Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (442)Каталог авторефератів та дисертацій (7)Грінченкознавство (228)Рідкісні та цінні видання (115)Українська Аудіокнига (2)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=Грінченко<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-21 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шалак, Оксана
Назва : Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 206-212. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): каленик шейковський--борис грінченко--листи--епістолярний наратив
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога —окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайноретельних лексикографів, талановитих мовознавців, знавців фольклору. Предмет дослідження —епістоляріи К. Шейковського та рецензія Б. Грінченка на «Опыт южнорусского словаря», які осмислено як джерела до біографій науковців. Метою стала реконструкція міжособистісних наукових зв’язків, особливостей співпраці дослідників за допомогою порівняльно-історичного методу, джерелознавчих прийомів і засобів, що дали змогу відтворити окремий період у життєписах учених. У результаті дослідження виявилося, що науковці обмінювалися окремими зафіксованими лексемами, 1888р. К.Шей ковськии надсилав опубліковании випуск «Опыта юж-норусского словаря» Б.Грінченку, на що той відгукнувся схвальною рецензією на сторінках львівського часопису «Зоря». На підставі его-документів можна констатувати, що К.Шейковський видавав словник власним коштом, Б.Грінченко допомагав йому порадами. Науковці обмінювалися власними працями, а також К. Шейковський надіслав своєму адресату 18 загадок із варіантами. Листи містять відомості про точну кількість лексем на окремі літери в словнику. Епістолярний наратив насичений подробицями життя, які створюють неповторну картину світу не тільки обох учених, тодішнього наукового життя, а й видавничої справи, побуту людей науки, ставлення до українства в імперії . Листи К. Шей ковського —свідчення матеріальних труднощів фактично засланого до М. Мензелінска Уфимської губернії небезпечного для імперії знавця української мови, який працював і в умовах ізоляції та переслідування. Над «Опытом...» К. Шеийковськиий працював понад 30 років, видати його повністю вченому перешкоджали і цензура, і його статус небезпечного українофіла, проте навіть ті два томи (у трьох випусках), які вдалося опублікувати, були значним внеском у мовознавство и фольклористику, змінили обізнаність із лексичним складом української мови
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарева О., Бітківська Г., Брацкі А.
Назва : Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): біографічна драма--ідентичність--мова--словник грінченка--місце пам’яті--антиколоніальні естетичні маніфестації --деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Київські історичні студії -2023р.,N 2
Цікаві статті :
Кісельов С. «Історичний нарис народної війни за незалежність Греції…» Г. Палеолога та М. Сивініса як історіографічне джерело/ С. Кісельов (стр.6-12)
Кротофіл М. З історії створення та діяльності українських таборових організацій у Вецлярі, Німеччина (1917 — початок 1918 рр.)/ М. Кротофіл, І. Срібняк, Н. Яковенко (стр.13-21)
Бессонова М. Вплив історичних травм на традиційні підходи до інтерпретації американської історії в США/ М. Бессонова, Д. Трюхан (стр.22-31)
Щербак В. Джерела формування козацької старшини в Україні (друга половина XVI — середина XVII ст.)/ В. Щербак (стр.32-40)
Короткий О. Створення арештантських рот морського відомства в Херсонській губернії/ О. Короткий (стр.41-46)
Соколова Н. Становище студентів-пільговиків у Харківському університеті в XIX — на початку XX ст./ Н. Соколова, Н. Фіалко (стр.47-53)
Драч О. Формений одяг службовиць жіночих гімназій у візії начальників закладів Київського навчального округу (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)/ О. Драч (стр.54-63)
Бонь О. Корпоративні та особисті стосунки у середовищі української літературної інтелігенції 1920-х років/ О. Бонь (стр.64-71)
Чорний О. Бої за Кривий Ріг і Нікополь на тлі німецько-радянського протистояння на Дніпрі восени 1943 — взимку 1944 року/ О. Чорний (стр.72-81)
Позднякова І. Основні форми підвищення кваліфікації радянських цензорів у другій половині 40-х років ХХ століття (за матеріалами Державного архіву Кіровоградської області)/ І. Позднякова (стр.82-87)
Будзар М. Нотатки Марії Грінченко про арешт Бориса Грінченка 1879 року: текст і контекст/ М. Будзар, Є. Yevhen (стр.88-92)
Гуржій І. Книжкове зібрання Віленської медико-хірургічної академії у фондах НБУВ: історія формування та сучасний стан/ І. Гуржій (стр.93-102)
Мицик Ю. Спомин про Ярослава Дзиру/ Ю. Мицик (стр.103-111)
Іванюк О. Європейські міста у закордонних студіях Миколи Рігельмана/ О. Іванюк, Є. Білодід (стр.112-119)
Безпалько Б. Формування образу «ворога» у радянських шкільних підручниках гуманітарного блоку (1930-ті рр.): за матеріалами київських видань/ Б. Безпалько (стр.120-126)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар, Марина, Yevhen, Євген
Назва : Нотатки Марії Грінченко про арешт Бориса Грінченка 1879 року: текст і контекст
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 2(17). - С. 88-92. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.211 (Шифр К269584624/2023/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.211
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--мемуарно-біографічний текст--археографія
Анотація: Метою цієї археографічної публікації є розширення джерельної бази для біографії Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910). Нотатки Марії Миколаївни Грінченко (1863–1928) присвячено епізоду ув’язнення юного Бориса Грінченка взимку 1879–1880 рр. Ця розповідь уточнює історичний контекст світоглядного становлення українського громадського діяча, яким знають Бориса Грінченка нащадки. Водночас нотатки допомагають зрозуміти, який образ чоловіка прагнула сконструювати для майбутнього авторка — Марія Грінченко. Текст подано з науковими коментарями для історичного обґрунтування описаних у ньому подій. Публікацію присвячено ювілею з дня народження Бориса Грінченка.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

5.

Назва журналу :Київські історичні студії -2022р.,N 2
Цікаві статті :
Чума Б. "Україна та її останній трубадур". Несподівана оповідь про Україну в іспанській пресі ХІХ ст./ Б. Чума, С. Розлуцька (стр.6-14)
Верховцева І. Одна з "Великих": реформа сільського самоврядування в Росії як панімперський проєкт (1861–1900-ті рр.)/ І. Верховцева (стр.15-27)
Андрєєв В. Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: мандрівки півднем України ти Кримом (Частина І. Південь України. Серпень 1895 р.)/ В. Андрєєв, С. Андреєва, О. Каряка (стр.28-37)
Драч О. Поведінка учениць як соціально-виховний засіб: за матеріалами Варшавської жіночої прогімназії початку XX ст./ О. Драч (стр.38-47)
Срібняк І. Сотник армії УНР Дмитро Котко: життя і діяльність у Польщі 1921-1924 рр. (до 130-ліття від дня народження)/ І. Срібняк, М. Палієнко (стр.48-53)
Іванюк О. Візії України у подорожніх записка барона Августа фон Гакстгаузена/ О. Іванюк, Д. Романенко (стр.54-65)
Клименко Н. Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"/ Н. Клименко, Ю. Беззуб (стр.66-75)
Якубовський І. Сільські вчителі і Голодомор 1932–1933 років: низова преса як індикатор стратегій влади/ І. Якубовський (стр.76-83)
Виноградов С. Інформаційно-пропагандистська робота як складник антинацистського спротиву ОУН і УПА у роки Другої світової війни/ С. Виноградов (стр.84-92)
Салата О. Чутки як засіб формування інформаційного простору на окупованій території України у 1941-1944 роках/ О. Салата, Т. Гінетова (стр.93-100)
Коцур Л. Просопографічний портрет батьків-засновників Української незалежної держави та Литовської республіки: компаративний аналіз/ Л. Коцур (стр.101-109)
Туранли Ф. Династія Гіраїв: ретроспективний огляд арабографічних писемних джерел/ Ф. Туранли (стр.110-117)
Ковальов Є. Селянське питання в епістолярній спадщині Дем’яна Кочубея 1857–1858 років/ Є. Ковальов (стр.118-124)
Гедьо А. Санітарно-епідеміологічна ситуація в Києві в умовах соціальної нестабільності на шпальтах міської преси кінця XIX – початку XX ст./ А. Гедьо, М. Мілютін (стр.125-133)
Бонь О. Простір українських гуманітаріїв 1920 рр. у спогадах Надії Суровцової/ О. Бонь (стр.134-139)
Шаповал А. Київські сюжети листів Володимира Любименка до Олександра Фоміна/ А. Шаповал (стр.140-148)
Назимок У. Концертний тур Української республіканської капели в Чехословаччині (1919-1920 рр.)/ У. Назимок (стр.149-154)
Саган Г. Діяльність Українського культурно-просвітнього товариства "Кобзар" (м. Загреб) з організації діаспорного життя в Хорватії/ Г. Саган, С. Рублик (стр.155-163)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Беззуб Ю.
Назва : Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 66-75. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--анастасія грінченко--володимир грінченко--миколасахаров--судовий процес--«лубенська справа»--«лубенська самооборона»
Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Трухан, Олександр Феодосійович
Назва : Олександр Лотоцький і Борис Грінченко: до історії співпраці щодо публікації україномовної книжкової продукції (1900–1908)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 1. - С. 115-123. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.113 (Шифр К269584624/2021/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.113
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): олександр лотоцький--грінченки--благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг--цензура--книжкова продукція--рукопис--гонорар
Анотація: У статті проаналізовано співпрацю відомого письменника, публіциста, видавця Олександра Лотоцького і родини українських письменників Бориса та Марії Грінченків. Дослідження листування О. Лотоцького до Б. Грінченка дало можливість встановити, що активна співпраця діячів продовжувалась і після 1900 р., коли О. Лотоцький переїжджає з Києва до Петербурга. Відзначено, що крім співпраці у літературній та видавничій сферах упродовж 1900–1908 рр. відносини обох культурних діячів були творчими, дружніми та базувалися на основі взаємодопомоги.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

8.

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2021р. т.27,N 4
Цікаві статті :
Ніколаєва О. Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ"/ О. Ніколаєва (стр.204-211)
Даниленко В. Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень"/ В. Даниленко (стр.212-217)
Khokhel D. Vision of victorian ecological disaster (based on the selected novels by Cindy Spencer Pape)/ D. Khokhel (стр.218-223)
Яковенко І. Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія"/ І. Яковенко (стр.224-230)
Бойко Н. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації/ Н. О. Бойко (стр.231-237)
Руснак І. Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення/ І. Руснак (стр.238-244)
Чорнобильський А. Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit/ А. Чорнобильський, О. Кирилова (стр.245-251)
Дюжева К. Телепрограма "Світ навиворіт" як проєкт формату української тревел журналістики/ К. Дюжева (стр.252-258)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


9.

Назва журналу :Київські історичні студії -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Срібняк І. Часопис "Розсвіт" як ретранслятор думок і прагнень полонених українців табору Раштат у Німеччині: 1916–1917 рр./ І. Срібняк, С. Голоско (стр.6-13)
Стецишин О. Діяльність Збірної станиці Української національної армії у Відні щодо залучення до складу Галицької армії військовослужбовців неукраїнського походження/ О. Стецишин (стр.14-21)
Міхеєв А. Образ України у Великій Британії впродовж 1919–1920 рр./ А. Міхеєв (стр.22-27)
Базан Ю. Проєкти дипломатичного врегулювання "афганського питання" (1980–1981)/ Ю. Базан (стр.28-36)
Вароді Н. Радянські війська й Угорська революція 1956 року в навчальних виданнях для вишів України/ Н. Вароді (стр.37-43)
Литвинова Т. "Білі плантатори" "білих рабів": дворянство Лівобережної України напередодні Великої реформи/ Т. Литвинова (стр.44-57)
Будзар М. Музика в соціокультурному середовищі дворянського маєтку кінця XVIII — середини ХІХ ст.: з історії кріпацького оркестру Ґалаґанів/ М. Будзар (стр.58-69)
Ковальов Є. "…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану/ Є. Ковальов, Т. Терещенко (стр.70-79)
Нікітін Ю. Селянське землеволодіння в Глухівському, Конотопському й Кролевецькому повітах Чернігівської губернії (друга половина XIX — початок XX ст.)/ Ю. Нікітін (стр.80-86)
Світленко С. Яків Миколайович Бекман: між російською демократією та українським народолюбством/ С. Світленко (стр.87-97)
Афанасьєв І. Використання протикульового одягу в перестрілці 11 лютого 1878 р. у Києві/ І. Афанасьєв (стр.98-105)
Єгорова О. Науково-педагогічна діяльність Костянтина Воблого в Імператорському університеті Св. Володимира/ О. Єгорова (стр.106-114)
Клименко Н. Олександр Лотоцький і Борис Грінченко: до історії співпраці щодо публікації україномовної книжкової продукції (1900–1908)/ Н. Клименко, О. Ф. Трухан (стр.115-123)
Кізлова А. Київський інститут шляхетних дівчат у путівниках XIX — початку XX ст./ А. Кізлова (стр.124-133)
Митрофан(Божко) Ієромонах. Протоієрей Сергій Афонський (1889–1963)/ Ієромонах Митрофан(Божко) (стр.134-141)
Курильчук Н. Олевське прикордоння як витвір радянсько-польської війни/ Н. Курильчук (стр.142-149)
Мицик Ю. Листи Івана Шпитковського до Михайла Грушевського/ Ю. Мицик, І. Тарасенко (стр.150-157)
Іванюк О. Питання розвитку освіти в діяльності Київської міської думи 1906–1910 рр.: за матеріалами періодичних видань/ О. Іванюк, Я. Мартьянова (стр.158-166)
Бонь О. І. Гуманітарна інтелігенція Харкова 1920-х років в его-документах письменника Олекси Варавви (Кобця)/ О. І. Бонь (стр.167-173)
Якубовський І. Преса в механізмі Голодомору 1932–1933 рр. (на прикладі районних газет Київської області)/ І. Якубовський (стр.174-180)
Щербак В. До витоків українського історіописання: Літопис Самійла Величка/ В. Щербак (стр.181-182)
Бонь О. Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавства/ О. Бонь, І. О. Ходак (стр.183-184)
Саган Г. До 120-річчя переселення українців на землі Хорватії: Українці Хорватії: матеріали і документи (книга друга)/ Г. Саган (стр.185-187)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Руснак І.
Назва : Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): естетичні категорії--психологія мистецтва--творчий процес--натхнення--божевілля
Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

 1-10    11-20   21-21 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)