Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (33)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=дихотомія<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Одаренко, О.
Естетизація патології: ушкоджені віртуальні тіла медіа-арту versus досконалі "нові" тіла трансгуманізму [Електронний ресурс] / О. Одаренко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
віртуальна тілесність -- віртуальне тіло -- медіа-арт -- вірутальний персонаж -- гіперлітература -- кіберпростір -- треш
Анотація: У статті крізь призму віртуальної тілесності аналізується дихотомія «прекрасне/потворне». Технологічно досконале тіло медіа арту та щільне тіло-Текст гіперлітератури протистоять монструозному трешевому віртуальному тілу контркультурних проектів. Відзначено розмитість меж між прекрасним та потворним віртуальним тілом. Наголошено на переході дискусії щодо віртуальної тілесності у площину «пост-людського» нарративу.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Журавська, О.
Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення [Електронний ресурс] / О. Журавська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 2. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
хронотоп -- химерний роман -- жанр -- ірреальний хронотоп -- дихотомія
Анотація: У статті досліджено жанротворчу функцію хронотопу-мультиверсуму на прикладі химерного роману 2-ї пол. ХХ ст. Обґрунтовано її зумовленість взаємодією метафізичного, топографічного й психологічного периферійних хронотопів, що актуалізується з огляду на авторську концепцію особистості, позначену екзистенційними мотивами трансгресії й трансцендування в процесі осмислення досвіду війни й повоєнного життя та інтертекстуальності як основної стратегії художньої типізації. Семантична реконструкція периферійних хронотопів зображеного світу як «реальних» чи «ірреальних» залежить від позиціонування точки рецепції в системі координат «дійсне» і «фіктивне», «природне» і «надприродне», а також контекстів інших дискурсів — усної народної творчості, живопису тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Чума, Б.
"Україна та її останній трубадур". Несподівана оповідь про Україну в іспанській пресі ХІХ ст. / Б. Чума, С. Розлуцька // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 2. - С. 6-14, DOI 10.28925/2524-0757.2022.21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
теорія уявлень -- «Gaceta de Madrid» -- козаки -- Україна
Анотація: У статті представлено уявлення іспанської читаючої публіки про Україну в третій чверті XIX ст. Проаналізовано дві групи публіцистичних матеріалів: «Листи з Росії» (1856–1857) Хуана Валери й статтю з продовженням «Україна та її останній трубадур», опубліковану в офіційному виданні «Gaceta de Madrid» у 1878 р., що вперше вводиться в науковий обіг. Зміст цих публікацій визначається як переломний у сприйнятті українських земель. На це вплинуло поширення етнографічного підходу, що вимагав вивчення народів замість держав і пропонував системний історико-культурний образ населення південно-західних губерній Російської імперії. У «Листах» Х. Валери все ще присутня усталена до початку XIX ст. дихотомія негативного й позитивного образу козаків, натомість у матеріалах «Gaceta de Madrid» розповідь про козаків вписується в ширший контекст колишнього й теперішнього населення сучасних українських земель, для позначення яких автор здебільшого вживає термін «Україна» (Ukrania) та значно рідше «Малоросія» (la pequeña Rusia). Це дозволяє стверджувати, що завдяки етнографічному підходу відбувся перехід від уявлення про напівдикі землі козаків і татар, що губилися на широких просторах Східної Європи, до чітко окресленої етнографічної території, яка в модерну добу отримала назву «Україна».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Розлуцька, С.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)