Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (59)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=міркування<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Peer, W.
What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Боронь, О.
Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) [Електронний ресурс] / О. Боронь. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Главацька, Юлія.
Особливості особистісної самоідентифікації: біограма «ДИТИНСТВО» На матеріалі літературної біографії В. Айзексона «Steve Jobs: А Biography» [Електронний ресурс] / Ю. Главацька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 281-287, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературна біографія -- Стів Джобс -- самоідентифікація -- біограма -- тезаурусний (тематичний) спосіб викладу
Анотація: Предметом статті постає особистісна самоідентифікація Стіва Джобса в дитинстві. Лексичні одиниці (слова, словосполучення) — це ті дескриптори тексту літературної біографії, які описують основний смисл біограми «ДИТИНСТВО». А їхні семантичні зв’язки віддзеркалюють особливості особистісної самоідентифікації Стіва Джобса в дитячому віці. Мета дослідження — проаналізувати спогади Стіва Джобса на прикладі біограми «ДИТИНСТВО» задля того, щоб з’ясувати, яким чином цей етап життя вплинув на формування особистісної самоідентифікації цієї видатної фігури. Кожна біограма — це певна модель подій, і в цій статті вона представлена трьома структурними елементами: «Всиновлення», «Силіконова долина» та «Навчання в школі». Питання ідентичності (самоідентичності) логічно привертає увагу сучасних науковців відповідно до сьогочасних тенденцій антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження спричинена потребою виявлення лексичних дескрипторів біограми «ДИТИНСТВО», які спрямовані на реалізацію мотиву самопізнання С. Джобса. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурс-аналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу, що створює сприятливий ґрунт для подальшого окреслення психологічного образу Стіва Джобса, з одного боку, і його мовленнєвої поведінки, з іншого. У результаті дослідження встановлено, що в тексті літературної біографії «Steve Jobs: A Biography» домінування особистих спогадів, як правило, поєднується з хронологічною послідовністю, а міркування та повчання пов’язане з тезаурусним (тематичним) способом викладу. Кожна біограма як певний відрізок на прямій життєвого шляху показує, як відбувається становлення особистості та формування її уявлень про себе як самототожну, цілісну й унікальну особистість. Крізь біограму «ДИТИНСТВО» нам вдалося виокремити конкретні лексичні дескриптори, синтез яких окреслює всі характеристики Стіва Джобса — дитини як особистості, що починає розвиватися: Незалежність, ізольованість (унікальність) І креативність як перспективне бачення розвитку власного продукту. Перспективним видається детальне вивчення інших біограм, таких як «КАР’ЄРА», «ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ», «ПОШУК ВЛАСНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» тощо. Їхнє дослідження (окреме чи в сукупності) посприяє окресленню психологічного образу Стіва Джобса в тексті літературної біографії «Steve Jobs: А Biography».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Урбан, Яніна.
Рік важливих ювілеїв - про що нагадує освіта? [Електронний ресурс] / Я. Урбан // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2014. - № 3. - С. 105-109, DOI 10.28925/2226-3012.2014.3.105109. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х

Кл.слова (ненормовані):
демократизація соціальноїї структури -- демократизація політичної структури -- освітній вимір -- громадянські тенденції
Анотація: Представлені у цій статті міркування покликані нагадати про важливі освітні завдання, які полягають у підготовці молодих людей до життя в демократичних структурах, які виникли як можливість, а згодом і як вимога до країн Вишеградської групи відповідно до політичних та суспільних змін. Республіка Польща святкує важливі події: 25-у річницю початку політичних трансформацій, 15-у річницю приєднання до воєнного альянсу НАТО і 10-у річницю вступу до Європейського Союзу. Ці завдання, також, мають відношення до Десятиліття освіти для сталого розвитку (2005-2014), проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах:
ГП ЧЗ (11.06.2015р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)
ГП ЧЗ (29.11.2023р. Прим. 2 (кол. Огнев’юк) - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

Жукова, Тетяна.
Розвиток критичного мислення на заняттях з іноземної мови [Електронний ресурс] / Т. Жукова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2024. - Том 1, № 44. - С. 199-213, DOI 10.28925/2312-5829.2024.113 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
критичне мислення -- артспілкування -- стратегії -- судження -- міркування -- оцінювання -- прийняття рішень -- розв’язання проблем
Анотація: У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти розвитку критичного мислення на заняттях з іноземної мови. Проаналізовано деякі техніки формування критичного мислення. Надані деякі практичні завдання, що використовуються для оволодіння критичним мисленням на заняттях з англійської мови, а саме під час тренування навичок читання, аудіювання, письма та усного мовлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Драч, О.
Освітній простір Європи доби Просвітництва:дискусії щодо гендерних параметрів навчання / О. Драч // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 3-9DOI 10.28925/2524-0757.2017.21

Кл.слова (ненормовані):
гендер -- жіноча освіта -- просвітники
Анотація: У статті досліджено гендерні параметри освітнього простору Європи доби Просвітництва в контексті становлення засад системи освіти сучасної цивілізації Заходу. Висвітлено важливість питань освіти і виховання в ідеології просвітників. Розкрито міркування мислителів і громадськості щодо жіночої освіченості, розглянуто пропоновані проекти навчально-виховної підготовки жіноцтва
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Міхеєв, А.
Образ України у Великій Британії впродовж 1919–1920 рр. / А. Міхеєв // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 22-27, DOI 10.28925/2524-0757.2021.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Велика Британія -- образ України -- А. Марголін
Анотація: У статті розглянуто еволюцію образу України в інтелектуальному дискурсі Британської імперії після закінчення Першої світової війни впродовж 1919–1920 рр. Досліджено спроби Директорії УНР налагодити контакти з британськими дипломатами: ідеї про т. зв. «Хартленд» і місце України в ньому видатного британського географа та геополітика Гелфорда Макіндера; міркування про політику Великої Британії в Східній Європі військового міністра Вінстона Черчилля; позиція британського прем’єр-міністра Девіда Ллойд-Джорджа. Такий комплексний погляд дасть змогу краще зрозуміти британську візію регіону Центрально-Східної Європи в цілому й України зокрема.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)