Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (442)

Каталог авторефератів та дисертацій (7)

Грінченкознавство (223)

Рідкісні та цінні видання (115)

Українська Аудіокнига (2)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Грінченко<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-21

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2021р. т.27,N 4
Цікаві статті :
Ніколаєва О. Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ"/ О. Ніколаєва (стр.204-211)
Даниленко В. Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень"/ В. Даниленко (стр.212-217)
Khokhel D. Vision of victorian ecological disaster (based on the selected novels by Cindy Spencer Pape)/ D. Khokhel (стр.218-223)
Яковенко І. Афро-американська історія у збірці поезій Наташі Третевей "Вітчизняна гвардія"/ І. Яковенко (стр.224-230)
Бойко Н. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації/ Н. О. Бойко (стр.231-237)
Руснак І. Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення/ І. Руснак (стр.238-244)
Чорнобильський А. Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit/ А. Чорнобильський, О. Кирилова (стр.245-251)
Дюжева К. Телепрограма "Світ навиворіт" як проєкт формату української тревел журналістики/ К. Дюжева (стр.252-258)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яковлева І.
Назва : Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--настя грінченко--оповідання з тюремного життя--до батька в гості--іронія життя--ідіостиль
Анотація: У статті розглянуті неопубліковані твори Бориса та Анастасії Грінченків у порівняльному аспекті. Вибір для аналізу саме цих творів зумовлений потребою введення їх до наукового обігу задля розкриття нових аспектів творчої манери Б. Грінченка та висвітлення особливостей стилю А. Грінченко, їхнього взаємозв’язку та відмінних рис. Висунуто гіпотезу про частково автобіографічний характер та відповідний взаємозв’язок аналізованих творів. Установлено, що творчість А. Грінченко можна назвати продовженням ідіостилю її батька-письменника, проте з притаманними лише їй індивідуальними особливостями. Окреслено перспективи подальшого дослідження в загальному контексті українського літературного процесу початку ХХ ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козлов Р.
Назва : Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 23-33. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--мистецький український рух--поезія--проза--історія літератури--покоління
Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щока О.
Назва : Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 1. - С. 53-58. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідеографічна класифікація фразеологізмів української мови; фразеосемантичний ряд; структурно-семантична модель.--фразеотематична група--фразеосемантичне поле--варіантно-синонімічна група--фразеосемантичний ряд--структурно-семантична модель
Анотація: У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Видайчук Т.
Назва : Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 165-171. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): історія орфографії--історія правопису--принципи орфографії
Анотація: Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи украї нської частини чотиритомного «Словаря украї нської мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорськіи академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та ї ї особливості досліджено за не широко відомими філологічніи спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткии і Василь Ульяновськии . Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорськіи академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михаи ла Грушевського щодо правопису словника (лютии 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорскои Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907). Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря украї нської мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів украї нського правопису. У статті використано описовии метод як основнии , окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу. У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря украї нської мови» стосувалася вибору системи правопису для украї нської мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої , уніфікованої украї нської орфографії та ї ї правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічнии правопис і практичними, технічними и педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому наи легше було би опанувати фонетичнии принцип письма. Словник був надруковании з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостіи но — було враховано думки украї нських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати ї ї звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології , джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії украї нської літературної мови і ї ї орфографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Руснак І.
Назва : Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): естетичні категорії--психологія мистецтва--творчий процес--натхнення--божевілля
Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарева О., Бітківська Г., Брацкі А.
Назва : Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): біографічна драма--ідентичність--мова--словник грінченка--місце пам’яті--антиколоніальні естетичні маніфестації --деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шалак, Оксана
Назва : Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 206-212. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): каленик шейковський--борис грінченко--листи--епістолярний наратив
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога —окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайноретельних лексикографів, талановитих мовознавців, знавців фольклору. Предмет дослідження —епістоляріи К. Шейковського та рецензія Б. Грінченка на «Опыт южнорусского словаря», які осмислено як джерела до біографій науковців. Метою стала реконструкція міжособистісних наукових зв’язків, особливостей співпраці дослідників за допомогою порівняльно-історичного методу, джерелознавчих прийомів і засобів, що дали змогу відтворити окремий період у життєписах учених. У результаті дослідження виявилося, що науковці обмінювалися окремими зафіксованими лексемами, 1888р. К.Шей ковськии надсилав опубліковании випуск «Опыта юж-норусского словаря» Б.Грінченку, на що той відгукнувся схвальною рецензією на сторінках львівського часопису «Зоря». На підставі его-документів можна констатувати, що К.Шейковський видавав словник власним коштом, Б.Грінченко допомагав йому порадами. Науковці обмінювалися власними працями, а також К. Шейковський надіслав своєму адресату 18 загадок із варіантами. Листи містять відомості про точну кількість лексем на окремі літери в словнику. Епістолярний наратив насичений подробицями життя, які створюють неповторну картину світу не тільки обох учених, тодішнього наукового життя, а й видавничої справи, побуту людей науки, ставлення до українства в імперії . Листи К. Шей ковського —свідчення матеріальних труднощів фактично засланого до М. Мензелінска Уфимської губернії небезпечного для імперії знавця української мови, який працював і в умовах ізоляції та переслідування. Над «Опытом...» К. Шеийковськиий працював понад 30 років, видати його повністю вченому перешкоджали і цензура, і його статус небезпечного українофіла, проте навіть ті два томи (у трьох випусках), які вдалося опублікувати, були значним внеском у мовознавство и фольклористику, змінили обізнаність із лексичним складом української мови
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету -2016р.,N 2
Цікаві статті :
Alonso-Diaz L. A model to assess online learning: analysis and proposal/ L. Alonso-Diaz [и др.] (стр.1-5)
Dolynskyi Y. V. The analysis of scientific researches concerning education information technologies systems in higher education institutions/ Y. V. Dolynskyi (стр.6-13)
Gladun M. A. Using gamification as a way of increasing students motivation0/ M. A. Gladun (стр.14-19)
Kuzminska O. H. Crowdsourcing and higher education/ O. H. Kuzminska (стр.20-26)
Makhachashvili R. K. Open verbal e-environment: research pemises and ict tools/ R. K. Makhachashvili (стр.27-33)
Malach J. The conceptual bases for designing module "tools for adaptive learning and learning styles" within mooc course "ict tools for e-learning"/ J. Malach [и др.] (стр.34-40)
Morze N. Educational e-environment of modern university: foreign experts’ perspective/ N. Morze [и др.] (стр.34-40)
Morze N. V. Introduction of steam education education with the use of 3D technologies: modelling, scanning and printing/ N. V. Morze, L. O. Varchenko-Trotsenko, A. V. Tiutiunnyk (стр.41-50)
Pavlova H. Open educational resources development: threats and opportunities/ H. Pavlova (стр.51-59)
Антошків М. С. Blended learning як перспективна технологія навчання вищої алгебри майбутніх вчителів математики/ М. С. Антошків, О. О. Требенко (стр.76-83)
Барна О. В. Технологія змішаного навчання в курсі методики навчання інформатики/ О. В. Барна (стр.84-92)
Березенська С. М. Засоби e-learning в організації роботи з теоретичним контентом з технічних дисциплін/ С. М. Березенська (стр.93-101)
Березуцький В. І. Електронний конспект лекції у вищої медичної школі/ В. І. Березуцький (стр.102-106)
Буйницька О. П. Вебометричний рейтинг як інструмент оцінювання якості відкритого освітнього е-середовища університету/ О. П. Буйницька, І. С. Степура, В. А. Смірнова (стр.107-119)
Вембер В. П. Створення інтерактивного дидактичного матеріалу в процесі підготовки майбутніх вчителів інформатики/ В. П. Вембер (стр.137-144)
Воротникова І. П. Взаємодія суб'єктів у відкритому освітньому середовищі післядипломної педагогічної освіти для професійного розвитку вчителів на основі теорій коннективізму та конструктивізму з використанням ІКТ/ І. П. Воротникова (стр.145-155)
Гордійчук Г. Б. Використання інформаційно-освітнього порталу педагогічного університету для надання якісної освіти студентам заочної форми навчання/ Г. Б. Гордійчук, Л. Л. Коношевський (стр.156-162)
Дєнічєва О. І. Вплив тенденцій розвитку гуманітарної освіти австрії на формування відкритого освітнього простору/ О. І. Дєнічєва (стр.163-169)
Іванов І. С. Інтелект і медіаінформаційна компетентність/ І. С. Іванов, Л. С. Іванова (стр.179-191)
Кадемія М. Ю. Дистанційне навчання у віртуальному університеті як спосіб доступу до якісної освіти/ М. Ю. Кадемія, В. О. Уманець (стр.192-198)
Кожедуб Л. Г. Використання віртуального інформаційного простору у процесі самостійної підготовки майбутніх філологів/ Л. Г. Кожедуб (стр.199-203)
Кушнір Н. О. Підвищення кваліфікації викладачів університету як елемент розвитку інформаційно-освітнього середовища університету/ Н. О. Кушнір, Н. В. Валько, М. О. Вінник (стр.204-214)
Олійник Н. Ю. Зворотний зв’язок у електронному навчанні як педагогічна проблема/ Н. Ю. Олійник (стр.215-225)
Скакаліна О. В. Застосування інтелектуальних інформаційних технологій в процесі керування інтеграцією наукового та педагогічного профілів ВНЗ/ О. В. Скакаліна (стр.226-239)
Степура І. С. Особливості використання системи wordpress при реалізації сайту видання "Грінченко-інформ"/ І. С. Степура (стр.240-243)
Фамілярська Л. Л.[. Ресурси відкритого освітнього середовища післядипломної педагогічної освіти/ Л. Л.[ Фамілярська (стр.244-252)
Шовкун В. В. Використання дистанційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики/ В. В. Шовкун (стр.265-272)
Шталтовна Ю. А. Демократизація освітнього середовища університету як стратегія розвитку вищої освіти/ Ю. А. Шталтовна (стр.273-282)
Штихалюк О. П. Взаємодія суб’єктів освітнього процесу при використанні дистанційної форми навчання в початковій школі/ О. П. Штихалюк [и др.] (стр.283-289)
Василенко С. В. Використання мультимедійних дощок у процесі формування методичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів/ С. В. Василенко (стр.127-136)
Бучинська Д. Л. Використання хмаро-орієнтованих технологій для удосконалення професійної діяльності викладача/ Д. Л. Бучинська (стр.120-126)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура І. С.
Назва : Особливості використання системи wordpress при реалізації сайту видання "Грінченко-інформ"
Місце публікування : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - С. 240-243. - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2016.2.w240-3 (Шифр В505452853/2016/2). - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2016.2.w240-3
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)