Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (4886)

Каталог авторефератів та дисертацій (184)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (119)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=формування<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 454
Показані документи с 1 за 30

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

Шифр: С325934233/2013/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2013р. № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Єременко, О. Текстуальні параметри роду літературного твору як носії синкретичних явищ / О. Єременко
Луцюк, М. Дописемна доба розвитку літератури / М. Луцюк
Поліщук, Я. Авторство і гра / Я. Поліщук
Башкирова, О. Культурологічний код роману Наталі Тисовської "Укус огняного змія" / О. Башкирова
Васьків, М. До проблеми актуальності, оригінальності та вторинності сучасної української прози / М. Васьків
Малахова, Е. Мотив песенной лирики как объект композиторской интерпретации (на материале творчества Вячеслава Полянского) / Е. Малахова
Недавня, К. Метафора тіла як основний спосіб концептуалізації хвороби у текстах двотисячників / К. Недавня
Євтушенко, С. Провідні мотиви лірики Ади Негрі / С. Євтушенко
Бикова, О. Специфіка роботи репортера в друкованих ЗМІ / О. Бикова
Почапська-Красуцька, О. Розвага як метод маніпулювання свідомістю читача (за матеріалами журналу "The First Key") / О. Почапська-Красуцька
Тімофєєв, А. Проблеми зовнішньої трудової міграції в Україні: сучасні тенденції / А. Тімофєєв
Видайчук, Т. Релігійна культура та свідомість і формування фразеологічного фонду української мови / Т. Видайчук
Максимчук, В. Авторські лексичні новотвори з компонентами релігійно-християнської тематики (на матеріалі творчості поетів Рівненщини) / В. Максимчук
Шостюк, З. Функціональні та стилістичні особливості неологізмів у поетичному тексті Дмитра Павличка / З. Шостюк
Glagush, N. Translation of Indirect Speech Acts / N. Glagush
Поліщук, Я. Александер Ф’ют. Перед наступом світу фаст-фудів / Я. Поліщук
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2020/26/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2020р. т.26 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Гальчук, О. Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) / О. Гальчук. - С.73-83. - Бібліогр. в кінці ст.
Мейзерська, Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") / Т. Мейзерська. - С.84-89. - Бібліогр. в кінці ст.
Срібняк, І. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) / І. Срібняк, В. Шнайдер. - С.90-97
Хамедова, О. Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років / О. Хамедова. - С.98-107. - Бібліогр. в кінці ст.
Великорода, Ю. Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) / Ю. Великорода. - С.108-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2021/27/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2021р. т.27 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Ткаченко, Р. Поезія Миколи Біденка: типологія та ідіографія / Р. Ткаченко. - С.1-6. - Бібліогр. в кінці ст.
Єсипенко, Д. Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" / Д. Єсипенко. - С.7-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Почапська, О. Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") / О. Почапська. - С.14-21. - Бібліогр. в кінці ст.
Шестопалова, Т. Національна культура як стратегія самозбереження особистості: Юрій Шевельов і Друга світова війна. Частина перша / Т. Шестопалова. - С.22-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Шестопалова, Т. Жанрові особливості сучасної української медіакритики / Т. Шестопалова. - С.32-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Мейзерська, Т. Інтелектуальний бенкет, або там, де… Ульяненко. Рецензія на монографію: Штейнбук, Ф. (2020). Під "Знаком Саваофа", або "Там, де…" Ульяненко. Ч. 1. Видавничий дім Дмитра Бураго / Т. Мейзерська. - С.39-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2023/29/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2023р. т.29 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Заярна, Ірина. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» / І. Заярна. - С.63–69. - Бібліогр. в кінці ст.
Ткаченко, Роман. Філософсько-естетичний зміст образу / назви кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» / Р. Ткаченко. - С.70–76. - Бібліогр. в кінці ст.
Саєнко, Валентина. «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії / В. Саєнко. - С.77–88. - Бібліогр. в кінці ст.
Корнієнко, Оксана. Художнє відображення історичних постатей у романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» / О. Корнієнко, Н. Гудована. - С.89–95. - Бібліогр. в кінці ст.
Буцька, Катерина. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» / К. Буцька. - С.96–101. - Бібліогр. в кінці ст.
Мусій, Валентина. Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби») / В. Мусій. - С.102–107. - Бібліогр. в кінці ст.
Боговик, Оксана. Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte») / О. Боговик, А. Безруков. - С.108–113. - Бібліогр. в кінці ст.
Фіялка, Світлана. Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ / С. Фіялка. - С.114–119. - Бібліогр. в кінці ст.
Доценко, Олена. Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни / О. Доценко. - С.120–130. - Бібліогр. в кінці ст.
Лісневська, Аліна. Аудіовізуальний контент у культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності / А. Лісневська, Р. Новикова. - С.131–138. - Бібліогр. в кінці ст.
Гудошник, Оксана. Усна історія і медіа: платформи для збору історій свідків / О. Гудошник. - С.139–145. - Бібліогр. в кінці ст.
Пелешок, Ольга. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття / О. Пелешок. - С.146–156. - Бібліогр. в кінці ст.
Солодовник, Дмитро. Візуалізація даних у новітніх конвергентних медіа України / Д. Солодовник. - С.157–165. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Луцюк, М.
Феномен старозавітної премудрості у контексті давньосхідних літератур [Електронний ресурс] / М. Луцюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
премудрість -- монотеїзм -- гімн -- псалом -- притча
Анотація: У статті розглянуто феномен премудрості у давньосхідних літературах (вавилонській, єгипетській, давньоєврейській), простежується процес формування біблійної премудрості у контексті давньосхідного літературного оточення

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Видайчук, Т.
Релігійна культура та свідомість і формування фразеологічного фонду української мови [Електронний ресурс] / Т. Видайчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фразеологізми -- релігійна культура -- релігійна свідомість
Анотація: У статті розглянуто роль церковної культури на становлення та розвиток фразеологічного фонду української мови. Основною є теза про те, що фразеологізми як сталі словосполучення фіксують і транслюють від покоління до покоління концептуальний та культурний «генотип» народу. Аналіз мотиваційних процесів фразеологічних знаків релігійного походження дозволяє реконструювати специфіку світобачення і світосприйняття етносу. Для українців – це побутоцентризм. Мовні формули засвідчують, що православна віра і життя патріархального селянина були злитими воєдино.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Грипас, О.
Про засадничі принципи функційної граматики [Електронний ресурс] / О. Грипас. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 3/4 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
функційна граматика -- функційно-семантичне поле -- функція -- методика формування поля
Анотація: У статті окреслено засадничі принципи функційної граматики, методологію функційно-граматичного дослідження. Подано характеристику функційно-семантичного поля та методику його формування, з’ясовано значення поняття «функція»

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Удовиченко, Л.
Аспектне вивчення образів-персонажів в методиці навчання літератури до кінця ХІХ ст [Електронний ресурс] / Л. Удовиченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
образ-персонаж -- шкільне вивчення -- аспект -- аналіз -- словесність -- психологія сприйняття
Анотація: У статті досліджено основні наукові ідеї щодо аспектного вивчення образів-персонажів у курсі літературної освіти учнів старшої школи від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Визначено традиційні та новаторські погляди літературознавців та педагогів на проблему формування теоретиколітературного поняття про образ-персонаж, простежено вплив літературознавчих шкіл на розробку теорії та технології навчання, проаналізовано наукові положення представників різних методичних течій щодо навчально-виховного змісту роботи над вивченням героїв твору, схарактеризовано зміст та характер навчання, визначено роль підручників та навчальних посібників у реалізації освітньої мети. Зроблено висновок про актуалізацію соціального, історичного, національного, аксіологічного, філософського аспектів в аналізі образів-персонажів на різних етапах розвитку методичної думки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Марчак, Т.
Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного [Електронний ресурс] / Т. Марчак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- нація -- українізація -- літературно-мистецьке угруповання -- українська культура
Анотація: У статті зосереджено увагу на основних тематичних лініях публіцистичних творів Еллана-Блакитного, охарактеризовано погляди публіциста на соціально-економічний, культурно-просвітницький, національний розвиток України. Проаналізована публіцистика Василя Блакитного свідчить про її гостроту, проблемність, дискусійність, миттєву реакцію публіциста на нагальні проблеми часу. Наголошено, насамперед, на тому, наскільки успішно розвиваються закладені Блакитним традиції зрілого й результативного політичного мислення та ідейно-тематичне наповнення публіцистичних текстів. Звернено увагу на оригінальність тематики публіцистичних творів Еллана-Блакитного, які підводять читача до власних роздумів та осмислення гострих проблем суспільства, культури, мистецтва, політики, журналістики 1920-х рр. Стаття висвітлює соціальні та національні аспекти в умовах перехідного періоду розвитку українського суспільства. Також простежені процеси становлення та розвитку літературно-мистецького угруповання «Гарт», акцентовано на культурологічно-творчих аспектах діяльності об’єднання, представники якого працювали для відродження та формування національних духовних засад української державності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Сидоренко, Л.
"Синій автомобіль" Ярослава Стельмаха: метадискурс і новаторство форми [Електронний ресурс] / Л. Сидоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
метадискурс -- метадрама -- новаторство форми -- типологічні риси -- авторефлексія літератури
Анотація: У статті розглянуто типологічні риси метадрами, виявлено чинники формування метадискурсу. Прийомом створення комічного ефекту у драмі Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль» стає нанизування штампів, яке максимально дискредитує формульну літературу і процес моделювання подібних текстів. У результаті дослідження узагальнено особливості авторефлексії літератури, які зумовлені пошуком мистецтвом слова нової ідентичності на зламі культурних і художніх парадигм
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Орлова, Е.
Внешняя социокультурная среда музея [Електронний ресурс] / Е. Орлова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
музей -- зовнішнє середовище -- партнери -- соціальна ефективність
Анотація: У статті запропоновано модель формування зовнішнього соціокультурного середовища музею, що забезпечує ефективність його функціонування. Визначені найбільш значущі для цього партнери, обґрунтована важливість підтримки зв’язків з ними, окреслені основні способи конструктивної взаємодії в контексті усталених відносин
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Денісова, Д.
Літературна традиція Weird Fiction в англомовній літературі ХХ–ХХІ століття [Електронний ресурс] / Д. Денісова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фантастика -- сучасна англомовна література
Анотація: У статті зосереджено увагу на англомовній літературній традиції Weird Fiction, важливій для розуміння сучасної фантастичної літератури й культури. Метою дослідження є аналіз Weird Fiction з точки зору жанрової природи та історичних етапів формування традиції. За результатами розвідки, Weird Fiction визначено в контексті фантастичної літератури із зазначенням її відмінностей від інших фантастичних різновидів (фентезі, наукової фантастики, готичного роману, літератури жахів). Розвиток традиції та її поетологічні особливості розглянуто в трьох часових зрізах: ранньому прояві Weird Fiction (Old Weird) у 1880–1940-х роках, трансформації вихідної моделі в 1940–1990-х роках і становленні її сучасного варіанту – New Weird – у 2000-х роках
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Башкирова, О.
Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова "Рабині й друзі пані Векли" [Електронний ресурс] / О. Башкирова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 16-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тілесність -- роман -- жанр -- постмодернізм -- постпостмодернізм -- віртуалізація -- ігрові стратегії
Анотація: Статтю присвячено актуальній проблемі сучасного літературознавства — художній репрезентації людської тілесності у великій прозі початку XXI століття. Метою статті є виявлення художньої своєрідності образного втілення найбільш показових соціокультурних тенденцій, пов’язаних із переживанням досвіду «буття-в-тілі», у романі Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли». Твір розглянуто з позицій жанрово-стильового аналізу, що враховує посутні трансформації художньої свідомості нового зламу століть, зокрема переосмислення світоглядно-естетичної парадигми постмодернізму. Водночас у дослідженні належну увагу приділено екстралітературним чинникам формування художнього світу Олега Полякова, передусім — концепціям людського тіла як соціокультурного конструкту, поширеним у сучасній гуманітаристиці. Доведено, що, вдаючись до складної жанрової форми, автор відображує у своєму творі протилежні тенденції, властиві сучасному сприйняттю людської тілесності, — ставлення до тіла як продукту соціального конструювання і усвідомлення ризиків, пов’язаних із таким підходом. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення закономірностей літературного процесу межі XX–XXI століть у широкому мистецькому та філософському контексті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Романенко, О.
Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 1-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історична пам’ять -- родинна історія -- ідентичність -- роман
Анотація: Стаття присвячена одній із ключових тем сучасної української літератури — реконструкції індивідуальної історичної пам’яті. Для аналізу обрано один із символічних образів, які представляють сконденсовану модель сприйняття власного минулого — образ Дому. Методологічною стратегію автора став філологічний аналіз, поєднаний із міркуваннями літературознавців, соціологів, філософів, істориків та ін. про сприйняття Дому як сакрального місця у свідомості людини кінця ХХ — початку ХХІ століття. Дослідження також скероване на порівняння моделей сприйняття минулого персонажами роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома» та Станіславом Лемом у книзі спогадів «Високий Замок». Інтертекстуальне прочитання двох творів дає змогу виокремити особливий тип сприйняття минулого та Дому як місця зустрічі минулого і майбутнього: як географічної пустки, частини травматичного ландшафту, не об’єднаного спільними родинними спогадами, та цілісної частини культурно-географічного ландшафту, який є продовженням «я» автора чи персонажа в прозі. На основі такої класифікації можуть бути виокремлені два типи конфлікту в сучасній українській прозі, присвяченій родинним історіям: ті, у яких сюжетна колізія розгортається довкола реконструкції індивідуальної історичної чи родинної пам’яті і Дому як місця пам’яті, та ті, у яких така реконструкція неможлива через втрату символічного зв’язку з минулим, формування амбівалентного ставлення до Дому як символічного простору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

15.

Москвичова, О.
Методологічне підґрунтя побудови фрактальної поетичної моделі світу у британських поетичних текстах ХІХ–ХХІ століть у лінгвокогнітивному вимірі [Електронний ресурс] / О. Москвичова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 54-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична модель світу -- концепт -- концептуальні тропи -- фрактал -- фрактальна поетична модель світу
Анотація: Мета статті — дослідити специфіку відтворення дійсності у фрактальній поетичній моделі світу на матеріалі британської поезії ХІХ–ХХІ ст. Використано лінгвопоетичний аналіз лексико-семантичних тропів як вербальних засобів формування фрактальної поетичної моделі світу, а також лінгвокогнітивний і поетико-когнітивний аналіз визначеної тропеїки для виявлення аксіологічно забарвлених глибинних смислів когнітивного стилю у поетів британського романтизму, модернізму і постмодернізму. З позиції когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики поетичний текст окреслено як результат когніції поета та його інтерпретації дійсності крізь призму свого фізичного та соціальнокультурного досвіду. Когнітивна поетика акцентує увагу дослідників поетичних текстів на метафоричності людського мислення, його художності та образності, завдяки яким можлива концептуалізація дійсності людиною з опорою на її тілесний та сенсомоторний досвід. Реконструкція фрактальної поетичної моделі світу британських поетичних текстів ХІХ–ХХІ століть актуалізує сутність поезії, поетичного тексту та специфіку відтворення в ньому дійсності, естетичний аспект поезії та її лінгвокомунікативні особливості. Стаття є актуальною в контексті сучасних поліпарадигмальних досліджень, оскільки узагальнює та систематизує три лінгвістичні парадигми (лінгвопоетичну, лінгвокогнітивну і поетико-когнітивну), спрямовані на побудову фрактальної поетичної моделі світу, за допомогою здобутків математично-політологічного й синергетичного моделювання. Мета, завдання, результати й висновки статті обумовлені розкриттям специфіки поетичного світосприйняття, втіленої у поезії британського романтизму, модернізму і постмодернізму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

16.

Peer, W.
What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

17.

Жигун, С.
Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
детектив -- простір -- колонія -- метрополія -- колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

18.

Федоренко, О.
Образотворчі риси козака-характерника – героя роману Ю. Мушкетика "Погоня" [Електронний ресурс] / О. Федоренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 111-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козак-характерник -- герой -- роман -- прийом -- жанр
Анотація: Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козакахарактерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до модерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів розповідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козакахарактерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно складних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя. Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського жанру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

19.

Вірченко, Т.
Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX початку XX ст. [Електронний ресурс] / Т. Вірченко, Р. Козлов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 3. - С. 113-119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська драматургія -- літературний канон -- межа століть -- публіцистика -- літературна критика -- театральна критика
Анотація: Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Козлов, Р.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

20.

Полтавцева, Н.
Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

21.

Борщ, С.
"Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс] / С. Борщ. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
агіографія -- легенда -- чудесне -- святість -- тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

22.

Кравченко, А.
Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана [Електронний ресурс] / А. Кравченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідентичність -- релігія -- релігіи на ідентичність -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Релігія є важливою складовою украї нського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце заи ме у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медіи них осіб та ЗМІ, також впливає література, але ї ї вплив є складнішим та містить приховані інтенції , тому аналіз релігії у структурі ідентичностеи персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних украї нських авторів особливою епатажністю, зокрема и образів релігіи ного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На першии погляд здається, що у свої х текстах автор деконструює, руи нує та іронізує з усталених релігіи них образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації , зіставлення, деконструкції та прии оми постколоніальних студіи . У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носії в релігіи ної ідентичності, але при цьому цілком сери озно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не наи важливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії , де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи ї ї нездатність відповісти на питання «свіи – чужии » в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії : релігіи ні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиціи ного релігіи ного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленіи проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиціи них та моральних питань
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

23.

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс] / О. Гальчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

24.

Мейзерська, Т.
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

25.

Срібняк, І.
Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) [Електронний ресурс] / І. Срібняк, В. Шнайдер. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 90-97 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
полонені вояки-українці -- часопис «Просвітній Листок» -- Вецляр -- Німеччина
Анотація: У статті аналізується ступінь впливу розміщених на шпальтах таборового часопису «Просвітніи Листок» медіи них текстів на процес прищеплення полоненим украї нцям ідеї національно-державного самоствердження Украї ни протягом 1916 р. Метою дослідження є встановлення особливостеи формування світогляду полонених украї нців табору Вецляр засобами друкованого слова на шпальтах часопису «Просвітніи Листок» в окреслении хронологічнии період. Для ефективної реалізації мети були застосовані історичнии метод, аналіз джерел і синтез. У результаті дослідження було встановлено, що видання згадуваного часопису стало можливим завдяки організаціи но-фінансовіи допомозі Союзу визволення Украї ни, представники якого перебували в таборі Вецляр починаючи з вересня 1915 р. Після нетривалого підготовчого періоду, коли газета тиражувалась маи же кустарним способом на друкарськіи машинці, на початку 1916 р. вона стала виготовлятись у типографському виконанні в міськіи друкарні двічі на місяць. Часопис правдиво фіксував таборове повсякдення полонених украї нців, як описуючи окремі прояви ї хнього життя, так і даючи загальну картину діяльності украї нської таборової громади. Разом з тим свої ми публікаціями газета справляла потужнии вплив на формування національнополітичного світогляду полонених, публікуючи матеріали про перебіг громадськополітичних процесів в Украї ні та Росії . Завдяки цьому часопис здобув підтримку більшості полонених украї нців, служачи ї м ледь не єдиним «вікном» у світ політики, громадського життя та мистецтва. Наи важливішою ознакою «Просвітнього Листка» була украї ноцентричність усіх и ого матеріалів, що допомогло полоненим засвої ти національнодержавницькі ідеали. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу масиву джерел про специфіку функціонування громади полонених вояків-украї нців у таборі Вецляр (1916 р.). Практичне значення дослідження полягає в тому, що и ого результати суттєво розширять коло джерел, потрібних для реконструкції цілісної історії функціонування громади полонених украї нців у таборі Вецляр у 1916 р
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Шнайдер, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

26.

Semenist, I.
"Misty Poetry" as a reflection of the nature of Chinese literature of the "New Period" (second half of the 20th century) [Електронний ресурс] = «Туманна поезія» Як віддзеркалення природи китайської літератури «Нового періодУ» (друга половина xx століття) / I. Semenist. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 145-150. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Туманна поезія -- китайська література -- менлунши -- культурна революція -- модернізм -- Китай -- Культурна революція
Анотація: Предметом дослідження є формування течії «Туманної поезії » в китаи ськіи літературі кінця XX століття. Мета статті — розкрити динаміку «Туманної поезії » в межах модерністської парадигми на тлі китаи ської літератури «Нового періоду». Методика дослідження ґрунтується на ідентифікації ключових категоріи модерністської поетики, що сприи маються і трансформуються в практиці версифікації течії . Метод соціокультурної контекстуалізації використовується для визначення місця «Туманної поезії » в естетичному та ідеологічному контексті Китаю періоду після Культурної революції . Результати дослідження виявляють ліричні спроби модерністського пошуку ідентичності в китаи ськіи літературі «Нового періоду». Пошуки власного «Я» та прагнення ширшого визначення категорії ідентичності розглядаються та всебічно аналізуються на матеріалі загалу репрезентативних поетичних текстів (Чжан Мін, Мен Лан, Беи Дао, Дуо Дуо). «Туманна поезія» поклала початок «новому періоду» в історії сучасної китаи ської літератури. Ця літературна течія продемонструвала якісні зміни в ідеологічних засадах і художніи практиці нової поезії Китаю у XX столітті. «Туманна поезія» стала своєрідним естетичним протестом проти ідеи но-художніх кліше попередньої культурно-історичної епохи. Поняття «Я» в межах парадигми Туманної поезії достовірно ідентифікується як незалежна свідомість, не продиктована жодною ідеологією чи доктриною, розкрита за допомогою зображень внутрішніх думок поета, як свідомих, так і підсвідомих. Результати дослідження демонструють трансформаціи нии потенціал поетики течії «Туманної поезії » на просодичному рівні, на рівні стилістичної образності та в жанровіи специфіці. Інтерпретативні результати дослідження виявляють значення «Туманної поезії » в тому, що ця течія відродилась і дала новии поштовх для подальшого розвитку гуманістичніи орієнтації китаи ської поезії . Новизна дослідження полягає в розкритті художніх засобів освоєння маргінального простору, що забезпечують поету та ліричному герою критичну дистанцію від панівного дискурсу політико-культурного істеблішменту в добу після Культурної революції в Китаї . Дослідження підсумовує, що течія «Туманна поезія» поставила у фокус суб’єктивне начало в мистецтві та відкрила дискурс для активних пошуків нової художньої діи сності, у якіи поєднані спадщина класичної поезії Китаю, наи кращі гуманістичні традиції нової поезії початку XX століття та модерністські риси західної поезії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Семеніст Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

27.

Katerynych, P.
Educational journalism in Ukraine: Current status and development prospects [Електронний ресурс] = Освітня журналістика в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку / P. Katerynych. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 151-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
освітня журналістика -- Освіторія -- ЗМІ освітньої тематики -- траєкторії освітньої журналістики
Анотація: У статті вивчено розробленість поняття «освітньої журналістики» в украї нському та європеи ському журналістикознавстві, визначено поняття «контенту освітньої тематики», типологію та функції ЗМІ на освітню тематику. Дослідження є актуальним, оскільки вперше в украї нському журналістикознавстві здіи снено ґрунтовну спробу дослідити поняття «освітньої журналістики». Мета дослідження — визначити поняття «освітньої журналістики» в украї нському медіадискурсі та проаналізувати типологічні и жанрові особливості (на прикладі обраних інтернет-видань освітньої тематики). Методом дослідження обрано кількіснии контент-аналіз, оскільки він дає змогу зрозуміти проблематику в освітніи сфері, на якіи аналізовані ЗМІ акцентують наи вищу увагу, а також галузі освіти, що висвітлюються наи менше. Новизна роботи полягає у введенні до украї нського журналістикознавства поняття «ЗМІ освітньої тематики», «траєкторії освітньої журналістики», розробці структури мультимедіи ної редакції освітнього ЗМІ. Складність роботи з контентом освітньої тематики полягає в тому, що освітня журналістика per se є спеціалізованою галуззю знань, однак серед галузеи освіти виділяють дошкілля, середню освіту, вищу, інклюзивну (між іншим, олігофрено-, сурдо- і тифлопедагогіки), післядипломну, андрагогіку. У дослідженні наведено результати кількісного контент-аналізу інтернет-ЗМІ освітньої тематики «Освіта.ua», «Педпреса», «Освіторія» та «НУШ» (загалом проаналізовано 6 623 публікації в цих ЗМІ), що сприяло визначенню тем і жанрів, які превалюють у журналістських матеріалах на освітню тематику, а також джерел походження цих матеріалів — авторських чи запозичених з інших ресурсів (зокрема МОНУ). Результати дослідження мають не лише теоретичне, але и практичне значення, оскільки можуть бути враховані в ході розробки навчальних програм для підготовки освітніх журналістів, укладання термінологічної бази та формування рекомендаціи для роботи освітнього журналіста
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Катеринич Петро

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

28.

Єсипенко, Д.
Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс] / Д. Єсипенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мова Шевченка -- історія архітектури -- залізниця Російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

29.

Почапська, О.
Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

30.

Шестопалова, Т.
Жанрові особливості сучасної української медіакритики [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіакритика -- жанри медіакритики -- трансформації жанрів -- дифузія жанрів
Анотація: В умовах сучасного інформаціи ного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають ї ї жанрові форми, що дають змогу систематизувати и урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаціи ні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системнии метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості ї х контенту з огляду на трансформаціи ні процеси в межах журналістики та критики. У статті и деться про специфіку використання інформаціи них жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої наи частіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації , суспільної довіри до ЗМІ, поширення феи ків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікаціи за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано наи популярнішии в усіх украї нських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти неи тралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаціи ному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо и деться про художньо-публіцистичні жанри (феи летон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровии спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології , на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-30 31-60 61-90 91-120 121-150 151-180

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)