Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (231)

Мережеві ресурси (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=компоненти<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 79
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Руснак, Ірина
Назва : (Не)Серйозний образ Уласа Самчука в креолізованих текстах [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 4. - С. 235-247. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.1 (Шифр С325934233/2023/29/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): карикатура--шарж--креолізований текст--вербальні та невербальні компоненти--біографія--образ письменника
Анотація: Об’єктом наукової уваги у пропонованій статті є креолізовані тексти, зокрема шаржі та карикатури. Під креолізованими авторка розуміє тексти, структура яких складається з двох компонентів різних знакових систем — вербальної та невербальної. Для інтерпретації авторка відібрала вісімнадцять шаржів і карикатур на Уласа Самчука. Це роботи Едварда Козака, Теодора Курпіти, Миколи Степаненка, Романа Купчинського й інших карикатуристів. Мета статті — осмислити особливості репрезентації Уласа Самчука в цих текстах; доповнити новими, (не)серйозними, деталями усталений у літературознавстві його образ; розкрити сутність сатирично-гумористичних поглядів карикатуристів на літературні та навкололітературні процеси, активним учасником яких був письменник. Для досягнення цієї мети були залучені контекстуальний аналіз, мистецтвознавчий та біографічний методи. У результаті дослідження зроблено висновок, що карикатури і шаржі на Уласа Самчука є одним із дієвих інструментів проникливої приватної характеристики творчої особистості. Вони доповнюють офіційний життєпис письменника та його діяльність захопливими чи курйозними подробицями. Образ письменника витримано в межах певного канону: це добротливий чоловік середнього віку, одягнений у підкреслено вишуканий костюм із незамінною краваткою-метеликом і певними письменницькими чи владними (характерними для мистецьких кіл) атрибутами. Проінтерпретовані в статті креолізовані тексти на художньому рівні осмислювали творчу особистість та її діяльність у часі та просторі, подавали інформацію про ставлення творчої еліти до мистецьких процесів міжвоєнної та повоєнної епох. Карикатури і шаржі зберегли непередбачуваність, неоднозначність і виїмкову настроєвість у сприйнятті постаті Уласа Самчука. Це забезпечило можливість у нових часових і політичних реаліях по-іншому добудовувати образ письменника, інтерпретувати його трансформації, доповнювати офіційний портрет митця новими штрихами і деталями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sysoieva S., Sokolova I.
Назва : Academic staff development programme: research competence formation [Electronic resource]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2020. - Вип. 4. - С. 23-32. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.3 (Шифр Н057263/2020/4). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): підвищення кваліфікації--компетентність--дослідницька--програма--ефективність
Анотація: Статтю присвячено дослідженню ефективності програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти для сприяння розвитку дослідницької компетентності. Для дослідження проблеми був використаний змішаний метод (якісний та кількісний): аналіз наукової літератури для вивчення поняття «дослідницька компетентність», а також для моделювання структурних компонентів дослідницької компетентності. Дослідницьку компетентність розглядаємо як інтегровану особистісно-професійну якість фахівця, яка відображає мотивацію до наукового пошуку, рівень володіння методологією педагогічного дослідження, особистісно-значущі якості дослідника, зокрема такі, як інноваційне мислення, здатність до творчої та інноваційної діяльності. У структурі дослідницької компетентності викладача закладу вищої освіти виокремлюємо мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуально-діяльнісний, інформаційно-комунікаційний, комунікативний, особистісно-творчий, професійно-рефлексивний компоненти; компоненти дослідницької компетентності утворюють цілісну єдність результатів професійного та особистісного розвитку викладачів. У статті представлено досвід та результати впровадження дослідницького модулю програми підвищення кваліфікації викладачів у Київському університеті імені Бориса Грінченка. Результати дослідження свідчать про якісні зміни в рівнях розвитку дослідницької компетентності науково-педагогічних працівників (мотиваційно-цінного, комунікативного, особистісно-творчого компонентів). Сформульовано рекомендації закладам вищої освіти щодо розвитку академічного персоналу шляхом проєктування дослідницького модулю програм і удосконалення контенту, що відкриває нові «вікна можливостей» для підвищення якості вищої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Luhova Т. А.
Назва : Development of augmented reality technologies for academic libraries as an experience of synergetic learning
Паралельн. назви :Розробка технологій доповненої реальності для академічних
Місце публікування : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2021. - N 10. - С. 116-135. - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011 (Шифр В505452853/2021/10). - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): навчання студентів за спеціальністю інформаційна--бібліотечна та архівознавна справа--проблемне навчання--технології доповненої реальності--академічні бібліотеки--навчання на основі інновацій--ігрове навчання--проектне навчання--синергетична освітня модель
Анотація: Мета дослідження – виявити особливості застосування технологій доповненої реальності при підготовці фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, здатних розв`язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній галузі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачають застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Робота у проектних студентських групах з розробки бібліотечної доповненої реальності розглядається як синергетична освітня модель, що логічно поєднує різні педагогічні напрями: проблемного та інноваційного навчання, проектного та глибинного навчання та навчання, заснованого на іграх. У статті порушено питання зближення традиційних форм теоретичного та практичного навчання на основі організації інноваційної діяльності студентів у просторі академічної бібліотеки на прикладі розробки AR-технологій. Визначено особливості розробки та впровадження інформаційних технологій доповненої реальності у роботі з документними фондами академічних бібліотек у процесі проблемного навчання, орієнтованого на інновації. Встановлено, що маркерна технологія створення доповненої реальності є інтуїтивно зрозумілою для студентів-гуманітаріїв і практичного засвоєння знань, набутих з дисциплін «Документознавство», «Стандартизація в інформаційній сфері», «Бібліотечні технології та бібліотекознавство», зокрема засвоєння знань інформаційних рівнів документів, стандартів в бібліотечній діяльності, анотування та індексування бібліотечних документів. AR-технології дозволяють в ігровій формі заглибитися в документалістику та бібліотекознавчі аспекти створення змісту документа AR, оволодіти навичками складання тематичних посилань. У новітніх освітніх концепціях проблемного (PBL), інноваційного (IBL), проектного (PjBL), ігрового (GBL) та активного (AL) навчання основний акцент робиться на прикладне вирішення проблем та впровадження інновацій, які відповідають потребам конкретної організації. Це нівелює цінність фундаментального теоретичного занння, що реалізується під час засвоєння теоретичного лекційного матеріалу як фундаментальної основи синергетичного навчання на прикладі студентської роботи з розробки доповненої реальності для академічних бібліотек. Ми доводимо важливість співвіднесення лекційного матеріалу як вихідної точки для студентських інновацій до реальних потреб академічної бібліотеки. Результати дослідження стануть поштовхом для впровадження PBL, PjBL, AL, GBL та IBL у вищій освіті в процесі розробки інновацій студентами в нових навчальних середовищах, таких як академічні бібліотеки. Також ініціювати роботу із впровадження інформаційних технологій AR у діяльність університетських бібліотек. АR слід розглядати як важливе доповнення до інструментів, які університети та бібліотеки можуть використовувати для залучення своєї аудиторії до навчання цифрової культури та грамотності. Це має сприяти розвитку бібліотечної справи та підвищити статус університету. Робота студентів з бібліотечною технологією AR характеризується складністю, креативністю, міждисциплінарним характером, вимогою до співпраці студентів гуманітарних та технічних профілів. Все це розвиває у студентів важливі компетенції: творчість, вміння застосовувати теорію на практиці, працювати в команді, постійно вчитися, відповідальність розробника, систематичне мислення, залучення, орієнтація на суспільнозначимі інновації. Синергетична освітня модель сприяє також реалізації принципу вибірковості освітніх компонент та індивідуальної траєкторії навчання, адже під час розробки бібліотечних AR, студенти дізнаються про інші освітні програми, вибіркові освітні компоненти та можуть здійснити свідомий вибір. У статті пропонується розглядати інформаційні технології AR не лише в перспективі програмування, але і як інструмент синергетичного навчання, що гармонійно поєднує PBL– AL–PjBL–GBL–IBL, а також як предмет бібліотечних та документальних досліджень (нові інструменти документування). Ми наголошуємо на фундаментальному навчанні та його постійному тестуванні на практиці. Вихідним пунктом у розробці інновацій студентами є навчальний матеріал, а не потреби організації, для якої інновації розробляються. Оскільки інноваційний процес - це досвід навчання, покликаний показати прикладну силу теоретичних знань. Запропоновано багатофакторну модель оцінки студентських інновацій в процесі їх фахової підготовки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pavlyshyna N., Kovalchuk O.
Назва : Model of formation of future social workers' readiness for the professional activity in the institutions of social services for the elderly in ukraine [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Модель формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності у закладах соціального обслуговування людей похилого віку в Україні
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2019. - № 1/2. - С. 176-188. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.176188 (Шифр О283150799/2019/1/2). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.176188
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): майбутні соціальні працівники--компоненти готовності до професійної діяльності--люди похилого віку--педагогічна модель--соціальне обслуговування
Анотація: У статті здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту з впровадження моделі формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в установах соціального обслуговування людей похилого віку. Модель передбачала виділення таких її складових, як: концептуально-цільова, змістовно технологічна і рефлексивно-діагностична. Концептуально-цільова складова виконує функцію наукового обгрунтування поставленої проблеми. Змістовно технологічна складова відображає зміст, функції, форми організації навчання, методи, засоби, етапи навчального процесу і педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до професійної діяльності в установах соціального обслуговування людей похилого віку. Рефлексивно-діагностична складова включає в себе структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх фахівців соціальної роботи до професійної діяльності в установах соціального обслуговування людей похилого віку. Результатом впровадження моделі виступає готовність майбутніх фахівців соціальної роботи до професійної діяльності в установах соціального обслуговування людей похилого віку, структура якої визначається за допомогою виділення мотиваційного, когнітивного, операційного та особистісного компонентів. Критеріями сформованості цих компонентів є аксіологічний, пізнавальний, діяльнісний і рефлексивний критерії, кожен з яких має оптимальний, достатній і критичний рівні. Результати педагогічного експерименту свідчать про суттєві позитивні зміни рівнів сформованості готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в установах соціального обслуговування людей похилого віку у студентів експериментальної групи в порівнянні зі студентами контрольної групи. Зокрема в експериментальній групі кількість студентів з оптимальним рівнем сформованості готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в установах соціального обслуговування літніх людей збільшилася на 11,81%, а в контрольній групі  тільки на 6,08%.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Horbenko H., Fruktova Y., Hondiul O.
Назва : Non-formal education of educators in media centers of leading European countries: educational and methodological aspect [Electronic resource]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2020. - Вип. 4. - С. 103-109. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.13 (Шифр Н057263/2020/4). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.4.13
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): неформальна освтіа--медіацентр--медіаосвіта--навчальна програма
Анотація: Медіаінформаційна грамотність визнана базовою, життєво необхідною для громадян Європи. Вона має формуватися протягом життя, на всіх етапах становлення особистості. Європа на сьогодні перебуває на передовій формування медіаграмотності, оскільки історично склалося так, що саме цей регіон світу став колискою медійної цивілізації, центром для координації дискусій філософського, культурологічного та технічного розвитку засобів масової інформації. Саме тому ми обрали провідні країни регіону для аналізу сучасного стану медіаосвіти, такі, як Фінляндія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія. Статтю присвячено аналізу навчально-методичного забезпечення європейської системи медіаосвіти педагогів. Розкрито значення медіаосвіти саме педагогів як найбільших агентів безпосереднього виховного впливу на представників молодого покоління, медіаосвіта яких є вимогою часу. Визначено необхідність розвитку саме неформальної та інформальної медіаосвіти вчителів, оскільки медіакомпонент може мати місце на будь-якому уроці та в позаурочній діяльності. Виявлено спільні компоненти системи організації цього процесу (учасники, зміст, форми, методи, засоби) та описано навчально-методичні ресурси, які є загальнодоступними і можуть стати в нагоді педагогам незалежно від країни проживання, громадянства чи мови спілкування. У результаті дослідження зроблено наступні висновки: спеціалізовані центри пропонують широкий спектр короткотривалих навчальних курсів для педагогів різноманітної тематики; форми підвищення кваліфікації з медіаосвіти педагогів різноманітні (дистанційні курси, тренінги, семінари, воркшопи, конференції, навчальні фільми тощо); існує доступна для широкого загалу сучасна наукова, навчальна, методична література для вчителя (монографії, фахові журнали, розробки уроків, інформаційні пакети); неформальна та інформальна підготовка педагогів до медіаосвітньої діяльності різноманітна за змістом, формами, засобами та методами, проте залишається фрагментарною, не системною, що не дозволяє комплексно розв’язувати окреслену нами проблему, а отже потребує подальшої розробки та критичного налізу.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Tsiuniak O.
Назва : Personal and motivation criteria development of masters in primary education to innovative activities [Electronic resource]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2020. - Вип. 1. - С. 44-48. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.1.6 (Шифр Н057263/2020/1). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2020.1.6
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інноваційна діяльність--професійна готовність--мотиваційний компонент--майбутні магістри
Анотація: Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Наголошено, що реалії сучасного світу, трансформаційні процеси в системі освіти спонукають переглянути певні сформовані погляди на цілі та завдання вищої освіти загалом та професійну підготовку майбутнього майстри початкової освіти зокрема. У зв’язку з цим існує потреба в організації системи, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування професійної готовності майстрів до інноваційної діяльності. Дослідження цього процесу дозволило визначити основні компоненти професійної готовності магістрантів до означеної діяльності, а саме: когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, праксеологічний. Здійснено аналіз рівня сформованості особистісно-мотиваційного критерію (мотиваційний компонент) професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності на констатувальному етапі експерименту. У контексті проведеного дослідження мотиваційний компонент визначає сформованість мотивів інноваційної діяльності як запоруки самореалізації і саморозвитку магістрантів; зацікавленість інноваційною діяльністю як важливим джерелом професійних потреб, особистісного росту, стійкий інтерес до творчості тощо. Показниками особистісно-мотиваційного критерію визначено: усвідомлене ставлення майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності; сформованість мотивів до професійного самовдосконалення та саморозвитку; стійкі орієнтації на гуманістичні цінності у педагогічній інноваційній діяльності; сформованість професійно значущих якостей особистості; потреба в здійсненні інноваційної діяльності; сформованість творчого потенціалу; професійна мобільність.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kolomiiets E.
Назва : Productive learning technology as means of education quality provision
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2019. - Вип. 1. - С. 42-45. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2019.1.4245 (Шифр Н057263/2019/1). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2019.1.4245
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): продуктивне навчання--якість освіти--education quality--productive learning technology--learning culture--культура навчання
Анотація: У цій статті представлений огляд, який дає уявлення про концепцію, характеристики продуктивного навчання в його взаємозв’язку з якістю освіти, а також про цілі продуктивного навчального середовища. Окреслено проблему внутрішньої і зовнішньої якості освіти у закладах вищої освіти. Враховуючи різноманітність розуміння та інтерпретації якості, що обговорюється в різних педагогічних школах, визначення якості та розробка підходів до моніторингу та вдосконалення вимагає діалогу, спрямованого на досягнення: широкої згоди щодо цілей і завдань освіти; основу для аналізу якості, що дозволяє визначити його можливості; підхід до вимірювання якості освіти, що дозволяє ідентифікувати та оцінювати важливі зміни; рамки для вдосконалення, які всебічно охоплюють взаємопов’язані компоненти системи освіти і дозволяють визначити можливості для змін і реформ. Одним з найважливіших аспектів забезпечення внутрішньої якості освіти є «діяльнісний аспект» технології продуктивного навчання. «Діяльнісним аспектом» продуктивного навчання визначено взаємну участь учасників освітнього процесу професійної підготовки. Ідентифіковано три найважливіші компоненти продуктивного навчання: 1) можливість навчання, яка допомагає здійснити вибір відповідної освітньої програми; 2) здатність до навчання, яка допомагає набути компетенції, а не лише знання та навички; 3) середовище навчання. Розглянуто ряд країн, у яких навчальний план і методологію було адаптовано до структури освітньої системи та конкретних цілей. Досвід пілотних проектів деяких країн сприяв розробці загальнодержавних програм (наприклад, програми «Моя власна кар’єра» та «Гнучка базова освіта» у Фінляндії). Найбільш важливі внутрішні і зовнішні компоненти продуктивного навчання, а також основні поворотні моменти історії продуктивного навчання та основні визначення були лаконічно викладені.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/article/view/195449
http://npo.kubg.edu.ua/article/view/195449
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Новик І.
Назва : "Self-book" особистісно-професійного зростання майбутнього педагога [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 3. - С. 220-234. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.13 (Шифр О283150799/2020/3). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.13
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): особистісно-професійне зростання--професійна діяльність--саморозвиток--самопізнання
Анотація: У статті обґрунтовано теоретико-практичні аспекти застосування «Selfbook» особистісно-професійного зростання майбутнього педагога. У науковій розвідці розкрито сутність і зміст поняття «Self-book», яке подаємо як індивідуальний щоденник (книга, блокнот або планер) студента, у якому він фіксує власні здобутки в особистісно-професійному зростанні, визначає траєкторію самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення, а також відстежує динаміку освітніх результатів за допомогою пропонованих діагностичних методик. Охарактеризовано змістово-методичне забезпечення «Self-book», що дозволяє відстежувати динаміку освітніх результатів і особистісно-професійного розвитку студентів упродовж усього періоду навчання в закладі вищої освіти. Доведено, що особистісно-професійний розвиток це складний багатогранний процес, який спрямований на формування у майбутніх педагогів не тільки загальних і професійних компетентностей, а й передбачає розвиток їхніх особистісних сенсів. Визначено основні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у галузі освіти, а саме: особистісний (ціннісно-особистісні та професійні установки; самопізнання й саморозвиток; професійне вивищення; здатність та готовність реагувати на виклики часу; вироблення власної траєкторії професійного й особистісного зростання); навички ХХІ ст. (критичне мислення та здатність вирішувати проблеми; комунікативні навички та навички співробітництва; цифрові навички), пошуково-дослідницький (уміння виокремлювати проблему дослідження; працювати в команді; проєктувати етапи виконання дослідження; здійснювати добір необхідних засобів для вирішення дослідницького завдання; здійснювати пошук, відбір необхідних джерел, працювати з різними видами каталогів бібліотек, описами справ, що знаходяться у фондах архівів; аналізувати, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію; виробляти нові знання задля їх використання у власній професійній діяльності; створювати і презентувати власні освітні продукти), рефлексійний (уявлення про себе, особистісні якості та результати власної діяльності; здійснення самоаналізу, самопізнання, самодіагностики, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення; здатність виявляти помилки й усувати недоліки власної професійної діяльності). Розкрито переваги та недоліки використання «Self-book» у особистісно-професійному вивищенні майбутнього педагога.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Барановська І., Чернятинська А., Похила С.
Назва : Інноваційні підходи розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних закладах освіти [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2019. - № 3/4. - С. 206-219. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2019.3-4.206219 (Шифр О283150799/2019/3/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2019.3-4.206219
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): здібності--інноваційні підходи--позашкільні заклади освіти--спеціальні обдарування--творча обдарованість
Анотація: У статті висвітлено проблеми розвитку творчої обдарованості дітей у позашкільних навчальних закладах. Встановлено, що обдаровані діти (діти з особливими освітніми проблемами) в сучасному освітньому просторі є найбільш незахищеним ланкою суспільства. У швидко змінюваному світі вони потребують особливої уваги з боку вчителів, батьків, психологів і медиків в процесі виховання, навчання, адаптації, соціалізації і самореалізації особистості. Розкрито унікальність понять «обдарованість» і «творча обдарованість» дитини. Проаналізовано роботи вчених, досліджено компоненти і показники дитячої обдарованості. З’ясовано, що позашкільні заклади освіти в Україні мають давні традиції навчання та виховання учнівської молоді за інтересами, вподобаннями, індивідуальними можливостями. Принципи їх діяльності дозволяють враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. На прикладі роботи Вінницької обласної станції юних натуралістів висвітлені інноваційні підходи розвитку творчо обдарованих дітей. Подальшого уваги дослідників потребують питання виявлення ранньої обдарованості дошкільнят, забезпечення наступності розвитку обдарованості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Опалюк Т.
Назва : Інструментально-діяльнісна компонента соціальної рефлексії майбутнього вчителя [Електронний ресурс]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2018. - Вип. 1/2. - С. 85-92. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2018(1-2)8592 (Шифр Н057263/2018/1/2). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2018(1-2)8592
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальна рефлексія--інтерактивні технології--інтеграційні процеси--навчально-методичний--комплекс
Анотація: У статті порушуються проблеми, пов’язані з вивченням особливостей інструментально-діяльнісної компоненти функціональної структури соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Ідеться про пріоритетність застосування форм, методів, технологій інтерактивної навчальної діяльності студентів, системи суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин у їх контексті. Наголошується на критеріях відбору навчальних завдань з розвитку соціальної рефлексії майбутніх педагогів, особливостях логіки та алгоритмів їх виконання в межах спеціального навчального курсу. Вказується на необхідність розробки методичних комплексів з навчальних дисциплін, що мають потенціал розвитку соціальної рефлексії, забезпечення їх орієнтованості на самоосвітню діяльність студента, відповідно, саморозвиток соціально-рефлексійної компетентності.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)