Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (15)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гальчук, О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2014р.,N 2
Цікаві статті :
Харлан О. Топос Аркадії в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття/ О. Харлан
Башкирова О. Художні параметри індивідуальної свідомості в романі Галини Вдовиченко "Бора"/ О. Башкирова
Васьків М. Два письменники – дві Карелії / одна Карелія ("Карелія–Karjala" І. Багмута і "Люди Біломорбуду" П. Усенка/ М. Васьків
Гальчук О. Античність у ліриці Юрія Клена: дзеркало і задзеркалля/ О. Гальчук
Дмитрук Л. Шкіци до наукової біографії Олексія Кундзіча. Період перекладознавчої діяльності/ Л. Дмитрук
Погребняк І. Жанрова та тематична палітра журналу "Квітка. Настина читанка"/ І. Погребняк
Чередніченко А. Повтори як засіб когезії тексту/ А. Чередніченко
Єременко О. Масліт: паралітература чи мистецький феномен?/ О. Єременко
Анісімова Л. Єдність ідентичність текст я-сам/ Л. Анісімова, Н. Норман
Клічак Г. Цвинтарі Карела Гинека Махи/ Г. Клічак, М. Новотни
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2020р. т.26,N 3
Цікаві статті :
Гальчук О. Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена)/ О. Гальчук (стр.73-83)
Мейзерська Т. Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат")/ Т. Мейзерська (стр.84-89)
Срібняк І. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису "Просвітній листок" у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.)/ І. Срібняк, В. Шнайдер (стр.90-97)
Хамедова О. Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років/ О. Хамедова (стр.98-107)
Великорода Ю. Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic)/ Ю. Великорода (стр.108-117)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2021р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Гальчук О. Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя/ О. Гальчук (стр.128-135)
Вірченко Т. "Синя книжечка" Василя Стефаника: поетика серіальності / мозаїчності/ Т. Вірченко (стр.136-140)
Кирилова О. Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа/ О. Кирилова (стр.141-148)
Курбан О. Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.)/ О. Курбан (стр.149-158)
Москальчук Г. Комунікативний феномен староукраїнського міраклю "Драма про Олексія, чоловіка Божого"/ Г. Москальчук (стр.159-164)
Видайчук Т. Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови"/ Т. Видайчук (стр.165-171)
Бондарева О. Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця/ О. Бондарева (стр.172-177)
Козачук А. Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови/ А. Козачук (стр.178-183)
Тищенко О. Архівна картотека vs. Transkribus: машинне розпізнавання рукописних матеріалів/ О. Тищенко (стр.184-190)
Вознюк Ю. Семантизування слова в тлумачних словниках/ Ю. Вознюк (стр.191-194)
Рижков А. Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати"/ А. Рижков (стр.195-203)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2022р. т.28,N 3
Цікаві статті :
Гребенюк Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності/ Т. Гребенюк (стр.104-112)
Головань Т. Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність?/ Т. Головань (стр.113-118)
Вірченко Т. Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня)/ Т. Вірченко (стр.119-124)
Даниленко В. Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи/ В. Даниленко (стр.125-130)
Гальчук О. Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По/ О. Гальчук (стр.131-139)
Боронь О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів)/ О. Боронь (стр.140-145)
Rosinska O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners")/ O. Rosinska (стр.146-155)
Ліченко А. Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа/ А. Ліченко (стр.156-163)
Zhuravska O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one/ O. Zhuravska (стр.164-174)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): трагічний блазень--інтерпретація--архетип--романтизм--символізм--модернізм--символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): топос танцю--ерос--танатос--ремінісценція--модернізм--інтерпретація ідентичність--символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 3. - С. 131-139. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): художня анімалістика--новела--романтизм--психолого-аналітична і метафорична версії інтерпретації--анімалістичний код
Анотація: У ціи статті проаналізовані новели Едгара А. По «Чорнии кіт», «Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард» і «Лось (Ранок на Віссахіконі») з метою визначення ї хніх анімалістичних кодів — художніх образів і мотивів, пов’язаних із життям тварин, взаєминами людеи і тварин, «тваринної » символіки тощо. Застосувавши історико-літературнии , психоаналітичний і компаративний методи дослідження, ці новели визначено варіантами авторського моделювання анімалістичного тексту. Предметом дослідження є специфіка інтерпретації Едгаром А. По образів і мотивів, які напряму чи опосередковано пов’язані з художньою анімалістикою. Новизну дослідження зумовлюють уперше вирішені в и ого перебігу такі завдання: розглянуто кореляцію анімалістичних кодів з ідеи ним пафосом новел; визначено характерні риси авторських моделеи художньої анімалістики і арсенал ї хньої поетики; зіставлено психолого-аналітичну і метафоричну версії тлумачення Едгаром А. По анімалістичних кодів у контексті и ого ідіостилю. У результаті дослідження з’ясовано, що звернення письменника до тваринної теми в найширшому розумінні є результатом осмислення актуальних природничих і філософських ідеи , які резонують у його прозі оприявленням різних анімалістичних кодів. Виокремлено два типи новел авторського анімалістичного тексту. У першому, психоаналітичному, реалістично-конкретнии образ тварини сприи мається крізь призму свідомості оповідача і традиції и ого містичної інтерпретації , перетворюючись у результаті на образ-символ («Чорнии кіт», «Лось (Ранок на Віссахіконі»). У другому, філософсько-метафоричному, попри відсутність тваринного образу в притчоподібному тексті акцентовано на проблематиці «людинозвір» («Жабеня», «Чотири звірі ув одному. Гомо-Камелеопард»). Спільною для обох типів є символізація анімалістичних кодів. Узагальнено важливість ролі анімалістичних кодів у моделюванні Едгаром А. По психологічного портрета сучасника і в жанротворенні дифузних різновидів психоаналітичної новели
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Античність у ліриці Юрія Клена: дзеркало і задзеркалля [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2014. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2014/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): античний текст--рецепція--інтерпретація--стилізація--інтертекстуальність
Анотація: У статті аналізується античний інтертекст лірики Юрія Клена, особливість рецепції якого зумовлена синтезом неокласичного та неоромантичного в поетичному стилі автора. Окрім традиційних для неокласики ремінісценцій та алюзій античного тексту з метою моделювання культурологічного «дзеркала», у якому відображається сучасний світ і людина, у ліриці Юрія Клена натрапляємо й на створене на основі іронічного переосмислення і стилізації «задзеркалля». Його визначаємо як властиву неоромантичній моделі трансформації античності ігрову стратегію митця.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)