Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (87)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=наголос<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

Шестопалова, Т.
Жанрові особливості сучасної української медіакритики [Електронний ресурс] / Т. Шестопалова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіакритика -- жанри медіакритики -- трансформації жанрів -- дифузія жанрів
Анотація: В умовах сучасного інформаціи ного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають ї ї жанрові форми, що дають змогу систематизувати и урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаціи ні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системнии метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості ї х контенту з огляду на трансформаціи ні процеси в межах журналістики та критики. У статті и деться про специфіку використання інформаціи них жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої наи частіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації , суспільної довіри до ЗМІ, поширення феи ків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікаціи за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано наи популярнішии в усіх украї нських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти неи тралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаціи ному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо и деться про художньо-публіцистичні жанри (феи летон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровии спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології , на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Вознюк, Ю.
Семантизування слова в тлумачних словниках [Електронний ресурс] / Ю. Вознюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 191-194. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тлумачний словник -- семантизування -- мікроструктура словника -- словникова стаття -- прийоми семантизування
Анотація: Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою включення в структуру словникової статті таких компонентів, як дефініція, ілюстрації , відомості про наголос та вимову, граматичні параметри, різні типи інформації про слововживання, походження та ін. Метою дослідження є з’ясування параметрів семантизації слова. Джерелами аналізу стали тлумачні словники: «Словарь украї нської мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словник украї нської мови: в 11 ти томах» та «Словник украї нської мови» за редакцією В. Жаи воронка. Аналіз прии омів семантизування в заявлених лексикографічних працях здійснений на прикладі обрядової лексики, а саме популярних лексем новорічноріздвяного циклу «засівальник», «Коляда» (і «коляда»), «кутя», «Святвечір». Методологію статті формують описовии метод, реалізовании у прии омах інвентаризації , членування, метод лексикографічного аналізу, зокрема аналізу мікроструктури словника, порівняльнии метод. У результаті дослідження виявлено, що семантизація слова в кожному з аналізованих словників здіи снена за різноплановими параметрами змістової , формальної та функціи ної характеристик слова. Деякі з них — спільні для трьох словників, інші — відмінні. Мікроструктура кожного зі словників демонструє широкии арсенал прии омів семантизування, основними серед яких є ілюстрації , контекст, тлумачення, відомості про слововживання. Помітна тенденція продовження лексикографічної традиції від словника Б. Грінченка до нових тлумачних словників, які спираються на напрацювання попередників. Наи ширшии асортимент прии омів семантизування демонструє СУМ за ред. В. Жайворонка — найновішии із досліджуваних видань, і це закономірно, адже лексичний склад мови — динамічна система, яка постіи но оновлюється, а тому вдосконалюються засоби та способи його опису
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Рижков, А.
Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 195-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейська поезія -- Кім Мінджон -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: У розвідці запропоновано два варіанти перекладу вірша сучасної південнокореи ської поетеси Кім Мінджон украї нською мовою. Обидва – з відповідними коментарями, що дозволяють читачеві зазирнути у лабораторію перетворень, котрі відбуваються з оригінальним твором: и ого темпом, метрикою, стилістичними та виразовими засобами тощо. Отже, аналіз процесу прии няття рішень з відбору тих чи інших ресурсів, проведении на матеріалі перекладу твору «Вона вперше... почала відчувати» становить предмет дослідження. Мета статті – показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що ця праця не ставить за мету провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання оригіналу, а зосереджується лише на деяких прикладах. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу зацікавленість кореи ською мовою, літературою та культурою, можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях з перекладу сучасної поезії Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність розвідки пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна – відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися перекладознавчими коментарями. Тож є сподівання, що ця робота буде корисною як матеріал для зіставного аналізу з оригіналом для опрацювання форм і варіантів перетворень і трансформаціи . Інтерес до постаті Кім Мінджон зумовлении відвертістю, критичністю і безпосередністю стилю мисткині, а також ї ї увагою до зовсім неліричних і непростих тем. У результаті дослідження було продемонстровано, які механізми залучаються перекладачем під час застосування двох відмінних підходів. Зокрема, було показано, що відбувається з темпом, виразовими та стилістичними засобами тощо. Водночас дослідження виходить з того, що єдиного правильного способу перекладу не існує. Тому праця лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Рижков, А.
Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейський наратив -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: «Легенда про Ондаля» належить до одного з наи давніших творів кореи ської літературної традиції . Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретаціи зазначеного кореи ського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прии няття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання кореи ського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформаціи . У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаї змів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманнии мові перекладу спосіб. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу увагу до кореи ської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна — маи же повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Тищенко, О.
Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента [Електронний ресурс] / О. Тищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 225-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
деколонізація гуманітарної сфери України -- лінгвістичне джерело словника -- українська мовна ідентичність -- Картотека Звенигородщини -- структура заголовного елемента -- описова конструкція -- характеристики слова
Анотація: У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальнии для поновлення української ідентичності лексичнии матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Росіи сько-украї нського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів ї ї авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усніи та писемніи формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовнии елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості й ого оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовніи частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (тои самии частиномовнии варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбіновании додатковии елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії , ознаки, способу дії , відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, й ого граматичні значення; акцентуаціи ні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Мокрієв, М. В.
Інтеграція навчально-наукових підсистем в єдине інформаційно-освітнє середовище / М. В. Мокрієв // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 60-71, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-освітнє середовище -- вищий навчальний заклад -- інтеграція
Анотація: Створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу це процес впровадження та налаштування значної кількості підсистем його функціонування, куди відносять навчальну, наукову, управлінську та інші. При чому всі ці частини значною мірою інтегровані між собою, повинні передавати в інші підсистеми деякі дані та отримувати від них інші. Незважаючи на велику кількість праць присвячених дослідженням створення інформаційно-освітніх середовищ вищих навчальних закладів, більшість з них стосуються суто педагогічних та організаційних аспектів і зовсім мало розглядають питання практичної реалізації з наведенням реальних прикладів. Мета статті є демонстрація технічних можливостей організації інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу шляхом інтеграції різних програмних компонентів. При цьому, робиться спеціальний наголос на використанні елементів відкритого програмного забезпечення та інтеграції з популярними хмарними сервісами. Використовуючи методи аналізу попередніх досліджень, порівняння описаних в них підходів та шляхом практичної перевірки було визначено можливий набір програмного забезпечення та технічної реалізації для створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу. В статті розглядається, що таке інформаційно-освітнє середовище, з яких підсистем воно повинно складатися, і як технічно ці підсистеми та їхня взаємна інтеграція можуть бути реалізовані. Визначено, що використовуючи відкриті технології і відкрите програмне забезпечення українські навчальні заклади можуть створити власне інформаційно-освітнє середовище економлячи фінанси на ліцензійних відрахуваннях. Відкрите програмне забезпечення, з якого можна сформувати власне інформаційно-освітнє середовище, в переважній більшості вже має варіанти інтеграції одне з одним на основі таких же відкритих стандартів. Важливо знати і розуміти можливості такої інтеграції. Її використання дозволить створити середовище під власні потреби та організаційні особливості кожного закладу. Можливість поступового підключення необхідних компонентів дозволить легше пройти процес впровадження інформаційно-освітнього середовища та залучення в нього всіх частин та відділів вищого навчального закладу. В статті на прикладах та з посиланнями продемонстровано можливості відкритого програмного забезпечення як складових частин інформаційно-освітнього середовища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)