Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (328)

Каталог авторефератів та дисертацій (6)

Грінченкознавство (2)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=вміння<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-17

Моляка, Інна.
Формування англомовної фонетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи: сучасні виклики [Електронний ресурс] / І. Моляка. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 3(42). - С. 117-131, DOI 10.28925/2312-5829.2023.38 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
мовна компетентність -- фонетична компетентність -- фонетичні знання -- фонетичні вміння -- фонетичні навички
Анотація: Сучасна парадигма мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи орієнтується на впровадження компетентнісного підходу до навчання здобувачів початкової освіти, який є ключовим елементом Нової української школи. Ця парадигма враховує кардинальні зміни й повсякденні виклики, з якими стикаються сучасні вчителі, та відзначається високою якістю, різноаспектністю й гнучкістю.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Luhova, Т. А.
Development of augmented reality technologies for academic libraries as an experience of synergetic learning = Розробка технологій доповненої реальності для академічних / Т. А. Luhova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 116-135, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання студентів за спеціальністю Інформаційна -- бібліотечна та архівознавна справа -- проблемне навчання -- технології доповненої реальності -- академічні бібліотеки -- навчання на основі інновацій -- ігрове навчання -- проектне навчання -- синергетична освітня модель
Анотація: Мета дослідження – виявити особливості застосування технологій доповненої реальності при підготовці фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, здатних розв`язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній галузі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачають застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Робота у проектних студентських групах з розробки бібліотечної доповненої реальності розглядається як синергетична освітня модель, що логічно поєднує різні педагогічні напрями: проблемного та інноваційного навчання, проектного та глибинного навчання та навчання, заснованого на іграх. У статті порушено питання зближення традиційних форм теоретичного та практичного навчання на основі організації інноваційної діяльності студентів у просторі академічної бібліотеки на прикладі розробки AR-технологій. Визначено особливості розробки та впровадження інформаційних технологій доповненої реальності у роботі з документними фондами академічних бібліотек у процесі проблемного навчання, орієнтованого на інновації. Встановлено, що маркерна технологія створення доповненої реальності є інтуїтивно зрозумілою для студентів-гуманітаріїв і практичного засвоєння знань, набутих з дисциплін «Документознавство», «Стандартизація в інформаційній сфері», «Бібліотечні технології та бібліотекознавство», зокрема засвоєння знань інформаційних рівнів документів, стандартів в бібліотечній діяльності, анотування та індексування бібліотечних документів. AR-технології дозволяють в ігровій формі заглибитися в документалістику та бібліотекознавчі аспекти створення змісту документа AR, оволодіти навичками складання тематичних посилань. У новітніх освітніх концепціях проблемного (PBL), інноваційного (IBL), проектного (PjBL), ігрового (GBL) та активного (AL) навчання основний акцент робиться на прикладне вирішення проблем та впровадження інновацій, які відповідають потребам конкретної організації. Це нівелює цінність фундаментального теоретичного занння, що реалізується під час засвоєння теоретичного лекційного матеріалу як фундаментальної основи синергетичного навчання на прикладі студентської роботи з розробки доповненої реальності для академічних бібліотек. Ми доводимо важливість співвіднесення лекційного матеріалу як вихідної точки для студентських інновацій до реальних потреб академічної бібліотеки. Результати дослідження стануть поштовхом для впровадження PBL, PjBL, AL, GBL та IBL у вищій освіті в процесі розробки інновацій студентами в нових навчальних середовищах, таких як академічні бібліотеки. Також ініціювати роботу із впровадження інформаційних технологій AR у діяльність університетських бібліотек. АR слід розглядати як важливе доповнення до інструментів, які університети та бібліотеки можуть використовувати для залучення своєї аудиторії до навчання цифрової культури та грамотності. Це має сприяти розвитку бібліотечної справи та підвищити статус університету. Робота студентів з бібліотечною технологією AR характеризується складністю, креативністю, міждисциплінарним характером, вимогою до співпраці студентів гуманітарних та технічних профілів. Все це розвиває у студентів важливі компетенції: творчість, вміння застосовувати теорію на практиці, працювати в команді, постійно вчитися, відповідальність розробника, систематичне мислення, залучення, орієнтація на суспільнозначимі інновації. Синергетична освітня модель сприяє також реалізації принципу вибірковості освітніх компонент та індивідуальної траєкторії навчання, адже під час розробки бібліотечних AR, студенти дізнаються про інші освітні програми, вибіркові освітні компоненти та можуть здійснити свідомий вибір. У статті пропонується розглядати інформаційні технології AR не лише в перспективі програмування, але і як інструмент синергетичного навчання, що гармонійно поєднує PBL– AL–PjBL–GBL–IBL, а також як предмет бібліотечних та документальних досліджень (нові інструменти документування). Ми наголошуємо на фундаментальному навчанні та його постійному тестуванні на практиці. Вихідним пунктом у розробці інновацій студентами є навчальний матеріал, а не потреби організації, для якої інновації розробляються. Оскільки інноваційний процес - це досвід навчання, покликаний показати прикладну силу теоретичних знань. Запропоновано багатофакторну модель оцінки студентських інновацій в процесі їх фахової підготовки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лугова Т. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Порядченко, Л. А.
Використання інтернет-сервісу доповненої реальності blippar як засобу формування читацької компетентності другокласників / Л. А. Порядченко, І. О. Вдовика // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 180-190, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1015. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
доповнена реальність -- компетентність -- читацька компетентність -- читацька компетентність другокласників
Анотація: Стаття присвячена аналізу методичних особливостей використання доповненої реальності як засобу формування читацької компетентності учнів другого класу початкової школи. У роботі представлено аналіз останніх наукових досліджень щодо важливості залучення учнівської молоді до процесу читання. Визначено, що за останні роки значно знизився інтерес учнів до читання, а це в свою чергу вплинуло і на загальний всебічний розвиток учнівської молоді. Наукою доведено, що читання відіграє важливу роль у становленні особистості. Так, завдяки читанню, у людини розширюється кругозір, збагачується словниковий запас, удосконалюється мовленнєва діяльність. Останнім часом на життєдіяльність підростаючого покоління значний вплив мають новітні комп’ютерні та інтернет-технології. ІКТ внесли великі зміни і в організацію освітнього процесу школи. Вчителями активно використовуються інтернет-ресурси для досягнення освітніх цілей на різних навчальних предметах, у тому числі й під час читання. Сенситивним періодом формування читацької компетентності учнів є період початкового навчання у школі. У статті визначено особливості формування читацької компетентності учнів початкової школи на основі новітніх комп’ютерних засобів, проаналізовано різновиди інтернет-сервісів доповненої реальності, які доречно використовувати в процесі формування читацької компетентності молодших школярів: SketchAR, Quiver, BlippAR та інші. Розроблено критерії, показники сформованості читацької компетентності другокласників: сприйняття художніх творів різних жанрів, начитаність, вміння будувати та висловлювати свою думку, мотивація до читання. На основі визначених критеріїв і показників було охарактеризовано рівні сформованості читацької компетентності учнів. Запропоновано методику формування читацької компетентності другокласників засобом доповненої реальності на основі інтернет-сервісу BlippAR. Результати дослідження доводять ефективність використання інтернет-сервісу доповненої реальності BlippAR як засобу формування читацької компетентності другокласників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вдовика, І. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Ломачинська, І.
Роль інформаційної культури в системі управління знаннями університету [Електронний ресурс] / І. Ломачинська, Б. Ломачинський. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 1-18, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
інформаційна культура -- управління знаннями -- університет -- інформація -- знання -- інформаційні потреби -- база знань
Анотація: Стаття присвячена ролі інформаційної культури в забезпеченні ефективності управління знаннями в університеті. Спираючись на ідеї П. Друкера та І. Нонака про необхідність безперервної самоосвіти особистості з використанням професійного колективного досвіду в процесі практичного навчання, розглядаються засоби підвищення ефективності управління знаннями, зокрема, впровадження інноваційних моделей лідерства, розширення науково-дослідницької діяльності, створення умов задля вдосконалення системи підвищення кваліфікації, формування електронної бази знань як відображення колективного інтелектуального потенціалу і аналітика ринку праці з подальшим залученням передових ідей для вдосконалення професійних компетенцій випускників. Інформаційна культура в управлінні знаннями університету виконує ряд важливих функцій - освітню, світоглядну, комунікативну, технологічну, функцію збереження соціальної пам’яті. Запропоновані підходи до аналізу інформаційної культури - інформаційний (як сукупність знань, умінь і навичок, для ефективного задоволення інформаційних потреб), комунікаційний (володіння необхідним рівнем комунікаційної компетентності), культурологічний (забезпечення цілісного бачення світу, заснованого на ціннісних засадах його духовного освоєння), технологічний (вміння і навички роботи в галузі ІТ), методологічний (методика оперування інформаційними масивами), управлінський (ефективне управління інформаційними ресурсами). У висновках підкреслюється, що інформаційна культура в університеті формується когнітивними та епістемічними очікуваннями, закладеними у виконання завдань та прийняття рішень. Інформаційна культура університету основана на організаційних цінностях, лідерстві, нормах і поведінці щодо обміну та використанню інформації, а можливість цифрового переосмислення управління знаннями в значній мірі визначається чіткою організаційною стратегією, спрямованою на інновації. Заходи, спрямовані на підвищення рівня інформаційної культури студентів, мобілізують аналітичні підходи в оцінці інформації, сприяють поліпшенню якості роботи з інформаційними ресурсами і мережевими системами, сприяють генерації знань і їх практичного використання в майбутньому професійному досвіді.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Ломачинський, Б.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Kosharna, N.
Students` critical thinking skills development within pedagogical specialties of master`s educational level in the content of the discipline "professional communication in a foreign language" [Електронний ресурс] = Розвиток навичок критичного мислення студентів- магістрантів педагогічних спеціальностей у змісті дисципліни «професійне спілкування іноземною мовою» / N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 14-25, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
англійська мова -- іноземна мова -- критичне мислення -- навичка -- магістерський освітній рівень -- педагогічні спеціальності -- підготовка вчителя
Анотація: Стаття присвячена питанню розвитку навичок критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у змісту дисципліни «Професійне спілкування іноземною мовою». З’ясовано, що розвиток критичного мислення майбутніх педагогів безпосередньо залежать від розвитку навичок спілкування у сфері професійної діяльності. Сучасні вимоги до підготовки магістра потребують від нього перш за все бути плідним учасником міжкультурної комунікації і мати необхідні навички та вміння професійного, ділового та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, бути спроможними оволодіти новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела, вміти аналізувати та синтезувати її з подальшим застосуванням у сфері професійної діяльності. Акцентовано увагу на потребі застосування інтегрованого підходу (мовний і фаховий) в опануванні професійним спілкуванням іноземною мовою (англійською), що дозволяє майбутньому педагогу навчитися спілкуватися англійською мовою в професійнопедагогічній, суспільній, та особистісній сферах діяльності; сформувати критичний стиль мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень; розвинути такі базові якості особистості як комунікабельність, креативність, мобільність, самостійність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Виокремлено технології, які позитивно впливають на розвиток навичок критичного мислення студентівмагістрантів педагогічних спеціальностей. Доведено, що важливість співвіднесення, порівняння, перевірка отриманої інформації або її пошук інформації призводять до професійно коректного іншомовного спілкування; систематизують знання за вивченою темою, розширюють словниковий запас, вдосконалюють та активізують навички вживання в мовленні слів професійного дискурсу, розвивають критичне мислення та творчі здібності майбутніх педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кошарна Наталія

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Проценко, О.
Акмеологічна компетентність майбутнього викладача закладу вищої освіти: структура та зміст [Електронний ресурс] / О. Проценко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 344-354, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.344356. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
акмеологічна компетентність -- майбутній викладач закладу вищої освіти -- саморозвиток
Анотація: У статті визначено зміст поняття «акмеологічна компетентність», яке характеризується як багатокомпонентне утворення, що забезпечує спрямованість майбутнього викладача на професійний саморозвиток, досягнення власного акме у професійній діяльності. Визначено основні компоненти акмеологічної компетентності: мотиваційно-ціннісний (спрямованість на досягнення професійного акме, розуміння цінності знань та набутих кваліфікацій); когнітивний (знання з акмеології, інформатики, з предметів обраної галузі знань); процесуально-діяльнісний компонент (уміння щодо неперервного навчання, професійно-педагогічні уміння); особистісно-рефлексивний компонент (характерологічні, індивідуально-психологічні та рефлексивно-коригувальні вміння).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Скорнякова, О.
Формування конкурентоспроможності майбутніх іт-фахівців засобами інформаційно-комунікаційних технологій / О. Скорнякова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 87-95, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-комунікаційні технології -- компетентісний підхід -- конкурентоспроможність
Анотація: В статті здійснюється спроба узагальнення ключових підходів до формування конкурентоспроможності майбутніх ІТ-фахівців засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності фахівця представлені у вигляді аналізу загальних проблем конкуренції та конкурентоспроможності. Пропонується визначення поняття «конкурентоспроможність фахівця», уточнюється розуміння конкурентоспроможності стосовно фахівця у галузі ІТ. Досліджуються умови створення конкурентного освітнього середовища, що забезпечить розвиток конкурентної активності між учасниками освітнього процесу; створення професійно-мотиваційного середовища для активізації процесу професійного зростання майбутнього фахівця; застосування в процесі навчання інноваційних педагогічних технологій; підвищення рівня професійності викладачів і конкурентоспроможності самого закладу освіти. Здійснюється огляд найбільш ефективних педагогічних методів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності ІТ-фахівців і обґрунтовується необхідність застосування в освітньому процесі інформаційнокомунікаційних технологій. Звертається увага на те, що навчання майбутніх ІТ-фахівців неможливо без створення специфічних педагогічних умов, що забезпечують процес формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця. В першу чергу йдеться про створення конкурентного освітнього середовища, що забезпечить розвиток конкурентної активності між учасниками освітнього процесу; створення професійно-мотиваційного середовища для активізації процесу професійного зростання майбутнього фахівця; застосування в процесі навчання інноваційних педагогічних технологій; підвищення рівня професійності викладачів і конкурентоспроможності самого закладу освіти. Описані в роботі методи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, спрямовані на формування фахових компетентностей, комунікативних здібностей фахівця, таких як вміння взаємодіяти з оточенням, працювати в колективі, нести відповідальність перед колективом, що є необхідною складовою конкурентоспроможності фахівця в галузі ІТ.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Житєньова, Н.
Критерії та показники компонентів готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання технологій візуалізації у освітньому процесі / Н. Житєньова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 127-132, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
підготовка майбутнього вчителя -- компоненти готовності -- природничоматематичні дисципліни
Анотація: У статті висвітлено компоненти готовності майбутнього вчителя природничоматематичних дисциплін до застосування технологій візуалізації в освітньому процесі загальноосвітньої школи (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний). Відповідно до окреслених компонентів встановлено критерії та окреслено показники через які відбиваються відповідні критерії. До показників мотиваційно-ціннісного критерію віднесено прагнення до: усвідомлення значущості використання технологій візуалізації в освітньому процесі; подолання труднощів і вольових зусиль у процесі запровадження технологій візуалізації в навчальному процесі; зацікавленості отримання знань, умінь і навичок щодо опанування нового інструментарію технологій візуалізації та освоєння нових форм навчання із застосуванням зазначених технологій; проявлення креативності в рішенні професійних завдань. Когнітивний критерій представлено показниками щодо знань: психологічних та вікових особливостей сприйняття учнями візуальних матеріалів; дидактичного потенціалу технологій візуалізації; методів і правил структурування, ущільнення та принципів розподілення навчального матеріалу; основ дизайну (правила і прийоми композиції і колористики); класифікації онлайнових інструментів візуалізації щодо застосування в навчальному процесі; системи вимог, якій повинна відповідати візуалізація, що використовується в освітньому процесі. До показників операціонально-інструментального критерію нами віднесені вміння: ефективного подання навчального матеріалу шляхом створення когнітивних візуальних якорів та візуальних метафор; зберігати отриману та перероблену візуальну інформацію у відповідній формі; передавати інформацію для колективного використання чітким візуальним способом і у різних візуальних форматах; створювати власні візуальні матеріали; застосовувати систему вимог до створення візуального контенту; володіти широким спектром інструментарію. Практично-діяльнісний критерій представлено вмінням: використовувати технології візуалізації в процесі проектування уроку, здійснювати адаптацію готових дидактичних візуальних засобів до змісту і мети уроку, контингенту учнів; створювати предметні завдання на готових візуальних матеріалах тощо; аргументовано визначати педагогічну доцільність застосування технологій візуалізації на уроці; організовувати навчальну, дослідницьку, рефлексивну та іншу діяльність учнів з їх використанням; забезпечувати надання учням допомоги, адекватної їх потребам. Останнім критерієм є рефлексивно-оцінювальний, який передбачає критичну оцінку: доцільності форм і методів навчання на базі технологій візуалізації щодо їхнього застосування в освітньому процесі; якості власної підготовки до застосування технологій візуалізації у навчальному процесі і визначенні шляхів вдосконалення цієї підготовки; здійсненні моніторингу нових методів, інструментів для створення візуальних матеріалів; систематичної корекції власної підготовки до застосування технологій візуалізації у предметному навчанні.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойчук, О.
Сучасні психолого-педагогічні вимоги до викладача вищого медичного навчального закладу [Електронний ресурс] / О. Бойчук. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 158-170, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.168. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
викладач -- професіоналізм -- вищий медичний навчальний заклад -- напрями педагогічної діяльності -- особистісні та професійні характеристики -- педагогічна система -- професійна компетентність -- психолого-педагогічні вимоги -- функції педагогічної діяльності
Анотація: У статті розглядаються сучасні психолого-педагогічні вимоги до викладача вищого медичного навчального закладу. Окреслено комплекс особистісних та професійних характеристик. Розкрито основні напрями (навчальну, методичну, наукову та організаційну діяльність) та функції (продукування медичних та інших наукових знань; реалізація навчального процесу у вищій медичній школі на основі різноманітних освітніх і педагогічних технологій; поширення медичних знань; формування у студента вищого медичного навчального закладу вміння й усвідомлення необхідності здобуття освіти впродовж усього життя) діяльності викладача медичного ВНЗ, доведено їхній взаємозв’язок.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Bilous, V.
Methods of determination of the level of formation of critical thinking in kids of elementary school / V. Bilous // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2018. - N 5. - С. 23-28, DOI 10.28925/2414-0325.2018.5.2328 . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
критичне мислення -- початкова школа -- молодша школа
Анотація: Сучасна школа повинна розвивати мислення кожної дитини, активно брати участь у вирішенні важливих питань, вміння формувати, виражати та захищати свою думку, поважати думку інших людей. Неможливо підготувати дітей до умов сучасного життя шляхом бездумної та безпосередньої асиміляції встановлених істин. Щоб навчити навичкам комунікації та співпраці, навчити дітей навчатися, вчитель повинен радикально змінити зміст своєї діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-17

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)