Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (372)

Мережеві ресурси (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ХАРАКТЕР<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 43
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Літвінчук, Т.
Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка [Електронний ресурс] / Т. Літвінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 31-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
середньовічне місто -- державність -- степ -- християнство -- топографія -- історичний роман
Анотація: Вивчення дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті — зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О. Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є. Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас — модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Башкирова, О.
Художні виміри божественного і демонічного в романі Олеся Ільченка "Місто з химерами" [Електронний ресурс] / О. Башкирова, А. Трофименко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
художня структура -- символ -- архетип -- культура
Анотація: У статті досліджено роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» з погляду репрезентації в ньому понять божественного й демонічного. Художня структура твору моделюється завдяки кільком базовим змістовим рівням, основаним на низці архетипних образів і мотивів, які стають предметом спеціального зацікавлення в роботі. Висвітлено специфіку художньої трансформації культурних констант храму, дому, міста, а також числової символіки; досліджено характер метафоризації міського простору як дому, космосу, організму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Трофименко, А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Лу, С.
Філософсько-методологічне забезпечення підготовки вчителя музики на засадах інтерпретаційної культури / С. Лу // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 65-74, DOI 10.28925/2518-766X.2021.610. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
методологія -- інтерпретація -- інтерпретаційна культура -- категоріальна матриця -- художня інтерпретація
Анотація: Визначальну роль у наукових розвідках відіграє філософія як методологія і теорія пізнання. Дослідження філософсько-методологічного забезпечення підготовки вчителя музики на засадах інтерпретаційної культури, здійснене в статті, є актуальним та оригінальним і має теоретичний характер. Огляд літературних джерел засвідчив, що вивчення філософсько-методологічного забезпечення підготовки вчителя музики на засадах інтерпретаційної культури не проводилось. Для вирішення цього питання було поставлено такі завдання: розробити структурну схему методології дослідження наукової проблеми підготовки вчителів музики; з’ясувати взаємопроникнення таких понять, як «інтерпретація», «культура», «інтерпретаційна культура»; здійснити аналіз категоріального апарату наукового пошуку. Науковий пошук розпочався з монографічного методу, який дав змогу розглянути проблему підготовки вчителя музики на засадах інтерпретаційної культури. Для розробки структурної схеми методології дослідження цього питання було застосовано системно-структурний підхід. Систематизація категоріального апарату наукового пошуку дала змогу скласти категоріальну матрицю наукової проблеми. За допомогою методу узагальнення було сформовано систему наукових підходів до трактування поняття «інтерпретаційна культура вчителя музики». Запропонована авторська схема методології досліджуваної проблеми містить: предмет дослідження, наукові підходи, компоненти методології. Предмет дослідження становить теорія і практика сучасної музично-педагогічної підготовки, аналіз стану методичного забезпечення у закладах вищої освіти та якісної підготовки фахівців. Категоріальна матриця демонструє розуміння теорії та практики інтерпретаційної діяльності, гармонізує логіко-змістовне відображення об’єкта і предмета дослідження. Звернення до духовно-ціннісного контексту методологічно важливо, оскільки дає уявлення про духовне середовище існування музики та поглиблює її осягнення, змушуючи усвідомити, диференціювати і потім синтезувати в конкретну цілісність вузлові ідейно-смислові моменти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Олексюк, Ольга.
Творчість Бориса Грінченка як генератор інноваційних форм роботи зі студентами мистецького профілю / О. Олексюк, О. Лігус // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2022. - № 11. - С. 68-75, DOI 10.28925/2226-3012.2022.11.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х

Кл.слова (ненормовані):
ділова гра -- мистецька педагогіка -- синквейн -- сторітелінг -- творчість Бориса Грінченка -- українська культура
Анотація: У статті розглянуто інноваційні форми роботи (ділова гра, синквейн та сторітелінг) зі студентами мистецьких спеціальностей, упроваджені задля глибокого аналітичного осмислення історичної ролі особистості й творчості видатного українського письменника, ученого та педагога Бориса Грінченка. Схарактеризовано образно-стильову специфіку поезій митця в контексті його епохи. Визначено романтичну сутність його творчості, у якій органічно поєднуються типові для романтичного світогляду риси: почуттєвість, національна характеристичність і патріотичний дух. Відзначено важливість пізнання грінченківської тематики у формуванні національно-патріотичного світогляду студентів, розвитку їхніх професійних, творчих, аналітичних та морально-етичних якостей. Схарактеризовано культурно-мистецькі заходи на честь Бориса Грінченка в аспекті впровадження в них означених інноваційних форм. На підставі аналізу цих форм виявлено багаторівневий характер розуміння студентами художнього смислу творчості письменника, його історичної постаті, а також музичних творів, написаних на тексти Бориса Грінченка. Показано, що досліджувані форми оптимально поєднують пізнавальний, аналітичний, музично-виконавський, психоемоційний рівні осягнення цього мистецького об’єкта. Доведено, що успішне впровадження ділової гри, конкурсу синквейнів та сторітелінгу під час заходів на пошану Бориса Грінченка згуртувало студентську молодь навколо спільних національних та мистецьких цінностей, сприяло відкриттю непізнаних граней художньої спадщини письменника, інспірувало нові форми студентської творчості.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лігус, Ольга

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)

Знайти схожі

Павленко, О. М.
Розвиток творчого самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва засобами інформаційних технологій / О. М. Павленко // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 32-37, DOI 10.28925/2518-766X.2021.65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
розвиток -- творче самовираження -- майбутні вчителі музичного мистецтва -- інформаційні технології -- освітній процес
Анотація: На основі вивчення літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників проаналізовано проблему розвитку творчого самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва засобами інформаційних технологій. З’ясовано, що на сьогодні це питання недостатньо висвітлене в науковій літературі. Це, своєю чергою, зумовлює проблеми кваліфікаційної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва, здатних ефективно працювати в умовах глобалізованого інформаційного суспільства. В основу методології дослідження покладено загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, спостереження. У статті розкрито сутність таких понять, як «самовираження», «творче самовираження». Автором зауважено, що творче самовираження особистості може мати, як прогресивний, так і регресивний характер. Визначено, що чим зрозуміліше людині її покликання, тим імовірніше її самовираження. На думку автора, засоби ІТ — це той неповторний інструмент, завдяки якому майбутній вчитель музичного мистецтва може реалізувати себе, творчо самовиразити свою індивідуальність. Застосування ІТ у досліджуваному процесі створює умови для реалізації низки функцій: стимулюючої, спрямовуючої, організуючої, спонукальної та розвивальної. Автором запропоновано педагогічні принципи розвитку творчого самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва за допомогою використання засобів ІТ:, а саме: принцип особистісної спрямованості, самостійної діяльності, моделювання, доступності, та психолого-педагогічні умови: активізація особистісного пізнання музичних творів майбутніх вчителів музичного мистецтва при застосуванні інформаційних технологій, спонукання студентів на продуктивне використання засобів ІТ, забезпечення інформаційно-комунікаційної комфортності у співробітництві майбутніх вчителів музичного мистецтва з комп’ютером. На думку автора, впровадження ІТ в освітній процес студентів дасть змогу значно підвищити обізнаність останніх щодо володіння новітніми технологіями, а також збагатить їхні музично-художні знання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Кіліченко, О. І.
Розвиток комунікативних здібностей майбутніх учителів початкової школи в процесі тренігового розв’язання навчальних ситуацій [Електронний ресурс] / О. І. Кіліченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 4(12). - С. 65-75. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
навчальний процес -- професійна підготовка -- педагогічні комунікативні здібності -- професійно-педагогічний тренінг -- навчальні ситуації -- вчителі -- початкова школа
Анотація: У статті розглядаються особливості розвитку педагогічних комунікативних здібностей майбутніх учителів початкової школи у процесі розв’язування навчальних ситуацій за допомогою професійно-педагогічного тренінгу. Автор визначає контекстний і коучинговий підходи, які варто враховувати у навчальному процесі при організації професійно-педагогічного тренінгу на практично-лабораторних заняттях з педагогічних дисциплін. Навчальні ситуації повинні носити контекстний характер, а організація викладачем процесу їх розв’язання – з врахуванням коучингового підходу. Проаналізовано сутність та завдання професійно-педагогічного тренінгу, охарактеризовані принципи, які варто дотримуватися при його організації. Визначені етапи опрацювання навчальних ситуацій.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

Веретільник, С.
Розвиток антропонімів Гетьманщини XVII–XVIII ст. [Електронний ресурс] / С. Веретільник. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
козацьке прізвисько -- прізвище -- козак -- суфікс -- словотвір
Анотація: У статті розглянуто причини виникнення і розвитку козацьких прізвиськ і прізвищ, виокремлено їх джерела та шляхи походження, тобто, виконано етимологічний та лексико-словотвірний аналіз прізвищевих назв на основі козацьких літописів і реєстрів. Встановлено, що типовими твірними і мотивуючими основами для прізвищ у добу Гетьманщини були власні імена, топонімічні назви, соціальна приналежність, посада, рід занять та ремесло, назви тварин, рослин, частин людського тіла, індивідуальні психічні чи фізичні ознаки людей, а також їхня вдача чи характер. Помітно, що багато сучасних особових власних назв походять саме від антропонімів, що активно вживались у XVII–XVIII ст. Прізвища утворювались переважно морфологічним способом за допомогою суфіксів із патронімічним значенням, прикметникових, зменшувально-пестливих суфіксів, суфіксів, що є носіями узагальненого значення особи за родом діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Харченко, Т.
Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов: міжнародний досвід [Електронний ресурс] / Т. Харченко, Л. Удовиченко, М. Зверева. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 156-179, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.6.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
аналіз практик -- викладачі іноземних мов -- компетентний вчитель -- методист-тренер -- педагогічна освіта -- рефлексивні практики
Анотація: У статті встановлено, що важливою складовою реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх викладачів іноземної мови в євроатлантичних країнах є впровадження в освітній процес рефлексивних практик на спеціальному семінарі – семінарі аналізу практик. Визначено, що професійна підготовка майбутніх учителів на таких заняттях має характер тренування, коли студенти вчяться аналізувати складні педагогічні ситуації під керівництвом методиста-тренера, який спостерігає, намічає шляхи, підтримує і допомагає майбутнім учителям інтерпретувати свої методи роботи і професійну поведінку. На прикладі модульного курсу «Аналіз практик учителя», який запроваджено у Вищому національному інституті з підготовки педагогічних кадрів академії Ніцца (Франція), доведено, що активна участь в семінарах аналізу практик допомагає майбутнім учителям розвивати нові специфічні навички та компетенції, спираючись на власний досвід. Висвітлені принципи, що лежать в основі організації семінарів аналізу практик: принципи етичності; нерозголошення деталей приватного життя людини, практика якої піддається аналізу; відвертості інтерпретацій; контрактності. Встановлено, що джерелом тематики семінарів з аналізу слугують результати всіх видів педагогічних стажувань студентів. Розкриті головні цілі семінарів аналізу практик: поглиблення знань учителів-стажерів з дисциплін, що викладаються, з іноземної мови в тому числі; подальша інтеграція міждисциплінарних знань; набуття й поглиблення вузьких специфічних знань з дисциплін, що викладаються, і трансверсальних знань про те, як ефективно вчитися учням; розвиток у стажерів рефлексивного стану компетентного вчителя. Доведено, що в основу всіх методів аналізу практик покладено різні види діяльності самих учителів-стажерів: спогади й зіставлення різних фрагментів уроків або цілих уроків; аналіз педагогічної практики за допомогою методичного керівництва; аналіз «сильних моментів» педагогічної практики; співставлення цілей та результатів практики; аналіз фрагментів уроків, знятих на відео; аналіз роботи досвідчених учителів; моделювання й імітація навчальних ситуацій. Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні змістового наповнення семи модулів курсу й етапів проведення семінарських занять.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Удовиченко, Л.
Зверева, М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Сафарян, С. І.
Психолого-педагогічні особливості формування творчих здібностей школярів [Електронний ресурс] / С. І. Сафарян. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2010. - № 2. - С. 13-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
творчість -- здібність -- теорії формування знань -- умінь та навичок -- творчий характер пізнавальної діяльності -- етапи розвитку творчих здібностей
Анотація: Стаття присвячена проблемі формування творчої особистості школяра та навчання творчості. Увага акцентована на психолого-педагогічних особливостях процесу формування та розвитку творчих здібностей як складного системного утворення. Стаття знайомить з певними науковотеоретичними джерелами, у яких досліджується проблема формування творчих здібностей школярів, та містить певні методичні поради щодо організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування творчої особистості дитини.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Коваленко, Алла.
Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс] / А. Коваленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
меми -- копінг-стратегія -- копінг-ресурс -- сатирична комунікація -- стрес -- соціальна мережа
Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)