Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Літвінчук, Т.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.
Шифр: С325934233/2019/25/1
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2019р. т.25 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Peer, W. What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell / W. Peer, A. Chesnokova. - С.1-10
Радзієвський, В. Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза / В. Радзієвський. - С.11-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Вощенко, О. Жанрова домінанта химерної прози / О. Вощенко. - С.16-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Семенюк, Л. Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні / Л. Семенюк. - С.23-30. - Бібліогр. в кінці ст.
Літвінчук, Т. Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка / Т. Літвінчук. - С.31-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Добродій, В. Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки" / В. Добродій. - С.40-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Насмінчук, І. Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза / І. Насмінчук. - С.48-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Щока, О. Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка / О. Щока. - С.53-58. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Літвінчук, Т.
    Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)