність понять «медіаграмотність» та «медіакомпетентність», а також подані власні дефініції. Під медіакомпетентністю ми розуміємо сукупність знань, умінь, здібностей, що сприяють пошуку, відбору, інтерпретації, використанню, оцінюванню, критичному аналізу, створенню та передаванню медіаінформації. Медіакомпетентність фахівців ми визначаємо як їх компетентність щодо застосування медіатехнологій у професійній діяльності. Медіакомпетентність включає інформаційну, інформатичну, комунікаційну та комунікативну компетентності. Медіакомпетентність формується через медіаграмотність, якої, у свою чергу, можна досягти в процесі медіаосвіти. Вона допомагає особистості критично мислити, що сприяє формуванню певного розуміння медіаінформації та прийняттю компетентних рішень у відповідь на неї. Медіаграмотність ми визначаємо як процес розвитку особистості за допомогою медіа та з метою формування медіакультури, розвитку комунікативних і творчих здібностей, критичного мислення, уміння знаходження, інтерпретації, оцінювання й аналізу медіаінформації за допомогою медіатехнологій. Тобто медіаграмотна особистість здатна контролювати медіа та орієнтуватися в медіасередовищі, ефективно знаходити потрібну інформацію, а також може усвідомлювати і контролювати хибність повідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

30.

Ващенко, Л.
Роль підручників біології у формуванні в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки [Електронний ресурс] / Л. Ващенко, О. Карбованець. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 104-111, DOI 10.28925/2312-5829.2022.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
причинне мислення -- система понять -- причинність
Анотація: У статті подано результати аналізу шкільних підручників біології для 9 класу, пов’язані з їх можливістю формувати причинно-наслідкові зв’язки в учнів закладів загальної середньої освіти на уроках біології. Причинність подано як зв’язок між подіями, де одна подія є причиною, а інша – наслідком. Аналіз підручників біології щодо можливості формувати причинно-наслідкові зв’язки здійснювався за такими критеріями: структурування основного змісту підручника, його систематизація та класифікація; використання термінів та понять, які складають фундамент кожного навчального предмета і є основною формою знань і мислення учнів у предметній галузі; типи завдань як обов’язкові складники методичного апарату підручника біології. Аналіз навчальної книги (на прикладі трьох підручників біології) дає підстави зробити висновок, про те, що вони містять певні матеріали, які сприяють формуванню в учнів причинно-наслідкових зв’язків. Однак у жодному підручнику ми не спостерігали комплексної побудови змісту та методичного апарату на основі розкриття причинності біологічних процесів та явищ. Проблема відбору і виокремлення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між будовою і функцією об’єктів та процесів у підручниках біології потребує вивчення та вирішення. Побудова змісту підручника на основі причинності сприятиме формуванню причинного мислення, більш ефективного вивчення предмету, його розвантаженню, умінню школярів співвідносити причинно-наслідкові зв’язки в природніх процесах із власним життям.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Карбованець, О.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

1-30 31-37

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)