Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (604)

Каталог авторефератів та дисертацій (1)

Мережеві ресурси (25)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=концепції<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

Шифр: С325934233/2015/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2015р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Мартич, Р. Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах / Р. Мартич
Погребняк, І. Епістолярний жанр у діахронній проекції / І. Погребняк
Васьків, М. Конфлікт бажаного і дійсного в нарисі "Сади" кубанського письменника О. Розумієнка / М. Васьків
Волошук, Л. Специфіка діалогізму сучасної масової літератури / Л. Волошук
Лісневська, А. Режисерсько-операторські аспекти фахової підготовки телевізійних репортерів / А. Лісневська
Мейзерська, T. Глобалізаційні виміри медіа-досліджень у концепції Джеймса Лалла / T. Мейзерська
Веретільник, С. Розвиток антропонімів Гетьманщини XVII–XVIII ст. / С. Веретільник
Сінченко, К. Януш Славінський. Сприйняття та сприймач в історико-літературному процесі / К. Сінченко
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Мейзерська, T.
Глобалізаційні виміри медіа-досліджень у концепції Джеймса Лалла [Електронний ресурс] / T. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мас-медійний простір -- глобалізаційні впливи -- структурація -- фрагментація
Анотація: У статті досліджуються проблеми і можливі наслідки глобалізації медіапростору у концепції американського вченого Джеймса Лалла. В сучасних зарубіжних теоретичних дослідженнях процесів та наслідків глобалізаційних впливів на функціонування ЗМІ виробилося принаймні дві протилежні точки зору – песимістична та оптимістична, яскравим прихильником якої став Джеймс Лалл. Висвітлено явище фрагментації мас-медіа та зростання можливостей індивідуального споживача, оскільки він має змогу черпати будьяку інформацію. Розкрито феномен мультикультуралізму, який ґрунтується на продукуванні так званої поп-культури, що сьогодні здатна чинити опір панівним ідеологічним і культурним силам. Розглянуто виділені Джеймсом Лаллом основні теоретичні напрямки функціонування сучасних ЗМІ, психологічні та культурологічні аспекти глобалізаційних процесів, зокрема зростання значення власного культурного самоствердження і глибокого національного самоусвідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Сінченко, О.
Теорія сюжету Бориса Навроцького [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сюжет -- мотив -- формалізм -- українське літературознавство
Анотація: У статті чи не вперше у вітчизняному літературознавстві реконструйовано теорію сюжету неопотебнянця Бориса Навроцького з урахуванням як синхронного, так і діахронного контекстів. Підґрунтям його теорії слугують концепції О. Веселовського, В. Шкловського та О. Білецького, що підлягають критичній ревізії. Навроцький пропонує власні методологічні правила в розумінні сюжету, а також вперше в українському літературознавстві пропонує визначення сюжету, що мислиться як система, що вміщує три елементи: ситуацію, тип та зв’язок. Із урахуванням усіх елементів сюжету науковець переглядає вчення Веселовського про мотив, пов’язуючи його з усіма елементами сюжету. Пошукова логіка Навроцького розгортається так: рація виникає як усвідомлення образів; усвідомлення образів – усвідомлення їхньої організації; організація образів поетичного твору провадить до розуміння його композиції, а композиція складного поетичного твору і є сюжет. Запропоноване Навроцьким розуміння сюжету важко увібгати і в наратологію, і в сюжетологію. Обидва спрямування у своєму схематизмі позбавлені головного для Навроцького – зв’язку з людською життєдіяльністю, розуміння, що література є виявом людської діяльності і насамперед покликана відповісти на її базові запити до світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Панов, С.
Иудейская прозопопея в оппозиционной идеологии 1970-х годов (А. Сахаров, А. Солженицын). [Електронний ресурс] / С. Панов. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ідеологія 1970-х років -- юдейська прозопопея
Анотація: У статті розглянута релігійно-метафізична основа ідеологічних проектів 1970-х років О. Солженіцина й А. Сахарова. Юдейський образ вербального творіння обумовлює прогресистський характер цих основних ідеологій. Для Солженіцина прагматичне перетворення людини можливе завдяки літературі як впровадженій в реактивні свідомості стимулюючій словесній дії. Сахаров висловить цей стимул у концепції поетапної конвергенції і технологічного прогресу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гайдаш, А.
Різновиди архетипу мудрої старої у жіночій драматургії США [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жіноча драматургія США -- не/канон -- архетип мудрої старої
Анотація: Актуальність даної розвідки зумовлена висвітленням сучасного тлумачення поняття не/канонічної літератури на матеріалі п’єс М. Норман «Пральня» (1978) та М. Едсон «W;t» (1995). Мета статті полягає в ідентифікації проблемно-семантичних аспектів вікової динаміки старіння в американській жіночій драматургії з точки зору канонічного розмаїття. В п’єсі М. Норман виявлені: деструктивна стратегія старіння літнього персонажа, приналежність до інтровертованого типу похилого віку, уособлення модифікованого архетипу мудрої старої. У драмі М. Едсон визначені: конструктивна стратегія старіння персонажа похилого віку, приналежність до екстравертованого типу літнього віку, уособлення класичного архетипу мудрої старої. Спільним знаменником обох творів є наявність таких геронтологічних маркерів, як спогади, характерні для концепції «перегляду життя» та міжгенераційні стосунки
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гайдаш, А.
Дискурс старіння в драматургії початку XXI ст.: Проблемно-семантичні аспекти (на матеріалі п’єс Великої Британії, Польщі, Словаччини, США) [Електронний ресурс] / А. Гайдаш. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
геронтогенез -- старіння -- геронтомаркери -- геронтогрупа -- сучасна драма
Анотація: Метою розвідки є окреслення дискурсу старіння у найновіших творах для сцени, написаних на межі ХХ-ХХІ ст., що зумовлено актуальністю питань пізньої зрілості у наш час. Для популярних п’єс західної традиції, присвячених літньому віку, характерні такі спільні ознаки, як центральне місце дійових осіб третього віку; міжпоколіннєвий конфлікт у родинному колі; гетеротопія геріатричного будинку; репрезентації геронтогрупи; динаміка старіння тощо. Серед поетикальних форм геронтогенезу виокремлено чорний гумор; танатологічні рефлексії; медичні аспекти геронтогенезу; спогади як реалізацію концепції «перегляду життя» та нецензурну лексику.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Насмінчук, І.
Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза [Електронний ресурс] / І. Насмінчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- концепт -- свій -- чужий -- іронія -- сарказм -- традиція -- ментальність
Анотація: У статті на матеріалі збірки О. Чорногуза «Діти колонії» досліджується публіцистичний контекст дихотомії «свій/чужий», яка реалізується в етнічній, соціальній і міфологічній площинах і особливо актуалізується в умовах новітніх викликів, перед якими наразі стоїть Україна. Досліджуваною проблемою є розширення функціонування опозиції «свій/чужий» із етнічної, національної, релігійної сфери на сферу соціальну. Мета статті полягає в окресленні ідейно-естетичної значущості художньої опозиції «свій/чужий» в публіцистичному тексті. У результаті дослідження виявлено, як у конкретному публіцистичному тексті поєднуються традиції суспільного розуміння концепту «свій/чужий» з індивідуально-авторським підходом. Перевага надається семантичному полю «чужий», репрезентованому вітчизняним і зарубіжним політикумом. Акцентується увага на іронічних, сатиричних, саркастичних прийомах образності. Бінарну опозицію «свого/чужого» письменник інтерпретує з погляду особистого досвіду, почерпнутого зі спогадів батьків, односельців, а також із наполегливих студій над вітчизняними та інонаціональними документами. Письменник здійснює історичні та політичні екскурси, використовуючи іноземні джерела, включаючи російську, що стає запорукою об'єктивної оцінки соціальних процесів як в Україні, так і за її межами протягом довгої історії. Новизна дослідження повʼязана із реконструкцією світоглядно-естетичної концепції автора, згідно з якою опозиція «свій/чужий» стає маркером розрізнення на ментальному, психологічному, соціальному рівнях. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлена система диференціації «свій/чужий», запропонована Олегом Чорногузом, може бути успішно використана як механізм національної ідентифікації, повернення до національних першоджерел, консолідації на основі національної приналежності в умовах глобалізаційних викликів сучасності. Зроблено висновок, що іронічні пасажі Чорногуза мають глибоку національну основу, підтверджують тяглість традиції, вони закріплені у досвіді народу, його характері і темпераменті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Девдюк, І.
Екзистенційне осмислення смерті в українській та англійській прозі міжвоєнних десятиліть [Електронний ресурс] / І. Девдюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 75-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
смерть -- вина -- рефлексія -- межова ситуація -- екзистенція -- танатологія
Анотація: Стаття присвячена вивченню смерті як екзистенційного феномена. Актуальність розвідки викликана відсутністю порівняльних досліджень указаної проблеми. Її мета — осмислення екзистенціалу смерті у прозі українських і англійських авторів міжвоєнних десятиліть. Аналіз здійснено на матеріалі повістей «Остап Шептала», «Повість без назви» В. Підмогильного, романів «Честь» М. Могилянського, «Розмальована вуаль» С. Моема та «До маяка» В. Вулф. Предметом розвідки є філософські рефлексії персонажів як суб’єктивних мислителів, у площині яких актуалізуються авторські візії смерті. Теоретикометодологічною основою є концепції представників екзистенцфілософії (С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, К. Ясперса, А. Камю), у яких смерть розглядається як базовий екзистенціал людського буття. Ставлення героїв аналізованої прози до смерті розцінюється крізь призму диференціації смерті як події і як межової ситуації, або феномена смертності й феномена смерті. У ході дослідження виявлено, що важливою передумовою набуття танатологічного досвіду персонажами є «смерть Іншого», яка породжує відчуття вини, спонукуючи до активних дій. Для Остапа Шептали, Городовського, Кітті, містера Рамзі безпосередня зустріч зі смертю близьких людей означає межову ситуацію, у якій відкривається екзистенція власної конечності, що є основним чинником становлення їх як особистостей і набуття свободи. Натомість в образах лікарів Каліна й Волтера, які перебувають у полоні власних амбіцій, спостережено сприйняття смерті Іншого як об’єктивного факту. Самогубство чоловіків — наслідок відчаю, спричиненого усвідомленням власної слабкості, що призводить до відмови від себе. Останнє розглядається як одна з форм ухиляння від смерті. Спільним для персонажів як виразників авторських інтенцій є стан відчуженості й самотності, викликаний дегуманізацією міжвоєнної дійсності. Перспективи подальших студій убачаються у вивченні проблеми крізь призму архетипної критики, доцільним є також розширення арсеналу досліджуваних творів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Романенко, О.
Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
письмо -- травма -- травматичне письмо -- автобіографічне письмо
Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Ніколаєва, О.
Модус театральності у творчості представників угруповання "БУ-БА-БУ" [Електронний ресурс] / О. Ніколаєва. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 204-211. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
театральність -- карнавал -- постмодернізм -- постколоніалізм -- національна література -- тілесність
Анотація: Статтю присвячено феномену театралізації художньої картини світу у творчості авторів-репрезентантів угруповання «Бу-Ба-Бу» (Юріи Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), які здіи снюють масштабне оновлення украї нського письменства шляхом театралізації діи сності. Саме тому модус театральності якнаи краще проявляє основні художні принципи угрупування (бурлеск-балаган-буфонада). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу творчості представників «Бу-Ба-Бу» в аспекті театральності. Предметом розгляду є поетологічні особливості, система персонажів та принципи характеротворення представників угрупування. Метою цієї статті є виявлення світоглядної самобутності літературного доробку угрупування «Бу-Ба-Бу» з погляду оприявлення в ньому театрального дискурсу що визначає новизну дослідження. Для досягнення мети використані порівняльнии , порівняльно-історичний та описовий методи. Результати дослідження. Велику прозу Ю. Андруховича і драматургію О. Ірванця розглянуто в контексті постмодерністської концепції «суспільства театру», що трактує різні форми соціального і культурного життя як різновиди перформансу, а також у зв’язку з поняттям кемпу, для якого характерне іронічне рефлексування масової культури і естетизація повсякдення. Виміри театральності реалізуються угрупованням передусім у формі карнавалу, що постає засобом подолання постколоніальної травми і особливим простором існування (активне залучення публіки до театралізованого дій ства, стирання меж між «театром» і дій сним життям). Звернення до основних положень теорії карнавалу М. Бахтіна дозволило виявити особливості естетики «кризових періодів» у прозі й драматургії сучасних авторів (протиставленість офіціи ним дискурсам, тотальна свобода і фамільярність, акцентуація тілесного «низу»). Особлива увага приділена тілесності, що виявляє карнавальні риси (гротескність, плинність, динамізм) і водночас перетворюється на засіб реабілітації свободи і віталістичної енергії людини, корелюючи з постколоніальним суспільним контекстом. Доведено, що національна своєрідність творчості митців проявляється передусім у конструктивному характері карнавалу, якии , формально співвідносячись із ризомою, імпліцитно утверджує ціннісну вертикаль
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)