Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (27)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=містифікація<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванюк, Олег, Мохнатюк, Ігор
Назва : Осібні аспекти імперської політики пам’яті щодо Наддніпрянської України і Криму в XIX - на початку XX ст.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. - № 2. - С. 6-11. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.1 (Шифр К269584624/2019/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.2.1
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): історична пам'ять--політика пам'яті--місця пам'яті--музейні установи--російська імперія--наддніпрянська україна
Анотація: Статтю присвячено питанням реалізації імперської політики пам’яті щодо Наддніпрянської України й Криму в ХІХ — на початку ХХ ст. Автори характеризують основні інструменти та способи її реалізації. У статті використано принципи історизму, системності, науко-вості, історико-генетичний, компаративний методи. З’ясовано, що стратегічною метою імперської політики пам’яті було створення геополітичного проєкту «руського православного світу», яка реалізовувалася засобами формування спільної ідентичності в імперських кордонах. Інструментами імперської політики пам’яті стали: привласнення історії інших народів, ви кривлення у трактуванні й містифікація подій минулого, дискредитація політичних лідерів і лідерів думок народів з національних окраїн. Імперська політика пам’яті спричинила глибокі деформації у колективній свідомості українців й об’єктивному сприйнятті та розумінні істо-ричного процесу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жигун С.
Назва : Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): детектив--простір--колонія--метрополія--колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Поліщук Я.
Назва : Авторство і гра [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): автор--твір--маска--псевдонім--містифікація--література
Анотація: У статті досліджено постать автора в сучасному літературознавстві. Характерною тенденцією ХХ століття стало руйнування маєстатичного образу автора та впровадження замість нього образу ігрового – псевдоніма, маски, містифікації. Це – елемент творчої емансипації авторства. Незважаючи на песимістичні прогнози Р. Барта, не настала «смерть автора», її замінено розфокусуванням та множинністю його образу
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)