Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Танатос<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрієва В.
Назва : Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): масова література--чік-літ--еротичний роман--бестселер--категорії ерос і танатос--китч
Анотація: Намагаючись проаналізувати сучасний роман Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого», ми змушені мати справу з постмодерністським поетичним кодом, в межах якого відбувається неоднозначне і провокаційне тлумачення архетипів колективного несвідомого. У межах функціонування мотивів і архетипів казки Шарля Перро роман «П’ятдесят відтінків сірого» розглядається як історія Синьої Бороди ХХІ століття. Роман виступає як кітчевий фанфік і продукт споживання – бестселер. Аналіз цього твору проводиться в контексті еротичного чік-літа, де присутнє переосмислення класичних гендерних ролей.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): топос танцю--ерос--танатос--ремінісценція--модернізм--інтерпретація ідентичність--символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)