Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (1985)Каталог авторефератів та дисертацій (1)Грінченкознавство (4)Рідкісні та цінні видання (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=думка<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6
1.


    Полтавцева, Н.
    Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
антропологічнии поворот -- антропологія літератури -- символічне «перевизначення ситуації » -- уявне -- літературна фікціональність -- історичний досвід -- повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Дорфман, Н.
    Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до "занурення" у текст [Електронний ресурс] / Н. Дорфман. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тілесність -- культура присутності -- пост-постмодернізм -- сербськии постмодернізм
Анотація: Сучасна теоретична думка так само, як і література, яка зазвичаи наи більш чутливо та гостро реагує на світоглядні зміни, фіксує певне злиття ментального и тілесного в культурі ХХІ століття. Зафіксовании багатьма мислителями «кінець постмодернізму» привносить у культуру нову чуттєву домінанту. У статті демонструється, як у сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі простежується тенденція до змалювання особливого типу інтегральної тілесності — явища, у якому ментальні та психоемоціи ні процеси відбуваються и описуються лише за допомогою тіла і в термінах тілесного, демонструючи цілісність зовнішнього та внутрішнього. Це, на противагу постмодерністському відчуттю розірваності та фрагментації буття, засвідчує нову цілісність у культурі та світосприи нятті, що становить проблему дослідження. Зосереджуючись на аналізі творів трьох сербських і чорногорського письменників Давіда Албахарі, Слободана Тишми та Огнєна Спахіча, авторка, втім, схиляється до думки, що такі процеси — об’єднання тіла та емоціи і почуттів, а часто и соціокультурного контексту — є прямим віддзеркаленням та складником сучасної тенденції до переходу від інтелектуального осягнення світу, и ого розумової інтерпретації до певного «занурення» у світ, інтеграції , яка передбачає відчуття замість дистанціи ованого аналізу. Тобто концепт тілесності та и ого реалізація в літературі є частиною ширших, глобальних процесів зміни світоглядної парадигми взагалі та зміни підходу до взаємодії зі світом. Цеи зв’язок літератури із соціокультурними зсувами авторка намагається простежити у статті. Таким чином, метою дослідження є розглянути механізми реалізації тілесності в сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі як частину глобальних соціокультурних та світосприи няттєвих змін. Проводячи паралелі між концепцією перформатизму Рауля Ешельмана та переходом від раціоналізації до «занурення» у світ, описаного Х. У. Гумбрехтом у «Виробництві присутності», авторка вважає злиття тілесного та розумового, засвідчене у текстах аналізованих письменників, проявом руху в бік «культури присутності», наслідком світоглядних зсувів, які почалися ще в 60 ті закликами «проти інтерпретації », що і зумовлює новизну роботи. Під час здіи снення дослідження застосовувалися аналіз і синтез; порівняльнии метод для встановлення подібностеи та відмінностеи між проявами тілесності в аналізованих творах; індуктивнии метод, якии уможливлював рух від дослідження окремих феноменів в обраних творах до теоретичних узагальнень; а також герменевтичнии і культурно-історичнии методи для — відповідно — інтерпретації феномену тілесного в аналізованих художніх творах та можливості розглядати і тлумачити явища тілесного в них як частину глобальних процесів у контексті історії культури кінця ХХ — початку ХХІ століть
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

3.


    Борисенко, К.
    Засоби комічного в богословсько полемічному трактаті Теофілакта Лопатинського "Обличєниє нєправды расколничєская" [Електронний ресурс] / К. Борисенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сатира -- сарказм -- іронія -- бароко -- полемічний трактат -- українська література -- російська стара віра
Анотація: Предметом дослідження є богословсько-полемічнии трактат «Обличение неправды расколническая» (1745) Теофілакта Лопатинського, якии став реакцією на «Поморские ответы» братів Денисових. Трактат є цікавим передовсім авторською риторикою, а не суто богословськими аргументами. У статті наголошено на впливові украї нської літератури на росіи ську старообрядницьку прозу та ї ї ролі в процесі становлення росіи ської літератури. Окреслюються етапи розвитку старообрядницької літератури. Виокремлюються специфічні риси полеміки з представниками Виго-Лексинської громади. Крім того, визначаються етапи розвитку та стильові особливості, характерні для украї нської богословської полеміки того часу. У статті розглянуто трактат у контексті характерних особливостеи украї нської барокової літератури. Також аналізується передмова Арсенія Мацієвича. Науково-методологічною основою дослідження є праці Д. Чижевського, Л. Ушкалова, арх. Ігоря (Ісіченка), І. Бондаревської , М. Сулими, Д. Лихачова, О. Панченка, І. Єрьоміна, Л. Сазонової , Н. Гур’янової та ін. Мета дослідження — окреслити функції сарказму та іронії в трактаті «Обличєниє нєправды расколничєская» Теофілакта Лопатинського, якии започатковує полеміку богословів «киї вської школи» з представниками ВигоЛексинської громади. Наукову новизну становить те, що в статті вперше описано засоби комічного в трактаті «Обличєниє нєправды расколничєская» Теофілакта Лопатинського (сарказм, сатира, іронія). У результаті дослідження встановлено, що засоби комічного є провідними рисами стилю Теофілакта Лопатинського. Автор вдається до них, щоб створити в уяві читачів образ спільнот старовірів як місць шахраї в та невігласів. Ця думка контрастує із образом розкольницьких земель як уособлення зла і свого роду пекельного простору, створеним раніше іншим представником київської школи — Дмитром Тупталом. У тексті «Обличения ...» автори «Поморских ответов» фактично постають як персонажі тексту. Крім того, засоби ї х характеристики вказують на поступову секуляризацію літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Мережко, Ю. В.
    Розвиток ладового відчуття у співаків-початківців на заняттях музично-теоретичного циклу / Ю. В. Мережко, І. М. Ходоровська // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. - 2021. - № 6. - С. 99-104, DOI 10.28925/2518-766X.2021.615. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-766Х

Кл.слова (ненормовані):
ладове відчуття -- співаки-початківці -- розвиток -- вища школа -- музично-теоретичні дисципліни
Анотація: У статті розкрито особливості розвитку ладового відчуття у співаків-початківців на заняттях музично-теоретичного циклу в вищій школі. Виявлено, що розвиток музичних здібностей, одним із складників яких є ладове відчуття, впливає на формування в студентів музичної культури як важливої і невід’ємної частини усієї духовної культури кожної особистості. У процесі дослідження були застосовані такі теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної та музичної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація, контент-аналіз, узагальнення та формулювання його концептуальних положень і висновків. Здійснено аналіз праць науковців з питання визначення таких понять, як: «ладове відчуття», «здатність до слухового уявлення», «музично-ритмічне відчуття». Розглянуто основні музичні здібності, які складають структуру музикальності (за Б. Тепловим). Уточнено сутність поняття «розрізнення ладових функцій звуків». Окреслено основні властивості музичного звука — абсолютна та відносна висота. З’ясовано, що залежно від того, яка властивість звука лягла в основу сольфеджування, склалися й відповідні методичні системи виховання музичного слуху — абсолютна і відносна (релятивна). Обґрунтовано музично-педагогічну систему «свідомого нотного співу» — «Столбіци» — болгарського педагога Бориса Тричкова. Уточнено, що у процесі формування ладових уявлень студентів-початківців значну роль відіграє нотний запис. Запропоновано методи та прийоми розвитку ладового відчуття у співаків-початківців на дисциплінах «Теорія музики», «Сольфеджіо», «Гармонія», «Аналіз музичної форми», а саме: відносного сольфеджування, сольмізації, спів мелодичних та гармонічних вправ, написання елементарних музичних диктантів. Надані методичні поради щодо формування чистого інтонування у студентів-вокалістів у процесі вокально-виконавської діяльності. Загальним висновком статті є думка науковців про те, що чим активнішою та різнобарвнішою є музична діяльність студентів-початківців на дисциплінах музично-теоретичного циклу, тим ефективнішим буде процес їх музичного розвитку, що сприятиме формуванню музичної культури кожного співака-початківця.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ходоровська, І.М.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

5.
Шифр: К269584624/2019/2
   Журнал

Київські історичні студії [Електронний ресурс] : науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - on-line. - Назва з титул. екрана. - ISSN 2524-0749. - Виходить двічі на рік
2019р. № 2
Зміст:
Іванюк, Олег. Осібні аспекти імперської політики пам’яті щодо Наддніпрянської України і Криму в XIX - на початку XX ст. / О. Іванюк, І. Мохнатюк. - С.6-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Андрєєв, Віталій. Ранньосередньовічна історія Східної Європи у рецепції Віктора Петрова / В. Андрєєв. - С.12-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Гедьо, Анна. Неприпустимі "операції" пам’яті: репресії проти греків в Україні / А. Гедьо, І. Ґрідіна. - С.19-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Бонь, Олесандр Іванович. Олена Апанович у збереженні історичної пам’яті українського народу / О. І. Бонь. - С.27-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Саган, Галина. Сучасна історична думка про роль історика в суспільстві: український дискурс / Г. Саган. - С.36-43. - Бібліогр. в кінці ст.
Драч, Оксана. Колективна пам’ять і національна історія у середній освті України доби Незалежності / О. Драч. - С.43-51. - Бібліогр. в кінці ст.
Хвальков, Євген. Генуезькі та Венеційські колонії Причорномор’я і Приазов’я в політиці та міжнародних відносинах (1400-1475) / Є. Хвальков. - С.52-66. - Бібліогр. в кінці ст.
Гуменюк, Олена. Пласт на еміграції як чинник українського молодіжного руху міжвоєнної Європи / О. Гуменюк. - С.67-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Назарчук, Олександр. Карпатська Україна як фактор у процесі формування політичної конфігурації Центральної Європи напередодні Другої світової війни / О. Назарчук, П. Сацький. - С.74-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Салата, Оксана. Історичний досвід розбудови Чеської незалежної держави в умовах демократичних реалій 90-х років XX ст. / О. Салата. - С.83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Щербак, Віталій. Історичне підґрунтя взаємен українського козацтва з королівською та місцевою владою в Речі Посполитій (друга половина XVI - середина XVII ст.) / В. Щербак. - С.89-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Красовська, Катерина. "Поміщувати будемо усе, що тільки надається до друку...": роль часопису "Голос Табора" у згуртуванні інтернованих вояків УГА в Німецькому Яблонному (ЧСР) у жовтні-листопаді 1919р. / К. Красовська, І. Срібняк. - С.95-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Шаповал, Андрій. Співпраця академіків В. М. Перетца та М. С. Возняка у світлі епістолярних документів / А. Шаповал. - С.102-107. - Бібліогр. в кінці ст.
Додонов, Роман. Затонулий Понтон - свідок формування Дніпра біля с. Розумівка у 1943 р. / Р. Додонов, Д. Кобалія. - С.112-119. - Бібліогр. в кінці ст.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

6.


    Саган, Галина.
    Сучасна історична думка про роль історика в суспільстві: український дискурс / Г. Саган // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2019. - № 2. - С. 36-43, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
історик -- роль історика -- місія історика -- функції історика -- українська історіографія
Анотація: У статті на основі аналізу праць українських істориків, які друкувалися протягом 90-х років ХХ — початку ХХІ ст., з’ясовано позицію щодо сучасної ролі історика в суспільстві, вказано на його нові функції, виокремлено виклики, які доводиться долати науковцям в Україні. Разом з тим відзначено те, як корелюються думки українських вчених зі світовими уявленнями про роль і місію історика. Висновується, що у минулому, майбутньому і сьогоденні лише той історик матиме успіх, який наважиться зробити висновки, що у його часи видаватимуться несучасними. Яким би геніальним не був історик і якими достовірними джерелами він би не користувався, суб’єктивна складова буде завжди присутня у його працях.Тільки порядність історика може гарантувати достовірність досліджень
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)