Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (63)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=коди<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-13 
1.
Шифр: С325934233/2022/28/3
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності / Т. Гребенюк. - С.104-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Головань, Т. Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність? / Т. Головань. - С.113-118. - Бібліогр. в кінці ст.
Вірченко, Т. Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) / Т. Вірченко. - С.119-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Даниленко, В. Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи / В. Даниленко. - С.125-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Гальчук, О. Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По / О. Гальчук. - С.131-139. - Бібліогр. в кінці ст.
Боронь, О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) / О. Боронь. - С.140-145. - Бібліогр. в кінці ст.
Rosinska, O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") / O. Rosinska. - С.146-155. - Бібліогр. в кінці ст.
Ліченко, А. Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа / А. Ліченко. - С.156-163. - Бібліогр. в кінці ст.
Zhuravska, O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one / O. Zhuravska. - С.164-174. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.
Шифр: С325934233/2022/28/4
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Бойко, Н. Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації / Н. Бойко. - С.175-182. - Бібліогр. в кінці ст.
Gladun, D. Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization / D. Gladun. - С.183-188. - Бібліогр. в кінці ст.
Федик, Т. Травмування Чорнобилем: залежність ментальна і фізична (художні моделі адикції в п'єсах Григорія Штоня і Павла Ар'є / Т. Федик. - С.189-195. - Бібліогр. в кінці ст.
Саєнко, В. "Осіння" проза Бориса Нечерди: роман "Квадро" / В. Саєнко. - С.196-210. - Бібліогр. в кінці ст.
Zhuravska, O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two / O. Zhuravska. - С.211-217. - Бібліогр. в кінці ст.
Стеблина, Н. Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ / Н. Стеблина. - С.218-224. - Бібліогр. в кінці ст.
Тищенко, О. Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента / О. Тищенко. - С.225-230. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

3.


    Малахова, О.
    Літературно-естетичні аспекти пісенної лірики Лілії Золотоноші [Електронний ресурс] / О. Малахова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
естетичний код -- текст пісенної лірики -- пісня -- поет-пісняр -- реципієнт
Анотація: У статті здійснено аналіз співаної поезії української авторки Лілії Золотоноші, систематизовано огляд джерел про літературно-мистецький доробок поетеси. Висвітлено провідні літературно-естетичні аспекти її пісенної творчості. На матеріалі текстів пісень досліджено зумовлені естетичним кодом індивідуально-авторські поетичні виражальні засоби, які входять у резонанс зі свідомістю реципієнтів. Це своєю чергою сприяє залученню слухачами творів із означеними компонентами у їх соціокультурні коди. Доведено, що у віршах для пісень Л. Золотоноші органічно переплетено образно-версифікаційну традицію із адаптованим для сучасників тематичним новаторством
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Погребняк, І.
    Культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / І. Погребняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епістолярій -- листування -- культурологічні концепти -- комунікативні коди -- громадське -- приватно-особистісне
Анотація: У статті розглянуто провідні культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка зі знаковими постатями кінця XIX – початку XX століть. Простежено тематичний діапазон листів, а саме: українська література, письменство, книговидання і національний театр. Визначено комунікативні коди листування, наголошено на поєднанні громадського та приватноособистісного забарвлення епістолярних діалогів, що дає змогу глибше осмислити культурні засади означеної доби, а також окреслити загальний пафос усього епістолярію – служіння українській національній ідеї.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Полтавцева, Н.
    Культурные коды акмеизма и творчество Анны Ахматовой [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Срібний вік -- акмеїзм -- символізм -- культурні коди -- традиція -- зразки
Анотація: У статті розглянуто філософію культури, поетику і культурні коди однієї з найвпливовіших літературно-естетичних течій Срібного віку – акмеїзму. У ситуації культурної невизначеності та зміни культурних парадигм акмеїзм як одна з перших «некласичних» течій російської поезії кардинально переглядає як функції поета – автора акмеїчного тексту, так і архітектоніку самого тексту, а також ієрархію культурних «зразків» і принципи створення культурних кодів акмеїзму. Дані проблеми досліджено на репрезентативному прикладі поезії Анни Ахматової. У творчості поетеси виокремлено та проаналізовано такі культурні тематизми, як звернення до «вічних образів» культури, що стають не стільки культурними зразками, скільки матеріалом для подвійної культурної символізації. Значну увагу приділено також співвідношенню піднесено поетичного з побутовим як модифікації актуальної донині проблеми взаємовідносин сакрального й буденного. В результаті стверджується положення про те, що так званий реалізм творчості поета – нова неокласика, в якій працюють інші творчі стратегії, ніж у попередніх класичних парадигмах. Гіпотеза роботи: полеміка з символізмом була частиною більш загального завдання – радикальною відмовою акмеїзму від старої «романтичної» філософії культури і від класичної метафізики на користь феноменології та світу повсякденності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Полтавцева, Н.
    Сообщество как область социокультурного пространства: два пути описания [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
невидимі коледжі -- уявні спільноти -- наукознавство -- постструктуралізм -- соціокультурний простір -- скупчення -- метафори деконструкції
Анотація: У статті вчинено спробу розглянути два шляхи роботи сучасної науки й філософії з актуальним у 60-ті – 70-ті роки ХХ століття поняттям «спільнота». Це поняття авторка розглядає як царину наділеного набором визначених характеристик маргінального соціокультурного простору, де скупчуються людські сингулярності. Залежно від того, з яких позицій його аналізують і які коди підлягають використанню, це поняття перетворюється на джерело припущень про його нові можливості – як на шляхах дослідження мікро й макропроцесів, так і на шляхах деконструкції метафор і пошуку «слідів». При цьому виявляється, що з метою зменшення культурної невизначеності з різних методологічних позицій практично в один час в науці й філософії описувалась одна й та сама мало вивчена на той момент маргінальна царина соціокультурного простору. Своєю чергою, це визначало й різність мов опису. Запропонована в статті метафора «електричного поля» – це спроба через введення компліментарного поняття побачити й спільність пошуків, і спільність проблеми. Цій меті слугує і «переклад» формулювання завдань досліджень із мови «класики» на «посткласичну» і навпаки, мовби здійснюючи подвійну реінтерпретацію.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Бабенко, В.
    Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни [Електронний ресурс] / В. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова свідомість -- пропаганда -- російська пропаганда -- інформаційна війна -- комунікація -- мем -- медіареальність -- архетип -- стереотип -- тілесність
Анотація: Стаття присвячена функціонуванню в комунікаціи ному просторі ЗМІ та інтернетмемах образів літньої жінки як концептів, що формувалися під впливом подіи росіи ськоукраї нської віи ни після 24 лютого 2022 року. Предмет дослідження актуалізується в контексті зміни стереотипів гендерних ролей при формуванні правового суспільства, стратегіи інформаційної війни та ідеологічної пропаганди, покликаної вплинути на міжнародний імідж Украї ни. Мета дослідження полягає в аналізі медійного образу жінки похилого віку з урахуванням таких понять, як «інформаціи на віи на», «пропаганда», «стереотип», «архетип», оскільки через них здійснюється вплив на масову свідомість, зокрема формуються ціннісні категорії , унормовуються світоглядні моделі, легітимізуються процеси гуманізації . Завдяки використанню методів аналізу, узагальнення, інтерпретації вдалося систематизувати образи жінки похилого віку як активного мас-медіи ного повідомлення. У результаті дослідження з’ясовано відмінність наративів в образах літньої жінки, що формують українське та російське інформаціи ні середовища. Визначено комунікаційну мету поширення цих образів, а також встановлено різницю в механізмах популяризації символічної фігури жінки похилого віку в засобах масової комунікації . Новизна дослідження полягає в аналізі інформаціи них процесів новітньої історії Украї ни, які перебувають у стані динамічної еволюції . Також актуальність зумовлена кросдисциплінарним баченням, що враховує досвід геронтософії та меметики — новітніх підходів для украї нської наукової думки. Перспектива подальших досліджень полягає в кількох напрямах. Серед наукових розвідок, що спираються на символічні коди тілесності в комунікативному полі, — аналіз розбудови гендерних та еи джистських стереотипів в украї нських медіа. Визначення проактивності архетипічних образів як інструменту побудови інформаційного захисту. Подальше порівняння ролі архетипів у ЗМІ правових і тоталітарних держав. Виявлення ролі маркерів тілесності в комунікативному інструментарії інформаціи ної війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 164-174. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні й розвитку новітніх медійних дискурсів, а також визначення тенденції щодо його використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікаціи , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медіи ного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальній формі, репрезентований цілою низкою медійних і мас-медіи них жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіціи них осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медій ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що його вербальним ядром є обсценний вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкрай обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу герої ки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаціи ного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчаи душності спротиву безпричинніи військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медійної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну його еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуаціи , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медіи них дискурсах, зокрема професіи ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медіи ного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається природа і дискурс цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Оксана Журавська


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Zhuravska, O.
    Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two [Електронний ресурс] = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 211-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні и розвитку новітніх медіи них дискурсів, а також визначення тенденції щодо и ого використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікацій , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальніи формі, репрезентований цілою низкою медіи них і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медіи ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що и ого вербальним ядром є обсценнии вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкраи обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаційного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медіи ної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну и ого еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професій ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медійного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається лінгвокультурний код цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Журавська Оксана


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Зозуля, Дмитро.
    Діджипоетика сучасної української літератури: специфіка QR-коду [Електронний ресурс] / Д. Зозуля. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 248-255, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
діджимодернізм -- цифрові технології -- QR-код -- вірш -- роман -- сучасна українська література
Анотація: Упродовж останніх років через постійну потребу у швидкому доступі до віртуальної реальності QR-код став однією з найважливіших цифрових технологій. Сьогодні його активно використовують у різних сферах людської діяльності — від поширення реклами до створення мистецьких творів, зокрема й у художніх книжках українських авторів. Як наслідок, ми можемо спостерігати зміни в структурі класичних літературних жанрів і безпосередньо в тканині текстів. Отже, актуальність дослідження полягає в потребі осмислення QR-коду як нового явища в сучасній українській літературі в контексті діджимодерністської поетики. Мета цього дослідження — проаналізувати можливості використання QR-кодів у сучасній українській літературі та визначити, задля доступу до яких матеріалів їх застосовують у прозових і поетичних творах. Об’єктом дослідження є збірка поезій Дмитра Лазуткіна «Артерія», роман Юрія Андруховича «Радіо Ніч», роман Валерія Маркуса (Ананьєва) «Сліди на дорозі», роман Доржа Бату «Моцарт 2.0». Предмет дослідження — QR-коди, розміщені в названих творах. У дослідженні застосовано компаративний, інтермедіальний і структуралістський методи аналізу. Результати дослідження засвідчують, що обґрунтованість застосування QR-коду залежить від його розташування в друкованому джерелі, а також від того, яку інформацію можна отримати після його сканування. QR-код може бути надрукований на лицьовому боці обкладинки книжки («Моцарт 2.0» Д. Бату), на звороті обкладинки («Радіо Ніч» Ю. Андруховича) або ж усередині книжки поряд із фрагментом тексту, до якого він належить («Моцарт 2.0» Д. Бату), на сторінці з ілюстрацією поряд із віршем («Артерія» Д. Лазуткіна) чи у вигляді посилання внизу сторінки («Сліди на дорозі» В. Маркуса). Зазвичай зашифрована в QR-коді інформація містить покликання на сторінку в інтернеті з розміщеними на ній додатковими візуальними, аудіальними або текстовими матеріалами. Новизна результатів дослідження полягає у виокремленні основних функцій додаткових матеріалів, до яких надається доступ після сканування QR-коду в літературному творі: ілюстративних, довідкових і сюжетотворчих. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані зокрема з аналізом QR-коду як нового явища в друкованих драматичних творах, оскільки в цій статті було розглянуто тільки прозу й поезію.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-13 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)